Україні до кінця 2026 року потрібно додатково близько $27 млрд на оборонні потреби, але всередині країни уряд планує закрити лише приблизно $7 млрд. Найбільша частина — близько $20 млрд на озброєння та пов’язані з ним видатки — залежить від домовленостей із міжнародними партнерами, яких у необхідному обсязі поки немає.
Нові пояснення Міністерства фінансів важливі тим, що вперше достатньо чітко розкладають відомий раніше дефіцит на дві принципово різні частини.
Перша — це грошове забезпечення військових і соціальні виплати, які держава збирається профінансувати власними ресурсами.
Друга — закупівлі зброї, зокрема продукції, яку потрібно замовляти вже зараз, щоб вона надійшла війську на початку 2027 року.
Отже, проблема вже не просто в тому, що Україні «бракує $27 млрд». Приблизно чверть цієї суми уряд вважає внутрішнім завданням. А от приблизно три чверті залишаються предметом переговорів із ЄС та іншими партнерами.
І саме ця друга частина створює найбільший ризик: якщо рішення затягнуться, наслідки можуть проявитися не наприкінці 2026-го, а вже в січні—березні 2027 року — через недостатні передоплати за дрони, ракети та іншу зброю.
Що саме стало відомо
Перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев повідомив, що з приблизно $27 млрд додаткових оборонних потреб до кінця 2026 року близько $7 млрд уряд планує профінансувати з внутрішніх джерел.
За його словами, часткове фінансування цього блоку вже почалося. Йдеться передусім про грошове забезпечення та соціальні виплати, включно з виплатами сім’ям загиблих військовослужбовців. Серед можливих джерел Єрмоличев назвав резервний ресурс на оборону, який перебуває у сфері Мінфіну, а також оптимізацію частини видатків Міністерства оборони.
Мінфін розглядає цю частину проблеми як внутрішнє зобов’язання держави: зарплати, грошове забезпечення та соціальний захист не мають залежати від того, чи зможуть партнери терміново знайти додаткове зовнішнє фінансування.
Натомість решта — приблизно $20 млрд — має іншу природу. За поясненням Єрмоличева, ці гроші потрібні на озброєння та пов’язані з ним видатки, і завдання полягає в тому, щоб знайти цей ресурс у співпраці з міжнародними партнерами. Остаточної схеми фінансування цього блоку станом на кінець вересня немає.
Таким чином, формула зараз виглядає приблизно так:
- близько $7 млрд — внутрішні ресурси України, насамперед грошове забезпечення та соціальні виплати;
- близько $20 млрд — озброєння та супутні оборонні потреби, для яких необхідне додаткове міжнародне фінансування.
Це важлива відмінність, тому що ці дві частини не лише мають різні джерела грошей — вони фінансуються через різні механізми й несуть різні ризики.
Чому $27 млрд не варто сприймати як звичайну «дірку в бюджеті»
Формулювання про «дефіцит оборонного бюджету на $27 млрд» спрощує ситуацію.
Частина потреб дійсно стосується державних видатків, які Україна має забезпечити власними бюджетними механізмами. Але Єрмоличев окремо наголосив, що приблизно $20 млрд на озброєння не слід прямо ототожнювати зі звичайною бюджетною нестачею, яку можна просто закрити додатковими доходами держбюджету або новим внутрішнім запозиченням.
Інакше кажучи, уряд одночасно вирішує дві задачі.
Перша — знайти гривневий ресурс для поточних внутрішніх зобов’язань.
Друга — домовитися про зовнішній ресурс, який можна спрямувати на закупівлю озброєння.
У воєнній економіці це принципова різниця. Україна може збільшувати внутрішні податки, перерозподіляти видатки або нарощувати запозичення, але можливості фінансувати весь масштаб імпорту зброї та оборонного виробництва виключно власними ресурсами обмежені.
Саме тому міжнародні оборонні програми дедалі більше працюють не як загальна бюджетна допомога Києву, а як спеціально сконструйовані механізми закупівель зброї, фінансування виробництва та оплати контрактів.
На що підуть $7 млрд
За словами Єрмоличева, внутрішня частина потреби пов’язана насамперед із грошовим забезпеченням військовослужбовців і соціальними виплатами, зокрема сім’ям загиблих.
Мінфін заявляє, що проблему планує закрити до кінця року.
Серед названих механізмів є щонайменше два.
Перший — використання резервного оборонного ресурсу, який перебуває у сфері відповідальності Міністерства фінансів.
