Кабмін затвердив першу комплексну стратегію протидії ігровій залежності до 2035 року. Вона охоплює школи, лікарні, соціальні служби, армію, ветеранів, гральний бізнес і правоохоронців. Але більшість нових механізмів почне з’являтися лише з 2027 року, а частина потребуватиме окремих законів і бюджетного фінансування. Що реально зміниться для гравців та їхніх родин — і що вже доступне зараз.

26 серпня 2026 року Кабінет Міністрів схвалив Стратегію державної політики щодо мінімізації негативного впливу азартних ігор та боротьби з ігровою залежністю до 2035 року. Одночасно уряд затвердив перший операційний план на 2027–2029 роки. Формально це розпорядження Кабміну №855-р, але за масштабом документ значно ширший за звичайний план роботи одного регулятора.

Уперше питання лудоманії держава намагається винести за межі суто грального ринку. У системі мають одночасно працювати медицина, освіта, соціальний захист, військове командування, ветеранська політика, правоохоронні органи, регулятор азартних ігор та цифрові державні системи.

Мінцифри повідомляє, що до реалізації залучать близько 40 державних органів та установ — серед них МОЗ, МОН, Міноборони, Мінветеранів, Мінсоцполітики, БЕБ, СБУ, Нацполіція та PlayCity.

Проте головна особливість документа полягає в іншому: ухвалення стратегії не означає, що всі описані в ній послуги вже працюють. Основний етап реалізації починається у 2027 році, частина інструментів запланована лише на 2028–2029 роки, а деякі рішення ще треба провести через Верховну Раду.

Чому держава взагалі вирішила створити окрему стратегію

Україна легалізувала азартні ігри у 2020 році. Разом із легальним ринком поступово з’явилися механізми самообмеження, правила відповідальної гри, рекламні обмеження та реєстр людей, яким заборонений доступ до азартних ігор.

Але ці заходи існували переважно окремо один від одного.

Урядова стратегія прямо визнає декілька системних проблем: Україна не має достатньо точних даних про поширеність ігрової залежності, доступ до спеціалізованої допомоги залишається нерівномірним, медична та соціальна системи погано взаємодіють між собою, а нелегальні онлайн-казино фактично обходять усі механізми захисту гравців.

Офіційна статистика добре демонструє цю суперечність.

Наприкінці 2025 року в Реєстрі осіб, яким обмежено участь в азартних іграх, було 13 332 людини — проти 3361 у 2023 році. Але цей показник не можна трактувати як кількість людей із діагнозом лудоманії: до реєстру потрапляють, зокрема, ті, хто добровільно вирішив обмежити собі доступ до гри. Водночас за даними НСЗУ в Україні було лише 308 пацієнтів із верифікованим діагнозом F63.0 — патологічна пристрасть до азартних ігор.

У 2025 році медичні послуги з таким діагнозом отримали лише 74 людини, а відповідну допомогу надавали 53 заклади. Ще показовіша ситуація із соціальним супроводом: за даними, наведеними в урядовому документі, у 2023–2025 роках соціально-психологічна реабілітація людей із лудоманією фактично не проводилася. Однією з причин названо відсутність нормального маршруту від лікаря до соціальних служб.

Тому 308 діагнозів — це не оцінка реального масштабу залежності в країні. Навпаки, сама стратегія визнає, що репрезентативних даних про її поширеність досі недостатньо.

Що показали свіжі опитування

У 2026 році держава отримала нові дані про ставлення українців до азартних ігор.

У загальнонаціональному опитуванні 5% респондентів повідомили, що грали протягом попереднього року, 2% — протягом останнього місяця. 75% вважають азартні ігри серйозним викликом для країни, а 74% підтримують посилення захисту людей від ігрової залежності. Дослідники окремо зазначили підвищені ризики серед молоді та військових. В опитуванні взяли участь 3164 людини, серед них 404 військових.

