Упродовж 3–5 серпня російські ракети й безпілотники пошкодили або знищили складські, виробничі та розподільчі потужності щонайменше восьми великих українських компаній. Під ударом опинилися «Ласунка», Millennium, «Біосфера», «Сільпо», Novus, «Епіцентр», «Нова пошта» та ROZETKA. Загибель працівників, руйнування центральних складів і зупинка промислового виробництва показали, що йдеться не лише про втрату приватного майна. Атаки зачепили систему, від якої залежить щоденне постачання продуктів, побутових товарів, будматеріалів і посилок для мільйонів людей.
Три дні, які показали масштаб загрози
Три дні серпня окреслили майже повну карту цивільного товарного руху в Україні — від виробництва і зберігання до полиці супермаркету або доставки покупцеві.
Спочатку російські удари спричинили масштабні пожежі на продовольчих складах у Дніпрі та передмісті. Виробник морозива «Ласунка» повідомив про повне знищення складського комплексу з готовою продукцією. Millennium втратив частину запасів шоколаду. Корпорація «Біосфера» — значні обсяги товарів для дому й особистої гігієни та частину своїх логістичних потужностей.
У ніч проти 5 серпня основним напрямком російської ракетно-дронової атаки стали Київ і Київська область. Удари припали на логістичні центри «Сільпо» та Novus, сортувальний центр «Нової пошти», найбільший розподільчий склад ROZETKA, комплекси «Епіцентру» та виробничий майданчик Epicentr Ceramic Corporation.
Окремо були пошкоджені житлові будинки, магазини, залізнична станція, складські приміщення інших підприємств та цивільна інфраструктура. Станом на 12:00 5 серпня було відомо про 17 загиблих і щонайменше 44 поранених у Києві та області.
Уряд після атаки оголосив про термінові зустрічі з представниками бізнесу. Прем’єр-міністр Сергій Корецький доручив Міністерству економіки та довкілля підготувати рішення, які мають забезпечити безперервну роботу логістичних і торговельних компаній.
Таким чином, протягом кількох днів питання складських втрат переросло у значно ширшу проблему: наскільки українська економіка здатна підтримувати постачання, коли одночасно знищуються великі вузли кількох галузей.
Масована атака на Київщину: 28 ракет і 115 дронів
У ніч проти 5 серпня Росія застосувала:
- чотири ракети «Циркон»/«Онікс»;
- 24 балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400;
- 115 безпілотників різних типів, значна частина яких була реактивною.
Основним напрямком удару стала Київська область. Протиповітряна оборона збила або подавила 98 безпілотників, однак жодну з 28 ракет перехопити не вдалося. Влучання ракет і 17 ударних дронів зафіксували на 26 локаціях, падіння уламків — ще на шести.
До ліквідації наслідків залучили 410 рятувальників ДСНС і понад 100 одиниць спеціальної техніки. Пошуково-рятувальні роботи тривали, тому офіційні дані про загиблих і поранених могли змінюватися.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що серед уражених об’єктів були складські приміщення цивільних підприємств, залізнична інфраструктура, пивоварне виробництво, склади будівельних матеріалів та об’єкти цивільної логістики. За даними, оприлюдненими вранці 5 серпня, загалом загинули 17 людей, ще 44 зазнали поранень.
Найбільше жертв зафіксували у Броварському районі. Вісім людей загинули поблизу залізничної платформи «Квітневе». Масштабні пожежі виникли на складських і логістичних об’єктах у Броварах, Великій Димерці, Квітневому та Перемозі.
«Сільпо»: одночасно горіли два розподільчі центри
Найбільші людські втрати серед компаній підтвердило «Сільпо». Унаслідок російського обстрілу пожежі виникли одразу на двох розподільчих центрах мережі. Загинули шестеро працівників. Інформацію про кількість поранених на момент заяви уточнювали.
Компанія повідомила, що підтримує зв’язок із родинами загиблих і надаватиме їм необхідну допомогу.
Точні адреси уражених центрів, площу пожеж і обсяг втрачених товарів не оприлюднили. Не повідомлялося також, наскільки серйозно пошкоджене холодильне обладнання та яку частину товарних потоків доведеться перенаправляти.
«Сільпо» входить до Fozzy Group — однієї з найбільших торговельно-промислових груп України. Логістика продуктової мережі працює безперервно: склади приймають продукцію від сотень виробників та імпортерів, розподіляють її відповідно до замовлень магазинів і формують щоденні маршрути доставки.
