Уряд та парламент хочуть спростити процедуру заповнення акту виконаних робіт. Це документ бухгалтерського обліку, яким користуються сотні тисяч компаній у різних сферах бізнесу — від ІТ до будівництва. На розгляд депутатів винесуть два законопроєкти: урядовий та профільного фінансового комітету. Які зміни пропонують обидва документи та чи підтримує їх бізнес?
Верховна Рада цього тижня розгляне у першому читанні два законопроєкти про скасування обовʼязкового підпису акту виконаних робіт №14023 авторства голови фінансового комітету парламенту Данила Гетманцева та альтернативний №14023-1 від уряду. Про це Forbes Ukraine розповіли троє депутатів фінансового комітету.
Акт виконаних робіт – документ бухгалтерського обліку, який фіксує терміни, вартість та обсяг проєкту та підтверджує його виконання.
«За рахунок цієї новації український бізнес може заощаджувати близько 20,2 млрд грн на рік», – написала 6 вересня у Telegram премʼєр-міністерка Юлія Свириденко, анонсуючи законопроєкт.
Які зміни пропонують уряд і депутати, чому законопроєктів два та чи дійсно бізнес може зекономити мільярди у разі прийняття законопроєкту?
Як хочуть змінити акти виконаних робіт
Це вже друга спроба скасувати обов’язкове підписання акту виконаних робіт. Вперше схожа законодавча ініціатива з’явилась ще в жовтні 2022-го. Одним з ініціаторів законопроєкту був заступник голови фінансового комітету Ради Ярослав Железняк. Тоді документ не мав підтримки в уряді, написав 30 вересня Железняк у своєму каналі в Telegram.
Після паузи в три роки Кабмін сам вирішив повернутись до ідеї. У вересні прем’єрка анонсувала реєстрацію урядового законопроєкту щодо скасування обов’язкового підписання акту виконаних робіт.
Але першим 8 вересня був зареєстрований депутатський законопроєкт №14023 авторства голови фінкомітету Гетманцева. Альтернативний урядовий документ 14023-1 з’явився на сайті Ради наступного дня.
Обидва документи дозволяють компаніям оформлювати акт виконаних робіт лише з підписом виконавця, скасувавши обов’язковий підпис замовника. Якщо підприємці бачать потребу у двохсторонньому підписі документа, то так опція може бути окремо прописана в контракті. Спрощений варіант застосовується лише для контрактів із повною безготівковою оплатою.
«Скасування обовʼязкового підписання акту має полегшити співпрацю вітчизняних компаній з європейськими партнерами», – зазначає Свириденко. В країнах Європейського Союзу США та Канаді документ оформлюється за спрощеною процедурою.
Ключова відмініть законопроєктів – спрощений формат підписання акту у версії запропонованій Гетманцевим не поширюється на бюджетні контракти. Саме цей варіант документа на засіданні 30 вересня підтримав профільний фінансовий комітет.
Що про зміни думає бізнес
Бізнес, що входить до Торгово-промислової палати (ТПП), Європейської бізнес асоціації (ЕВА) та Спілки українських підприємців (СУП) підтримають запропоновані зміни.
Підприємці оцінюють витрати на підготовку однієї пари актів виконаних робіт та обмін підписами у паперовому вигляді майже у 300 грн, а щомісячні витрати на це – у 2000-4000 грн, каже голова ТПП Геннадій Чижиков.
«Для великих компаній не дуже відчутно, – додає він – Але мікро- та малий бізнес радо б позбулися цих витрат». Чижиков оцінює заявлені прем’єркою 20,2 млрд грн економії для бізнесу від нововведень реалістичними.
У квітні 2022-го аналітичний центр CASE Ukraine оцінював, що обіг актів виконаних робіт забирає до 13% робочого часу бухгалтера та до 5% робочого часу керівника підприємства. Вартість виготовлення однієї пари актів – у 200 – 300 грн. Втрати економіки – у 34 млрд грн на рік (або близько 0.6% ВВП.
Бізнес-омбудсмен Роман Ващук переконаний, що спрощення вимог до первинної документації, здатне позитивно вплинути на взаємодію підприємців і податкової. «Часом бачимо зауваження податкової до таких документів, спрощення вимог може сприяти зменшенню непорозумінь», – додає він.
У ЕБА підтримують ініціативу, але пропонують доопрацювати документи. Серед пропозицій — ввести спеціальну позначку для позаштатних працівників, які підписують документи від імені компанії, а також дозволити використання кваліфікованих (КЕП) або інших електронних підписів за письмовим погодженням сторін.
«Це допоможе уникнути випадків, коли такі документи можуть вважатися недійсними за формальних підстав», – йдеться у листі асоціації до Гетманцева та міністра фінансів, який є у розпорядженні Forbes Ukraine.
«Ймовірність прийняття таких правок вкрай низька», – сказав депутат профільного комітету, який спілкувався на умовах анонімності через сенситивність теми.
Троє депутатів з фінансового комітету впевнені, що законопроєкт Гетманцева має шанси на підтримку парламенту у першому читанні.
За матеріалами forbes.ua
