5 листопада Кабінет Міністрів схвалив доопрацьований проєкт державного бюджету України на 2026 рік, врахувавши пропозиції Верховної Ради після першого читання. Це один із ключових документів перехідного періоду: від «бюджету виживання» часів повномасштабної війни – до «бюджету відновлення», який поступово вибудовує нову фінансову архітектуру держави.
Основні макропоказники
Згідно з даними Міністерства фінансів, після доопрацювання показники виглядають так:
- Доходи – 2 трлн 854,3 млрд грн (на 27,8 млрд грн більше, ніж у першому читанні).
- Видатки – 4 трлн 837,4 млрд грн (+33,6 млрд грн).
- Дефіцит – 1 трлн 900 млрд грн (+5,8 млрд грн), що становить 18,4 % ВВП.
- Потреба у зовнішньому фінансуванні – близько 2,08 трлн грн.
Це означає, що Україна фактично зберігає масштабну залежність від міжнародної допомоги, хоча й поступово нарощує внутрішні джерела надходжень. У порівнянні з 2025 роком дефіцит планується трохи меншим, що свідчить про спробу Мінфіну стабілізувати боргове навантаження.
Держбюджет 2026: джерела зростання доходів
Міністерство фінансів прогнозує збільшення надходжень завдяки змінам у податковій політиці та уточненню макропрогнозу.
Ключові пункти:
- Підвищення ставки податку на прибуток банків з 25 % до 50 % (законопроєкт №14097). Очікуваний ефект – додаткові ≈30 млрд грн.
- Збільшення дивідендів державних компаній, зокрема ПАТ «Українська фінансова житлова компанія» (+1,3 млрд грн).
- Боротьба з тіньовою економікою: уряд планує посилити контроль за великими платниками та підвищити ефективність митного адміністрування.
- Технічна зміна у структурі зовнішніх ресурсів: грант Світового банку на 5 млрд грн замінено на пільгову позику, гарантовану Єврокомісією в межах механізму Ukraine Facility.
Крім того, розглядається низка нових акцизів – на солодкі напої, електронні сигарети, азартні онлайн-платформи, а також «податок на розкіш» для дорогих автомобілів і нерухомості. Вони можуть принести ще близько 15–20 млрд грн у бюджет-2026.
Пріоритет №1 – оборона і безпека
Третій рік поспіль понад половину видатків бюджету становлять потреби сектору безпеки й оборони. У 2026 році на цей блок передбачено близько 2,8 трлн грн, або 27,2 % ВВП.
У структурі:
- 44,3 млрд грн – держзамовлення на виробництво озброєння, включно з ракетами, боєприпасами, системами ППО та бронетехнікою.
- близько 1,5 трлн грн – грошове забезпечення військовослужбовців.
- решта – інфраструктура, логістика, медичне забезпечення, відновлення оборонних потужностей.
У Мінфіні зазначають: у 2026-му Україна прагне підвищити частку вітчизняного виробництва озброєнь до 60 %, що має знизити залежність від імпорту і створити нові робочі місця.
Освіта: підвищення зарплат і модернізація
Одна з найпомітніших змін після першого читання – додаткові 6,6 млрд грн на оплату праці викладачів і педагогів.
Загальний фонд освіти становитиме 190,5 млрд грн, що дозволить:
- поетапно підвищити зарплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам на 50 % протягом року;
- запустити нову програму цифрової модернізації закладів освіти;
- продовжити фінансування «Всеукраїнської школи онлайн» і створення навчального контенту українською мовою.
Це перше суттєве збільшення фінансування освіти з початку війни, що може частково компенсувати «заморожені» оклади останніх років.
Охорона здоров’я: більше на зарплати та «Доступні ліки»
Фінансування медичної сфери також зросте – приблизно на 38 млрд грн.
Серед основних напрямів:
- підвищення базових окладів лікарів і медперсоналу (до 35 000 грн для лікарів, 20 000 грн для середнього персоналу);
- розширення програми «Доступні ліки»;
- запуск мережі центрів відновлення для ветеранів та військових;
- оновлення медичного транспорту й обладнання.
Мінфін також анонсував створення окремого резерву на екстрену медицину в зоні бойових дій.
Публічні інвестиції та житлова політика
Додаткові ресурси розподілено й на інфраструктурні програми:
- +4,3 млрд грн до фонду публічних інвестицій (загалом 107,2 млрд грн) – насамперед на оновлення пасажирських вагонів та енергомодернізацію комунальної інфраструктури.
- +1,3 млрд грн – на державну житлову політику через ПАТ «Українська фінансова житлова компанія». Це розширення програм «єОселя» і «єВідновлення».
- Резервний фонд зріс на 18,9 млрд грн (до 54,5 млрд грн) для швидкого реагування на воєнні й гуманітарні виклики.
Соціальні ініціативи
Уряд заклав додаткові кошти на соціальний блок, зокрема:
- розширення базової соцдопомоги малозабезпеченим родинам у межах експерименту «єСоціальна родина»;
- збільшення фінансування пенсійного фонду на 22 млрд грн для індексації виплат з березня 2026 року;
- підтримку ветеранів війни – 5,4 млрд грн на гранти, реабілітаційні програми та психологічну допомогу.
Баланс і ризики
Хоча Мінфін демонструє обережний оптимізм, аналітики попереджають про три ключові ризики:
- Залежність від зовнішнього фінансування. Понад 40 % ресурсу бюджету формують міжнародні кредити й гранти. У разі затримки виплат з боку ЄС чи США можуть виникнути касові розриви.
- Податкове навантаження на банки. Тимчасове підвищення податку на прибуток до 50 % може зменшити кредитну активність, особливо для малого бізнесу.
- Інфляційний фактор. Зростання зарплат у бюджетному секторі на 50 % може підштовхнути інфляцію до 10–12 %, якщо не буде компенсовано продуктивністю.
Попри це, уряд вважає бюджет-2026 реалістичним і таким, що створює «мости» до повоєнного розвитку.
Контекст і наступні кроки
Після схвалення урядом документ передано до Верховної Ради. Друге читання має відбутися до 20 листопада 2025 року. Якщо парламент підтримає документ без істотних правок, бюджет-2026 може бути ухвалений уже в середині місяця – що стане однією з найшвидших бюджетних процедур воєнного часу.
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, новий бюджет «поєднує оборону, соціальну підтримку та початок економічного відновлення», а його ухвалення стане тестом на політичну стабільність і довіру партнерів до України.
Бюджет-2026 — це документ компромісу. Він зберігає воєнну дисципліну, але вже містить зачатки повоєнного розвитку: підвищення зарплат, інвестиції в освіту, житло, технології. Його головне завдання — утримати фінансову стійкість країни в умовах тривалого тиску війни та поступово перейти до моделі «економіки відновлення».
За матеріалами forbes.ua