Другий — оптимізація видатків Міністерства оборони, тобто перерозподіл уже наявного фінансового ресурсу між програмами залежно від фактичної потреби.
Кабінет Міністрів також повідомляв, що частину додаткового оборонного запиту планують забезпечити за рахунок внутрішніх джерел через перерозподіл коштів у межах чинних програм.
Це означає, що повідомлення про $7 млрд не слід трактувати як появу абсолютно нового джерела доходів на таку суму. Йдеться радше про мобілізацію та перенаправлення ресурсів, які держава може контролювати сама.
Так само заява Мінфіну не означає, що всі необхідні бюджетні рішення вже остаточно проведені. Єрмоличев говорить про план закриття потреби до кінця року й про те, що частина фінансування вже почалася, а не про одноразове виділення всієї суми.
Чому $20 млрд значно складніші
Решта потреби — приблизно $20 млрд — стосується передусім зброї.
Саме тут український уряд залежить від того, чи погодяться міжнародні партнери прискорити, збільшити або перебудувати наявні механізми допомоги.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький 25 вересня заявив, що частина з $27 млрд потрібна вже зараз для передоплати поставок, запланованих на перший квартал 2027 року.
Це змінює сприйняття проблеми.
Коли держава купує серійно вироблені дрони, ракети, боєприпаси чи іншу складну військову продукцію, платежі не обов’язково здійснюються тоді, коли готовий виріб фізично передають війську. Виробнику можуть бути потрібні аванси значно раніше — для закупівлі комплектуючих, резервування виробничих ліній, збільшення персоналу та запуску виробничого циклу.
Тому гроші, які потрібні Україні восени 2026 року, частково визначають те, скільки озброєння буде доступно взимку та навесні 2027-го.
Відкласти рішення до нового бюджетного року в такій ситуації означало б ризикувати вже не бухгалтерським графіком, а графіком фізичного виробництва.
Чому особливо важливі дрони й ракети
Президент України заявляв 25 вересня, що значна частина додаткової потреби пов’язана з озброєнням, зокрема дронами та ракетами українського виробництва. За його словами, приблизно третина суми стосується безпілотників, необхідних у перші місяці 2027 року.
Проблема фінансування збігається в часі зі швидким зростанням вимог до української протиповітряної оборони та безпілотних систем.
Зокрема через збільшення застосування Росією реактивних ударних безпілотників, перехоплення яких потребує дорожчих і складніших засобів.
Тому розрив у $20 млрд — це не лише питання обсягу військової допомоги в абстрактному сенсі. Для виробника критично важливо розуміти, чи буде оплачена наступна серія продукції.
Контракт, укладений занадто пізно, не обов’язково можна компенсувати більшим платежем через кілька місяців. Виробництво має фізичні обмеження: строки закупівлі електроніки, двигунів і вибухових компонентів, доступність персоналу, виробничі площі, випробування.
Фінансування тому фактично стає частиною військового планування.
Основний варіант — гроші Євросоюзу
Одним із найбільш очевидних потенційних джерел залишається Ukraine Support Loan Європейського Союзу.
Це програма обсягом до €90 млрд на 2026–2027 роки, з яких орієнтовно €60 млрд призначені для оборонного напряму, а €30 млрд — для загальної бюджетної підтримки України.
На 2026 рік рішення ЄС передбачає доступність до €45 млрд: €16,7 млрд бюджетної підтримки та €28,3 млрд на оборонно-промислові потреби України.
Гроші за цією програмою вже не є теоретичним зобов’язанням.
Єврокомісія влітку почала виплати за оборонним вікном. Перші €3,9 млрд були спрямовані на закупівлю дронів, а наступні платежі охоплювали інші оборонні потреби.
18 вересня Єврокомісія оголосила ще про €3,3 млрд на оборонні закупівлі, зокрема дрони та ракети. Це був четвертий платіж за оборонним напрямом Ukraine Support Loan.
Отже, Київ намагається не створити механізм із нуля, а використати вже діючу європейську систему швидше або в більшому обсязі.
Чи можна просто взяти частину грошей 2027 року раніше
Один із варіантів, який обговорювали українські посадовці, — перенести частину запланованого на 2027 рік оборонного фінансування Ukraine Support Loan на кінець 2026-го.
Єрмоличев підтвердив, що такий сценарій розглядався.
Але водночас він дав зрозуміти, що Європейська комісія поставилася до ідеї стримано: за його словами, внутрішні процедури ЄС можуть не дозволяти просте перенесення коштів між роками. Остаточного рішення щодо цього механізму немає.
