MenuMenu

Військовий вишкіл для молоді, індексація пенсій і нові правила в’їзду в ЄС: що зміниться для українців протягом 2025 року

У 2025 році на українців чекає новий етап індексації пенсій, запровадження обов’язкової базової військової підготовки для студентів, розширення програми Доступні ліки та нові правила в’їзду до країн Євросоюзу.

З січня 2025 року на українців очікують такі зміни:

Які зміни набуть чинності у подальші місяці 2025 року — читайте в матеріалі нижче.

Інфографіка: NV

Індексація пенсій

У березні 2025 року в Україні очікується планова індексація пенсій.

Точний розмір підвищення пенсій у 2025 році шляхом індексації поки невідомий, оскільки він залежатиме від кількох показників, які остаточно стануть відомими лише на початку 2025-го. Зокрема це:

  • рівень інфляції в Україні за підсумками року
  • середній рівень росту заробітних плат, з яких сплачують ЄСВ.

Сума індексації розраховується за такою формулою: 50% показника інфляції у 2024 році + 50% зростання середньої зарплати за останні три роки порівняно з попередніми трьома роками.

За різними прогнозами, пенсії можуть індексувати на рівень від 10% до 17%.

При цьому підвищення торкнеться лише «голої пенсії», без урахування надбавок. Індексація не торкнеться тих, хто вийшов на пенсію протягом останніх трьох років, оскільки їхні виплати вважаються актуальними.

Мінімальна та максимальна допустима сума доплати після проведення індексації – це 100 та 1500 грн відповідно.

Нові вимоги до трудового стажу для виходу на пенсію

2025-й рік стане новим етапом планової пенсійної реформи, внаслідок якої вже з 1 січня буде підвищено вимоги до страхового стажу, від якого залежить вік виходу на пенсію.

Як нагадують у Пенсійному фонді, у 2025 році для виходу на пенсію стаж має бути таким:

  • щоб вийти на пенсію в 60 років — від 32 років трудового стажу;
  • щоб вийти на пенсію в 63 роки — від 22 до 31 років стажу;
  • щоб вийти на пенсію в 65 років — від 15 до 21 років стажу.

Якщо ж у людини менше ніж 15 років стажу, у віці 65 років вона буде мати право на отримання державної соціальної допомоги замість пенсійних виплат.

Якщо ж людині вже виповнилося 60 років, а офіційного трудового стажу для виходу на пенсію недостатньо, його можна докупити. Зараз це коштує приблизно 1760 за кожен місяць стажу або 21480 гривень за один рік.

Вимоги для виходу на пенсію в 60 років в Україні підвищуються поетапно. Наприклад, у 2020-му це було 27 років офіційного працевлаштування, а в 2028-му ця межа збільшиться до 35 років.

Починаючи з 1 січня 2028 року, якщо людина матиме 40 і більше календарних років страхового стажу, пенсія за віком їй призначатиметься незалежно від віку.

Звернутись за призначенням пенсії можна як особисто — до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду незалежно від місця проживання — так і дистанційно, скориставшись порталом електронних послуг Пенсійного фонду України.

Чи зросте мінімальна зарплата та прожитковий мінімум у 2025?

У 2025 році уряд не планує підвищувати ані мінімальну заробітну плату, ані рівень прожиткового мінімуму. «На даному етапі, і це також було домовлено з партнерами, у нас немає змоги підвищувати соціальні стандарти», — пояснив міністр фінансів Сергій Марченко.

Отже, в 2025-му ці два базових показники, до яких прив’язані зарплати бюджетників та інші соціальні виплати, залишаться на рівні минулого року:

  • мінімальна зарплата у 2025-му — 8000 грн
  • прожитковий мінімум у 2025-му — 2920 грн (загальний показник)

Відповідно, незмінним залишиться і рівень мінімальної пенсії, який також залежить від цих показників. У 2025 році мінімальна пенсія в Україні становитиме 2 361 грн.

Так само не зміниться і рівень прожиткового мінімуму для працездатних осіб — він становитиме 3028 грн.

Ймовірне збільшення тарифів на електроенергію

З 1 червня 2025 року тарифи на електроенергію в Україні можуть зрости з 4,32 грн/кВт-год до 6,64 грн за кВт-год. Про це наприкінці 2024 року повідомив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

«На електроенергію для населення планується підняти тарифи з 1 червня 2025 року до цифри 6 грн 64 копійок. Орієнтовно вона може бути плюс-мінус 6,32 гривні або 6,64 гривні», — спрогнозував Попенко.

