Верховна Рада в середу, 3 грудня, ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
За документ в цілому проголосувало 257 депутатів.
Парламент ухвалив бюджет-2026: без підвищення зарплат військовим, але з мільярдами на “стратегічні комунікації”.
Голосуванню передували численні консультації нардепів з міністрами, оскільки документ, який доопрацював уряд після першого читання, викликав гостру реакцію в парламенті.
У “Слузі народу” та опозиції (“Європейська солідарність”, “Батьківщина”, “Голос”) обурювалися тим, що Кабмін повністю проігнорував правки депутатів щодо підвищення зарплат військовим та вчителям. Натомість урядовці залишили фінансування програм “Національний кешбек”, “зимової підтримки” та мільярди на “стратегічні комунікації”. Опозиція заявила про 68 млрд грн неефективних і популістських видатків.
Під час розгляду в сесійній залі опозиційні депутати вимагали голосувати за бюджет постатейно, аби прибрати усі ці популістичні програми. Однак цю пропозицію більшість відкинула.
Урядові зміни: більше доходів, більше видатків
За даними Комітету ВРУ з питань бюджету, до другого читання уряд збільшив дохідну частину бюджету на 27,8 млрд грн, видаткову — на 33,6 млрд грн, а граничний дефіцит зріс на 5,8 млрд грн.
У підсумку, доходи державного бюджету становлять 2 трлн 917,9 млрд грн, видатки — 4 трлн 780,6 млрд грн, дефіцит — 1 трлн 902,2 млрд грн.
Головним джерелом додаткових доходів стала зміна ставки податку на прибуток банків з 25% до 50%, що має дати плюс 30 млрд грн.
Після консультацій з урядовцями Комітет з питань бюджету погодив такі зміни до другого читання:
— збільшили на 1 млрд грн видатки на закупівлю зброї та військової техніки для Збройних сил України (загалом за цією статтею — 709 млрд грн);
— виділити 244 млн грн на Бюро економічної безпеки, тому що “боротьба з тіньовою економікою і збільшення доходів бюджету — це ключове завдання на наступний рік”, — заявила голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа (“Слуга народу”).
— скерувати 1,4 млрд грн, повернутих ДП “Фінансування інфраструктурних проєктів”, на закупівлю пасажирських вагонів для “Укрзалізниці”;
— спрямувати 1 млрд грн на гуманітарне розмінування;
— рекомендували перерахунок реверсу та дотацій громадам за оновленими даними Держстату та реєстру ВПО Мінсоцу (замість даних Міграційної служби);
— передбачити норми про зарахування 64% податку фізичних осіб (ПДФО) до місцевих бюджетів (було 60%). До другого читання громади зобовʼязали перераховувати ці додаткові 4% ПДФО на розрахунок за енергоносії;
Як пояснила голова Бюджетного комітету Роксолана Підласа, найбільші зміни у видатковій частині держбюджету до другого читання наступні:
+18,9 млрд грн на резервний фонд;
+6,6 млрд грн на підвищення зарплат викладачів закладів вищої освіти (на 30% з 1 січня та на 20% — з вересня, хоча нардепи вимагали підвищення на 50% одразу з початку року);
-8,24 млрд грн — зменшення видатків на Державну прикордонну службу (перерозподілили переважно на користь Нацгвардії + 5,85 млрд грн та Нацполіції + 2,29 млрд грн);
+1 млрд грн на часткову компенсацію майнових втрат бізнесу та страхових премій від воєнних ризиків,
+1 млрд грн — на укриття в садочках;
+528 млн грн — публічні інвестиційні проєкти в сфері охорони здоров’я (на реконструкцію Харківської обласної дитячої лікарні, але це має ще затвердити Стратегічна інвестиційна рада);
+500 млн грн на підтримку релокованих закладів вищої технічної освіти з прифронтових територій,
+500 млн грн місцевим бюджетам на житло для евакуйованих осіб та ВПО.
Ключове. Військові без підвищення зарплат
Показово, що у депутатів “Слуги” та опозиції була спільна претензія до уряду: бюджет не вирішує проблему дефіциту фінансування армії. А головне — не передбачає підвищення матеріального забезпечення військових.
