Щомісяця в Україні реєструється до 30 тисяч програмних кас, проте навіть з РРО можливе шахрайство під час продажу палива.
Про це в колонці для NV Бізнес пише співзасновник Об’єднання сервіс-провайдерів програмних РРО України, директор ТОВ ЧЕКБОКС Андрій Сухов.
«Від початку лютого ми чуємо з боку Мінфіну закиди про так звані „проблеми ПРРО“, мовляв, „технологія недосконала“, тож потребує покращення. Досі не було підтверджено жодного факту зламу ПРРО (і як наслідок — податкових втрат на цьому). Але вже зараз можна виділити цілих п’ять напрямків, де держава втрачає кошти прямо зараз», — зазначив Сухов. Він наголосив, що основні проблеми пов’язані з неналежним контролем за фіскалізацією, і часом, як не дивно — через використання застарілих, класичних РРО.
«З початком повномасштабного вторгнення паливо стало стратегічним ресурсом. Втім, ситуація з тіньовим обігом бензину та дизелю досі залишається проблемою. За різними оцінками, 25−40% всього палива продається нелегально», — наголосив експерт.
Він нагадав, що у лютому Голова комітету з питань фінансів, податкової й митної політики Данило Гетманцев заявляв, що за його оцінками більш ніж половина нашої економіки — в тіні. «В першу чергу, мова йшла про підакцизні товари — палива, тютюну та алкоголю. На сьогодні автозаправні комплекси обслуговуються тільки через класичні РРО. З цими апаратами є два види махінацій: видача підробного, фальшивого чеку та еевидача чеку взагалі», — пише Сухов.
«Якщо у разі невидачі чеку покупець має право одразу звернутись зі скаргою в ДПС, то з підробними чеками складніше. Закон дає оператору РРО шість днів на передачу фіскальних даних в податкову. Тож якщо вам видали підробний чек на заправці, ви можете впевнено стверджувати про це, лише якщо він не підтверджується через сервіс ДПС через тиждень», — наголосив експерт.
«Тобто маємо ситуацію: водії отримують неякісне пальне з невідомими домішками, право покупця на чек грубо порушується, а продавець відкрито б’є „липові“ чеки на звичайному принтері. Втім відсутність контролю за паливом це ще й проблема аудиту ресурсів. Країна-агресор б’є по НПЗ, потреби війська у ресурсах ростуть. Тож ми не тільки втрачаємо надходження до бюджету, але й стикаємося з ризиком утворення дефіциту, адже держава не знає, скільки саме палива реалізується „в чорну“, а скільки — легально», — наголосив експерт.
Раніше повідомлялося, що у 2023 році Податкова служба наклала на підприємців 1,65 млрд грн штрафів за порушення при роботі з реєстраторами розрахункових операцій (РРО). Кількість штрафів становить майже 30 тисяч. Це утричі більше, аніж за весь 2021 рік.
За матеріалами biz.nv.ua