За його словами, протягом найближчих двох-трьох років очікується ще більше зростання — до 9 грн.

Подальше підвищення тарифів пов’язане, серед іншого, з вимогами МВФ, які передбачають вирівнювання їх до ринкового рівня, пояснив Попенко.

Утім, остаточного рішення про підвищення тарифів на світло з 1 червня ще немає.

Раніше народний депутат Богдан Кицяк припускав, що через євроінтеграційні вимоги до ринковості цін тариф на електроенергію для населення в майбутньому дійсно може зрости до 6,5 грн/кВт-год.

З 1 червня 2024 року тариф на електроенергію для населення було підвищено з 2,64 грн/кВт-год до 4,32 грн/кВт-год. Цей тариф має діяти щонайменше до кінця квітня 2025 року.

Отже, в опалювальний сезон 2024−2025 українці й надалі платитимуть за світло 4,32 грн/кВт-год.

Крім того, з грудня 2024 року і до 30 квітня 2025 року (протягом опалювального сезону) споживачі, які використовують електроопалювальні установки, платитимуть за світло за пільговим тарифом у розмірі 2,64 грн/кВт-год при споживанні до 2000 кВт-год електроенергії в місяць.

Формат НМТ 2025 і новації в тесті з історії України

У 2025 році Національний мультипредметний тест (НМТ) проведуть за моделлю 2024-го, нагадала наприкінці року очільниця Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко.

Тестування, результати якого є основою для вступу на бакалаврат, складатиметься з трьох обов’язкових предметів та одного на вибір.

Обов’язковими для НМТ 2025 є українська мова, математика та історія України, а ще один предмет зі шкільної програми можна обрати самостійно.

Усі тести НМТ, як і минулого року, складатимуть в один день. Це складніше для випускників, однак спрощує дотримання безпекових вимог під час проведення тестування в умовах війни.

Як очікується, ключовою новацією НМТ 2025 є те, що тест з історії України охоплюватиме весь курс історії — від найдавніших часів до сьогодення, тобто до подій початку ХХІ ст.

Водночас основні параметри тесту з історії України будуть аналогічними до чинних торік. Тобто час на виконання тесту з історії України не збільшується, як не збільшується і їх кількість. На цей предмет буде відведено 60 хвилин, і за цей час необхідно виконати 30 завдань.

Наприкінці 2024 року УЦОЯО оприлюднив демонстраційний варіант тесту з історії України, який стане корисним для майбутніх абітурієнтів та абітурієнток під час підготовки до НМТ 2025. Це добірка тестових завдань, зміст яких відповідає програмі ЗНО з історії України й охоплює всі теми. Наприкінці тесту можна знайти правильні відповіді, за допомогою яких є можливість визначити свій результат.

Державна підсумкова атестація (ДПА) для учнів 4, 9 та 11 класів в 2025 році, як і в попередні роки, залишається скасованою.

Дедлайн перекомісії для обмежено придатних

Ще 4 травня 2024 року в Україні набули чинності кілька документів, які скасовують категорію обмежено придатних. Тож до 4 лютого 2025 року — тобто протягом дев’яти місяців від 4 травня — ті громадяни України, які раніше були визнані обмежено придатними до служби, мають пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Оскільки статусу «обмежено придатних» більше немає, ВЛК може надати один з таких статусів (згідно з оновленим додатком до Положення про військово-лікарську експертизу ЗСУ):

  • непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку;
  • непридатні до військової служби з переоглядом (через 6 місяців або 6−12 місяців);
  • тимчасово непридатні (потребують лікування або лікування та відпустки, звільнення від виконання службових обов’язків);
  • придатні лише до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони;
  • придатні.

Навіть тим обмежено придатним особам, які мають право на відстрочку від мобілізації (в т. ч. у зв’язку з бронюванням), потрібно пройти ВЛК для перекомісії на підставі закону № 3621-IX, яким було скасовано статус обмежено придатних.

Обов’язкова базова загальновійськова підготовка (БЗВП) для студентів та базова служба для решти молоді

Відповідно до закону про мобілізацію, який набув чинності 18 травня 2024 року, з 1 вересня 2025 року запроваджується базова загальновійськова підготовка у вишах — як окрема навчальна дисципліна, що включається до навчальних планів закладів вищої освіти всіх форм власності. Жінки проходитимуть її лише добровільно.

