16 січня 2026 року у сесійній залі Верховної Ради перший віцепрем’єр — міністр енергетики Денис Шмигаль відповідав на запитання народних депутатів у форматі «години запитань до Уряду». Його ключова рамка була однозначною: енергосистема працює в режимі глибокої кризи й надзвичайної ситуації, а державна політика на найближчий час має триматися на трьох «опорах» — справедливий розподіл дефіцитного ресурсу, максимальне посилення та відновлення генерації та мереж, жорстка координація з регіонами і партнерами.
Діагноз: «глибока криза», дефіцит електрики й тепла, непередбачуваність через атаки та погоду
Шмигаль прямо описав ситуацію як глибоку кризу та надзвичайну ситуацію в енергетиці, де людям бракує і електрики, і тепла.
Він підкреслював дві причини «нестабільності прогнозу»:
- постійні атаки по енергетичній інфраструктурі (наслідок — аварійні режими);
- погодні умови та морози, які збільшують споживання і «перевіряють» систему на міцність.
Ця «суміш» і пояснює, чому графіки можуть зриватися аварійними вимкненнями: коли система «не витримує навантаження», доводиться обмежувати споживання не лише планово, а й позапланово.
Люди на лінії: 15 тисяч фахівців, 400 бригад, понад 1000 одиниць техніки
Окремим блоком Шмигаль описав масштаби відновлювальних робіт і «польової» підтримки енергосистеми:
- понад 15 тисяч фахівців у відновленні й аварійних роботах;
- понад 400 бригад;
- понад 1000 одиниць техніки;
- понад 50 підрозділів та структур, залучених до розгортання «точок незламності».
Це було подано як відповідь держави на шокові руйнування: «ремонтники роблять неймовірні речі» — і він публічно подякував енергетикам та людям, які підтримують систему в мороз.
Графіки відключень і «справедливість»: аудит постачання, енергонагляд і інвентаризація критичної інфраструктури
Найбільш «приземлена» і водночас політично чутлива частина — питання справедливості.
Шмигаль кілька разів повторив, що справедливий розподіл дефіцитних електро- і теплових ресурсів — пріоритет №1, і для цього уряд:
- розпочав аудит постачання електроенергії, щоб не залишалося «острівців постійного світла» там, де це не обґрунтовано режимом критичної інфраструктури;
- посилив координацію з місцевою владою, адже реалізація графіків — це завжди стикування рішень диспетчеризації з реальним станом мереж у регіонах;
- залучив енергонагляд як інструмент контролю дотримання правил розподілу;
- провів масштабну інвентаризацію об’єктів критичної інфраструктури та підключених «субспоживачів» — логіка тут проста: критичний статус має бути обґрунтований, а не «маскувати» комерційні чи побутові навантаження.
Фактично, Шмигаль описав намір «вирівняти» практику застосування графіків між регіонами через перевірку переліків, підключень і реального споживання, а також через контроль (енергонагляд та координація з ОВА).
Два «вузькі горлечка» системи: дефіцит генерації і дефіцит розподілу (мереж)
У відповідях депутатам Шмигаль сформулював технічну «пару проблем», яка визначає все:
- дефіцит генерації в Україні;
- дефіцит розподільчих потужностей (ліній), через що фізично складно «доставити» потрібний обсяг електроенергії, зокрема в прифронтові території.
Він прямо пов’язав це і з питанням «квот» для прифронтових областей: навіть коли пріоритет очевидний, упираємося не лише в брак мегават, а й у стан мереж та логістику енергопостачання.
Імпорт електроенергії та «контрактування потужностей»
Шмигаль назвав імпорт одним із інструментів «підпору» системи: за його словами, Україна імпортує 2,3 ГВт і «збільшує» цей напрям.
В окремій тезі він також сказав, що в рамках програм відновлення та підсилення «законтрактовано більш ніж 7,4 ГВт потужності», деталі він просив не розкривати публічно.
Розподілена генерація й когенерація: ставка на місцеві проєкти, держкомпанії та бізнес
На закиди про «саботаж» програми розподіленої генерації Шмигаль відповів через перелік уже зробленого й акцент на масштабуванні:
- розподілена генерація встановлювалася громадами і бізнесом;
- державні компанії, він прямо згадав «Укрзалізницю» та «Нафтогаз», реалізували власні проєкти газогенерації, газотурбінних та газопоршневих установок;
- далі фокус — активне запровадження когенераційних установок.
Окремо, у стартовій доповіді він згадав і про спрощення підключення резервних джерел живлення (генераторів) у містах — як про практичний крок «тут і зараз», щоб резерв швидше перетворювався на реальну електрику.
Паливо й ціни: «запасів більше ніж на 20 днів», акциз — не його відповідь «на ходу»
Тема пального прозвучала у зв’язку з роботою генераторів і логістикою.
