Військовим, які через поранення або хворобу потребують лікування довше року, більше не мають припиняти грошове забезпечення лише через сплив 12 місяців. Але нова система запрацює не одразу, ВЛК ніхто не скасовує, а право на бойові та інші додаткові винагороди й надалі залежатиме від окремих підстав. Розбираємо, що саме передбачає Закон №4954-IX, коли він реально почне діяти і що зміниться для тих, хто лікується в Україні або за кордоном.
19 серпня Верховна Рада ухвалила Закон №4954-IX, який змінює правила медичного забезпечення, реабілітації та протезування військовослужбовців, ветеранів і звільнених з полону. За документ у другому читанні та в цілому проголосували 308 народних депутатів.
Для військових, які місяцями або навіть роками відновлюються після тяжких поранень, одна з найважливіших змін стосується грошей: законодавство більше не прив’язуватиме збереження грошового забезпечення до жорсткого максимального строку у 12 місяців.
Проте тут є принципова деталь. Закон опублікували в «Голосі України» 24 серпня 2026 року. Формально він набрав чинності 25 серпня, однак основна частина його положень вводиться в дію лише через три місяці після опублікування — 24 листопада 2026 року. До цього часу Кабінет Міністрів та інші органи мають привести підзаконні акти у відповідність із новими правилами.
Тому для військового, який лікується зараз, важливо розрізняти дві дати: 25 серпня — набрання законом чинності, 24 листопада — фактичний запуск більшості нових механізмів.
Що було не так із правилом 12 місяців
До змін закон і відомчі порядки передбачали граничний строк збереження грошового забезпечення під час безперервного лікування.
Наприклад, чинний порядок виплат для військовослужбовців передбачає: під час безперервного перебування в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування грошове забезпечення виплачується протягом усього періоду лікування, але не більше 12 місяців поспіль.
У законодавстві також прямо міститься норма, за якою загальний час безперервного лікування та лікувальної відпустки зі збереженням грошового і матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль.
Для більшості травм року може бути достатньо. Але для військових із тяжкими мінно-вибуховими травмами, численними операціями, складним протезуванням, реконструктивною хірургією або тривалою реабілітацією лікування цілком може займати більше часу.
У такому випадку виникала парадоксальна ситуація: медичні показання до продовження лікування залишалися, але сам строк у 12 місяців ставав юридичним обмежувачем для збереження виплат.
Саме цю проблему і має прибрати Закон №4954-IX.
Що змінюється після 24 листопада
У Законі «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» переписується, зокрема, пункт 9 статті 9.
Нова редакція передбачає, що за військовослужбовцями, яких вивели у розпорядження командира через потребу в лікуванні та/або реабілітації, зберігаються:
- посадовий оклад за останнім місцем служби;
- оклад за військовим званням;
- надбавка за вислугу років;
- інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення постійного характеру;
- інші передбачені види грошового забезпечення.
І головне — закон говорить уже не про максимальні 12 місяців, а про весь строк лікування або реабілітації.
Отже, сама по собі тривалість лікування понад рік більше не має бути підставою для припинення основного грошового забезпечення.
Йдеться не лише про перебування у лікарні
Формулювання нового закону ширше, ніж може здатися із заголовків про «виплати під час стаціонарного лікування».
Норма поширюється на період:
- стаціонарного лікування або реабілітації;
- амбулаторного лікування або реабілітації, якщо вони починаються безпосередньо після стаціонарного етапу;
- лікування або реабілітації за кордоном — у передбачених законом умовах;
- відпустки для лікування після травми, поранення, контузії або каліцтва;
- відпустки для лікування у зв’язку із захворюванням.
Це суттєва зміна, оскільки відновлення після тяжкого поранення часто не виглядає як один безперервний рік у лікарняній палаті. Стаціонар може змінюватися амбулаторною реабілітацією, новою операцією, повторною госпіталізацією, протезуванням та лікувальною відпусткою.
Новий закон намагається прив’язати соціальну гарантію не до формальної кількості місяців, а до медично обґрунтованого процесу лікування та відновлення.
Чи означає це, що військовому гарантовано абсолютно всі попередні виплати
Не зовсім.
Тут потрібно розділити грошове забезпечення та додаткові винагороди, які виплачуються лише за певних умов.
До грошового забезпечення, яке прямо назване в новій нормі, належать посадовий оклад, оклад за званням, надбавка за вислугу та щомісячні додаткові виплати постійного характеру.
Але, наприклад, додаткова винагорода у 100 000 грн під час воєнного стану має окремі підстави.
За чинними правилами її отримує, зокрема, військовослужбовець, який перебуває на стаціонарному лікуванні через поранення, контузію, травму або каліцтво, пов’язані із захистом Батьківщини. Таку винагороду також можуть виплачувати під час відпустки для лікування після тяжкого поранення, якщо це підтверджено відповідним висновком.
Тобто сама обставина «військовий перебуває на лікуванні» автоматично не створює право на 100 000 грн.
Наприклад, лікування звичайного захворювання і лікування бойового поранення з погляду додаткової винагороди — різні юридичні ситуації.
Сам Закон №4954-IX також окремо передбачає: якщо військовому призначена додаткова винагорода через стаціонарне лікування або відпустку після тяжкої травми і він одночасно має право на винагороду за кількома підставами, виплачується та, що передбачає більший розмір.
Тому тезу «після року зберігатимуть абсолютно всі виплати в тому самому розмірі» використовувати некоректно.
Правильніше говорити так: закон прибирає річний ліміт для збереження грошового забезпечення під час належним чином оформленого тривалого лікування, але додаткові винагороди виплачуються за власними юридичними підставами.