Тим, хто пройде таку підготовку під час навчання, вже не потрібно буде проходити базову військову службу.

За підсумками такого військового вишколу — у формі базової підготовки або базової служби — молоді люди отримуватимуть:

  • військово-облікову спеціальність,
  • навички та уміння, необхідні для виконання конституційного обов’язку щодо захисту України (поводження зі зброєю та вибуховими пристроями, дії на полі бою, надання домедичної допомоги тощо).

Водночас без проходження базової військової служби чи підготовки буде неможливо влаштуватися на роботу на державну службу, зокрема в Нацполіцію, прокуратуру, органи місцевого самоврядування та інші органи влади. Ця норма почне діяти з 1 вересня 2026 року.

Порядок проведення БЗВП для тих громадян України, які здобувають вищу освіту, уточнює та регулює постанова Кабміну № 734.

Інфографіка: NV

Так само у 2025 році в Україні має бути впроваджено базову військову службу замість скасованої строкової. Її повинні будуть пройти чоловіки віком від 18 до 25 років (які не є студентами, що проходять замість цього БЗВП під час навчання). При цьому рік проходження служби до досягнення 24-річного віку можна обрати самостійно.

Порядок проходження базової військової служби та її строки визначатиме Кабінет міністрів України. Для роз’яснення цього порядку мають бути видані додаткові підзаконні акти.

Встановлені законом строки базової військової служби:

  • в мирний час, в особливий період (крім періоду дії воєнного стану) — до 5 місяців, з яких до 3 місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до 2 місяців — фахова підготовка;
  • під час дії воєнного стану — до 3 місяців, з яких не менше 1 місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до 2 місяців — фахова підготовка.

Базову військову службу мають пройти:

  • чоловіки — придатні для цього за станом здоров’я, віком від 18 років і не старші за 25 років;
  • жінки — лише добровільно.

Направлення на базову службу передбачає такі етапи:

  • медичний огляд (включно із направленням на додаткові медобстеження за необхідності);
  • професійно-психологічний відбір;
  • засідання комісії з питань направлення для проходження базової військової служби;
  • отримання повістки від ТЦК та СП, де буде зазначено час і адресу, за якою необхідно прибути для відправлення у навчальну частину або центр для проходження базової військової служби;
  • перебування у відповідному ТЦК та СП або на обласному збірному пункті до відправлення у навчальну частину чи центр.

Відстрочку від базової військової служби матимуть призовники, які:

  • визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я;
  • навчаються у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, вищої духовної освіти (за денною або дуальною формою здобуття освіти, в інтернатурі чи докторантурі) — при цьому відстрочка надається лише до досягнення 24-річного віку;
  • обрали відповідний рік, в якому бажають пройти базову військову службу;
  • мають право на звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначено окремо;
  • яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення чи кримінальна справа розглядається судом.

Доступні ліки в усіх аптеках: найбільше розширення програми

З 1 липня 2025 року отримати препарати за державною програмою Доступні ліки можна буде в кожній аптеці. Відповідне рішення Кабмін схвалив у грудні 2024 року, повідомив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

Всі аптеки повинні будуть укласти відповідний договір з Національною службою здоров’я України. Тож до 1 липня аптечний бізнес матиме час підготуватися до цього.

«У 2025 році ми запланували масштабне розширення програми Доступні ліки. Фактично найбільше з моменту її запуску у 2017-му», — додав Ляшко.

До програми буде додано ще понад 30 нових діючих речовин додаткового до вже включених 75. Зокрема, будуть додані комбіновані лікарські засоби для лікування серцево-судинних захворювань, ревматологічних (ревматоїдного артриту), неврологічних (зокрема, мігрені), очних та ендокринологічних хвороб (наприклад, гіпотиреозу). Вперше до програми увійдуть ліки у вигляді крапель і мазей, а також препарати для дітей.

Нараз всі аптеки, які розміщені на території або всередині закладів охорони здоровʼя, вже зобовʼязані працювати по програмі Доступні ліки. У разі, якщо в аптечному закладі при лікарні пацієнту відмовили у відпуску препарату з Доступних ліків, він може звернутися на гарячу лінію НСЗУ 16−77.

Жителі сіл, прифронтових та віддалених територій можуть скористатися доставкою ліків через Укрпошту (послуга діє по всій країні) чи мобільні аптечні пункти, які вже працюють у 13 областях.