Шмигаль заявив, що в умовах воєнного стану ключове — запаси, і запасів пального «більше ніж на 20 днів».
Щодо ідеї тимчасово зняти акциз він не давав розгорнутого рішення в залі, але зафіксував рамку: ціни — ринкові, а пріоритет — наявність ресурсів.
«Енергетичний Рамштайн» і робота з партнерами: спроба прискорити допомогу
На питання про міжнародну підтримку Шмигаль повідомив, що в найближчі дні планується проведення енергетичного «Рамштайну» за участі прем’єрки та партнерів. Він додав, що партнери «активізувалися» й готові допомагати в ситуації надзвичайної енергокризи, а він особисто розраховує використати робочі контакти з міністрами для прискорення рішень.
Захист енергооб’єктів: «неможливо захистити все» і цінова асиметрія війни
Окремий жорсткий пасаж стосувався фізичного захисту об’єктів.
Шмигаль сказав, що неможливо «по всій країні захистити всю розподільчу систему», і навів образну, але дуже предметну, економічну асиметрію: дрон може коштувати умовно десятки тисяч, тоді як перехоплювач рівня Patriot — на порядки дорожчий. Висновок: держава змушена розставляти пріоритети захисту і паралельно працювати над відновленням та резервуванням системи.
Прифронтові регіони: пріоритет очевидний, але є «дві проблематики»
На прохання збільшити квоти для прифронтових територій Шмигаль:
- підтвердив, що уряд намагається давати максимум тим, хто потребує найбільше, зокрема прифронтовим;
- пояснив обмеження двома факторами: дефіцит генерації та дефіцит мереж розподілу, через що складно довезти потрібний обсяг електроенергії;
- додав, що щодо чутливих деталей готовий пояснити «після засідання» у закритішому форматі.
Київ і школи: канікули до 1 лютого як енергозбереження й безпекове рішення
Хоч це виходить за «чисту енергетику», але Шмигаль відповідав і на питання про освіту — у прямому зв’язку з енергокризою.
Він пояснив, що уряд:
- узгоджував рішення з МОН та ОВА, виходячи з різної ситуації по регіонах;
- для Києва, як одного з найскладніших вузлів, обґрунтував продовження канікул до 1 лютого двома мотивами: економія електроенергії та тепла та ризик нових обстрілів;
- уточнив, що постанова має бути опублікована цього ж дня і від цього дня набирає чинності.
Будинки з електроопаленням: переведення до критичної інфраструктури
На практичне питання «як і коли» перевести будинки з електроопаленням до критичної інфраструктури Шмигаль відповів максимально прикладно:
- рішення вже прийняті протокольно урядом і штабом;
- будинки вносять до відповідних переліків;
- «найближчим часом» вони мають не відключатися, окрім ситуацій аварійних відключень, коли «лягає» система і критична інфраструктура теж може потрапляти під автоматичні відсічення.
Батареї, теплові насоси, генератори: через програми підтримки, Фонд енергоефективності та інструменти для підприємництва
На блок про акумуляторні батареї та стимули для бізнесу Шмигаль відповів через фінансові механізми:
- Фонд енергоефективності отримав збільшення статутного фонду на 240 млн грн;
- Фонд розвитку підприємництва — понад 600 млн грн у бюджеті;
- програми підтримки та відшкодування для домогосподарств і ОСББ продовжують роботу, заявки приймаються, і за ці кошти можна закуповувати теплові насоси, батареї, генератори.
Про «винних» і аудит: покарання — так, але пріоритет зараз інший
Важлива політична «рамка» Шмигаля: він визнав необхідність аудитів, ревізій, інвентаризацій, і сказав, що такі заходи вже відбувалися та відбуваються, а також прямо підтримав принцип невідворотності покарання. Але одночасно наголосив: сьогодні ключове — зосередитися на координації, прискоренні робіт і справедливому розподілі дефіцитного ресурсу, з підтримкою бізнесу, зокрема оборонного.
Що уряд «поставив на рейки» за словами Шмигаля
Якщо звести заяви Шмигаля до «карти рішень», то в залі він зафіксував такі напрямки:
- Аудит і вирівнювання практик відключень: перевірка переліків критичної інфраструктури, субспоживачів, контроль енергонагляду, координація з місцевою владою.
- Технічна робота “тут і зараз”: відновлення, резервування, спрощення підключення генераторів, нарощування розподіленої генерації (когенерації).
- Зовнішній контур: підготовка енергетичного «Рамштайну» та прискорення партнерської допомоги.
- Соціальні рішення в енергологіці: канікули в Києві як енергозбереження та швидке внесення будинків з електроопаленням у критичну інфраструктуру.
- Фінансові стимули для підвищення стійкості домогосподарств (ОСББ) і частини бізнесу через програми підтримки енергоефективності.
За матеріалами LB.ua
