Після дев’яти років війни та тривалих американських і європейських вагань щодо дальнобійної зброї Україна зробила те, на що мало хто розраховував у 2014-му чи навіть у 2022-му: побудувала власний клас крилатих ракет стратегічної дальності. FP-5 «Фламінго» став не просто новим інженерним продуктом — а символом зміни української військової промисловості, яка виросла з уламків радянського спадку, приватних ініціатив і надшвидкої еволюції під тиском війни.
За словами The Independent, деякі двигуни для цієї ракети буквально знайшли на звалищах, інші — витягнули зі старих складів або списаної радянської авіатехніки. І попри це, «Фламінго» забезпечує дальність у 3000 км, здатність нести понад тонну вибухівки та демонструє ефективність, яку раніше в Україні могли забезпечити лише іноземні комплекси.
Як Україна дійшла до цього? Як приватний стартап зміг зробити те, що десятиліттями не робили радянські гіганти? І чому «Фламінго» вже впливає на російську військово-енергетичну систему?
Україна, яка розучилася робити ракети — і знову навчилася
Від центру ракетобудування до держави без промисловості
У 1991 році Україна була одним з найбільших оборонних центрів світу:
- 30% усього оборонно-промислового комплексу СРСР
- заводи «Південмаш» та КБ «Південне», які створили МБР СС-18 «Сатана»
- виробництво протитанкових, зенітних і тактичних ракет
- сотні тисяч інженерів та технологів
Але після ядерного роззброєння, монетарної кризи та відсутності системного інвестора галузь почала руйнуватися. У 2000-х оборона стала сферою формальної звітності та корупційних схем, а не реального розвитку.
І тільки починаючи з 2022–2023 років, під тиском війни, приватні ініціативи, стартапи, волонтери та військові знову почали створювати десятки нових R&D-команд (скор. від англійського Research and Development – Дослідження та розробка), з яких і виросла Fire Point.
Приватний сектор замість пострадянських заводів
Fire Point, яка створила FP-5 «Фламінго», — це не «міні-Південмаш» і не група колишніх оборонних гігантів. Це нова модель оборонного стартапу:
- малі команди інженерів
- відсутність зайвої бюрократії
- швидкі цикли розробки (3–9 місяців замість 3–5 років)
- доступ до комерційних технологій
- ставка на простоту, економію та «зброю, яку можна швидко штампувати»
Це українська відповідь на світовий тренд: війни майбутнього виграє не той, хто має найдорожчі системи, а той, хто масово і дешево виробляє достатньо ефективні платформи.
«Фламінго»: ракета, яку зібрали на межі божевілля і геніальності
Двигун зі звалища: міф чи реальність?
За даними Independent, деякі двигуни для FP-5 — це відновлені радянські турбовентиляторні мотори AI-25 або їх модифікації. Це двигуни, що стояли на:
- літаках L-39
- ранніх реактивних тренувальних машинах
- безпілотних платформах радянського часу
Україна мала десятки апаратів, які десятиліттями лежали на складах. Частину було списано. Двигуни залишалися справними — але непотрібними.
Інженери Fire Point:
- розібрали мотори
- знайшли сумісні частини
- довели їх до стану придатності
- встановили нову електроніку і системи навігації
- адаптували до низьковисотного польоту крилатої ракети
Це радикально знизило ціну — двигун із повної реставрації коштує у рази дешевше, ніж сучасні турбореактивні аналоги.
Конструкція: максимально проста, максимально ефективна
Фюзеляж «Фламінго» — комбінація:
- карбонових матеріалів
- композитів
- пластикових елементів
- друкованих вузлів
Fire Point називає FP-5 «гібридом старих технологій і нової інженерії». Це не Tomahawk із складним радіолокаційним профілем, десятками датчиків і супердорогою авіонікою. Це спрощена, але ефективна зброя, яка:
- летить далеко
- несе багато вибухівки
- важче перехоплюється, ніж гучні й повільні Shahed
- достатньо точна для нафтопереробних заводів та енергетичних вузлів
- потребує мінімум дорогих компонентів
Виробники чесно кажуть:
«Нас не цікавили стандарти НАТО. Нас цікавило, щоб воно працювало».
Чому вона рожева?
Прототипи пофарбували у рожевий колір, щоб їх було легко знайти після випробувальних польотів. Так і народилася назва «Flamingo» — без складних легенд, але з великим символічним підтекстом.