Один із народних депутатів “Слуги народу” в розмові після засідання фракції з премʼєркою Юлією Свириденко та міністром фінансів Сергієм Марченком пояснював: “Правку про часткове підвищення зарплат військовим уряд повністю проігнорував. Ми просили підвищити мінімально виплати для тих, хто на фронті. Це не заклали”.
В “Європейській Солідарності” цю ситуацію назвали неприйнятною. Ірина Геращенко обурювалася: “Ми вимагаємо спрямувати на потреби армії понад 68 млрд грн неефективних і популістських видатків. Не може існувати бюджет у воєнний час, де уряд закладає мільярди на комунікації, марафони, але не закриває потреби фронту”.
Врешті після декількох засідань фракцій з урядовцями компромісу щодо підвищення зарплат військовим так і не знайшли.
Член Комітету ВР з питань нацбезпеки та оборони Олександр Федієнко (“Слуга народу”) напередодні голосування за бюджет повідомив: “По зарплатах військових питання не вирішено. Навіть якщо збільшити зарплати на 5 тисяч всім військовим, то це понад 5 млрд грн з бюджету. Колеги пропонували збільшити зарплати хоча б тим військовим, хто працює за БРКами (бойовими розпорядженнями)”.
Нардеп Ярослав Железняк (“Голос”) звернув увагу, що навіть без підвищення зарплат військовим на наступний рік не вистачає мінімум 180 млрд грн на їхнє грошове забезпечення.
“Загалом дірка на армію — 300 млрд грн у порівнянні з цим роком”, — попередив Железняк.
Водночас міністр фінансів Сергій Марченко під час презентації бюджету в Раді повідомив, що найбільший обсяг видатків спрямовується саме на сектор безпеки та оборони — 2,380 трлн грн, або 27,2% ВВП.
«Грошове забезпечення військовослужбовців — це 1 трильйон 273 млрд грн. На озброєння та військову техніку — 709 млрд грн», — розповідав Марченко.
Також, зі слів Марченка, окремо на ветеранську політику передбачено 19 млрд грн. Він пояснив, що це на 6,3 млрд грн більше, ніж цього року. Серед витрат — 5,7 млрд грн на компенсацію житла ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп, 4 млрд грн — на підтримку ветеранів, майже 3 млрд грн — на фахівців із супроводу, понад 1 млрд грн — на створення ветеранських просторів.
Зарплати освітянам: як знайшли компроміс
Ще один гострий конфлікт перед ухваленням документа стосувався системи оплати праці освітян.
Ярослав Железняк пояснював: “Після того, як уряд проігнорував правку депутатів про підвищення зарплат вчителям на 50% (з 1 січня зарплата освітян зросте на 30%) одразу випало приблизно 50–60 голосів зі “Слуги””, — наголошував Железняк.
Цю інформацію підтвердив один із співрозмовників у фракції “Слуга народу”.
“Бо мова не просто про підвищення зарплат вчителям. Це загалом реформа оплати праці освітянам”, — розповідав один з нардепів.
Врешті уряд після консультацій з парламентарями передбачив підвищення заробітної плати вчителів: з 1 січня — на 30% та 1 вересня — ще на 20%. Водночас, як пояснила Роксолана Підласа, додали 4,8 млрд грн на програму престижності праці педагогічних працівників.
“Щоб мати можливість розглянути подальше збільшення зарплат вчителів протягом року”, — сказала вона.
Також уряд врахував пропозиції нардепів, аби залишити для освітян безстрокові трудові договори.
Медицина, соцсектор та підтримка бізнесу
Медичний сектор, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, отримає майже 260 млрд грн — на 39 млрд грн більше, ніж у 2025 році.
“На програму медичних гарантій спрямовуємо 192 млрд грн», — зазначив Марченко.
Понад 17 млрд грн передбачено на централізовану закупівлю ліків, 10 млрд — на програму скринінгу “чекап 40+”, 19 млрд — на інвестиційні проєкти у сфері охорони здоров’я.
На соціальну підтримку громадян передбачено майже 470 млрд грн.
“На підтримку українських сімей — 24,5 млрд грн”, — повідомив Марченко.