У продовольчого ритейлу майже немає можливості надовго відкласти відвантаження. Молочна продукція, охолоджене м’ясо, риба, овочі, фрукти та готові страви мають обмежені строки зберігання. Частина товарів потребує різних температурних режимів, а порушення холодильного ланцюга робить їх непридатними для продажу.
Одночасне ураження двох центрів створює для мережі значно складнішу ситуацію, ніж втрата одного складу. Товари необхідно розподілити між вцілілими потужностями, а магазини — перевести на нові графіки постачання. Частину виробників можуть попросити тимчасово доставляти продукцію безпосередньо до окремих супермаркетів.
Це не перша велика втрата «Сільпо». У грудні 2024 року російський безпілотник знищив у Бориспільському районі склад замороженої продукції площею близько 15 тисяч квадратних метрів. Вартість знищених товарів компанія оцінила у понад 400 млн грн. Після того удару мережа переналаштувала логістику й продовжила постачання.
Нова атака показала межі навіть добре підготовленої системи резервування: якщо одночасно уражено кілька вузлів, кількість доступних альтернатив швидко скорочується.
Novus: повторний удар по єдиному центральному комплексу
Логістичний центр Novus зазнав кількох прямих ракетних влучань. Роботу об’єкта повністю зупинили. Компанія почала оцінювати масштаби руйнувань і перерозподіляти товарні запаси, щоб магазини могли продовжувати роботу.
Під час тривоги працівники Novus і компаній-партнерів перебували в укритті. Загиблих серед них унаслідок цієї атаки немає.
Ситуація є особливо складною через структуру логістики мережі. Novus створив один центральний комплекс, який об’єднав сім менших складів. Об’єкт запрацював у січні 2024 року. За даними Forbes Ukraine, його площа становить близько 40 тисяч квадратних метрів.
Для реалізації проєкту компанія залучала кредитне фінансування Європейського банку реконструкції та розвитку. Централізація дозволила автоматизувати операції, зменшити витрати й прискорити розподіл товарів.
Однак у воєнних умовах така модель створила єдину точку відмови. Після зупинки центру мережі доводиться повертатися до розподіленої системи: орендувати зовнішні приміщення, укладати нові договори з логістичними операторами, організовувати прямі поставки та змінювати маршрути.
Це вже другий ракетний удар по комплексу. У листопаді 2025 року російська ракета пошкодила логістичний центр Novus. Тоді загинули четверо водіїв постачальників, ще п’ятеро людей були поранені. Співробітники мережі перебували в укритті й не постраждали.
Після першої атаки компанія відновила комплекс і перебудувала робочі процеси. Новий удар відбувся після того, як підприємство вклало кошти у ремонт і повернуло центр до роботи.
На серпень 2026 року група розвивала 173 торговельні об’єкти — супермаркети Novus, магазини «Мі Маркет» і дискаунтери «Хапайка». Отже, зупинка центру стосується не однієї будівлі, а постачання всієї мережі.
«Епіцентр»: знищені склади та зупинене виробництво
Атака на «Епіцентр» мала подвійний характер: постраждала не лише логістична, а й виробнича інфраструктура.
У Києві повністю згорів логістичний центр на вулиці Віскозній. У Калинівці прямими ракетними влучаннями знищено два великі складські комплекси. Ще одна ракета влучила у виробничий майданчик Epicentr Ceramic Corporation.
Унаслідок атаки загинув працівник компанії, ще троє були поранені. Пошкодження виробничих печей зробили подальшу роботу керамічного заводу неможливою. Біля комплексу також було знищено автомобілі працівників.
«Епіцентр» вирішив тимчасово перенести частину виробництва на два закордонні підприємства та паралельно готувати запуск іншого майданчика в Україні. За попередніми оцінками, повне відновлення зруйнованого заводу може тривати від півтора до двох років.
Це принципово інший рівень втрат, ніж знищення запасів. Готові товари можна повторно виготовити або придбати в інших постачальників. Промислові печі, спеціалізовані лінії та інженерні системи неможливо швидко встановити у звичайному орендованому приміщенні.
Перенесення виробництва за кордон також означає, що частина робочих місць, доданої вартості й податкових надходжень може тимчасово залишити Україну. Таким чином, один удар має наслідки не лише для логістики, а й для промислової спроможності держави.
«Нова пошта»: удар по системі, якою користується малий бізнес
У Києві було знищено сортувальний центр «Нової пошти». Загинули троє людей — двоє водіїв партнерської компанії та працівник підрядної організації. Ще восьмеро людей були поранені.