Урядова програма реімбурсації Доступні ліки — це програма, завдяки якій люди з хронічними захворюваннями мають змогу отримувати необхідні ліки безоплатно або з частковою доплатою. Вона впроваджена для зменшення фінансового навантаження на пацієнтів та збільшення доступності ліків. Програма продовжує діяти в період воєнного стану. Щороку зростає нею користуються близько 5 мільйонів українців.

Нова система в’їзду у ЄС

У 2025 році у Європейському союзі, як очікується, має нарешті запрацювати нова система в’їзду-виїзду — EES (Entry/Exit System). Її запуск відкладали вже багато разів: востаннє початок дії ЕЕS анонсували на 10 листопада 2024 року, однак зрештою знову відклали на невизначений термін. Причиною стала неготовність прикордонної комп’ютерної системи у Німеччині, Франції та Нідерландах, на які припадає до 40% пасажирського трафіку ЄС.

Тепер очікується, що система має запрацювати в 2025 році, хоча точна дата запуску досі невідома.

EES — це автоматизована система реєстрації мандрівників на в’їзді та виїзді докраїн Шенгенської зони. Туди входять не лише держави ЄС, але й Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія. Система не працюватиме лише на Кіпрі та в Ірландії, для яких зроблено виняток, хоча обидві країни є членами ЄС.

Систему запроваджують для всіх негромадян ЄС, включно з українцями та британцями, незалежно від наявності безвізового режиму чи необхідності робити візу. Вимоги EES не поширюватимуться на громадян ЄС чи резидентів країн Євросоюзу, а також на тих, хто має довгострокові візи. Тобто йдеться лише про короткострокові подорожі.

Йдеться про відмову від штампування паспортів під час перевірок на кордоні. Мандрівники зможуть в’їжджати до країн, де діятиме EES, лише з біометричними паспортами. Їх необхідно буде сканувати в автоматичних терміналах самообслуговування, які мають встановити на всіх пунктах перетину кордону із країнами Шенгенської зони.

Система збиратиме біометричні дані мандрівників, зокрема відбитки пальців і фото обличчя, які зберігатимуться в базі впродовж трьох років, нагадує ВВС. Отже, зафіксувати біометричні дані достатньо раз на три роки, а не під час кожної поїздки. Штампи в паспорт більше не ставитимуть.

Систему EES запроваджують для посилення безпеки в країнах Євросоюзу та покращення контролю міграційних потоків. Сканування біометричних паспортів зчитуватиме також дату і місце в’їзду та виїзду людини з Шенгенської зони.

Що означає EES для українців?

  • Термін перебування в країнах Шенгенської зони за безвізовим режимом для українців не зміниться: можна залишатися в країнах ЄС на період до 90 днів протягом кожного 180-денного періоду (якщо не йдеться про навчання, постійну роботу в ЄС чи вид на проживання).
  • Додатково платити за перетин кордону з країнами ЄС після запровадження EES не потрібно.
  • Заповнення додаткових документів систма EES не передбачає.
  • Процедура перетину кордону з ЄС для українців із біометричними паспортами фактично не зміниться, окрім сканування паспортів у спеціальних терміналах та періодичної фіксації біометричних даних.

Наступний крок — система ETIAS: додатковий дозвіл і сплата 7 євро за в’їзд у ЄС

Приблизно через пів року після запровадження системи EES має почати діяти ще одне нововведення для негромадян ЄС, які в’їжджають у країни Шенгенської зони за безвізовим режимом (а отже і для громадян України).

Йдеться про ETIAS (European Travel Information and Authorization System) — Європейську систему інформації та авторизації подорожей.

Вона буде обов’язковою для всіх громадян країн, які мають право на в’їзд до країн Шенгенської зонии без візи. Це близько 60 країн світу, серед яких і Україна.

Головною новацією стане вимога раз на три роки отримати спеціальний дозвіл на короткострокові подорожі у ЄС та сплатити за це 7 євро. Заявники віком до 18 років або старші за 70 років матимуть право на отримання дозволу ETIAS безкоштовно.