Це важлива деталь.
Формально Ukraine Support Loan розрахований одразу на два роки, але це не означає, що всі €90 млрд лежать на одному рахунку й можуть бути перекинуті з 2027-го на 2026-й за політичним рішенням.
Європейські правила передбачають щорічне визначення доступних сум відповідно до фінансової стратегії України та рішень інституцій ЄС. На 2026 рік окремим рішенням передбачено до €45 млрд. Інша частина загального пакета запланована на наступний рік.
Тому випереджальне використання майбутньої частини пакета може вимагати не лише політичної домовленості, а й зміни або адаптації процедур.
Чому вже виділені ЄС мільярди не закривають новий дефіцит
На перший погляд може виникнути питання: якщо ЄС уже погодив €90 млрд і десятки мільярдів припадають на оборону, звідки взялася ще одна потреба на $20 млрд?
Причина в тому, що погоджена рамка фінансування та фактична потреба армії — не одне й те саме.
Ukraine Support Loan був створений для покриття великої частини прогнозованих потреб 2026–2027 років. Але війна змінює обсяг необхідних закупівель, темпи використання боєприпасів, потреби ППО та дронових підрозділів.
Сам механізм ЄС прямо передбачає, що рішення про фінансування залежать від потреб України, які можуть змінюватися.
Тобто зростання оборонного запиту не означає, що раніше погоджені гроші «зникли» чи не були отримані. Воно означає, що поточна потреба перевищила ресурс, який уже розписаний за чинними механізмами та графіками.
Україна вже збільшувала оборонний бюджет у 2026 році
Новий дефіцит виник не на тлі незмінного бюджету.
У червні Верховна Рада вже ухвалила масштабні зміни до державного бюджету 2026 року, пов’язані з обороною та коштами Ukraine Support Loan.
За даними парламентського Комітету з питань бюджету, тоді видатки сектору національної безпеки й оборони були збільшені приблизно на 1,56 трлн грн. Закон, зокрема, інтегрував у бюджет ресурси нової європейської програми та змінив механізми спрямування окремих доходів на грошове забезпечення військових і закупівлю озброєння.
У першому півріччі 2026 року лише із загального фонду державного бюджету на безпеку й оборону було витрачено близько 1,4 трлн грн, або 63% усіх видатків загального фонду за цей період.
Тому нові $27 млрд — це додаткова потреба поверх уже різко збільшеного фінансування, а не загальна оцінка українського оборонного бюджету.
Це також демонструє, наскільки швидко воєнні потреби можуть змінювати бюджетні розрахунки протягом одного року.
Чому Україна не може просто профінансувати всі $27 млрд сама
Теоретично держава має кілька внутрішніх способів знайти додаткові гроші: підвищувати доходи, збільшувати запозичення, скорочувати інші видатки або перерозподіляти вже закладені кошти.
Практично масштаб можливостей обмежений.
Воєнний бюджет уже концентрує більшість доступного внутрішнього ресурсу на обороні, тоді як держава продовжує фінансувати пенсії, соціальні виплати, освіту, медицину, роботу державних установ і критичної інфраструктури.
Крім того, значне додаткове внутрішнє фінансування означало б або подальше збільшення податкового навантаження та боргу, або глибші скорочення цивільних програм.
Саме тому Мінфін проводить межу: грошове забезпечення та соціальні виплати приблизно на $7 млрд Україна бере на себе, а значно більший ресурс на озброєння намагається залучити разом із партнерами.
Цей підхід відповідає логіці європейської підтримки. Ukraine Support Loan спеціально розділений на бюджетну та оборонну компоненти й має не лише фінансувати потреби України, а й підтримувати спільне українсько-європейське оборонне виробництво.
Що відбудеться, якщо гроші знайдуть пізно
Головний ризик — час.
Прем’єр прямо заявив, що частина ресурсу необхідна вже зараз для передоплати поставок першого кварталу 2027 року.
Отже, дедлайн фінансування фактично настає раніше за дедлайн фізичної поставки зброї.
Якщо контракт має забезпечити армію дронами у січні, виробництво не починається 1 січня. Замовлення, компоненти, авансові платежі та виробничі графіки повинні бути визначені заздалегідь.
Саме тому осінь 2026 року стає критичною.
Проблема вже не зводиться до того, чи матиме Україна формально необхідну суму за підсумками року. Важливо, коли саме гроші стануть доступними для контрактування.
У разі запізнення фінансування можливі два різні наслідки.
