Що зміниться для українців з 1 листопада 2025 року

У листопаді Україна входить у зиму зі звичними викликами — війна, тарифи, соціальні виплати. Водночас саме цього місяця набирають чинності одразу кілька рішень уряду й парламенту: від продовження воєнного стану до нових правил мобілізації, опалювального сезону й соціальної допомоги.

Ось основні зміни, які набувають чинності з 1 листопада 2025 року для громадян України.

Воєнний стан

Україна продовжує жити в умовах війни: дію воєнного стану та загальної мобілізації Верховна Рада подовжила до 3 лютого 2026 року — уже сімнадцяте продовження з початку вторгнення.

Автоматичне подовження відстрочок та зміна порядку оформлення відстрочок

З 1 листопада повністю змінюється порядок відстрочок: ТЦК більше не приймають заяв, усе подається через Резерв+ або ЦНАП, який тепер виконує роль «фронт-офісу». Відстрочки оновлюватимуться автоматично, без повторних звернень для 14 категорій громадян:

  • люди з інвалідністю;
  • тимчасово непридатні до служби;
  • батьки трьох і більше дітей до 18 років;
  • батьки дитини з інвалідністю до 18 років або повнолітньої дитини з інвалідністю I чи II групи;
  • ті, хто має дружину або чоловіка з інвалідністю I чи II групи;
  • громадяни, які доглядають за батьками з інвалідністю (власними або чоловіка чи дружини);
  • жінки та чоловіки, які виховують дитину до 18 років, якщо інший з подружжя служить у ЗСУ;
  • студенти, аспіранти, докторанти та інтерни денної або дуальної форми навчання, які здобувають вищий рівень освіти;
  • наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, що викладають і працюють за основним місцем не менш як на 0,75 ставки;
  • родичі загиблих або зниклих безвісти під час бойових дій чи воєнного стану;
  • родичі Героїв України, відзначених посмертно за мужність під час Революції Гідності;
  • особи, незаконно позбавлені волі внаслідок агресії РФ;
  • військовослужбовці, звільнені з полону.

Паперові довідки про відстрочку з мокрою печаткою зникають — підтвердженням є електронний військовий документ у застосунку Резерв+.

Для тих громадян, чий тип відстрочки не цифровізований, а також для тих, хто не користується смартфоном або має паперові документи й недостатньо даних у державних реєстрах, подати заяву про відстрочку можна в будь-якому зручному Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП).

ЦНАП через кабінет громадянина в Дії сканує необхідні документи та надсилає їх до ТЦК. Без ЦНАПу це зробити неможливо.

Якщо немає можливості скористатися застосунком, можна роздрукувати паперову версію, зазначають в оборонному відомстві. Отримати файл для друку можна:

  • у застосунку Резерв+;
  • через портал Дія;
  • звернутися за роздруківкою військового документа до ЦНАП, якщо йдеться саме про документ з відстрочкою.

Хто підлягає мобілізації в листопаді

Призов в останній місяць осені триватиме без скорочення обсягів. Водночас і збільшувати набір у військо в Україні не будуть, казав міністр оборони Денис Шмигаль. «Ми мобілізуємо всю необхідну кількість людей, щоб покрити всі наші втрати й сформувати невеликі резерви», — заявив він у вересні.

Постанова КМУ 560 передбачає, які категорії чоловіків підлягають призову:

  • військовозобов’язані та резервісти від 25 до 60 років, які придатні за станом здоров’я і не мають права на відстрочку;
  • військовозобов’язані та резервісти від 25 до 60 років, придатні за станом здоров’я і які мають право на відстрочку, але від неї відмовилися;
  • люстровані чиновники, які мають статус військовозобов’язаних чи резервістів, якщо це особи, звільнені за законом Про очищення влади;
  • засуджені на випробувальному терміні, якщо вони військовозобов’язані чи резервісти і якщо вони не засуджені за злочини проти нацбезпеки, умисне вбивство двох чи більше людей, сексуальне насильство або топкорупцію тощо;
  • підозрювані та обвинувачені під вартою, щодо яких ще не винесено рішення суду. Такі особи можуть бути мобілізовані, якщо вони не підозрюються у злочинах проти нацбезпеки та низці інших тяжких злочинів (вбивство, зґвалтування, розбій тощо);
  • громадяни із судимістю, хто був засуджений до позбавлення чи обмеження волі за нетяжкі, тяжкі або й особливо тяжкі злочини. Це не стосується засуджених за злочини проти національної безпеки України.

