В Україні вже працює понад 200 виробників компонентів для безпілотних систем, а на Brave1 Market представлені понад 800 типів деталей. Але навіть дрони, які в рекламі називають “повністю українськими”, часто мають критичні вузли, де Україна залежить від імпорту — насамперед від Китаю. Найскладніше замістити електроніку, матеріали та “глибокі” технології на кшталт вирощування кристалів і напівпровідників.
Контекст: ставка держави на локалізацію
- Міністр оборони Денис Шмигаль формулює ризик прямо: будь-який неконтрольований компонент = вразливість.
- Політична ціль, яку озвучено: щонайменше 50% зброї українського виробництва на полі бою.
- Виробництво БпЛА масштабується: у 2024-му — понад 5 млн, у 2025-му очікують у 2,5 раза більше (за словами співзасновника Drone.ua Валерія Яковенка).
“Китайський слід”: де він найбільш відчутний
Навіть у кейсі “повністю українського” FPV (Vyriy) ланцюжок постачання впирається в імпорт:
- Неодимові магніти для моторів — ключовий китайський елемент (світова монополізація виробництва).
- Матриці для тепловізійних камер — в Україні не виробляють (це “серце” тепловізора).
- Підшипники для двигунів — українські аналоги часто “не тягнуть”; виробники обирають між Китаєм / Японією / Швейцарією.
- Карбонове волокно і препреги для рам — майже повністю імпортні, значною мірою з Китаю.
- Плати друку (PCB) для польотної електроніки — переважно Китай (масштаб, технологічність, собівартість).
- Чипи / транзистори / мікроконтролери — імпорт (США, ЄС, Азія), але значна частина “масової” елементної бази — з азійського ринку.
Повна локалізація, як повідомлялося, стала можливою завдяки тому, що в Україні почали виробляти мотори, передавачі відеосигналу й камери для дронів.
Коптер Vyriy drone отримав мотори виробництва компанії Motor-G, відеопередавач від December1 і тепловізійну камеру “Курбас-256” від Odd Systems.
Рівні локалізації: що Україна вже робить добре, а що — “болить”
Оцінка з дослідження кластера виробників Iron:
| Вузол / підсистема | Типовий рівень локалізації | Що локалізується в Україні | Що найчастіше імпортне / “вузьке місце” |
|---|---|---|---|
| Рами, корпусні елементи | ~85% (високий) | виробництво корпусів/рам, механіка | карбон/препреги (імпорт, часто Китай) |
| Зв’язок і керування (аналогові відеопередавачі (VTX) і приймачі (VRX), антени, приймачі керування (RX), передавачі (TX) тощо) | 50–70% (середній) | металеві елементи, корпуси, 3D-друк, частина збірки | чипи, плати, корпуси, кулери — до ~50% китайські через ціну |
| Польотний стек (FC/ESC), електромотори, тепловізійні камери | до 25% (низький) | частина розробки/збірки, окремі компоненти | плати друку-Китай, мікроелектроніка, матриці тепловізорів, транзистори й чипи, магніти, точні підшипники зі США, ЄС та Азії |
| Цифрові відеопередавачі/приймачі, денні камери, спецмодулі | майже 0% (відсутність) | точкові рішення | виробництво майже не розгорнуте в Україні |
Хто робить компоненти: “карта” виробників
Корпуси/рами (висока локалізація): Polydrone, FiberForm, Ультраконтакт, Huga Systems, Gedz Tech, SolarAir, Drone Frames.
Зв’язок і керування (середня локалізація): Radion, Sakura, Scream Industrials, 2E, Otaman, PiranhaTech, DEC-1, Sine Engineering, Vyriy, Coalas, Bavovna, TAF Industries.
Польотні контролери/регулятори швидкості (низька локалізація, але є свої гравці): Vyriy, Tykho, Karma, Flytex, StingBee, XRush4 Tech, 603700.
Де держава “підштовхує” ринок
- Brave1 Market: понад 800 типів компонентів у каталозі.
- Гранти Brave1: до 8 млн грн на розробку компонентів (двигуни, бортові комп’ютери, тепловізори тощо).
Це важливо, бо “залізо” можна копіювати швидше, а от електроніка й оптика потребують довших циклів і капіталу.
Що найважче запустити в Україні (і чому це не вирішується “за сезон”)
- Вирощування кристалів (для тепловізорів, головок самонаведення тощо). Україна зупинила це виробництво приблизно у 2008 році; у світі таких країн — лічені.
- Напівпровідникові технології: потрібні роки, комплексні програми і кооперація з державними інституціями.
- Фабрика чипів: оцінка індустрії — близько $1 млрд і 2–3 роки будівництва.
Що далі
- У короткій перспективі Україна найбільше виграє там, де можна швидко наростити: механіка, корпуси, частина зв’язку, збірка та тестування.
- У середній перспективі ключ до зменшення залежності — електроніка (PCB/компонентна база), оптика (матриці), матеріали (карбон), точна механіка (підшипники), рідкоземельні магніти.
- Без “глибоких” інвестицій у кристали й напівпровідники повна автономність у тепловізорах/складній електроніці залишатиметься недосяжною.
Україна вже має широку базу виробників компонентів і швидко нарощує випуск дронів, але критичні технології та матеріали (магніти, матриці, PCB, чипи, карбон) поки що прив’язують ланцюжок постачання до імпорту — часто з Китаю. “Повністю український дрон” наразі радше маркетинговий ярлик, тоді як реальна незалежність упирається в дорогі й довгі проєкти рівня кристалів та напівпровідників.
За матеріалами tech.liga.net