Перший — виробники не отримають замовлення достатньо рано й не зможуть завчасно зарезервувати комплектуючі та виробничі потужності.
Другий — вже готові до масштабування виробничі лінії працюватимуть нижче потенційної потужності через відсутність оплаченої серії.
У війні масового застосування безпілотників це може бути не менш небезпечним, ніж фізична нестача заводів.
Внутрішній ресурс уряд вважає контрольованим. Зовнішній — ні
Саме тому нові цифри Мінфіну змінюють оцінку проблеми.
Раніше $27 млрд виглядали як один великий нерозподілений дефіцит.
Тепер структура зрозуміліша.
Близько $7 млрд — складна, але, за оцінкою уряду, контрольована внутрішня проблема. Мінфін заявляє, що вона буде вирішена до кінця року.
Близько $20 млрд — зовнішня проблема без остаточно затвердженого рішення.
Саме для цієї суми Україні потрібні додаткові домовленості — через ЄС, двосторонню допомогу держав-партнерів, оборонні механізми НАТО або інші схеми закупівель.
Міністерство оборони вже обговорює з ЄС прискорення фінансування критичних потреб. 22 вересня українське оборонне відомство повідомляло, що питання закриття дефіциту 2026 року та фінансових потреб 2027-го обговорювали з єврокомісаром з питань оборони Андрюсом Кубілюсом.
Однак сама наявність переговорів ще не є фінансовим зобов’язанням.
Це принципова межа між уже доступним ресурсом і коштами, які уряд лише намагається залучити.
Що потрібно відстежувати далі
Найважливішими будуть не нові заяви про загальний розмір потреби, а конкретні рішення про те, хто, скільки і коли дає.
Передусім варто стежити за переговорами України з ЄС щодо Ukraine Support Loan. Якщо перенесення частини ресурсу 2027 року справді неможливе за нинішніми правилами, Києву доведеться шукати іншу конструкцію.
Другий напрям — двосторонні домовленості з державами-партнерами щодо фінансування українського оборонного виробництва або закупівель зброї.
Третій — рішення всередині України щодо тих приблизно $7 млрд, які Мінфін обіцяє знайти самостійно: якою буде частка резервного ресурсу, скільки дадуть перерозподіли й чи виникне необхідність у додаткових змінах до бюджету.
І нарешті, найважливішим показником буде фактичне контрактування озброєння.
Адже навіть оголошення нового пакета фінансової підтримки не автоматично означає, що гроші одразу можна витратити на конкретні дрони чи ракети. Між політичним рішенням партнера й фізичною поставкою є бюджетні, юридичні та закупівельні процедури.
Що це означає для початку 2027 року
Урядові пояснення показують, що фінансова проблема фактично переходить межу календарних років.
Україна наприкінці вересня 2026 року вже повинна фінансувати частину війни 2027 року.
Це нормальна логіка оборонного виробництва, але вона створює небезпечний часовий розрив: бюджетні та міжнародні рішення часто ухвалюються повільніше, ніж виробники повинні запускати наступні серії озброєння.
Для України це особливо критично у випадку дронів і ракет, де обсяги споживання великі, технології швидко змінюються, а виробництво потребує постійного контрактування.
Тому нинішні $20 млрд — це значною мірою не рахунок за вже отриману зброю, а ціна того, щоб забезпечити безперервність постачання в наступні місяці.
І саме це робить фінансовий розрив небезпечнішим, ніж може здатися з бюджетної статистики.
Нова деталізація Мінфіну не означає, що проблему $27 млрд уже вирішено.
Навпаки, вона показує її реальний масштаб.
Український уряд вважає, що приблизно $7 млрд зможе мобілізувати всередині країни. Цей ресурс має насамперед забезпечити грошові та соціальні зобов’язання перед військовими й їхніми родинами.
Але приблизно $20 млрд на озброєння залишаються незакритими. Україна веде переговори з партнерами, розглядає використання та можливе прискорення європейських програм, однак остаточного механізму на всю суму поки немає.
При цьому часу на пошук рішення небагато.
Частина грошей потрібна не наприкінці року, а вже восени — щоб зробити передоплати за продукцію, яку військо має отримати у першому кварталі 2027-го.
Тому головне питання найближчих тижнів звучить не так: чи знайде Україна $27 млрд взагалі?
Воно конкретніше: чи вдасться закрити зовнішню частину приблизно на $20 млрд достатньо швидко, щоб фінансовий дефіцит кінця 2026 року не перетворився на дефіцит дронів, ракет та іншого озброєння на початку 2027-го.
