Що нового зʼявилось у проєкті бюджету на 2026 рік? П’ять пунктів.
Уряд схвалив проєкт бюджету на 2026 рік. Він не дуже відрізняється від бюджету цього року – понад половина витрат іде на оборону, а невійськові видатки закриває зовнішня допомога. Однак є низка нових пунктів, як-от чекап стану здоровʼя людей від 40 років та очікуваний рівень детінізації на митниці.
Понад половина коштів на безпеку і оборону з розрахунком, що війна триватиме весь наступний рік – схвалений урядом проєкт держбюджету на 2026 рік не надто відрізняється від бюджету поточного року. Всі необоронні видатки – майже 2 трлн грн – влада розраховує закрити зовнішнім фінансуванням.
Є й певні зміни та нововведення, як-от 4,4 млрд грн на іпотеку для переселенців, 10 млрд на запровадження скринінгу стану здоров’я людей від 40 років та виплата 50 000 грн після народження дитини.
Forbes зібрав нові та цікаві статті з проєкту держбюджету на 2026 рік, які можуть безпосередньо вплинути на життя українців.
Більша частина грошей – на війну
Видатки на оборону порівняно з бюджетом цього року збільшаться лише на 169 млрд грн – до 2,8 трлн грн. Це 58,3% усіх видатків (4,8 трлн грн).
Однак дуже високі шанси, що це не межа, адже щороку за час повномасштабного вторгнення РФ уряд та парламент збільшували видатки на сотні мільярдів.
У 2023-му початково було закладено на Міноборони 1,4 трлн грн, а витратили в підсумку 2,1 трлн. У 2024-му – 1,5 та 2,2 трлн відповідно. Цьогоріч Рада вже збільшила оборонні видатки на 400 млрд грн.
Переважно йдеться про збільшення видаткової частини на закупівлю та ремонт військової техніки. У проєкті бюджету на 2026 рік уряд закладає на це 722,6 млрд грн, що лише на 20 млрд більше за прогнозовані витрати цьогоріч.
Хоч петиція на сайті Кабміну про підвищення грошового забезпечення військовослужбовців набрала необхідну кількість голосів, цифри у бюджеті поки що не свідчать про подібні плани. У проєкті бюджету-2026 на «оплату праці з нарахуваннями» в секторі оборони передбачено 1266,5 млрд грн – це на 2,7 млрд більше, ніж цьогоріч. Тобто майже без змін, але з урахуванням середньорічної інфляції це реальне падіння на 9,2%.
ОВДП на паузі
Вперше з 2017 року уряд планує більше платити за внутрішніми боргами, ніж позичати. Мінфін очікує отримати від розміщення ОВДП майже 420 млрд грн, тоді як погасити 524,4 млрд. Отже, уряд поверне учасникам внутрішнього ринку понад 100 млрд грн замість додаткових запозичень.
Імовірно, Мінфін також очікує збільшення видатків у середині року, і внутрішній борговий ринок уже традиційно є одним із головних джерел покриття додаткових витрат, коли не залишається інших опцій.
Цьогоріч Мінфін також залишає ОВДП як один з останніх інструментів фінансування бюджету. Хоч цьогорічний план передбачає залучення 764 млрд грн за 2025-й, наразі Мінфін позичив менш ніж половину – 359 млрд. Але наприкінці року, коли видатки бюджету лише збільшуються, залучення на внутрішньому борговому ринку, ймовірно, зростуть.
Міністр фінансів Сергій Марченко пояснював небажання неконтрольовано збільшувати внутрішній держборг, наголошуючи, що в нього є межа і Мінфін до неї вже наблизився.
Якщо брати невійськові видатки (2 трлн грн), уже зараз Україна витрачає одну з чотирьох гривень на обслуговування держборгу. І це без урахування погашень тіла боргу. Якщо в бюджеті-2025 на обслуговування боргу закладено 24,9% від усіх невоєнних видатків, у проєкті на 2026-й показник збільшився до 25,7%.
Нові джерела доходу
Уряд очікує наступного року відчутного збільшення власних доходів (+447 млрд грн), насамперед від ПДВ та ПДФО з військовим збором.
Однак є в бюджеті й зовсім нові джерела наповнення. Так, від акцизів на солодкі газовані напої держава хоче отримати наступного року 8,5 млрд грн. А від оподаткування цифрових платформ, як-от Bolt, Uklon чи Glovo – 14 млрд грн.
