РФ знову б’є «Цирконом»: звідки запускають гіперзвукову ракету, чому її складно перехопити та чим вона відрізняється від «Кинджала»

Ніч 19–20 січня 2026 року стала однією з найбільших комбінованих атак РФ за останній час — одночасно ракети різних типів і сотні ударних БпЛА. Українські Повітряні сили повідомили, що серед засобів ураження була 1 ракета “Циркон”, район пуску — тимчасово окупований Крим.

У тому ж зведенні описано “пакет” удару: 18 балістичних ракет Іскандер-М/С-300, 15 крилатих Х-101 і 339 ударних БпЛА різних типів.

Цей епізод важливий не лише через масштаб. «Циркон» — рідкісна для цієї війни ракета, яку РФ застосовує точково й нерегулярно. Це створює ефект «зброї спеціального випадку»: її дістають, коли хочуть протестувати профіль польоту в бойових умовах або спробувати “продавити” українську ППО швидкістю та малим часом підльоту.

“Третій за пів року”: хронологія застосувань, де є підтвердження, а де — обережні оцінки

У публічному просторі найчастіше фігурують три епізоди за ~пів року (серпень–листопад 2025 та січень 2026), але ступінь підтвердження різниться.

ДатаЛокація/цільСтатус публічного підтвердження
21 серпня 2025Сумщина/СумиПовітряні сили не підтверджували “Циркон” як тип ракети на той момент.
14 листопада 2025публічно згадувалося у зв’язці із Сумщиною/іншими напрямкамиУ зведеннях про атаку фігурує згадка “Циркон”.
20 січня 2026район пуску — КримУ зведенні ПС прямо вказано 1 “Циркон” з Криму.

Окремий пласт — весна 2024 року, коли Україна заявляла про перехоплення “Цирконів” над Києвом. У березні 2024 речники Повітряних сил заявляли, що системи рівня Patriot і SAMP/T здатні перехоплювати “Циркон” (за відповідних умов на траєкторії).

Що таке 3М22 «Циркон» насправді — і де закінчується російський PR

РФ просувала “Циркон” як «вундерваффе»: до 9 Махів, до 1000 км, “неперехоплюваний”. Частина цих тез — класичний надмірний маркетинг, але сама ракета справді є складною ціллю.

Архітектура: чому це інший клас, ніж “Кинджал”

У профільній військовій аналітиці “Циркон” описують як ракету з розгінним ступенем, щоб вивести на висоту та швидкість і гіперзвуковим прямоточним двигуном на маршовій ділянці. Саме ця “логіка польоту” важлива: ракета не просто “разово розганяється”, а намагається тримати надвисоку швидкість довше.

Швидкість: головна небезпека — але не «9 Махів весь час»

За оцінками Defence Express, реалістичний профіль виглядає так:

  • на основній (маршовій) ділянці у верхніх шарах атмосфери — близько ~5,5 Маха;
  • короткочасний максимум при зниженні — до ~7,5 Маха;
  • ближче до землі на фіналі — сповільнення приблизно до ~4,5 Маха.

Для ППО це означає не «магічну невразливість», а інше: на реакцію залишається мало часу, а вимоги до супроводу та цілевказання зростають.

Дальність і бойова частина: що можна стверджувати обережно

Публічні оцінки дальності коливаються і залежать від профілю польоту та задачі. РФ традиційно називає верхні межі (до 1000 км), але незалежні та прикладні оцінки часто дають нижчі діапазони й підкреслюють невизначеність через брак повних параметрів. Щодо маси бойової частини, у відкритих повідомленнях трапляється діапазон ~300–400 кг, але важливо розуміти: частина цих цифр походить із російських заяв.

Один з уламків ЗМ22 «Циркон» після удару по Києву 25 березня 2024 року / Фото: Defense Express

Звідки запускають “Циркони” по Україні: кримська “географія” пуску і платформи

Концептуально “Циркон” — морська ракета під універсальну корабельну вертикальну пускову 3С-14, а це означає сумісність із кораблями та субмаринами, де стоїть цей тип ВПУ.

Але в українському кейсі ключове інше: район пуску, який неодноразово “світиться” у зведеннях — окупований Крим. Тут найбільш обговорювані два сценарії.

1. Мобільні берегові комплекси «Бастіон» (Bastion-P), модернізовані під “Циркон”

Українські та профільні військові джерела неодноразово описували логіку: РФ могла адаптувати берегову інфраструктуру, щоб отримати “сухопутний” запуск “морської” ракети. Перевага для РФ — мобільність: пускова може змінювати позиції, ускладнюючи превентивне ураження.

2. Стаціонарні/підземні берегові комплекси типу «Утьос» (“Об’єкт 100”)

Другий варіант — використання кримської стаціонарної берегової інфраструктури, відомої як “Утьос”/“Об’єкт 100”, яку РФ відновлювала після окупації. Defence Express ще раніше зазначав, що РФ відновлювала “Об’єкт 100” після 2014 року та проводила з нього пуски, у різних конфігураціях з різними ракетами. Перевага для РФ — живучість і прихованість, частково “вмонтована” інфраструктура, що ускладнює виявлення готовності до пуску.