У бюджеті також заклали підвищення одноразової виплати при народженні дитини з 10 до 50 тис. грн, збільшення допомоги з догляду за дитиною до 7 тис. грн, а також фінансування відповідно до ухвалених соціальних законів.
Підвищення мінімальної пенсії менш як на 300 грн — це фактичний геноцид пенсіонерів, заявила голова фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко.
Своєю чергою Марченко додав, що понад 250 млрд грн — це трансфер Пенсійному фонду, 133 млрд грн — виплати внутрішньо переміщеним особам, понад 42 млрд грн — пільги та субсидії, 10 млрд грн — програми протезування та підтримки людей з інвалідністю, 2,4 млрд грн — загальнонаціональні соціальні послуги.
На програми підтримки економіки та бізнесу уряд виділив 52 млрд грн. Йдеться про продовження кредитних програм (“5-7-9”), підтримку індустріальних парків, грантові програми, розвиток агросектору.
“На агропромисловий комплекс передбачено понад 14 млрд грн”, — уточнив міністр.
Популізм проти оборони? Суперечки довкола “марафонів”, кешбеків і “тисячі Зеленського” та мільярди на “комунікації”
Одразу кілька фракцій опозиції також виступили проти програми соціальної підтримки, називаючи їх популістськими.
Ярослав Железняк критикував цю редакцію так: “Гроші, які могли б піти на вчителів, підуть на кешбек, “тисячу Зеленського”, безкоштовне харчування, УЗ-3000 й інший популізм”.
Водночас депутатка Вікторія Сюмар (“Європейська солідарність”) звернула увагу на різке зростання видатків на програму “стратегічних комунікацій” — із 405 млн грн цього року до 4 млрд грн у 2026-му. Опозиція вимагала виключити це фінансування та окремо 1,2 млрд грн для “Єдиного марафону”. Однак ці видатки залишили.
“Йдеться про збільшення фінансування так званих стратегічних комунікацій в десять разів. Це програма інформаційного супроводу влади. Є ризик, що найбільшими “стратегічними комунікаторами” стануть анонімні телеграм-канали. Країна не повинна платити за віртуальну реальність у той час, коли фронт недофінансований”, — обурювалася Сюмар.
ФОП = ПДВ? Депутати звинувачують Мінфін у спробі “продати” неіснуючу вимогу МВФ
Олександр Федієнко після засідання фракції “Слуга народу” з урядом також був незадоволений.
“Нам намагалися продати ідею, що ФОПи мають перейти на ПДВ, бо це нібито вимога МВФ. Але в релізі МВФ такого немає… Виглядало це так: ФОПи — зло, всіх під ніж. Але аргументації не було. Комунікаційна стратегія провалена”.
У фінальній версії бюджету ці норми про переведення ФОП із річним доходом понад мільйон гривень на сплату ПДВ не заклали. Однак, як зазначив під час обговорення бюджету колишній спікер Дмитро Разумков, у розрахунки дохідної частини бюджету вже заклали майбутнє оподаткування ФОПів ПДВ.
Бюджет ухвалили, але суперечки тривають
Нардеп Ярослав Железняк звернув увагу на ключову, за його словами, проблему — дуже складну ситуацію з отриманням коштів від міжнародних партнерів. За кошти яких фінансують усі бюджетні видатки, бо внутрішні доходи йдуть виключно на потреби армії.
“Закладений дефіцит — 19 млрд доларів. І поки абсолютно немає відповіді, хто їх закриє”, — констатував Железняк.
Міністр фінансів Сергій Марченко під час розгляду документу в Раді також визнав, що проведення переговорів з міжнародними партнерами вкрай важливе.
“Нам потрібно на наступний рік згенерувати понад 45 млрд доларів США міжнародної допомоги. Тому ефективне голосування за бюджет дуже і дуже необхідне”, — сказав Марченко.
Верховна Рада перед фінальним ухвалення держбюджету-2026 внесла останні правки, від яких залежать і можливості громад, і зарплати вчителів, і старт нової програми з МВФ.
Ось що змінилось у проєкті перед голосуванням.
