У ніч проти 9 серпня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши ракети різних типів, понад 200 ударних безпілотників і баражуючі боєприпаси. Основним напрямком удару стала Одещина, однак наслідки зафіксували також у Харківській, Дніпропетровській, Житомирській та інших областях. В Одесі були пошкоджені житлові будинки, енергетичні об’єкти та транспортна інфраструктура, частина міста залишилася без електроенергії й води, а через пошкодження траси Одеса–Рені обмежили рух до кордону з Молдовою. У Харкові внаслідок удару по багатоповерхівці загинули двоє людей і понад 20 постраждали. На Житомирщині поранення та гостру реакцію на стрес отримали троє людей, виникли пожежі на цивільному об’єкті та підприємстві з німецькими інвестиціями.
Дані про загиблих, постраждалих і масштаби руйнувань наведені станом на ранок — близько 11:20 9 серпня і можуть уточнюватися.
Понад 200 дронів і ракети різних класів: якою була атака
Нова хвиля російських ударів почалася ще ввечері 8 серпня і тривала вночі та вранці 9 серпня. Цього разу найбільше навантаження припало на південь України, передусім Одеську область.
За даними Повітряних сил, російські війська застосували проти України 202 ударні БпЛА різних типів — Shahed, зокрема реактивні модифікації, «Гербери», дрони-імітатори «Пародія». Крім того, використовували баражуючі боєприпаси «Бандероль». По Одещині одночасно били балістичними, протикорабельними та протирадіолокаційними ракетами — «Іскандер-М»/ракетами комплексу С-400, «Оніксами» та Х-31П. Пуски здійснювали, зокрема, з тимчасово окупованого Криму та акваторії Чорного моря.
Протиповітряна оборона збила або подавила 174 російські безпілотники, а також знешкодила п’ять «Бандеролей». Саме звідси походить цифра 179, яка з’явилася в частині ранкових повідомлень: це не кількість усіх запущених Росією дронів, а сума 174 нейтралізованих БпЛА та п’яти баражуючих боєприпасів. Зафіксовані влучання ракет і ударних дронів на 22 локаціях, ще на шести впали уламки збитих цілей.
Декілька російських ракет, за даними військових, своїх цілей не досягли.
Набір засобів ураження цього разу важливий не лише через їхню кількість. Росія одночасно використовувала повільніші ударні безпілотники, швидкісні ракети й спеціалізовані протирадіолокаційні боєприпаси. Така комбінація створює для української ППО різні типи загроз одночасно й змушує систему реагувати на цілі з різною швидкістю, висотою та траєкторією.
Головний напрямок — Одещина
Повітряні сили прямо назвали Одеську область основним напрямком нічного удару. Саме тут Росія поєднала масовану атаку дронами з пусками одразу кількох типів ракет.
Наслідки проявилися одночасно у кількох сферах: житловій забудові, енергетиці, міському транспорті, водопостачанні та дорожньому сполученні.
В Одесі пошкоджені житлові будинки щонайменше у кількох районах. У центрі міста після удару спалахнула пожежа у чотириповерховому будинку. За іншою адресою горіли ще два житлові будинки, були пошкоджені та знищені автомобілі.
Станом на ранок повідомлялося про вісьмох постраждалих. Троє перебували у лікарнях у стані середньої тяжкості, решті медичну допомогу надавали амбулаторно.
Для міста, однак, наслідки не обмежилися безпосередніми місцями влучань.
Без світла, води та електротранспорту
Однією з головних цілей і водночас одним із найсерйозніше пошкоджених сегментів інфраструктури Одещини стала енергетика.
У ДТЕК назвали нічний обстріл одним із наймасштабніших для регіону цього року. Пошкодження енергетичного обладнання призвели до відключень у частині Одеси та Одеського району, включно з об’єктами критичної інфраструктури.
Проблема швидко вийшла за межі власне електропостачання.
Через знеструмлення потужних насосних станцій у значній частині Одеси виникли перебої з водопостачанням. Місцева влада організувала підвезення технічної води.
У деяких районах фіксували також проблеми з мобільним зв’язком та інтернетом.
Ще одним наслідком стало фактичне зупинення значної частини електротранспорту. Трамваї та тролейбуси не могли працювати у звичайному режимі, тому міська влада почала дублювати частину маршрутів автобусами та вивела додатковий транспорт.