Видача дозволів за системою ETIAS працюватиме так, нагадує портал Visit Ukraine:

  • Ще до подорожі у ЄС мандрівники мають подати заявку на отримання дозволу через інтернет. Заповнення онлайн-анкети займе близько 10 хвилин.
  • В анкеті необхідно буде вказати персональні дані, паспортні дані, інформацію про попередні поїздки та деякі питання безпеки.
  • Після подачі заявки система автоматично перевірятиме дані заявника за різними базами даних безпеки (наприклад, Interpol і Europol).
  • Якщо заявку схвалено, мандрівник в режимі онлайн отримає дозвіл на в’їзд, який буде чинним протягом трьох років (або до закінчення терміну дії чинного паспорта людини, якщо це відбудеться раніше).
  • Зазвичай результат буде відомий протягом кількох хвилин, хоча в рідкісних випадках перевірка може зайняти до 30 днів.
  • Подавати заявку на отримання дозволу рекомендуватимуть щонайменше за 96 годин до перетину кордону.
  • ETIAS працюватиме для в’їзду в країни Шенгенської зони будь-яким транспортом — повітряним, морським або наземним.
  • Подорожуючі повинні мати біометричний паспорт.
  • У разі відмови в ETIAS можна буде подати заявку на оформлення повноцінної візи.
  • Реєстрація в системі ETIAS раз на три роки буде обов’язковою, але не гарантує в’їзд до Європи. Остаточне рішення про перетин кордону будуть ухвалювати прикордонники країни прибуття.

Не буде потрібно оформлювати дозвіл ETIAS тим українцям, які офіційно зареєстровані в країнах ЄС як бенефіціари програми тимчасового притулку, тобто більшості українських біженців від війни на території Євросоюзу.

Коли точно запрацює ETIAS в 2025 році, залишається невідомим. Наразі дата запуску системи ETIAS залежить від того, коли повноцінно запрацює описана вище система EES (Entry/Exit System). Після запуску EES має минути шість місяців, перш ніж запрацює ETIAS.

У грудні 2024 року Європейська комісія запропонувала поступовий початок роботи EES. Такий принцип передбачає, що країни-члени Шенгенської зони матимуть шість місяців від певної дати (яку ще не оголосили), щоб розгорнути автоматизовану систему реєстрації мандрівників EES. Наразі відомо лише те, що це має статися протягом 2025 року.

Чи дійсно в 2025 в Україні зелене світло світлофорів зміниться на смарагдове?

Наприкінці 2024 року увагу українців привернула «світлофорна реформа» — новації, які мають бути запроваджені відповідного до нового стандарту Українського науково-дослідного та навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості. Цей центр ухвалив новий стандарт ДСТУ 4092:2024 на заміну попередньому, спровокувавши хвилю повідомлень про те, що у світлофорах замість зеленого кольору з 1 травня 2025 року використовуватиметься смарагдовий.

Додаткові уточнення на цю тему згодом озвучив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький.

Відповідно до його слів, як нагадує ВВС, головні зміни стосуватимуться лише нововстановлених після 1 травня світлофорів і будуть такими:

  • Колір зеленого сигналу тепер стане насиченішим («більш насиченим зеленим», як висловився Білошицький.
  • Світлофори міститимуть таймер зворотного відліку часу — і пішохідні, і транспортні, і велосипедні.
  • Стрілки на лінзах світлофорів будуть шевронні, тобто будуть світитися кольором, який виділяється на фоні. Зараз на лінзи світлофорів наносять суцільні стрілки.
  • Для велосипедних доріжок будуть світлофори з піктограмою велосипеда праворуч від дороги.
  • Будуть спільні велопішохідні світлофори.

Однак про заміну всіх старих світлофорів не йдеться, пояснив Білошицький. Нові стандарти стосуються лише майбутніх реконструкцій і будівництва доріг. Вони мають гармонізувати українське законодавство із європейськими.

Збіг дати католицького і православного Великодня

У 2025 році римо-католики, і греко-католики, і православні святкуватимуть Великдень в один день — 20 квітня 2025 року. Такий збіг дати найсвітлішого свята для всіх християн не є надто рідкісним: так трапляється приблизно у 30% випадків обчислення дати Великодня.

Востаннє римо-католики і православні святкували Великдень разом 2017 року (16 квітня).

І хоча цього року жодних розбіжностей у даті свята немає, формально ПЦУ та УГКЦ святкують Великдень разом із більшістю православних, а не католицьких церков світу — навіть після зміни церковного календаря і перехід на новоюліанське літочислення, зокрема відзначення Різдва 25 грудня.

Адже християни західного обряду (Римо-католицька церква, протестанти, а також низка східних католицьких і орієнтальних православних церков) послуговуються Григоріанським календарем, а ПЦУ і УГКЦ — новоюліанським.

