За дві доби — 22 та 23 лютого 2026 року — Україна отримала ланцюг вибухів, пов’язаних із правоохоронними об’єктами та патрульними: Львів (із загибеллю поліцейської та десятками поранених), Миколаїв (поранені патрульні під час перезмінки), Дніпро (вибух в адмінбудівлі поліції без жертв, але з руйнуваннями). Влада й поліція трактують це як цілеспрямовану кампанію зі спробою дестабілізації всередині країни.
Львів, ніч на 22 лютого: пастка на виклик і “другий удар”
У Львові вибухи пролунали після опівночі 22 лютого. За даними Нацполіції та міської влади, перший підрив стався, коли патруль прибув на виклик про ймовірне правопорушення, далі — ще один вибух після прибуття іншого екіпажу. Загинула 23-річна поліцейська, поранених — щонайменше 25 людей. Також у цій же лінії повідомлень є важливий елемент “пастки”: виклик на 102 був частиною сценарію, щоб гарантовано зібрати патрульних у точці атаки.
Що принципово в цій атаці
- Логіка “виманювання”: вибух стався в момент реагування на виклик, тобто удар бив не “випадково”, а в точку, де гарантовано з’являться патрульні й рятувальники.
- Ефект другого вибуху: президент у зверненні окремо підкреслив, що другий вибух стався після прибуття екстрених служб, а отже атака була спроєктована так, щоб збільшити ризики саме для тих, хто приїжджає допомагати.
Як відбувався теракт: погоджені “віхи”
- О 00:30 (ніч на 22 лютого) на “102” надійшло повідомлення про нібито проникнення/крадіжку в магазині на вул. Данилишина.
- Після прибуття першого екіпажу патрульної поліції стався вибух.
- Після прибуття другого екіпажу — ще один вибух. МВС у своїх поясненнях говорить про “подвійний вибух” і уточнює, що другий стався через 16 хвилин після першого; на місці вже були інші підрозділи та Нацгвардія.
- Наслідки, які повторюються в офіційних зведеннях: загибла 23-річна поліцейська, 25 поранених.
Кого затримали: “основна фігурантка”
- 33-річна жителька Рівненської області (Костопіль) — саме їй правоохоронці повідомили про підозру у вчиненні теракту у Львові.
- За повідомленнями, затримання відбулося на Львівщині впродовж ~10 годин після вибухів; у матеріалах також звучить, що вона намагалася рухатися в бік кордону.
- Суд обрав запобіжний захід: 60 діб під вартою без права застави.
Статті та юридична рамка підозри
Офіційно фігурантці інкримінують:
- ч. 3 ст. 258 ККУ — терористичний акт, що призвів до загибелі людини
- ч. 1 ст. 263 ККУ — незаконне поводження зі зброєю/небезпечними предметами.
33-річну підозрювану у теракті в центрі Львова взято під варту на строк 60 діб без права внесення застави.
Версія слідства про підготовку: що саме кажуть публічно
Зі слів заступника голови СБУ Івана Рудницького:
- підозрювану завербували онлайн;
- вона приїхала до Львова та орендувала житло поблизу майбутньої локації;
- Далі вона отримала від куратора з РФ детальну інструкцію щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою із підручних засобів.
- “Комплектуючі для бомби фігурантка придбала у господарських відділах супермаркетів. Далі зробила з них вибухівки, які спорядила мобільними телефонами для дистанційного підриву. Також за вказівкою куратора зловмисниця встановила у квартирі смартфон, який здійснював онлайн-трансляцію відео з видом на “ціль”“, – ідеться в повідомленні.
Зловмисниця виготовила три саморобні вибухові пристрої та заклала їх поблизу продовольчого магазину. Вночі на лінію 102 надійшло повідомлення про нібито “незаконне проникнення до цього закладу двох чоловіків”. Коли на локацію прибули правоохоронці, росіяни дистанційно активували перший СВП.
Ворог відстежував ситуацію навколо магазину за допомогою встановленого раніше смартфона та здійснив дистанційні підриви, коли поліцейські екіпажі прибули на місце події.