Компанія заявила про застосування касетних боєприпасів. Цю характеристику мають остаточно підтвердити слідчі та профільні експерти.
Роботу оператор не зупинив. Відправлення почали перенаправляти через інші сортувальні потужності. Компанія також пообіцяла компенсувати клієнтам повну оголошену вартість пошкоджених посилок.
Наслідки удару виходять далеко за межі самої «Нової пошти». Її інфраструктурою користуються тисячі інтернет-магазинів, виробників, приватних підприємців і продавців маркетплейсів. Для частини малого бізнесу доставка є критичною ланкою: без неї продавець не може отримати оплату та завершити замовлення.
Коли великий сортувальний центр зупиняється, його потік переходить на інші термінали. Це збільшує навантаження на персонал, транспорт і сортувальні лінії, а затримки можуть виникати навіть у регіонах, які безпосередньо не були атаковані.
Російські війська вже неодноразово вражали відділення й термінали компанії у різних містах. Тому «Нова пошта» має досвід швидкого перенаправлення потоків, розгортання тимчасових відділень і компенсації втрачених відправлень. Проте повторні руйнування змушують компанію постійно витрачати кошти на відновлення замість розвитку мережі.
ROZETKA: найбільший склад не підлягає відновленню
У Броварах російський удар знищив найбільший розподільчий склад ROZETKA. Комплекс працював із 2017 року та був найбільш автоматизованим логістичним об’єктом компанії.
Через нього щодня проходило понад 100 тисяч замовлень. За словами співвласниці ROZETKA Ірини Чечоткіної, комплекс не підлягає відновленню. Працівники не постраждали.
Втрата найбільшого складу впливає не лише на продаж власних товарів ROZETKA. Компанія є маркетплейсом, на якому працює велика кількість сторонніх продавців. Для невеликих виробників та імпортерів платформа може бути головним або навіть єдиним каналом доступу до покупців по всій Україні.
Знищення автоматизованого комплексу означає втрату не тільки будівлі. Це стелажні системи, конвеєри, сортувальне обладнання, серверна інфраструктура, пакувальні зони, під’їзні маршрути та налагоджені процеси, які створювалися роками.
Компанія може розподілити замовлення між іншими складами й партнерами, однак повністю замінити комплекс, що обробляв понад 100 тисяч замовлень на день, у короткий строк неможливо.
Дніпро: удар по вже виготовленій продукції
Удень 3 серпня та в ніч проти 4 серпня російські війська атакували Дніпро і його передмістя. Місцева влада повідомляла про масштабні пожежі на складах із продуктами харчування.
У ніч проти 4 серпня Росія загалом застосувала проти України балістичну ракету «Іскандер-М» і 136 безпілотників. Протиповітряна оборона збила або подавила 117 БпЛА. Влучання ракети та 14 ударних дронів зафіксували на 14 локаціях.
За даними ДСНС, на продовольчих складах у Дніпрі загиблих і поранених не було. Проте масштаби пожежі призвели до повного або часткового знищення продукції кількох великих виробників.
«Ласунка»: втрачено продукцію для магазинів по всій Україні
Виробник морозива «Ласунка» повідомив про повне знищення складського комплексу. Вогонь знищив продукцію, підготовлену до відправлення у торговельні мережі по всій країні.
Для «Ласунки» проблема полягає не лише у втраті готового морозива. Така продукція потребує безперервного дотримання температурного режиму. Звичайний склад не може замінити холодильний комплекс без спеціального обладнання, резервного живлення й відповідного транспорту.
Удар стався влітку, у період високого попиту. Тому компанії потрібно одночасно відновлювати запаси, шукати холодильні потужності й підтримувати поставки до магазинів.
«Ласунка» працює з 1997 року та є одним із найбільших виробників морозива в Україні. За даними YouControl, які наводить Forbes Ukraine, наприкінці першого кварталу 2026 року компанія мала 813 працівників, а її виторг за 2025 рік перевищив 2,5 млрд грн.
Millennium: можливі перебої з окремими видами шоколаду
Складський комплекс виробника шоколаду Millennium зазнав значних пошкоджень. Частину готової продукції, підготовленої до відправлення партнерам і покупцям, було втрачено.
Працівники компанії не постраждали. Millennium почав відновлювати складські операції та попередив про можливі тимчасові перебої з постачанням окремих товарних позицій.
Компанія не повідомляла про зупинку виробництва. Отже, йдеться не про зникнення всього асортименту, а про можливу нерівномірну наявність окремих видів шоколаду залежно від запасів магазинів і регіональних складів.
