З нового року в Україні починає діяти державний механізм страхування майна від воєнних ризиків. Він складається з двох ключових «ліній підтримки» для бізнесу:
- Пряма компенсація збитків – для підприємств у прифронтових областях, якщо їхні активи знищені або пошкоджені через війну.
- Компенсація частини страхового платежу – для бізнесу по всій території України, який сам купує поліс страхування від воєнних ризиків у страховій компанії.
Адміністратором програми визначено Експортно-кредитне агентство України (ЕКА). Саме до ЕКА бізнес має звертатися за консультаціями, участю в програмі та компенсаціями.
Мінекономіки прямо говорить: підприємці вже можуть звертатися до ЕКА, щоб з 1 січня зайти в програму й не опинитися «за бортом» у момент, коли станеться інцидент.
Читайте також: 45-денне бронювання для ОПК і скасування 72-годинних перевірок:
що змінилось і чому це важливо
Пряма компенсація збитків: як працює для прифронтових
Хто може претендувати
Механізм прямої компенсації стосується бізнесу, чий об’єкт знаходиться на територіях підвищеного ризику – це низка прифронтових областей (з виявлених у рішенні уряду – Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська, за винятком окупованих територій).
Ключова умова: на момент пошкодження майна підприємство вже має бути учасником програми. Тобто заднім числом «доєднатися» і отримати компенсацію не вийде.
Скільки компенсують
- Максимум – до 10 млн грн (з урахуванням пов’язаних осіб), але не більше фактично підтверджених збитків.
- Бізнес сплачує одноразовий внесок – 0,5% від загальної суми ймовірного збитку по майну, яке він заводить у програму. Це фактично вхідний квиток до системи прямої компенсації.
Який порядок дій
Щоб отримати виплату, підприємству потрібно:
- Внести майно до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
- Подати до ЕКА заяву на компенсацію, де вказати об’єкт, характер пошкоджень та суму збитків.
- Додати пакет документів:
- підтвердження права власності;
- довідку про відсутність податкового боргу;
- фото наслідків (якщо є);
- акт обстеження та звіт про технічний стан;
- докази знищення/пошкодження: акти/довідки ДСНС, поліції тощо;
- техпаспорт, акт і звіт про оцінку майна;
- документи на підписанта.
Компенсацію мають перерахувати протягом 30 днів після прийняття рішення.
Читайте також: ПДВ для ФОП:
кого реально зачепить реформа, коли її можуть запустити, чи їснує альтернатива?
Компенсація страхових платежів: для всіх, хто готовий купити поліс
Друга лінія – для бізнесу по всій Україні, незалежно від регіону.
Схема така:
- Підприємство обирає страхову компанію,
- Укладає договір страхування майна від воєнних ризиків,
- Самостійно оплачує страхову премію,
- Подає в ЕКА заяву на компенсацію разом із пакетом документів.
Що саме компенсує держава
- Держава покриває частину страхового тарифу, що перевищує 1%,
- Але не більш як 1 млн грн за кожним договором.
Наприклад, тариф за полісом воєнних ризиків становить 6% від вартості майна.
– 1% підприємець платить «без підтримки»,
– решта 5% можуть бути компенсовані державою, але в межах 1 млн грн.
За участь у програмі при кожній заяві підприємство сплачує внесок 5000 грн на рахунок ЕКА – це операційний внесок за опрацювання компенсації.
Тут також діє 30-денний строк для виплати компенсації після позитивного рішення.
Звідки гроші: бюджет-2026 і готовність додати ще
У проєкті держбюджету-2026 на компенсацію воєнних ризиків для бізнесу закладено 1 млрд грн.
Чиновники відкрито говорять: якщо попит буде високим і кошти «виб’ють» за кілька місяців, уряд шукатиме додаткове фінансування. Тобто це радше пілот з перспективою масштабування, а не разова історія.
Паралельно з цим Рада вже ухвалила в другому читанні законопроєкт №11238 про Національну установу розвитку – спеціалізований держбанк, який має кредитувати проєкти відбудови.
Разом із державною програмою страхування воєнних ризиків це поступово складається в інфраструктуру для великих відбудовчих інвестицій:
- банк розвитку дає кредит,
- ЕКА страхує ризики,
- держава частково компенсує воєнні ризики та тарифи за страхування.
Що задумав НБУ: новий закон після провалу старого
Окрема лінія – нове законодавство про страхування воєнних ризиків, над яким працює НБУ.
Голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що регулятор «повернувся на крок назад» і розробляє нову концепцію законопроєкту. План – завершити роботу в I кварталі 2026 року й зареєструвати документ у парламенті навесні.
Кілька важливих деталей:
- Попередня концепція отримала підтримку міжнародних партнерів і профільних асоціацій,
- Але після внесення в Раду законопроєкт зіткнувся з різким спротивом – настільки, що НБУ вирішив переписувати підхід.
- Над старою версією працювала вертикаль методології НБУ, яку очолювала тодішня заступниця голови Катерина Рожкова, але рішення ухвалювало все правління колегіально.
Новий закон, ймовірно, має:
- узаконити системну модель страхування воєнних ризиків,
- визначити роль держави, приватних страховиків і міжнародних інституцій (MIGA, DFC, експортні агентства інших країн),
- встановити правила перестрахування, резервування та державних гарантій.
Фактично те, що запускається з 1 січня постановою уряду і програмою ЕКА, – це операційний старт, тоді як закон НБУ має стати рамкою для довгострокового ринку воєнного страхування, який житиме і після війни.
Що це означає для бізнесу: можливості і ризики
Плюси
- Нарешті з’являється хоч якась передбачуваність
Бізнес, особливо в прифронті, роками жив із ситуацією: «ракета прилетіла – будівлю немає – ніхто нічого не компенсує». Тепер з’являється механізм, де хоч і з обмеженнями, але є зрозумілий маршрут до грошей. - Зменшення вартості полісів воєнних ризиків
Компенсація частини тарифу понад 1% робить поліси відчутно дешевшими, особливо для капіталомістких бізнесів (заводи, логістичні хаби, агроінфраструктура). - Сигнал для інвесторів
Поєднання банку розвитку, програм ЕКА і майбутнього закону НБУ – це сигнал, що Україна серйозно будує інфраструктуру для капіталу воєнного часу, а не лише просить гранти.
Ризики та слабкі місця
- Грошей поки мало
1 млрд грн у бюджеті-2026 – це небагато на фоні масштабів руйнувань. Якщо програма «зайде», ці кошти можуть закінчитися дуже швидко, а політична воля на дофінансування ще доведеться перевірити. - Бюрократичний тромб
Обсяг документів, які треба зібрати, великий. Для малого бізнесу це може стати бар’єром. Без простих чек-листів, цифрових сервісів і допомоги (наприклад, через ЦНАПи чи бізнес-асоціації) програма ризикує бути де-факто доступною лише для середніх та великих компаній. - Юридичні спори
Оцінка збитків, причинно-наслідковий зв’язок («це точно наслідок збройної агресії, а не чогось іншого»), пов’язаність осіб, податкові борги – усе це потенційні конфліктні точки, які можуть лягти в суди. - Ризик «вітринного» ефекту
Якщо перші кейси компенсацій будуть повільними, несправедливими або політизованими, програма ризикує перетворитися на гарний прес-реліз без довіри з боку ринку.
Що робити бізнесу вже зараз: практичний чек-лист
- Проінвентаризувати активи
- Зробіть список ключових об’єктів: будівлі, склади, виробничі лінії, техніка.
- Окремо виділіть те, що розташоване у прифронтових областях.
- Перевірити документи
- Право власності на об’єкти, техпаспорти, оцінка майна.
- Наявність/відсутність податкового боргу – це формальна, але критична умова.
- Зв’язатися з ЕКА
- Надіслати запит (у т.ч. на офіційний емейл) із питаннями щодо пакета документів, строків та форм участі.
- Порахувати економіку страхування
- Запросити у кількох страхових компаній пропозиції щодо воєнних ризиків.
- Порахувати, як виглядає премія до і після державної компенсації тарифу понад 1%.
- Закласти внески в бюджет-2026
- 0,5% від суми потенційних збитків для прифронтових об’єктів.
- 5000 грн на кожну заяву на компенсацію страхової премії.
- Моніторити новий закон НБУ
- Навесні 2026-го законопроєкт може змінити правила гри – від переліку ризиків до ролі держави. Варто стежити, щоб не будувати довгострокову стратегію на нормах, які можуть стати тимчасовими.
Держава нарешті дає бізнесу хоч якийсь працюючий механізм захисту від воєнних ризиків – через компенсацію збитків у прифронті та здешевлення полісів по всій країні. Але грошей у бюджеті поки небагато й правила ще будуть змінюватися з новим законом НБУ, тому підприємствам важливо зайти в програму завчасно, мати «чисті» документи й уважно стежити за оновленнями, щоб не опинитися останніми в черзі.
За матеріалами forbes.ua