Після виконання завдання терористка поспішно виїхала з місця злочину та попрямувала до залізничного вокзалу міста Самбір на Львівщині. За місцем її тимчасового проживання у Львові було проведено обшуки та вилучено докази роботи на ворога.
Спільниця з Харківщини: роль, затримання, свідчення
- За заявою Івана Рудницького: у “основної” підозрюваної була спільниця з Харківщини, якій нещодавно виповнилося 18 років. Її роль — зателефонувати на 102 і повідомити про нібито крадіжку в магазині, щоб викликати поліцію за адресою.
- Після теракту цю дівчину затримали в Харкові, доставили до Львова, де вона дала свідчення.
“Свідчення”/публічні заяви підозрюваної: що відомо саме з відкритих джерел
У суді
- Підозрювана заявляла, що не знала наслідків, шкодує, і що не усвідомлювала, що саме робить.
Про мотив/обставини, які вона озвучувала
- в суді вона говорила про борги як причину, чому погодилась на завдання.
- підозрюваній обіцяли винагороду, але грошей вона не отримала; також у її поясненнях звучало, що “куратор” подавав це як “залякування”/історію про “борг”.
Читайте також: “Теракт у центрі Львова: як спрацювала «пастка» для патрульних. Відео моменту закладання вибухівки”
Миколаїв, 23 лютого: удар по патрульних під час перезмінки
Увечері 23 лютого о 18:10 стався вибух на території непрацюючої АЗС у Миколаєві, розташованої поблизу адмінбудівлі управління патрульної поліції. За повідомленням голови Нацполіції, постраждали семеро співробітників патрульної поліції, двоє — у важкому стані; інцидент стався під час перезмінки, коли поліцейські припаркували авто.
Офіс Генпрокурора та медіа з посиланням на нього заявляли, що подію розслідують як терористичний акт (ч. 2 ст. 258 ККУ); досудове розслідування ведеться за участі СБУ та прокуратури.
Що читається між рядків офіційних заяв
Нацполіція прямо пов’язує миколаївський вибух із львівським, підкреслюючи: це не збіг, а прицільний тиск на правоохоронців.
Дніпро, 23 лютого: вибух в адмінбудівлі поліції
Того ж вечора 23 лютого близько 20:30 вибух зафіксували в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпра — в адміністративній будівлі поліції. Офіційно повідомлялося, що постраждалих немає, але є пошкодження приміщень, техніки та авто поруч.
Цей епізод у загальній картині важливий не кількістю жертв (їх, на щастя, не було), а тим, що він підсилює відчуття серійності: вибух у Дніпрі стався “пізніше того ж дня”, коли вже говорили про атаки на поліцію в інших містах.
Спільний знаменник трьох епізодів
Ціль
У всіх трьох кейсах “на поверхні” — правоохоронці (патрульні, адмінбудівля поліції, реагування на виклик). Це вказує на прагматичну мету: вдарити по відчуттю базової безпеки, показати, що “під ризиком” навіть ті, хто приїжджає захищати інших.
Тактика страху
Львівський випадок (вибух після прибуття служб) демонструє модель, де трагедія має “множитися” — не тільки від самого вибуху, а від того, що люди боятимуться реагувати, виходити, допомагати.
Політичний і управлінський наслідок
МВС заявило, що найближчими днями Нацполіція представить оновлений алгоритм реагування на подібні загрози. Це означає: держава офіційно визнає нову хвилю як таку, що потребує адаптації процедур, а не разових реакцій.
Ці теракти — не просто про окремі вибухи. Це про спробу перенести війну в тил і змусити суспільство жити в режимі постійної підозри. Відповідь держави зараз — швидкість розслідувань, публічність деталей, зміна алгоритмів реагування і профілактика (особливо там, де ворог намагається вербувати виконавців онлайн).
Після теракту у Львові та вибухів у Миколаєві й Дніпрі українські правоохоронці прямо говорять про системну тактику РФ: вербування українців через соцмережі, месенджери й навіть ігрові платформи. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко описує це як повторюваний “сценарій”: від дрібного “підробітку” — до тяжких злочинів, де людина швидко опиняється в пастці.