Ударна сила: чому «Фламінго» стало нічним кошмаром російської енергетики
Головна мішень — установки каталітичного крекінгу
Україна направила ракети не просто «кудись у Росію», а в найвразливіше місце: FCC — установка каталітичного крекінгу, серце будь-якого НПЗ.
Саме вона:
- перетворює важку нафту на бензин
- працює на імпортних західних запчастинах
- не може бути швидко відремонтована через санкції
Удар по FCC = відрізати Росію від бензину.
Ефект: 20% втрати потужностей, +10% до цін
За даними медіа:
- РФ втрачала до 20% паливних потужностей після серії ударів
- ціни на бензин зростали на 10–12%
- деякі НПЗ зупинялися на тижні
- влада РФ вимушено вводила обмеження на експорт
Це вперше з 1990-х років, коли внутрішня російська нафтова економіка виявилася під тиском не з боку світових ринків, а з боку української зброї.
Геополітичний ефект
Удар «Фламінго» по російській нафті — це сигнал:
- Україна може руйнувати серце російської економіки навіть без Tomahawk.
- Україна перестає залежати від політичних обмежень союзників.
- Москва втрачає стратегічну перевагу у нафтових доходах.
«Фламінго» vs «Томагавк»: порівняння, яке вчора видалося неможливим
| Параметр | FP-5 «Flamingo» | Tomahawk Block IV |
|---|---|---|
| Дальність | ~3000 км | ~1600 км |
| Швидкість | ~900 км/год | ~880 км/год |
| Бойова частина | ~1000–1150 кг | ~450 кг |
| Вартість | ~$500–800 тис. | ~$1,5 млн |
| Доступність | необмежена, виробляє Україна | залежить від політичного рішення США |
Вперше за історію Україна має ракету, яка:
- перевершує Tomahawk за дальністю
- перевершує за бойовою частиною
- обходиться значно дешевше
І головне — її можна запускати по Росії без дозволів союзників.
Fire Point: компанія, що зробила «чудо на коліні»
Культура швидкої інженерії
Компанія працює як класичний західний стартап:
- 10–20 ключових інженерів
- постійні гнучкі команди
- прототипи робляться у перші тижні
- приймається ризик, неможливий для держпідприємств
- 3D-друк карбону та пластику для швидкого масштабування
Це кардинально відрізняється від радянських моделей, де нерідко «100 інженерів рік малювали гвинт».
Їхні інші продукти
Fire Point виробляє також:
- FP1 — аналог Shahed, дешевий, дальність до Москви
- FP2 — вантажний ударний дрон (150 кг), інколи його плутають з американськими ATACMS
Їхня цінність:
- швидке виробництво
- низька ціна
- простота ремонту
- ефективність при масовому використанні
Стратегія виживання: війна ресурсів проти війни інновацій
Росія грає у «математику м’яса»
РФ має:
- 3–5-кратну перевагу в людській силі
- великі залишки радянських складських запасів
- можливість воювати у форматі «мобілізація + артилерія + маса»
Це стратегія швидкого виснаження.
Україна грає у «математику мозку»
Україна відповідає:
- безпілотниками замість масованої артилерії
- ракетами замість витратних ресурсів
- технологіями замість нескінченних резервів
Fire Point — одна з компаній, що втілює цю логіку: перемагати не кількістю, а якістю, яку можна дешево тиражувати.
Ракетна незалежність: що дає Україні «Фламінго»
Суверенний інструмент стратегічних ударів
Україна вперше з 1991 року отримала зброю, яка:
- дістає до будь-якої точки європейської частини РФ
- не залежить від обмежень Вашингтона чи Лондона
- змінює баланс енергетичної війни
- змушує Росію витрачати ППО на внутрішні регіони
Це початок постамериканської ери української оборони.
Прецедент для Європи
Європейські оборонні компанії не очікували, що приватна компанія з України:
- створить ракету дальністю 3000 км
- за рік запустить виробництво
- використовує двигуни «зі звалища»
- створить продукт дешевше, ніж західні аналоги
Для ЄС і НАТО це урок: майбутня війна — це війна швидких стартапів, а не повільних тендерів.
Ризики, обмеження і виклики для України
Дефіцит двигунів
Двигуни AI-25 не нескінченні. У перспективі:
- потрібні нові двигуни власного виробництва
- або перехід на турбореактиви західного походження
- або розробка гібридних/електро-реактивних систем
Це стратегічне вузьке місце.