Інше опитування охопило 2676 користувачів онлайн-казино. 59% вважали свою гру контрольованою, але 35% заявили, що іноді вона виходить з-під контролю, ще 6% — що це трапляється часто. Дев’ять відсотків повідомили про серйозні фінансові, сімейні або інші життєві проблеми через азартні ігри. І лише 5% знали, до яких закладів можна звернутися по допомогу.

Водночас ці дані потребують відповідного застереження: проєкт досліджень реалізовував Центр відповідальної гри за підтримки Асоціації українських операторів грального бізнесу. Тому урядова стратегія окремо передбачає створення державної системи регулярного епідеміологічного нагляду та незалежніших механізмів оцінювання.

П’ять напрямів нової політики

Стратегія розділяє роботу держави на п’ять великих блоків:

1. профілактика і популяризація здорового способу життя;
2. формування відповідальної поведінки серед людей, які вже грають;
3. медична, психологічна та соціальна допомога залежним і їхнім сім’ям;
4. боротьба з нелегальними азартними іграми;
5. збір даних, моніторинг ринку та оцінка ефективності державної політики.

Таким чином, лудоманія має перестати бути проблемою, якою займається лише гральний регулятор після того, як людина вже втратила контроль.

Ключове слово нової моделі — раннє виявлення.

Військові — окремий напрям стратегії

Найбільш деталізований спеціальний блок стосується сектору безпеки і оборони.

Уряд прямо пов’язує цей напрям не тільки з психологічним здоров’ям військовослужбовців, а й із безпекою.

У документі зазначено, що бойовий стрес може підвищувати ризик використання азартних ігор як способу уникнення реальності. Борги та психологічне виснаження, у свою чергу, можуть зробити людину вразливою до тиску, шантажу або вербування.

Тому план значно ширший за просту заборону військовим грати.

Уже у 2027 році

Міноборони, МВС, Нацгвардія, Держприкордонслужба, ДСНС, СБУ та інші структури повинні розробити нові інструменти скринінгу ризику лудоманії під час прийому на службу та під час її проходження.

Командирів, психологів і працівників служб супроводу планують навчати розпізнавати ризикову поведінку, правильно реагувати та направляти військовослужбовців по допомогу.

У 2027–2028 роках інформаційно-методичними матеріалами з профілактики планують охопити щонайменше 90% військових підрозділів.

У 2028 році повинні з’явитися окремі протоколи раннього втручання та оновлені програми психологічної й медичної допомоги.

Тобто держава намагається створити ланцюг:

профілактика → виявлення ризику → психологічна допомога → лікування → соціальний супровід.

Заборона азартних ігор для військових — окремий механізм, і він ще запускається

Стратегію не слід плутати з іншим рішенням уряду.

Ще 17 червня 2026 року Кабмін ухвалив постанову №804, яка передбачає автоматичне обмеження доступу військовослужбовців до легальних азартних ігор під час воєнного стану.

Механізм має працювати через автоматичну взаємодію Реєстру осіб з обмеженим доступом до азартних ігор із Державним реєстром військовослужбовців.

Казино не повинно отримувати інформацію про військовий статус людини — система видаватиме лише відповідь, чи дозволено їй грати.

Але на кінець серпня 2026 року система ще не працює повністю.

24 серпня PlayCity лише оголосило тендер на програмний модуль для обміну даними між реєстрами. Постанова дає шість місяців на технічну інтеграцію та тестування — до 24 грудня 2026 року. Автоматичне блокування має початися після завершення тестування та оприлюднення відповідного акта.

Це важливе уточнення: юридична база вже створена, але автоматичний контроль ще перебуває на етапі впровадження.

І він стосується легального ринку. На нелегальних сайтах державні реєстри не працюють.

Що передбачено для ветеранів

Для ветеранів проблема виникає ще й у момент переходу від військової системи до цивільної.

Людина може проходити лікування чи отримувати психологічну допомогу під час служби, але після звільнення втратити зв’язок із системою.

Тому у 2027–2028 роках Міноборони, Мінветеранів, МОЗ і Мінсоцполітики мають створити механізм супроводу ветеранів із патологічною пристрастю до азартних ігор при переході від військової медичної системи до цивільних медичних і соціальних служб.

