З 1 січня 2026 року урядова постанова, розроблена МОН, запускає підвищення посадових окладів на 30% для всіх педагогічних і науково-педагогічних працівників у закладах та установах державної й комунальної форми власності — незалежно від підпорядкування.
Це рішення «прив’язане» до рамки Держбюджету-2026 (Закон №4695-IX) і є першим етапом ширшого плану: з 1 вересня 2026 року має додатися ще +20%, а паралельно уряд зобов’язаний підготувати оновлену систему оплати праці з «вагомим» базовим окладом, яка також має стартувати з вересня 2026-го.
Нижче — детально, хто в «периметрі» підвищення, як це фінансуватимуть і чому дискусія про реформу зарплат учителів на цьому не закінчується.
Хто отримає +30%: не лише вчителі шкіл
Найважливіше уточнення МОН: підвищення стосується не тільки педагогів закладів загальної середньої освіти.
Постанова охоплює педагогічних працівників у:
- школах (загальна середня освіта);
- дитсадках (дошкільна освіта);
- позашкіллі (гуртки, центри творчості тощо);
- професійній освіті (профосвіта/профтех);
- фаховій передвищій освіті (коледжі тощо);
- а також науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти (у межах державної/комунальної форми власності).
Ключова межа, яку прямо називає МОН: рішення стосується державних і комунальних закладів. Про приватні заклади в офіційній комунікації не йдеться, їхня зарплатна політика зазвичай визначається засновником.
«30%» — до чого саме? Чому в платіжці підсумок може відрізнятися
Формулювання МОН і медіа — це підвищення посадових окладів на 30%.
На практиці в освіті «зарплата» часто складається з кількох шарів: базового окладу + доплат/надбавок (частина з них рахується у відсотках від окладу, частина — фіксованими сумами або за окремими правилами). Тому:
- у багатьох випадках зросте не лише “голий оклад”, а й ті виплати, які обчислюються як % від нього;
- але фінальний приріст “на руки” може бути різним залежно від навантаження, посади, стажу, наявності доплат і того, як саме вони рахуються в конкретному закладі.
Саме через це влада паралельно просуває ідею нової системи, де «великий базовий оклад» має стати опорою, а не «однією з частин» у складній конструкції надбавок.
Звідки гроші: держава, субвенція і «вразливі» місцеві бюджети
Державний сегмент
МОН окремо зазначає, що в Держбюджеті-2026 для підвищення зарплат педагогам шкіл і науково-педагогічним працівникам ЗВО, які фінансуються з держбюджету, передбачено 64,6 млрд грн.
Місцевий сегмент: садочки, позашкілля, частина проф/передвищої
Тут завжди виникає головне питання: «Як це потягнуть громади?». Бо дошкілля/позашкілля/значна частина проф та фахової передвищої — це здебільшого місцеві бюджети.
Позиція МОН така: фінансове забезпечення підвищення піде, зокрема, через:
- збільшення освітньої субвенції та інші держпрограми;
- додаткові надходження громад, частина яких прийде як ПДФО, що залишається в місцевих бюджетах і має частково закрити видатки на підвищення окладів.
Держава визнає, що значна частина підвищення «ляже» на місцевий рівень, і пропонує механіку компенсації через трансферти та податкову базу. Чи буде цього достатньо для всіх громад однаково — це вже питання виконання, особливо для громад із меншою дохідністю та великими мережами закладів.
Доплати за «несприятливі умови» у 2026 році: хто й скільки отримає
Окремий блок — доплата за роботу в несприятливих умовах праці, яку педагоги шкіл продовжать отримувати у 2026 році.
МОН повідомляє, що на період січень–серпень 2026 на ці доплати з держбюджету виділено 10,37 млрд грн.
Кого це стосується:
- понад 409 000 педагогів, з них понад 25 500 працюють на прифронтових територіях.
Розмір доплати:
- 2 000 грн ( 2 600 грн до сплати податків ) — для всіх педагогічних працівників;
- 4 000 грн ( 5 200 грн до сплати податків ) — для педагогів, які очно працюють на прифронтових територіях.
Якщо навантаження понад ставку — доплата нараховується пропорційно.
Політичний бекграунд: чому ідея «підняти зарплати» перетворилася на дискусію про години й контракти
Підвищення на 30% — це не «випадковий подарунок» під ялинку, а фінал дуже гарячої осінньо-зимової дискусії.
Концепція парламентського комітету: «3 мінімалки» та жорсткі умови
21 листопада комітет ВР з питань освіти, науки та інновацій презентував концепцію, де фігурували орієнтири зарплат «на руки» (зокрема 9740 грн для стажу до 10 років, 20501 грн для 11–20 років, 21545 грн — понад 21 рік) та вихід з вересня 2026-го на мінімальний оклад на рівні трьох мінзарплат.
Але «ціна» моделі — за оцінками, які ширилися в обговоренні, — включала:
- підвищення тижневого педагогічного навантаження з 18 до 22 годин;
- перехід на строкові трудові договори та інші зміни структури оплати.
Позиція профспілки: «плюс 22% роботи» і ризик скорочень
Профспілка працівників освіти і науки публічно виступала проти сценарію «22 години», називаючи це фактичним збільшенням навантаження більш ніж на п’яту частину й попереджаючи про ризики звільнень/скорочень.
Чим завершилося в бюджеті-2026
За підсумком, Держбюджет-2026 не передбачає ані збільшення навантаження, ані переведення педагогів із безстрокових на строкові контракти — натомість зафіксовано +30% з 1 січня 2026 і +20% з 1 вересня 2026.
Тобто парламент і уряд пішли шляхом «підняти оклади зараз», але реформу системи, яка й була джерелом найбільших конфліктів — фактично перенесли в площину підготовки до вересня 2026-го.
Що буде далі: 4 моделі МОН і повернення дискусії у 2026-му
23 грудня МОН публічно говорило, що має чотири моделі оплати праці педагогів для подальшого обговорення. Серед них — варіанти із і без збільшення навантаження, а також сценарії пропорційного чи непропорційного підвищення (з акцентом на молодих педагогів, щоб стимулювати прихід у професію).
Важлива ремарка МОН: підвищення 30% і 20% — не “прив’язані” до жодної з цих моделей, тобто вони мають відбутися незалежно від того, яку модель зрештою оберуть для запуску з вересня 2026 року.
Підвищення окладів на 30% із 1 січня 2026 року — це справді масштабний крок, причому з важливою відмінністю: воно охоплює не лише школи, а й дитсадки, позашкілля, профосвіту та фахову передвищу, плюс науково-педагогічних працівників у державному та комунальному секторі.
Але це радше перший поверх конструкції. Другий — це фінансова витривалість місцевих бюджетів і реальна швидкість «доїзду» грошей до громад (МОН робить ставку на субвенцію та ПДФО). Третій — велика реформа оплати праці, яку уряд має підготувати до вересня 2026 року: саме там знову може повернутися конфлікт навколо навантаження, контрактів і структури зарплати.
За матеріалами forbes.ua