Також уряд очікує у 2026-му результату від «удосконалення роботи зі стягнення податкового боргу». Що це конкретно означає, поки що незрозуміло, але це має принести до бюджету 26 млрд грн.
Експортні мита на соєві боби та ріпак, що викликали багато дискусій, мають принести 9,3 млрд грн.
Вперше уряд фактично відкрито прописав у бюджеті очікування від детінізації. Звучить це як покращення роботи митниці та боротьба з ухиленням від митних платежів і має принести 60 млрд грн. Ці кошти мають піти до резервного фонду, тож у разі провалу детінізації запас уряду буде меншим, але конкретні статті видатків не постраждають.
Потужним донором для бюджету має стати й Національний банк. Він завжди перераховує частину прибутку до бюджету, однак у 2026-му уряд очікує рекордного показника – 146 млрд грн. Для порівняння: у 2025 році регулятор переказав 84,2 млрд грн до бюджету.
Кого підтримає держава
Наступного року уряд планує у два етапи підвищити зарплату педагогічних працівників загалом на 50%. На це з бюджету піде майже 54 млрд грн.
Ще одна нова стаття видатків – скринінг стану здоров’я громадян віком від 40 років, що з’явилася в програмі нового Кабміну. Кожна людина відповідного віку зможе раз на рік безплатно здійснити чекап. На це в бюджеті заклали 10 млрд грн.
Новий напрям соцпрограм – підтримка демографічного розвитку з фінансуванням на 24,5 млрд грн. Вона, зокрема, передбачає єдиноразові виплати під час народження дитини у розмірі 50 000 грн, на що передбачено 6,8 млрд грн.
Така сума у перерахунку розрахована на народження 136 000 нових українців. Для порівняння, у 2024-му в Україні зафіксували історичний мінімум народження дітей – 176 700.
На підтримку переселенців уряд передбачив 72,2 млрд грн. З нових напрямів тут – покриття для ВПО 70% першого внеску та процентів у першій рік за іпотеку в межах програми «єОселя». На це держава планує витратити 4,4 млрд грн. Деталей механізму цієї компенсації наразі немає, та й сама «єОселя» з 1 жовтня має змінити принципи роботи.
Залишили в бюджеті й національний кешбек, однак скільки держава планує на нього витратити – поки що невідомо. Підтримувати попит на вітчизняні товари та послуги будуть «в обсягах та порядку, встановлених Кабміном».
Підігнати реальність під план
Низка показників бюджету, зокрема податкові доходи, розраховуються на підставі макроекономічного прогнозу уряду. І часто він є сприятливішим за прогнози інших стейкхолдерів.
Зокрема, уряд прогнозує не сповільнення інфляції, а прискорення – прогноз на 2025 рік становить 9,5%, на 2026-й – 9,9%. Тоді як Нацбанк очікує 9,7% цьогоріч та 6,6% – наступного року. Прогноз ICU на 2026-й – 7%.
Здорожчання товарів відповідно збільшують надходження податків у бюджет, зокрема ПДВ.
Також Кабмін очікує зростання імпорту наступного року на 7,9%, що є найшвидшим зростанням з 2021 року. Цьогоріч уряд прогнозує +3%. Це збільшує прогноз ПДВ з імпортних товарів.
Припущення уряду щодо курсу гривні часто не справджуються. У 2025-му уряд очікує середньорічний курс 42,4 грн/$, тоді як зараз це 41,6 грн/$. Аби вийти на прогнозний показник, у жовтні – грудні курс має бути приблизно 44,8 грн/$. Та НБУ продовжує утримувати гривню.
Середній курс у 2026-му уряд очікує на рівні 45,7 грн/$. Якщо в реальності він буде меншим, це може викликати певні фінансові труднощі. Так, у бюджеті закладено 2125 млрд грн зовнішнього фінансування від партнерів. За прогнозованим курсом 45,7 грн/$ це $46,5 млрд.
Але якщо НБУ утримуватиме курс, наприклад, на рівні 42 грн/$, потрібно вже буде залучити на $4 млрд більше – $50,6 млрд. Так само уряд очікує 683,6 млрд грн імпортного ПДВ наступного року, але якщо курс буде 42 грн/$, а не як у припущенні уряду, ці надходження вже зменшуються на 55 млрд грн.
Вплив курсу є й в інших аспектах, тож повністю прорахувати його важко. Крім того, що девальвація гривні збільшує надходження від імпортного ПДВ, а Мінфіну потрібно більше витрачати на обслуговування держборгу в іноземній валюті.
За матеріалами forbes.ua