Втрата готової продукції означає, що компанія вже понесла витрати на сировину, виробництво, пакування і транспортування. Щоб відновити запаси, підприємству потрібно повторити весь цикл.
«Біосфера»: втрачено частину великої логістичної системи
Під час атаки був знищений складський комплекс у Дніпрі загальною площею близько 20 тисяч квадратних метрів. Частиною цього об’єкта був склад корпорації «Біосфера».
Засновник компанії Андрій Здесенко повідомив про втрату значного обсягу продукції та частини логістичних потужностей. Працівники перебували в укритті й не постраждали.
«Біосфера» почала перерозподіляти запаси та змінювати маршрути постачання. До її портфеля належать Freken BOK, Smile, Smile Baby, Vortex, Novita, Lady Cotton та інші бренди товарів для дому й особистої гігієни.
Особливість цієї продукції — значні фізичні обсяги. Паперові товари, пакети, серветки та засоби прибирання потребують великих складських площ. Тому компанії недостатньо знайти невелике тимчасове приміщення: потрібні стелажі, навантажувальна техніка, транспорт і персонал.
Чи загрожує Україні дефіцит товарів
Одночасне ураження восьми великих компаній не означає автоматичного загальнонаціонального дефіциту продуктів, морозива, шоколаду, побутових товарів або будматеріалів.
Українська торгівля не залежить від одного підприємства чи мережі. Працюють інші ритейлери, виробники, імпортери, оптові бази й регіональні склади. Частина продукції вже перебуває у магазинах, а компанії мають резервні майданчики та договори з партнерами.
Однак на рівні окремих мереж, магазинів і товарних категорій перебої цілком можливі. Насамперед це стосується продукції, значні запаси якої були зосереджені на уражених об’єктах.
Можливі наслідки:
- тимчасове скорочення асортименту;
- нерівномірне наповнення магазинів у різних районах;
- затримки з поповненням полиць;
- довші строки доставки посилок та онлайн-замовлень;
- складнощі із замороженою та охолодженою продукцією;
- додаткове навантаження на вцілілі склади;
- збільшення транспортних витрат;
- зростання вартості оренди складських приміщень.
Першим помітним результатом, найімовірніше, стануть не порожні магазини, а відсутність окремих брендів, форматів упаковки або швидкопсувних товарів.
Якщо удари по логістиці повторюватимуться, додаткові витрати можуть поступово впливати на роздрібні ціни. Бізнес буде змушений утримувати більше резервних складів, частіше використовувати довші маршрути та вкладати кошти у відновлення замість модернізації.
Чому великий склад одночасно ефективний і вразливий
До повномасштабної війни українські ритейлери та логістичні компанії рухалися до централізації. Один великий автоматизований центр дозволяв замінити кілька менших складів, зменшити витрати та прискорити рух товарів.
У мирних умовах це раціональна модель. В умовах регулярних ракетних атак великий комплекс стає єдиною точкою відмови.
Приклад Novus особливо показовий: сім складів були об’єднані в один центр. Поки він працює, система є ефективною. Після прямого влучання вся мережа змушена терміново відновлювати розподілену модель.
Схожа проблема виникає у ROZETKA, яка втратила найбільший автоматизований хаб, та у «Нової пошти», де потік одного центру потрібно переносити на інші термінали.
Перехід до більшої кількості менших складів підвищує стійкість, але також збільшує витрати. Потрібно орендувати більше приміщень, дублювати обладнання, утримувати додатковий персонал і транспорт. Отже, бізнес опиняється перед вибором між максимальною ефективністю та воєнною безпекою.
Це не перші удари по українському ритейлу
Руйнування складів у серпні 2026 року продовжили тенденцію, яка сформувалася ще на початку повномасштабного вторгнення.
Українські компанії вже втрачали розподільчі центри АТБ, Goodwine, «Фокстроту», «Таврії В», «Сільпо», ROZETKA, «Оптіма-Фарм», «Мед-Сервіс», PROSTOR та інших мереж.
У травні 2022 року був знищений склад Goodwine площею близько 10 тисяч квадратних метрів. У червні того самого року «Фокстрот» оцінив свої втрати від руйнування складів і торговельних об’єктів приблизно в 1 млрд грн.
У червні 2024 року було зруйновано понад 24 тисячі квадратних метрів складських площ «Таврії В». У жовтні 2025 року удар знищив центральний склад одного з найбільших фармацевтичних дистриб’юторів — «Оптіма-Фарм». У листопаді 2025 року вперше був уражений центральний комплекс Novus.