Для таких ветеранів передбачений індивідуальний план переходу до цивільного життя, який повинен забезпечувати безперервність лікування й реабілітації.

Саме цей пункт є однією з найбільш практичних відмінностей нової стратегії від попереднього підходу: людина не повинна починати шукати допомогу заново після демобілізації.

Лудоманію почнуть шукати до того, як людина сама попросить допомоги

Сьогодні українська система здебільшого реагує тоді, коли людина вже звернулася.

Стратегія має змінити цю модель.

У 2028 році опитувальники щодо ризику ігрової залежності планують інтегрувати у процедуру оцінювання потреб людини або сім’ї соціальними службами.

А у 2029 році МОЗ має запровадити автоматизовані скринінгові анкети в електронній системі охорони здоров’я. Плановий показник — доступність таких інструментів у 80% підключених закладів охорони здоров’я.

Це означає, що ознаки проблемної ігрової поведінки потенційно зможуть виявляти не тільки психіатри, а й первинна медицина та інші ланки системи.

Лікування: стандарти повинні переглянути

У 2027–2028 роках МОЗ має переглянути клінічні настанови та протоколи лікування психічних і поведінкових розладів, спричинених патологічною пристрастю до азартних ігор.

Паралельно планується розширювати психосоціальну допомогу та застосовувати методи психотерапії з доведеною ефективністю.

Окреме завдання — підготувати самих спеціалістів. У 2028 році теми профілактики, діагностики, лікування та реабілітації людей із лудоманією повинні увійти до програм безперервного професійного розвитку лікарів, психологів і соціальних працівників.

Допомагати планують не тільки гравцеві, а й сім’ї

Це ще одна принципова зміна.

Державна модель має охоплювати родини, які через азартні ігри опинилися в боргах, конфліктах або складних життєвих обставинах.

У 2027–2028 роках заплановано оновити державний стандарт соціально-психологічної реабілітації. У 2027 році має з’явитися окремий маршрут отримувача такої соціальної послуги.

Передбачаються дистанційні консультації, онлайн-запис і розширення мережі надавачів.

У 2029 році Мінсоцполітики має реалізувати щонайменше один пілотний проєкт комплексної підтримки сімей, які потрапили у складні життєві обставини через азартні ігри.

План передбачає навіть програми ресоціалізації після лікування — допомогу із працевлаштуванням, освітою та відновленням соціальних зв’язків.

Окремо закладено створення груп взаємодопомоги за принципом «рівний — рівному» — щонайменше по одній у кожному регіоні.

Азартні ігри мають стати темою шкільної профілактики

Ще один великий блок — діти та молодь.

Завдання стратегії полягає не в тому, щоб навчити школярів «правильно грати», а в профілактиці поведінкової залежності до моменту, коли людина взагалі отримає законне право брати участь в азартних іграх.

План передбачає тематичні освітні заходи про ризики азартних ігор та поведінкові залежності. До 2029 року відповідними навчаннями планується охопити понад 80% закладів освіти.

Одночасно МОН має посилити технічне блокування грального контенту у закладах освіти. Цільовий показник на 2027–2029 роки — більше 90% закладів.

Профілактичні програми також мають з’явитися в молодіжних центрах, дитячо-юнацькому спорті та спортивних федераціях.

Держава хоче аналізувати поведінку гравця автоматично

Одним із найбільш технологічних пунктів плану є перехід від простого обліку ставок до аналізу ризикової поведінки.

На 2027 рік запланована система автоматизованого аналізу ігрової активності, яка повинна розподіляти гравців за рівнями ризику виникнення залежності. Документ передбачає, зокрема, використання алгоритмів штучного інтелекту та даних Державної системи онлайн-моніторингу.

Теоретично це дає змогу бачити не лише загальний обсяг ставок, а й патерни: різке збільшення витрат, тривалі ігрові сесії, повторні спроби відігратися та інші ознаки проблемної поведінки.