Різниця між ними полягає зокрема і в тому, як визначаються дати так званих «рухомих» церковних свят, до яких належить і Великдень.

Юліанський (окремі орієнтальні православні церкви, зокрема РПЦ) та новоюліанський («новий» календар ПЦУ та УГКЦ) календарі використовують т. зв. «стару» або «вічну» Пасхалію — тобто розрахунок дати Великодня. Ця методика була визначена ще в 325 році на Першому Нікейському соборі (нині Туреччина). Відповідно до неї, Великдень має святкуватися в першу неділю після першого повного Місяця після весняного рівнодення. Цей принцип тоді охоплював увесь християнський світ, адже був затверджений ще до розділу християнської церкви на католицьку і православну в 1054 році.

За цим принципом дата Великодня має відповідати кільком вимогам:

  • не раніше 21 березня (фіксований день весняного рівнодення);
  • не раніше першої повні (повного Місяця) після рівнодення;
  • відзначається в першу неділю після повного Місяця;
  • не раніше єврейського свята Песах, на яке, як вірять християни, припадає на розп’яття Ісуса (тож день його Воскресіння не може бути раніше Песаха) — це правило з’явилося вже опісля Нікейського собору.

При цьому дата Великодня, згідно з юліанським обчисленням, може припадати лише на період між сучасним 4 квітня та 8 травня (це проміжок між 22 березня та 25 квітня за старим стилем юліанського літочислення).

Така Пасхалія ще має назву Александрійської. Нею послуговуються Православна церква України, Східна православна церква; Болгарська, Греко-візантійська, Російська, Румунська православні церкви та Українська греко-католицькі церкви, Єрусалимський вірменський патріархат, Еритрейська та Етіопська східні католицькі церкви, Етіопська, Еритрейська, Коптська та Сирійська орієнтальні православні церкви та Давня церква Сходу.

Коли ПЦУ та УГКЦ переходили з юліанського на новоюліанський календар, то окремо відзначили, що здійснюють цей перехід на новий календар «зі збереженням традиційної Пасхалії».

Саме тому усі свята Великоднього циклу як ПЦУ та УГКЦ й надалі відзначають разом з православним, а не з католицьким світом. Серед них не лише Великдень, але й залежні від його дати свята (такі як Вознесіння і П’ятдесятниця, тобто церковні свята на 40-й і 50-й день після Воскресіння Господнього).

Григоріанський календар використовує більш точні з астрономічного погляду розрахунки. Він був затверджений вже для католицької церкви в XVI столітті, коли папа римський Григорій XIII здійснив календарну реформу. Вона була покликана виправити недоліки юліанського календаря, адже астрономічна тривалість року у ньому вирахувана некоректно. Через це, наприклад, Різдво почало з часом зміщуватися ближче до фактичного весняного рівнодення. А розрахунковий «пасхальний» повний місяць в юліанському календарі відбувається нині на 4−5 днів пізніше реальної астрономічної повні внаслідок накопиченої за століття похибки.

Саме тому григоріанський календар точніше обчислює дати весняного рівнодення та повного Місяця, від якого залежить святкування Великодня. А різниця між сонячними календарями за юліанським і григоріанським літочисленням нині складає 13 днів (у XX-XXI століттях).

Крім того, для нової системи обчислення дати Великодня за григоріанським календарем неаполітанський астроном Алоїзій Лілій та німецький монах-єзуїт Кристофер Клавій ще в XVI ст. вирахували складну оновлену формулу, яка враховує низку різних факторів. При цьому Великдень можна святкувати і раніше, ніж єврейський Песах. Саме такою формулою досі послуговується католицький світ та решта християн західного обряду.

Наприклад, у 2024 році, за григоріанським календарем, перший повний місяць випав на 25 березня, рівнодення — на 20 березня, тому Великдень відзначали 31 березня. Тоді за юліанським та новоюліанським календарем Великдень 2024 року припадав на 5 травня.

З урахуванням вимог цих розрахунків, Великдень за григоріанським календарем в 45% випадків святкують на тиждень раніше, ніж за юліанським, в 30% випадків свята збігаються, у 5% випадках різниця становить 4 тижні, і у 20% — різниця в 5 тижнів (більше, ніж місячний цикл). Різниці в 2−3 тижні між католицьким і православним Великоднем не буває.

Інфографіка: NV

Інфографіка: NV

За матеріалами nv.ua

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вверх