Повторюваність таких випадків змушує бізнес виходити за межі звичайного антикризового планування. Компаніям уже недостатньо мати запасний транспорт або генератор. Потрібні альтернативні склади, продубльовані інформаційні системи, домовленості з іншими операторами та можливість швидко перенести тисячі тонн товарів.
Уряд збирає бізнес: що відомо про можливу підтримку
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що Росія поширює атаки на підприємства, які обслуговують мільйони людей.
Міністерство економіки та довкілля отримало доручення терміново організувати зустрічі з представниками логістичних і торговельних компаній та опрацювати рішення для забезпечення їхньої безперервної роботи.
Серед головних питань, які мають бути предметом переговорів:
Резервні складські площі
Компаніям необхідний швидкий доступ до вільних державних і приватних приміщень. Частина з них має відповідати спеціальним вимогам — зокрема щодо температурного режиму, пожежної безпеки, електропостачання та транспортного доступу.
Фінансування відновлення
Відбудова великого автоматизованого центру або виробничого заводу потребує значних довгострокових інвестицій. Бізнес може потребувати пільгових кредитів, державних гарантій і страхування воєнних ризиків.
Прямі поставки до магазинів
Після зупинки розподільчих центрів виробники можуть тимчасово постачати товари безпосередньо у супермаркети. Для цього потрібна координація графіків, транспорту й приймання продукції.
Ввезення обладнання
Для відновлення холодильних потужностей, автоматизованих складів і виробничих ліній може знадобитися імпорт спеціалізованої техніки. Бізнес може просити про прискорення митних і дозвільних процедур.
Допомога працівникам
Першочерговим завданням залишається підтримка поранених, родин загиблих і працівників, які тимчасово втратили робоче місце через зупинку підприємства.
Децентралізація запасів
Держава й бізнес мають оцінити, які товарні потоки надто залежні від одного комплексу, та створити систему взаємозамінних регіональних центрів.
Що заявляє Росія
Міністерство оборони РФ підтвердило удари по низці логістичних і розподільчих центрів у Києві та області. Російська сторона стверджує, що на частині об’єктів нібито зберігалися компоненти для безпілотників або товари подвійного призначення.
Логістика стає частиною національної стійкості
Удари 3–5 серпня охопили майже весь шлях товару до споживача:
- виробництво — Epicentr Ceramic Corporation;
- запаси виробників — «Ласунка», Millennium і «Біосфера»;
- розподіл продуктів — «Сільпо» та Novus;
- електронну торгівлю — ROZETKA;
- доставку — «Нова пошта»;
- будівельний ритейл — «Епіцентр».
Це означає, що цивільну логістику вже не можна розглядати лише як внутрішню справу приватних компаній. Від неї залежить доступність продуктів, товарів першої потреби, ліків, будматеріалів, поштових послуг і робота малого бізнесу.
Стійка система має передбачати не тільки відновлення після удару, а й здатність продовжувати роботу під час руйнування одного або кількох об’єктів.
Для цього потрібні:
- розосереджені запаси;
- кілька альтернативних маршрутів;
- взаємозамінні складські майданчики;
- резервне електропостачання;
- продубльовані цифрові системи;
- угоди про взаємну допомогу між компаніями;
- страхування воєнних ризиків;
- швидкі механізми державного фінансування.
Така модель буде дорожчою за довоєнну централізовану логістику. Але її мета — не мінімальна собівартість кожної операції, а збереження роботи економіки навіть після масштабних ударів.
Серія атак на «Ласунку», Millennium, «Біосферу», «Сільпо», Novus, «Епіцентр», «Нову пошту» та ROZETKA показала, наскільки тісно в сучасній економіці пов’язані виробництво, склади, транспорт, торгівля й повсякденне життя людей.
Наслідки не обмежуються вартістю зруйнованих будівель і товарів. До них додаються втрачені замовлення, простої виробництва, дорожчі маршрути, перевантаження резервних центрів, потреба повторно інвестувати у вже відбудовані об’єкти та ризик перенесення частини потужностей за кордон.
У короткостроковій перспективі головним показником стане здатність продуктових мереж зберегти наповнення магазинів, а логістичних компаній — уникнути тривалих затримок.
У середньостроковій — спроможність уряду перетворити термінові зустрічі на конкретні фінансові та регуляторні рішення.
У довгостроковій — перехід до такої системи виробництва, зберігання й постачання, яку неможливо паралізувати знищенням кількох великих комплексів.
Після ударів 3–5 серпня логістична стійкість перестала бути лише питанням ефективності бізнесу. Вона стала складовою економічної безпеки країни.