Проте саме тут виникатиме одне з найбільш чутливих питань реалізації стратегії — які саме персональні дані аналізуватимуться, за якими критеріями гравцеві присвоюватимуть рівень ризику і які юридичні наслідки матиме така оцінка.

Операційний план визначає напрям, але не дає вичерпної відповіді на всі ці питання.

Самообмеження стане цифровішим

На 2028 рік заплановано створення особистого кабінету гравця, через який можна буде встановлювати самообмеження.

Також мають з’явитися цілодобові інтерактивні тести й чат-бот для самодопомоги. Для чат-бота встановлено окремий індикатор — щонайменше 50 000 користувачів за перший рік.

Окрема телефонна лінія допомоги гравцям фігурує серед завдань на 2027 рік.

Важливо, однак, що частину цих можливостей держава вже створила раніше.

Що можна зробити вже зараз, не чекаючи 2027 року

На сайті PlayCity вже доступний тест для оцінювання ризику ігрової залежності. Він не є медичним діагнозом, але може показати, чи є підстави звернутися до спеціаліста.

Там само можна подати онлайн-заяву про самообмеження.

Людина самостійно визначає строк обмеження — від шести місяців до трьох років. Після внесення до реєстру всі ліцензовані організатори повинні припинити її доступ до азартних ігор.

Заяву щодо іншої людини за визначених законом підстав можуть подати члени сім’ї першого ступеня споріднення або законний представник — наприклад, якщо витрати на азартні ігри перевищують доходи, накопичилися значні борги або родина опинилася у скрутному матеріальному становищі.

PlayCity також публікує інформацію про медичні заклади, центри соціальної допомоги та громадські організації.

Людина, яка втратила контроль над грою, вже зараз має право на безоплатну медичну і психологічну допомогу в державних та комунальних закладах. Можна звертатися до сімейного лікаря, психолога або психіатра; до психолога чи психіатра в закладі, який надає такі послуги, дозволено звертатися без направлення.

Тобто стратегія не створює право на лікування з нуля. Її завдання — зробити існуючі можливості доступнішими, пов’язати їх між собою та суттєво збільшити охоплення.

Нелегальні казино — головна діра у системі обмежень

Будь-яка система самообмеження має фундаментальну слабкість: вона ефективна лише там, де оператор виконує українське законодавство.

За даними самої стратегії, лише з червня до грудня 2025 року PlayCity виявило 2844 вебсайти, які пропонували азартні ігри без української ліцензії. На 25 сайтів легальних операторів припадали тисячі виявлених нелегальних ресурсів.

Влада посилається на дослідження, за якими частка нелегального сегмента оцінювалася в 39–53%.

Проблему ускладнюють «дзеркала»: після блокування одного домену оператор може відкрити інший.

Тому стратегія встановлює досить жорсткий показник — надалі не менше 90% виявлених незаконних доменів мають блокуватися протягом 24 годин.

Правоохоронні органи також отримують власні KPI. Зокрема, план передбачає щорічну ліквідацію щонайменше двох великих мережевих структур нелегального грального бізнесу.

Звідки візьмуть гроші

Саме фінансування є одним із найбільших питань до стратегії.

Розпорядження Кабміну прямо встановлює: заходи виконуються у межах видатків, які передбачатимуться в державному бюджеті відповідного року, та за рахунок інших незаборонених джерел. Наперед затвердженої загальної суми фінансування документ не встановлює.

Водночас у плані є цікава фінансова пропозиція.

У 2027 році уряд планує підготувати зміни до Бюджетного кодексу, які дозволили б спрямовувати не менше 15% коштів від гральних і лотерейних ліцензій на первинну профілактику залежності — освіту, молодіжні програми, охорону здоров’я, соціальну політику, спорт і культуру.

Але тут принципове слово — «планує».

Норма про 15% ще не діє. Операційний план передбачає підготувати відповідний законопроєкт і подати його до Верховної Ради. Поки парламент не внесе зміни до Бюджетного кодексу, гарантованого автоматичного відрахування немає.