Нові виплати захисникам і звільненим з полону

Воїни, звільнені з російського полону, тепер отримуватимуть по 50 000 грн щомісяця протягом трьох місяців на стаціонарне лікування. Закон підписаний Зеленським 11 жовтня і набув чинності з листопада. Виплати призначають навіть тим, хто не має бойових поранень, але зазнав катувань чи тяжких хвороб у полоні. З 14 листопада діє нова норма: довідка про обставини травми або хвороби, яку дістав військовослужбовець у полоні, оформлюється протягом 5 днів після отримання первинної медичної документації.

Базова соціальна допомога

З 1 листопада запускається повноцінна програма базової соціальної допомоги (БСД) для людей з інвалідністю та тих, хто не має права на пенсію.

Починаючи з липня за призначенням такої допомоги могли звернутися українці, які на дату звернення були отримувачами:

  • державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
  • допомоги на дітей одиноким матерям;
  • допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
  • тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.

Базовий розмір становить 4 500 грн, а реальна сума розраховується з урахуванням доходу сім’ї. Заявки приймають Пенсійний фонд та портал Дія. Програма діятиме щонайменше два роки, але Мінсоцполітики вже готує рішення зробити її постійною.

Опалювальний сезон і комунальні тарифи

Мораторій на підвищення тарифів діє далі: ціни на газ, опалення й гарячу воду залишаються замороженими до весни 2026 року. Побутовий газ коштує 7,96 грн/м³, електроенергія — 4,32 грн/кВт·год, а для споживачів з електроопаленням — пільга 2,64 грн/кВт·год за перші 2000 кВт·год. У регіонах тарифи на тепло встановлюють місцеві ради (наприклад, у Києві — 1654 грн/Гкал). Офіційний початок опалювального сезону — 28 жовтня, але для виробників тепла Кабмін продовжив пільгові умови постачання газу до 31 березня 2026 р.

Пакунок школяра

До 15 листопада триває прийом заявок на державну програму «Пакунок школяра»: 5 000 грн на придбання шкільного одягу, взуття, приладдя та книг для родин першокласників. Заявку можна подати через Дію або сервісні центри Пенсійного фонду. Гроші надходять на спецрахунок протягом 14 днів і мають бути використані за призначенням упродовж 180 днів, а невикористаний залишок повертається до державного бюджету. Допомога не надається, якщо учень виїхав за кордон або перебуває на тимчасово окупованих територіях.

Євроінтеграційна безпечна упаковка

З 19 листопада набуває чинності Закон України «Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами» — частина євроінтеграційного пакета. Він уперше закріплює європейські стандарти GMP для пакування, посуду й тари, що контактують із продуктами. Виробники мають гарантувати, що матеріали не виділяють шкідливих речовин і не змінюють смак чи склад продуктів.

Зміни для українців за кордоном

Уряд Польщі завершує програму безплатного житла і харчування для українських біженців, яка діяла понад три роки. Отже, в листопаді 2025 року центри колективного розміщення прийматимуть лише вразливі категорії біженців:

  • пенсіонерів (жінок віком від 60 років та чоловіків віком від 65, які отримують пенсію);
  • людей з інвалідністю середнього чи тяжкого ступеня;
  • багатодітні сім’ї.

Для цих категорій біженців передбачено компенсацію у розмірі 15 злотих на день. Ті особи, які отримали притулок і не підпадають під зазначені категорії, від 1 листопада будуть зобов’язані самостійно оплачувати повну вартість проживання у центрах колективного розміщення або ж повинні будуть шукати житло самостійно, водночас програми працевлаштування й дитячі виплати залишаються чинними.

Окрім того, варто пам’ятати, що від 12 жовтня 2025 року в ЄС запроваджена Система в’їзду/виїзду (Entry/Exit System), яка автоматично фіксує перетин кордонів громадянами третьої країни, включно з українцями.

Листопад 2025 року стає точкою переходу — від тимчасових рішень воєнного часу до системної цифровізації, нової соціальної політики і стабільності тарифів. Україна зберігає курс на євроінтеграцію, підтримує армію і громадян, водночас мінімізуючи бюрократію.

За матеріалами nv.ua

Вверх