“Сценарій завжди подібний”: як працює вербування
За словами Клименка, механіка повторюється:
- Контакт: “випадкове” повідомлення/канал/анонімний чат (часто — Telegram), інколи — через ігрові платформи.
- Легке завдання за невеликі гроші: щоб зняти психологічний бар’єр (“та що тут такого”).
- Ескалація: дедалі ризикованіші дії, аж до терактів/диверсій, коли людина вже боїться “зіскочити” через можливу відповідальність.
- Використання “витратного” виконавця: обіцяні гроші часто не платять; виконавця можуть кинути напризволяще.
Ключова ідея: це не “підробіток”, а конвеєр втягування, де перший крок роблять максимально буденно й “дешево”.
Чому в зоні ризику — неповнолітні
МВС прямо називає тривожну частку неповнолітніх серед виконавців:
- із розкритих терористичних злочинів 26% (за словами Клименка) були вчинені неповнолітніми;
- у масиві підпалів “на замовлення” теж є значна частка участі дітей.
Причини, які експлуатує ворог, зазвичай приземлені:
- гроші “швидко і без навичок”;
- азарт/відчуття гри (“квест”, “кур’єрка”, “перевірка сміливості”);
- ілюзія анонімності (“мене не знайдуть”);
- соціальний тиск (“ти вже погодився — назад дороги нема”).
Цифри, які показують масштаб
За даними, озвученими МВС:
- зафіксовано 596 випадків підпалів авто військових/волонтерів/поліцейських “на замовлення ворога”;
- 367 із них уже розкриті;
- у 107 випадках правопорушення вчинили неповнолітні;
- 122 рази діти самі зверталися в поліцію після отримання “пропозицій роботи”.
Окремо Клименко заявляє, що спільно з колегами правоохоронці розкрили 78% терористичних злочинів за цей час.
Telegram як “майданчик вербування” і дискусія про регулювання
На брифінгу Клименко та заступник глави СБУ Іван Рудницький заявили, що значна частина вербувань пов’язана з Telegram — прозвучала оцінка “десь половина”.
Водночас позиція, яку вони артикулюють публічно: не обов’язково “заборонити”, а знайти механізми, які зменшать кількість злочинів — і це має бути не лише силова, а й суспільна дискусія.
Паралельно в ОП лунають заклики обмежити Telegram та інші анонімні платформи в інтересах безпеки (зокрема від Ірини Верещук).
Де тут вузол проблеми: Telegram — не тільки “сіра зона” для вербування, а й один з головних каналів комунікації держави, медіа, волонтерів і громадян. Тому будь-які рішення впиратимуться в баланс безпека ↔ свобода комунікації ↔ ефективність виконання.
Практичний блок: що робити, якщо вам (або дитині) написали з “підробітком”
Орієнтуйтесь на простий алгоритм, який публікує Нацполіція:
- Припиніть спілкування: не відповідайте, заблокуйте контакт.
- Збережіть докази: скріншоти чату, нік/посилання, реквізити, що просили.
- Скажіть дорослим: батькам/вчителю/людині, якій довіряєте.
- Повідомте правоохоронцям: поліції/СБУ (у Нацполіції наголошують на конфіденційності перевірок).
- Не “перевіряйте з цікавості” і не погоджуйтесь навіть на “дрібничку”: саме так працює втягування.
- Якщо є ризик негайної загрози — 102.
Вербування через месенджери — це не про технології, а про психологію: ворог продає людині “легкий заробіток” і крок за кроком штовхає туди, де ціна — життя, свобода і безпека інших.
Спільний сенс цієї хвилі терактів — посіяти страх у тилу, підірвати довіру до безпеки та спровокувати дестабілізацію, використовуючи онлайн-вербування виконавців і сценарії, що “виманюють” поліцію в точку ризику. Відповідь держави в таких кейсах має зводитися до двох речей: швидкі розслідування та затримання і профілактика, щоб зламати канал вербування ще на етапі “легких завдань”.
За матеріалами obozrevatel.com