Загроза надцентралізації
Fire Point — флагман, але залежність від однієї компанії створює:
- ризики монополії
- ризики політичного тиску
- ризики корпоративних скандалів
Україні потрібні 5–10 подібних компаній.
ППО РФ теж адаптується
Росія:
- розгортає нові радари під маловисотні цілі
- перекидає ППО всередину країни
- будує захист навколо нафтопереробних заводів
Гонка триває.
«Фламінго» — це не ракета. Це декларація незалежності
FP-5 «Flamingo» — це момент, коли Україна сказала світові: ми більше не чекаємо на дозвіл, ми робимо самі.
Ця ракета:
- б’є на 3000 км
- коштує дешевше за західні аналоги
- робиться з використанням відновлених радянських двигунів
- руйнує російські НПЗ і логістику
- повернула Україні стратегічну ініціативу
І головне — вона створена не державним гігантом, а командою інженерів, які працювали зі звалищними деталями, карбоновими принтерами і вірою в те, що «воно має працювати». Україна увійшла в епоху, коли власна зброя стає основою безпеки. «Фламінго» — перша ластівка. Але точно не остання.
Чи можна сказати, що «Фламінго» краще за Tomahawk?
1. У певних речах — так, і це правда
Є кілька параметрів, де українська ракета дійсно виглядає сильніше, ніж американський Tomahawk:
Дальність — більша
«Фламінго»: ≈3000 км
Tomahawk: 1600–2000+ км
Тобто реально — удвічі більша дальність, що відкриває можливість бити далеко в тил РФ, куди Tomahawk з України не дістав би навіть теоретично.
Бойова частина — потужніша
«Фламінго»: понад 1 тонна вибухівки
Tomahawk: близько 450 кг
На інфраструктурних цілях (НПЗ, нафтобази, енергетичні вузли) — це критично. Тут «Фламінго» точно сильніше.
Вартість — нижча
«Фламінго»: умовно ~$0,5 млн
Tomahawk: $1,5–2 млн
А по факту американські ракети інколи навіть дорожчі (служба підтримки, логістика, модернізації).
Політика — повний суверенітет
Tomahawk Україна не отримувала саме через політичні обмеження США.
«Фламінго» ж Україна може застосовувати без дозволу будь-кого.
Це величезна перевага — і стратегічна, і психологічна.
2. Але у низці критичних характеристик Tomahawk все ще попереду
Це те, що часто замовчують у популярних дописах.
Точність
Tomahawk має складні системи наведення:
- TERCOM
- DSMAC
- GPS
- інколи оптичну корекцію
Це ракета, яка десятиліттями клала боєзаряд у вікно.
Про точність «Фламінго» говорять обережно — вона достатня для інфраструктури, але немає підтверджень її точності по точкових, складних військових цілях.
Доказана надійність
Tomahawk застосовували сотні разів у реальних операціях (Ірак, Сирія, Югославія, Лівія).
«Фламінго» — новий продукт. Є успішні боєві застосування, але серія ще не досягла рівня «перевірений бойовий стандарт».
Стійкість до ППО
Сучасні Tomahawk мають:
- кращі профілі малопомітності
- оптимізовані маршрути обходу ППО
- низку патентованих рішень, яких ніхто не бачить у відкритих даних
«Фламінго» летить низько і тихо — це плюс. Але наскільки він стійкий до модернізованих російських засобів ППО — ще питання.
3. Тому правильна відповідь така
«Фламінго» — краще за Tomahawk для ударів по великих інфраструктурних цілях у глибокому тилу РФ.
Там, де важливі:
- дальність
- кількість вибухівки
- можливість запускати масово
- низька ціна
- відсутність політичних обмежень
Тут українська ракета справді може бути ефективнішою, ніж Tomahawk.
Але Tomahawk — кращий для високоточних ударів по складних військових цілях.
Радарні вузли, бункери, командні центри, кораблі, мобільні ЗРК — ось де Tomahawk поки що «вищої ліги».
4. Головна різниця — філософія
Tomahawk — це продукт 40-річної еволюції високотехнологічної армії США. «Фламінго» — продукт воєнної необхідності, інженерної креативності і дешевих рішень, які працюють.
Tomahawk — скальпель.
Flamingo — кувалда з довжелезною ручкою.
І для України сьогодні кувалда інколи потрібніша.
За матеріалами unian.ua


