1 жовтня Україна відзначає День захисників і захисниць — державне свято, яке збігається із релігійним святом Покрови Пресвятої Богородиці та Днем українського козацтва. Після зміни церковного календаря два роки тому його дату було перенесено з 14 жовтня на 1 жовтня.
У цей день в Україні вшановують усіх тих, хто захищав і захищає країну: віддають данину полеглим захисникам, дякують чинним військовослужбовцям і військовослужбовицям, ветеранам, учасникам усіх українських національно-визвольних рухів, військовим медикам та правоохоронцям, прикордонникам і працівникам оборонного сектору тощо.
На сьогодні, за даними опитування Міжнародного республіканського інституту, 94% українців схвалюють дії ЗСУ, 69% українців вважають Сили оборони України найбільш ефективною інституцією, а 64% українців вважають їх основою своєї стійкості під час війни — це перше місце за всіма показниками.

Інфографіка: NV
У 2025 році День захисників і захисниць припав на середу і мав би бути вихідним, однак через чинність воєнного стану залишається звичайним робочим днем.
Україна відзначає це свято вже понад 10 років. У 2014 році тодішній президент країни Петро Порошенко скасував святкування Дня захисника Вітчизни 23 лютого, який за часів СРСР був відомий як День Радянської армії і Військово-морського флоту. Одночасно Порошенко заснував 14 жовтня як День захисника України. Тож з 2015 року День захисника України є державним святом і неробочим днем. 14 липня 2021 року Верховна рада перейменувала свято на День захисників і захисниць України — для того, щоб сприяти належному вшануванню воїнів обох статей та висвітлювати ролі військовослужбовців гендерно збалансовано.
Дату 14 жовтня було обрано, оскільки за юліанським календарем, якого до 2023 року дотримувалися Православна церква України та Українська греко-католицька церква, саме в цей день відзначалося свято Покрови Пресвятої Богородиці. В українській традиції свято тісно пов’язане з ідеєю захисту від ворогів: українські козаки вважали Богородицю своєю заступницею, а свято Покрови — найважливішим у своєму календарі.
У 2023 році, на другому році повномасштабної війни Росії, Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) вирішили перейшли на новоюліанський календар замість юліанського, якого дотримується російська церква. Саме відтоді День захисників і захисниць України відзначають 1 жовтня.
Козацтво, свято Покрови і визвольна війна УПА: що варто знати про витоки Дня захисників
Свято Покрови Пресвятої Богородиці відзначають християни східного обряду (православні та греко-католики). Легенди про його витоки різняться, проте зазвичай мова йде про епізод, коли Богородиця нібито з’явилася жителям Константинополя, захистивши їх від навали. За однією версією, місто взяло в облогу військо київського князя Аскольда (IX ст.), за іншою — сили мусульман-сарацинів або агарян (так візантійці називали арабів) у X ст.
Жителі міста звернулися до Божої матері з проханням про порятунок, після чого вона нібито з’явилася перед людьми та вкрила їх своїм покровом (омофором). Ворожі війська відступили, Константинополь врятували, легенда залишилася в літописних пам’ятках, а у Візантії згодом стали святкувати день Покрови Пресвятої Богородиці.
Після прийняття православ’я князем Володимиром свято «перекочувало» у Київську Русь. У літописах є згадки про те, як князь Ярослав Мудрий віддає Київ і всю Русь «під покров Божої Матері».
В українській традиції свято виявилося тісно пов’язане з ідеєю захисту від ворогів, нагадує Інститут національної пам’яті. Багато православних церков, побудовані за часів Київської Русі, а потім і в козацькій Україні, були присвячені Покрову Богородиці. Найстарша зі збережених — Покровська церква в селі Сутківці Хмельницької області, закладена в XV ст. ще як фортеця.
День українського козацтва традиційно збігався зі святом Покрови, бо українські козаки вважали Богородицю своєю заступницею. Церква Покрови Богородиці була центральною у великих козацьких поселеннях (Січах). Часто саме 14 жовтня, за юліанським календарем, козаки проводили свої віче, обираючи нового кошового отамана або старшину, стверджував український історик Дмитро Яворницький (XIX — початок XX ст.), один з ранніх дослідників українського козацтва.
У роки розквіту української козацької держави, Гетьманщини, вшанування Покрови Богоматері набуло найбільшого масштабу. На цей період, особливо під час гетьмана Івана Мазепи, припадає активне будівництво Покровських церков, створення ікон на цю тему.
Так за святом 14 жовтня закріпилася ще одна назва — Козацька Покрова. З цим днем асоціювали військову честь, відвагу, мужність.
Тож і для Української повстанської армії (УПА) 14 жовтня стало знаковим днем. Хоча історики дискутують про різні дати формального створення Української повстанської армії, вважається, що 14 жовтня 1942 року в місті Сарни (Рівненська область) було сформовано перший підрозділ (сотня) УПА на чолі з польовим командиром Сергієм Качинським («Остапом»). Качинський був військовим референтом Організації українських націоналістів (крила на чолі зі Степаном Бандерою) в Рівненській області.
У роки Другої світової війни УПА виникла як військово-політична формація українського визвольного руху і була єдиною силою, яка декларувала метою своєї боротьби створення незалежної української держави.
УПА діяла в Україні до вересня 1949 року, після чого була реорганізована в збройне підпілля, діяльність якого тривала до початку 1960 років. Протягом усього періоду німецької окупації українських територій УПА вела боротьбу проти військ гітлерівської Німеччини. Крім того, весь період свого існування Повстанська армія вважала своїм ворогом і СРСР — як державу, винну в масових політичних репресіях в Україні, організації Голодомору і депортаціях населення.
У 1944р. було створено орган політичного керівництва УПА та всього визвольного руху — аналог парламенту, що називався Українською головною визвольною радою (Українська головна визвольна рада, УГВР). Саме УГВР у 1947 році своєю постановою закріпила за 14 жовтня традицію святкувати День створення УПА — окремо підкресливши відсилання до козацьких традицій гетьманської України.
«День 14 жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, засновується як святковий день УПА», — йшлося в цій постанові.
День УПА в Україні продовжують відзначати 14 жовтня — його не переносили після зміни церковного календаря. «День створення УПА 14 жовтня, бо це історична дата, а не релігійне свято. Вона не переноситься через зміни церковного календаря», — наголошував ексголова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
За матеріалами nv.ua