Таким чином, одне пошкодження енергетичної системи створює каскадний ефект: слідом за електроенергією виникають проблеми з водою, транспортом, зв’язком та іншими міськими сервісами.
Саме цей ефект робить удари по енергетичній інфраструктурі особливо чутливими для великих міст навіть тоді, коли безпосередньо пошкоджена відносно невелика кількість об’єктів.
Удар дійшов до дороги на Молдову
Окремою особливістю атаки 9 серпня стали наслідки для міжнародного автомобільного сполучення.
Після російських ударів був обмежений рух на окремій ділянці державної траси Одеса–Рені. Через це стало неможливо нормально дістатися до частини пунктів пропуску на українсько-молдовському кордоні та рухатися від них у напрямку Одеси.
Особливі обмеження виникли в районі Маяків–Удобного.
Молдовська сторона повідомляла про тимчасове призупинення руху мостом. На пунктах пропуску Паланка–Маяки–Удобне та Тудора–Старокозаче людей і транспорт оформляли лише у напрямку в’їзду до Молдови. Виїхати з Молдови у цей момент можна було через Тудора–Старокозаче.
Прикордонні служби України та Молдови рекомендували водіям і пасажирам враховувати обмеження та, за можливості, не планувати поїздки через проблемну ділянку.
Це вже інший рівень наслідків обстрілу.
Траса Одеса–Рені — не звичайна міська або регіональна дорога. Вона з’єднує Одесу з південно-західною частиною області та прикордонною інфраструктурою. Тому проблеми на окремій ділянці можуть безпосередньо впливати не тільки на місцевий рух, а й на транскордонні пасажирські та вантажні маршрути.
Унаслідок атаки російський удар по українській інфраструктурі таким чином створив проблеми вже безпосередньо на маршрутах між Україною та Молдовою.
Харків: удар у житлову багатоповерхівку
Поки основна нічна хвиля удару була спрямована на Одещину, вранці під важкою атакою опинився Харків.
Один із найтяжчих ударів припав на Салтівський район.
Російський засіб ураження влучив у десятиповерховий житловий будинок. Удар зруйнував квартири та конструкції приблизно з сьомого по десятий поверхи — на фотографіях з місця події у верхній частині будинку видно величезний наскрізний пролом.
У будівлі після вибуху залишалися заблоковані люди. Рятувальники почали розбирати пошкоджені перекриття та евакуйовувати мешканців верхніх поверхів.
ДСНС врятувала щонайменше сімох людей.
Станом на 10:30–11:00 було відомо про двох загиблих та 23 постраждалих. П’ятеро поранених залишалися у лікарнях, одна жінка перебувала у важкому стані.
Серед постраждалих — діти. За даними обласної влади, в одного п’ятирічного хлопчика була гостра реакція на стрес. Частина дорослих отримала вибухові травми, у двох людей діагностували отруєння чадним газом.
Загиблим чоловікам було 50 та 66 років.
Після першого влучання атака на Салтівку продовжилася
Особливістю ранкового удару по Харкову стало те, що він не обмежився одним влучанням.
Після атаки першої багатоповерхівки російські війська знову вдарили по Салтівському району. Міський голова Ігор Терехов повідомив про влучання в сусідній багатоповерховий будинок, а згодом — про ще один удар. Одне з місць влучання було у парку.
Таким чином, екстреним службам доводилося працювати в районі, де атака фактично продовжувалася.
Загалом за попередню добу російські війська атакували не тільки Харків, а й щонайменше 12 населених пунктів області, застосовуючи ракети, керовані авіабомби та десятки безпілотників.
За добовою статистикою Харківської ОВА, у місті та області загинули троє людей, 25 були поранені.
Житомирщина: постраждалі, житловий будинок і підприємство з німецькими інвестиціями
Наслідки нічної російської атаки зафіксували й у Житомирській області, де постраждали троє людей та були пошкоджені цивільні об’єкти.
За даними ДСНС та Житомирської ОВА, одну людину довелося госпіталізувати з опіками. Ще у двох медики діагностували гостру реакцію на стрес.
У різних місцях області після ударів виникли пожежі. Зокрема, загоряння сталося на об’єкті цивільної інфраструктури та на приватному підприємстві з німецькими інвестиціями.
Також російський удар припав на приватний житловий будинок.
Додаткових руйнувань завдало падіння уламків збитих повітряних цілей: були пошкоджені житлові та господарські споруди, виникли локальні займання.
