14 січня 2026 року президент Володимир Зеленський повідомив, що в енергетичній сфері України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації, а в Києві створюють постійний координаційний штаб для управління відновленням та підтримкою громад. Керівником робіт визначено першого віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики Дениса Шмигаля.
Чому рішення ухвалюють саме зараз
Формула, яку озвучив президент, складається з двох факторів:
- наслідки російських ударів по енергоінфраструктурі;
- погіршення погодних умов (морози), що підвищує навантаження на мережі та ускладнює ремонти.
Додатково, Україна працює над суттєвим нарощуванням імпорту електроенергії, щоб стабілізувати систему.
Що таке «надзвичайна ситуація» саме в енергетиці і чим вона НЕ є
В українському праві існує окреме поняття «надзвичайна ситуація в об’єднаній енергетичній системі України» — це ситуація, коли виникає загроза порушення режимів роботи об’єднаної енергетичної системи (ОЕС): дефіцит електроенергії (потужності), падіння частоти, перевантаження мережевих елементів, аварійні рівні напруги тощо.
Важливо: це не тотожне “надзвичайному стану” у конституційно-правовому сенсі, який вводиться окремою процедурою. Йдеться про спеціальний режим управління та регулювання енергосистеми, який застосовують, щоб утримати систему від розбалансування та прискорити відновлення.
Хто формально оголошує цей режим і що він може змінювати
За профільною логікою енергоринку, оператор системи передачі оголошує надзвичайну ситуацію в ОЕС, а критерії та порядок визначені кодексом системи передачі та ринковими правилами; під час дії режиму можуть діяти спеціальні процедури ринку.
Що зміниться для людей і громад найближчим часом
1) Управління кризою в Києві централізують
Оголошено постійний штаб у Києві для координації відновлення та практичних рішень “на землі”.
2) Електрика: обмеження збережуться, але мета — більш керований режим
На тлі дефіциту й пошкоджень в окремих регіонах застосовуються графіки споживання. За повідомленнями “Укренерго” обмеження поширювалися на всі регіони, принаймні в окремі дні цього тижня. Практичний сенс “режиму НС” — дати можливість швидше ухвалювати технічні та організаційні рішення, у тому числі щодо балансування системи та відновлювальних робіт.
3) Імпорт електроенергії мають збільшувати
Президент прямо вказав на роботу зі збільшення обсягів імпорту електроенергії — це один із найшвидших інструментів “підперти” систему в піки споживання, якщо є доступна пропускна спроможність та контракти.
4) Газ: окрема лінія комунікації — без обмежень для споживачів
Обмежувати постачання газу населенню та бізнесу не планують, попри удари по енергооб’єктах, і було спростовано чутки про нібито “неминучі обмеження”.
Супутні рішення: комендантська година і “пункти підтримки”
Окремо прозвучала ідея переглянути правила комендантської години на період аномальних холодів, щоб у людей було більше можливостей користуватися пунктами підтримки, а бізнесу — планувати роботу з урахуванням ситуації в енергетиці.
Що це означає для бізнесу та інфраструктури
Ключовий ефект режиму НС — пріоритизація стійкості енергосистеми над “нормальним” ринковим режимом:
- швидше диспетчерське реагування та перерозподіл ресурсів;
- можливі спеціальні правила функціонування ринку електроенергії під час НС – це передбачено ринковими правилами;
- підвищена роль імпорту, аварійної допомоги, прискореного ремонту та забезпечення критичних споживачів.
Запровадження режиму надзвичайної ситуації в енергетиці — це відповідь на комбінацію ударів по інфраструктурі та морозів, яка дозволяє державі й оператору системи діяти в “кризовому контурі”: централізувати координацію (особливо в Києві), швидше ухвалювати технічні рішення, нарощувати імпорт електроенергії та стабілізувати роботу системи.
За матеріалами unn.ua