Чому саме Крим є “логічним” районом пусків

Голова ГУР Кирило Буданов у 2024 році прямо говорив, що РФ має технічні можливості запускати “Циркони” по Україні з окупованого Криму, і там є щонайменше кілька пускових установок берегового типу.

Чому «Циркон» важко збити: три практичні причини

Причина 1. Мінімальний час підльоту – мінімальний час на цикл ППО

Навіть без “магічних” 9 Махів, комбінація високої швидкості та близького району пуску (Крим) стискає час ухвалення рішень: виявлення, супровід, підтвердження класу цілі, пуск перехоплювача.

Фахівці збирають уламки ракети Циркон, збитої над Києвом 25 березня 2024 / Фото: Reuters / Gleb Garanich

Причина 2. Висотний профіль і “вікно” перехоплення

Коли ціль значну частину маршруту проходить на великих висотах і швидкостях, ППО критично залежить від того, на якій саме ділянці вдасться стабільно супроводжувати і сформувати рішення на перехоплення. Оцінки Defence Express про зміну швидкості на різних ділянках тут принципові: на фіналі швидкість може падати до рівня, де перехоплення стає реалістичнішим для систем протибалістичного класу.

Причина 3. Проблема “попередження про пуск”

Запуск із мобільної берегової пускової або зі стаціонарного комплексу — це інша задача, ніж відстеження злету носія-літака. Тому сигнал “зараз буде пуск” може бути слабшим і пізнішим.

Важливо: “важко” не означає “неможливо”. Речники Повітряних сил у 2024 році заявляли, що Patriot і SAMP/T здатні збивати “Циркон”, але таких систем потрібно більше.

Схема ракети 3М22 Циркон та її уламки / Фото: КНДІСЕ

«Циркон» vs «Кинджал»: ключові відмінності, які реально важливі для оборони

У публічних дискусіях обидві ракети часто складають у “кошик гіперзвуку”. Але для ППО та планування захисту міста принципові саме клас і логіка польоту.

Клас ракети: крилата проти повітряно-балістичної

  • 3М22 “Циркон” — гіперзвукова крилата ракета морського походження, яку РФ намагається застосовувати і по наземних цілях.
  • Х-47М2 “Кинджал”повітряного базування балістична ракета, авіаційна балістична ракета, імовірно похідну від “Іскандер-М”.

Практичний наслідок: у “Кинджала” типово інша траєкторія – ближча до балістичної, інші точки “входу” у зону ураження та інша залежність від носія-літака.

Носій і попереджувальні ознаки

  • “Кинджал” прив’язаний до літака-носія: його підготовка може частково “читатися” через активність авіації, хоча це не гарантує точності прогнозу.
  • “Циркон” у кримському сценарії — це стаціонарна берегова історія, де ознаки підготовки можуть бути менш помітними.

Дальність і “геометрія загрози”

Центр стратегічних та міжнародних досліджень для “Кинджала” наводить широкий діапазон дальності (залежний і від носія), підкреслюючи його роль як “далекого ножа” в руках авіації.
Для “Циркона” в українському кейсі ключове навіть не максимальна заявлена дальність, а те, що з Криму він створює коротку дистанцію і короткий час підльоту.

Що це означає для України: як змінюється логіка протиповітряної оборони

Епізод із “Цирконом” у великому ударі 19–20 січня 2026 року підсвічує системну тенденцію: РФ комбінує різні засоби, щоб перевантажити ППО й “прошити” окремі рівні оборони.

У відповідь Україна паралельно розвиває:

  • висококласні системи для перехоплення балістики та швидкісних цілей (Patriot/SAMP/T-подібний сегмент);
  • масовий ближній рубіж (мобільні вогневі групи, РЕБ, перехоплювачі-дрони), щоб знімати “дронову хвилю” дешевше й не витрачати дефіцитні ракети на Shahed-клас.

Цю логіку публічно описував і президент Зеленський, говорячи про трансформацію ППО та нарощення “мобільних” рішень, зокрема на тлі очікувань нових масованих ударів по енергетиці.

Чому “Циркон” — це про час, а не про міф “неперехоплюваності”

  1. Найнебезпечніше в “Цирконі” — не легенда про 9 Махів, а практична комбінація: висока швидкість, малий час підльоту та складність завчасного попередження, коли пуск іде з Криму.
  2. Носії/пускові в Криму найімовірніше лежать у площині берегової інфраструктури (мобільний “Бастіон” у модифікаціях або стаціонарні комплекси типу “Утьос/Об’єкт 100”).
  3. Відмінність від “Кинджала” — фундаментальна: “Кинджал” — повітряно-балістична ракета, “Циркон” — гіперзвукова крилата ракета морського походження з іншою логікою польоту та іншими вимогами до виявлення та перехоплення.
  4. Збивати можна, але це вимагає правильної конфігурації сил і достатньої кількості систем високого класу; про здатність Patriot/SAMP/T працювати по “Циркону” заявляли Повітряні сили ще у 2024 році.

“Циркон” у кримському сценарії — це зброя швидкого удару з мінімальним попередженням, де головна загроза не лише в потужності БЧ, а у стисненому часі для реагування та складності раннього виявлення пуску. “Кинджал” — інша логіка: “повітряна балістика”, де ключовий ризик — гнучкість носія та швидкість.

За матеріалами nv.ua

Вверх