Більше ПДФО громадам замість субвенції
- Частка ПДФО, яка залишається на місцях, зросте з 60% до 64%.
- Але ці додаткові 4% жорстко «прив’язують» до двох цілей:
- оплата енергоносіїв (тепло, електрика тощо);
- погашення боргів за різницю в тарифах.
За рахунок цього держава прибирає відповідну субвенцію і економить у держбюджеті 15,2 млрд грн – ці гроші підуть на збалансування бюджету-2026.
Фактично:
- громади отримують більше власних доходів, але й більше зобовʼязань;
- Київ менше напряму дотує «тарифні діри», перекладаючи відповідальність на місцевий рівень.
Оборона: +1 млрд грн на зброю замість «резерву»
Міністерству оборони додають 1 млрд грн саме на закупівлю зброї та військової техніки.
Ці кошти забирають з програми так званого «військового резерву» – тобто частину «подушки без чіткої привʼязки» перетворюють на конкретні контракти на озброєння. Формально це показує МВФ і партнерам, що Україна:
- менше тримає гроші «в загальному резерві»;
- більше – у цільових оборонних видатках.
Бюро економічної безпеки: додаткові 244 млн грн
Бюро економічної безпеки (БЕБ) отримує +244 млн грн, які планують виділити з резервного фонду.
Це може бути сигналом, що уряд і парламент:
- ставлять на БЕБ, а не на силові «маски-шоу» в економіці;
- водночас ідуть ва-банк, попри критику щодо ефективності Бюро.
Вчителі: обіцяні +30% з січня і +20% з вересня
У бюджет закладають підвищення зарплат учителів у два етапи:
- з 1 січня 2026 року – на 30%;
- з 1 вересня 2026 року – ще на 20%.
При цьому підхід до оплати праці не змінюють (тобто йдеться про підвищення в межах чинної моделі, а не про повну реформу тарифної сітки).
Додатково пропонують:
- +4,8 млрд грн на програму «престижності праці педагогічних працівників»,
щоб була можливість ще раз переглянути зарплати протягом року, якщо дозволятиме виконання бюджету.
У ширшому контексті це продовження лінії, яку уряд і депутати обговорюють з осені: підняти зарплати освітянам у 2026-му, але без одномоментного стрибка на «+50% разом і одразу», який уряд раніше відхилив.
Чому цей бюджет критичний для МВФ
Окремо підкреслено: своєчасне ухвалення держбюджету-2026 – ключова умова запуску нової програми з МВФ.
- Бюджет показує Фонду, як Україна фінансуватиме війну й соцвидатки у 2026 році.
- Без цієї програми, як каже голова фінансового комітету Данило Гетманцев, він «навіть не хоче говорити, що буде з країною» – йдеться про ризики для курсу, резервів НБУ, можливостей покривати дефіцит і обслуговувати борги.
Нова програма МВФ – це не лише кредити Фонду, а й «якір» для всієї міжнародної допомоги від ЄС, G7 та інших партнерів у 2026 році.
Що це все означає «на практиці»
Коротко по групах:
- Громади та міста.
- Більше ПДФО = більше стабільного ресурсу.
– Але енергетика і «тарифні борги» лягають ще жорсткіше на місцевий рівень. Сильні громади можуть виграти, слабкі ризикують залізти в нові борги.
- Більше ПДФО = більше стабільного ресурсу.
- Сектор оборони.
+1 млрд грн на зброю – це маленька частка у воєнному бюджеті, але це конкретні контракти тут і зараз, а не розмитий резерв. - БЕБ та боротьба з економічними злочинами.
Додаткове фінансування підсилює ставку влади на БЕБ як ключовий орган, але також підвищує очікування до його результатів. - Вчителі та освіта.
Формально держава закладає пріоритетну підтримку освіти навіть у воєнному бюджеті – із поетапним зростанням зарплат і «фондом престижності», з якого можна буде додатково стимулювати педагогів. - Макрофінанси й МВФ.
Бюджет-2026 – це тест на те, чи зможе Україна показати партнерам керований дефіцит і реальні джерела його покриття. Без цього – ризики для всієї зовнішньої підтримки у 2026 році.
За матеріалами finance.liga.net
