Урядовий законопроєкт з підвищення податків – головний предмет дискусій останніх тижнів між урядом, депутатами та бізнесом. Forbes дізнався, як може змінитися пакет податкових пропозицій, представлений Кабміном всередині липня. На які поступки готові піти в уряді та Верховній Раді?
Останні два тижні уряд, депутати та бізнес ведуть перемовини про зміни до урядового законопроєкту №11416 про підвищення податків.
Дискусія почалась після зустрічі Ради підприємців з премʼєром, міністром фінансів та головою податкового комітету 31 липня. На ній представники бізнесу запропонували не підвищувати податки, а спершу детінізувати економіку.
Без підвищення податків не обійтися, зазначають четверо співрозмовників Forbes в Кабміні та Раді. Але певні зміни до урядового законопроєкту депутати та бізнес вже погодили. Наступний крок – їх має підтримати президент, каже один зі співрозмовників, дотичний до перемовин.
До кінця цього року уряд має зібрати близько 125 млрд грн з підвищення податків. Загальні додаткові потреби фінансування Сил оборони до кінця року – 500 млрд грн, повідомляв наприкінці липня міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю «РБК-Україна».
Як може змінитися великий пакет підвищення податків та коли депутати можуть його ухвалити?
Що хочуть змінити у податковому законопроєкті
Головна зміна – з законопроєкту приберуть податок для юридичних осіб за ставкою 1% від доходу, кажуть четверо співрозмовників у Кабміні та Раді. Замість нього у планах підвищення ПДВ, додають вони.
Цей концепт також обговорювали депутати профільного фінансового комітету Ради на засіданні 9 серпня 2024-го.
Нова ставка ПДВ ще не визначена, визнають двоє співрозмовників у Раді. Розглядається підвищення ПДВ на три-чотири відсоткових пункти – до 23-24%, кажуть два депутати з комітетів фінансово-економічного блоку.
Чи готовий до цих змін Мінфін, який виступав проти підвищення ПДВ? «Міністерство влаштує запровадження підвищеного ПДВ, якщо це забезпечить додаткове надходження 125 млрд грн до кінця року», – повідомив співрозмовник в уряді на умовах анонімності через сенситивність теми.
Без змін залишається збільшення військового збору для фізичних осіб та ФОПів, запевняє співрозмовник у Раді, дотичний до перемовин. Для фізосіб ставка податку збільшиться з 1,5% до 5%. Для ФОПів: третя група сплачуватиме 1% від доходу, а решта груп – 5% у розрахунку з двох мінімальних зарплат на місяць. За поточного рівня мінімалки (8000 грн) платити доведеться 800 грн на місяць.
Ще одна суттєва зміна – відмова від авансового платежу для АЗС у розмірі 4000 грн за кубометр потужності зберігання пального. Нова концепція – АЗС сплачуватимуть фіксований платіж за кожен об’єкт, розповіли депутат фінансово-економічного блоку та співрозмовник з однієї з мереж АЗС. Робочий варіант – мінімальний платіж 60 000 грн з однієї АЗС на місяць, зазначає депутат з економічного блоку, дотичний до перемовин.
Нові правила суттєво не змінять ситуацію для тих мереж, що й так сплачують більш ніж 60 000 грн з об’єкта, а змусять більше платити тих, хто оптимізує свої податки, пояснює директор компанії «Консалтингова група А-95» Сергій Куюн.
Щодо решти податків ще тривають дискусії, кажуть два депутати з фінансово-економічного блоку. Ймовірно, у законопроєкті залишиться податок на солодку воду та зменшення вартості посилки, яка підпадатиме під оподаткування зі €150 до €45, додає депутат з фінансово-економічного блоку Ради.
Щодо останнього у фінансовому комітеті ще йдуть дискусії. За підвищення податків виступає український ритейл, написав у Telegram голова фінансового комітету Данило Гетманцев. «Пільга у €150 надає очевидну перевагу надвеликим міжнародним компаніям, що постачають товари на митну територію України без сплати ПДВ», – зазначає він.
Його заступник Ярослав Железняк вказує на колапс, який може статися, якщо одномоментно всі посилки до €150 підуть на розмитнення. Цього року на розмитнення потрапляє лише 0,8%, тобто кожна 125-та посилка, написав депутат у своєму акаунті в Telegram.
Велика ймовірність, що в законопроєкті залишиться й норма про військовий збір у 5% на вартість усіх послуг мобільних операторів. Вплинути на проєкт закону у цій частині не вдалося, каже менеджер в одній із компаній на телеком-ринку. «Державі дуже потрібні гроші», – пояснив він причину, чому влада не пішла їм на зустріч.
Податки, які обговорюються:
- військовий збір у 5% від продажу нерухомості;
- військовий збір у 5% з придбанням у банках дорогоцінних металів;
- військовий збір 15% при купівлі нового автомобіля;
- військовий збір 30% для роздрібного продажу ювелірних виробів із золота, платини та дорогоцінного каміння.
«Ймовірно, частина з них не увійде до фінального законопроєкту, бо логіка цих податків не до кінця зрозуміла», – каже депутат з фінансово-економічного блоку Ради.
Коли Рада може ухвалити зміни та чи влаштовують вони бізнес
Варіант з ПДВ не є прийнятним для Європейської бізнес асоціації (ЄБА), адже цей тягар ляже на «білий» бізнес та кінцевого споживача, тоді як підприємці насамперед очікують боротьби з тіньовим сектором, запевняє менеджер податкового комітету ЄБА Наталія Артемчук.
«Ми далекі від консенсусу, бо хотіли б спочатку побачити, що влада готова запропонувати зі скороченням не життєво важливих видатків, – зазначає Артемчук. – Також у питанні тіньової економіки, контрабанди».
Як позитивний приклад вона наводить ситуацію з тютюновим ринком. «У нас не відбулось реформи БЕБ, Держмитслужби, податкової, не змінювалось законодавство, – каже Артемчук. – Але є дієвий результат боротьби з нелегальним ринком тютюну. Значить, це можливо, коли є політична воля».
Про те, що консультації бізнесу та влади тривають, говорить й співзасновник monobank Олег Гороховський. Деталі перемовин він розкривати не захотів, зазначивши лише: «Допомагаємо державі шукати альтернативні джерела фінансування бюджету».
Коли Рада може ухвалити законопроєкт? Розгляд проєкту у залі парламенту відтермінували. «Документ до зали винесуть на початку вересня, – повідомляє депутат з фінансово-економічного блоку ВР. А остаточно мають ухвалити до кінця вересня». Про схожі дедлайни каже й співрозмовник Forbes у Кабміні.
Тобто, у разі ухвалення закону нові норми запрацюють лише з жовтня, а не з вересня, як планувалось раніше. «Головне питання, чи встигнемо зібрати достатню кількість грошей за цей період», – турбується депутат з фінансово-економічного блоку Ради.
За розрахунками Forbes, підвищення ПДВ до 23-24% за три місяці принесе бюджету додатково 33-45 млрд грн. Тоді як податок з обороту (збір 1% від доходу), за розрахунками Мінфіну, мав принести до кінця року (тобто за чотири місяці) 48,6 млрд грн.
Фінальна дискусія щодо закону має відбутися в Офісі президента у найближчі тижні, кажуть двоє співрозмовників в уряді та Раді, знайомі з перебігом перемовин.
За матеріалами forbes.ua