Станом на ранок усі пожежі вдалося ліквідувати. На місцях працювали рятувальники, психологи ДСНС та інші служби, які обстежували територію, фіксували пошкодження та ліквідовували наслідки атаки.
Павлоград: серед постраждалих — немовля
Ще до основної нічної атаки, ввечері 8 серпня, російські війська завдали удару по Павлограду на Дніпропетровщині.
В обласній військовій адміністрації повідомили про атаку на центральну частину міста. Після удару загорілися приватний будинок та автомобіль.
Постраждали дев’ятеро людей, серед них четверо дітей: тримісячна дівчинка, трирічна дівчинка та хлопчики п’яти й шести років. Двох дорослих госпіталізували, 58-річна жінка перебувала у важкому стані.
У соцмережах також повідомляли про пошкодження торговельного центру, однак офіційно обласна влада на той момент підтверджувала удар по середмістю, пожежу приватного будинку та автомобіля. Тому дані щодо конкретного об’єкта влучання потребують окремого підтвердження.
Під час масованих атак перші повідомлення про місця прильотів часто з’являються швидше, ніж результати офіційного огляду, а тому попередні версії не завжди збігаються з остаточними.
Чим атака 8–9 серпня відрізняється від звичайної нічної хвилі Shahed
Зведені дані показують, що йдеться не просто про черговий масований запуск безпілотників.
По-перше, Росія поєднала понад 200 дронів із кількома класами ракет.
По-друге, основне навантаження було сконцентроване на одному регіоні — Одещині, але паралельно удари йшли по інших частинах України.
По-третє, наслідки охопили одразу кілька систем життєзабезпечення: електроенергетику, водопостачання, міський транспорт, житлові квартали та автомобільне сполучення.
По-четверте, пошкодження дорожньої інфраструктури в Одеській області безпосередньо вплинуло на роботу маршрутів до державного кордону. Це означає, що наслідки повітряної атаки вийшли за межі окремого міста чи навіть внутрішньої транспортної мережі України.
Водночас лише за характером пошкоджень не можна автоматично встановити ціль кожної конкретної ракети чи безпілотника. Частина руйнувань могла бути наслідком безпосередніх влучань, частина — падіння уламків або роботи ППО. Остаточна картина формується після огляду кожного місця удару.
Росія посилює ставку на балістику
Атака 9 серпня вписується і в ширшу тенденцію останніх днів — збільшення кількості балістичних засобів у російських ударах.
За даними, оприлюдненими Президентом України, лише протягом останнього тижня Росія застосувала проти України 61 ракету, 56 із яких рухалися по балістичній траєкторії, а також понад 1560 ударних безпілотників і близько 1540 керованих авіабомб.
Для системи ППО саме балістичні ракети залишаються однією з найскладніших цілей: через високу швидкість та траєкторію польоту час від виявлення запуску до можливого удару набагато коротший, ніж під час атаки звичайними ударними дронами.
У випадку Одещини до цього додався ще один фактор — одночасне застосування ракет різного призначення та великої кількості безпілотників.
Тобто ППО доводилося протидіяти не одному типу загрози, а багатокомпонентній атаці.
Від квартири до міжнародної траси: каскад наслідків однієї атаки
Події 8–9 серпня показують, наскільки різними можуть бути наслідки одного масованого удару.
У Харкові це — зруйновані поверхи житлового будинку, загиблі, десятки поранених і рятувальна операція під загрозою повторних атак.
У Павлограді — поранені цивільні, серед яких четверо маленьких дітей.
В Одесі — пошкоджені будинки й автомобілі, але одночасно й удар по системах, від яких залежить функціонування цілого міста.
Зникає електроенергія — і зупиняються насосні станції. Зупиняються насосні станції — частина міста залишається без води. Немає живлення — стає електротранспорт, виникають перебої зі зв’язком. Пошкоджується дорога — і проблема переходить із міського рівня на міжрегіональний та міжнародний.
Саме цей каскадний характер наслідків робить атаку 8–9 серпня показовою.
Основний удар Росія спрямувала на Одещину, але фактична географія наслідків виявилася значно ширшою: від багатоповерхівок Харкова та центру Павлограда до енергосистеми Одеси й пунктів пропуску на кордоні з Молдовою.
І поки рятувальники розбирають завали, енергетики відновлюють мережі, а дорожні та прикордонні служби намагаються повернути нормальний рух, остаточний масштаб збитків ще належить встановити.