Календар: що має з’явитися у 2027–2029 роках

Операційний план містить десятки окремих заходів. Якщо звести найбільш відчутні для громадян зміни до календаря, картина виглядає так:

Період	Основні зміни
2027	законопроєкт про спрямування частини ліцензійних платежів на профілактику; нові методики скринінгу військових; навчання командирів і психологів; цифровий аналіз ризикової поведінки гравців; маршрут до соціальної реабілітації; телефонна допомога гравцям
2027–2028	нові медичні протоколи; програми для військових; підготовка психологів; супровід ветеранів при переході до цивільного життя; оновлення стандарту соціальної реабілітації
2028	особистий кабінет гравця; чат-бот самодопомоги; ширше використання скринінгів соціальними службами; підготовка медичних і соціальних фахівців
2027–2029	розширення психосоціальної допомоги; інформаційні кампанії; блокування грального контенту в закладах освіти; системна боротьба з незаконними сайтами
2029	скринінги у системі охорони здоров’я; масштабні освітні програми; пілот комплексної допомоги сім’ям; нові цифрові та правоохоронні інструменти

Після цього стратегія продовжиться ще двома етапами — 2030–2032 та 2033–2035 роки. Нові операційні плани уряд має розробити окремо.

У стратегії є конкретні KPI. Але це ще не гарантія результату

Сильна сторона документа — велика кількість вимірюваних показників.

Наприклад:

• профілактичними матеріалами мають охопити не менше 90% військових підрозділів;
• технічне блокування грального контенту має працювати більш ніж у 90% закладів освіти;
• електронні медичні скринінги — у 80% відповідних закладів;
• 90% виявлених нелегальних доменів повинні блокувати протягом доби;
• у кожному регіоні планується щонайменше одна група взаємодопомоги.

Це робить стратегію значно конкретнішою за декларацію «посилити боротьбу з лудоманією».

Але частина KPI вимірює насамперед виконану адміністративну роботу, а не кінцевий ефект.

Розробити методичні рекомендації, провести семінар або встановити фільтр у школі простіше, ніж довести, що після цього реально зменшилася частка людей із проблемною ігровою поведінкою.

Саме тому принциповим буде п’ятий блок стратегії — якість даних.

Держава вперше хоче вимірювати не тільки ринок казино, а й шкоду від нього

До 2035 року передбачається створення системи епідеміологічного нагляду за ігровою поведінкою.

Йдеться про регулярний збір інформації про поширеність залежності, борги домогосподарств, поведінку гравців та ефективність профілактичних заходів.

Державна система онлайн-моніторингу має охоплювати весь легальний ринок і використовуватися не лише для фінансового контролю операторів, а й для раннього виявлення проблемної поведінки.

З 2028 року Мінцифри повинно щороку до 1 квітня подавати Кабміну звіт про реалізацію стратегії. Інші органи мають звітувати Мінцифрі до 1 березня.

Тобто через рік після старту повинні з’явитися перші дані, за якими можна буде оцінювати не наміри, а виконання.

Що насправді змінилося після рішення уряду

Головний результат серпневого рішення Кабміну — не поява десятків нових сервісів за один день.

Змінилася архітектура державної політики.

До цього боротьба з лудоманією складалася переважно з регуляторних обмежень: реєстру, самообмеження, правил реклами та контролю казино.

Тепер держава формально визнає ігрову залежність одночасно:

• проблемою громадського здоров’я;
• соціальною проблемою родини;
• ризиком для фінансового добробуту;
• окремим викликом для військових і ветеранів;
• проблемою освіти та профілактики;
• фактором безпеки;
• проблемою нелегального ринку.

Саме в цьому полягає головна новизна стратегії.

Але оцінювати її результативність можна буде не за кількістю сторінок документа, а за значно простішими критеріями: чи зможе людина швидко знайти допомогу у своєму місті, чи навчиться система виявляти проблему до появи критичних боргів, чи не загубиться ветеран між військовою та цивільною медициною, і чи зможе держава реально закривати нелегальні казино, в яких усі механізми самообмеження просто не діють.

Поки що уряд створив дорожню карту. Основна перевірка цієї системи почнеться у 2027 році.