Держава може втрачати понад 50 млрд грн щороку через схему дропів. NV Бізнес розповідає, що це таке і хто користується цією схемою
Національний банк України (НБУ) готується ухвалити рішення про обмеження карткових переказів фізичних осіб до 100 тис. грн на місяць. Рішення має набути чинності вже 15 серпня. Заступник голови НБУ Дмитро Олійник заявив, що такі заходи є відповіддю на масштабні фінансові злочини, які активно використовують так званих дропів.
Ця заява прозвучала після засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) під головуванням народного депутата Ярослава Железняка. На засіданні були представлені шокуючі дані про схеми з дропами, які стали серйозною загрозою для фінансової безпеки держави.
Дропи — це люди, які дозволяють використовувати свої карткові банківські рахунки для незаконних операцій.
Загроза, що роз’їдає економіку України
За даними НБУ, один дроп може пропустити через свої рахунки від 2 до 2,5 мільйона гривень на рік. Лише у двох банках виявлено 80 тисяч таких дропів. За оцінками, нелегальний обіг коштів через таку кількість дропів становить близько 200 мільярдів гривень щорічно.
Держава може втрачати понад 50 мільярдів гривень щороку через ухилення від сплати податків за цими схемами, зазначає Ярослав Железняк
Схема «дропу»
Фото: Фото з телеграм-каналу Ярослава Железняка
Як зазначається у презентації НБУ, яка є в наявності NV Бізнес, схема з використаннямлюдей, які свідомо чи несвідомо надають свої банківські рахунки для незаконних операцій — стала серйозною загрозою для безпеки та економіки України. З першого погляду, така діяльність може здатися нешкідливою, але насправді вона має кілька критично важливих негативних наслідків.
Дропи та їхні наслідки
По-перше, клієнти, які продають свої банківські дані або надають доступ до своїх рахунків, можуть несвідомо стати учасниками злочинних схем, що загрожує кримінальною відповідальністю. По-друге, ці схеми може бути використовувано для фінансування тероризму та інших злочинів, таких, як оплата роботи диверсійних груп або проведення інформаційно-психологічних операцій. Крім того, мережі дропів дозволяють приховати продаж нелегальних товарів, таких, як наркотики чи зброя, та уникати оподаткування.
Масштаби проблеми
У 2024 році деякі найбільші банки припинили співпрацю з понад 80 тисячами клієнтів, залучених до схем дропів. Загальні обсяги фінансових операцій через ці схеми можуть перевищувати 200 млрд грн на рік. Україна має близько 68 млн клієнтів банків та 116 млн платіжних карток, з яких 51 млн активні, що створює ризик їх використання у таких схемах.
Хто стає дропами
Як правило, це люди, які не усвідомлюють свою участь у злочинних схемах. Однак деякі свідомо відкривають рахунки у різних банках та продають їх злочинцям. Зазвичай, одну картку дропа використовують кілька місяців до блокування, після чого злочинці відкривають нові. Дропами стають мешканці тимчасово окупованих територій та студенти, які за невеликі гроші продають свої картки зловмисникам.
Детальна схема “дропів”
Фото: НБУ
Дропи зазвичай мають низький рівень доходу та соціальну незахищеність. Їхні банківські рахунки використовуються для проведення численних переказів, часто з інтенсивністю понад 100 тис. грн за кілька днів. Більшість операцій — це перекази, що імітують дії звичайного клієнта, щоб уникнути виявлення банківськими системами моніторингу.
Поведінка “дропа”
Фото: НБУ
Податкові наслідки та боротьба з дропами
Дропів використовують для фінансових операцій онлайн-казино, продажу нелегальних товарів у даркнеті та шахрайств. Відповідно до даних НБУ, місячні обсяги операцій через карткові рахунки сягають 300 мільярдів гривень, з яких 260 мільярдів — перекази між фізичними особами.
Для боротьби з дропами пропонується посилити вимоги до фінансового моніторингу, створити реєстри скомпрометованих рахунків та осіб, обмежити обсяги P2P транзакцій та впровадити технічні засоби для моніторингу використання карток. Законодавчі зміни, зокрема законопроект 11043, включають створення реєстрів дропів, блокування операцій з аномальною поведінкою та посилення відповідальності для учасників схем.
В НБУ вже внесли зміни до вимог фінансового моніторингу, згідно з якими банки тепер зобов’язані перевіряти фінансові можливості клієнтів, виявляти нетипову активність і реагувати на випадки перевищення заявлених сум фінансових операцій.
За результатами 2023−2024 років, кількість виявлених підозрілих операцій зросла майже в 3,8 рази, а випадків відмови від проведення операцій — в 3,6 рази.
За матеріалами biz.nv.ua