А що з новою додатковою виплатою 10 000 грн
Станом на серпень 2026 року Міноборони роз’яснює, що військовослужбовцям, які не мають права на іншу додаткову винагороду більшого розміру, може нараховуватися додаткова винагорода 10 000 грн.
За роз’ясненням відомства, період лікування не включений до переліку випадків, коли така виплата не нараховується. Тому під час лікування через хворобу або небойове поранення військовий може отримувати основне грошове забезпечення плюс 10 000 грн, якщо немає права на винагороду 30 000, 50 000 або 100 000 грн.
Але це саме приклад того, чому новий закон не слід читати ізольовано: структура фактичної виплати залежить і від постанов Кабміну, і від наказів Міноборони, і від підстав конкретного військовослужбовця.
До 24 листопада уряд має привести ці правила у відповідність із новим законом.
ВЛК після року лікування не скасовують
Скасування 12-місячного фінансового обмеження не означає, що військовий може необмежено залишатися на лікуванні без медичного контролю.
Навпаки, новий закон детальніше прописує роль ВЛК.
Військовослужбовець має пройти медичний огляд для визначення придатності до служби не пізніше закінчення безперервного лікування та лікувальної відпустки і в будь-якому разі не пізніше ніж через 12 місяців від початку лікування.
Після цього можливі дві принципово різні ситуації.
Якщо стан здоров’я дозволяє — вирішується питання щодо придатності та повернення до служби.
Якщо ж існують медичні показання для подальшого стаціонарного лікування — воно може бути продовжене і понад 12 місяців.
При цьому зберігатимуться грошове та матеріальне забезпечення на підставах, які повинен визначити Кабінет Міністрів.
Якщо лікування триває понад рік — ВЛК доведеться проходити повторно
Закон встановлює ще один запобіжник.
Якщо стаціонарне лікування продовжено понад 12 місяців, повторний медичний огляд ВЛК має відбутися не пізніше завершення строку, на який продовжено лікування, і в будь-якому разі не пізніше ніж через чотири місяці від дня його продовження.
Фактично це означає, що після подолання річної межі стан військовослужбовця має регулярно переглядатися.
У спрощеному вигляді схема виглядатиме так:
- до 12 місяців — лікування та передбачене законом медичне спостереження;
- не пізніше 12 місяців від початку — ВЛК для визначення придатності;
- є медичні показання до подальшого стаціонарного лікування — його можна продовжити понад рік;
- після продовження — наступний огляд ВЛК не пізніше ніж через чотири місяці.
Тобто закон прибирає фінансову «стелю», але не перетворює лікування на безстроковий статус без медичного перегляду.
Що робити військовим, які фізично не можуть приїхати на ВЛК
Особливо важлива норма стосується військовослужбовців, які лікуються за межами України.
Якщо документи іноземного медичного закладу підтверджують, що травма або захворювання не дозволяють військовому прибути до ВЛК особисто, закон допускає дистанційний медичний огляд.
Порядок його проведення має встановити Кабінет Міністрів.
Механізм дистанційного розгляду медичних документів для військових за кордоном існував і раніше в окремих відомчих процедурах. Зокрема, передбачалося подання виписок, результатів обстежень, медичних документів іноземного закладу з перекладом та інших матеріалів.
Новий закон закріплює відповідний принцип уже на рівні законодавчої гарантії для тривалого лікування.
Для військового, який після складної операції перебуває, наприклад, у Німеччині, Польщі чи іншій країні і фізично не здатний прибути в Україну для ВЛК, це може бути критично важливо.
Чи збережуть виплати під час лікування за кордоном
Так, закон прямо враховує лікування та реабілітацію за межами України.
Нова редакція статті 9 передбачає збереження відповідних виплат і під час лікування та/або реабілітації в закладах охорони здоров’я іноземних держав.
Це важливо, оскільки лікування тяжких поранених нерідко включає кілька етапів: операцію в Україні, евакуацію, лікування за кордоном, протезування, повторні оперативні втручання та подальшу реабілітацію.
У чинних правилах перебування на лікуванні за кордоном також розглядається як безперервний процес, до якого можуть входити переміщення між медичними установами та очікування між запланованими етапами лікування, реабілітації або протезування.
Після запуску нового закону саме сплив 12 місяців такого процесу більше не повинен автоматично припиняти грошове забезпечення.
Що буде з тими, хто вже лікується понад рік
Це одне з найважливіших практичних питань, на яке поки що не варто давати надто категоричну відповідь.
Закон вводиться в дію 24 листопада 2026 року. При цьому його текст не встановлює окремого механізму автоматичного перерахунку виплат за попередні періоди тим, хто до цієї дати вже перевищив 12-місячний строк лікування.
Тому не слід трактувати нові правила як автоматичну гарантію виплати коштів заднім числом за весь період, протягом якого виплати могли не здійснюватися за старими правилами.
Натомість Кабмін протягом трьох місяців після опублікування закону має:
- ухвалити нормативні акти, потрібні для його реалізації;
- привести чинні урядові постанови у відповідність із законом;
- забезпечити оновлення відомчих нормативних актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Саме ці документи мають дати відповідь на частину практичних питань щодо військових, лікування яких почалося ще до запуску нових правил.
Як це може працювати на практиці
Уявімо військовослужбовця, який у грудні 2026 року отримав тяжке поранення.
Після кількох операцій в Україні його направили на стаціонарне лікування за кордон. Потім він проходить реабілітацію та протезування.
Через рік стан здоров’я все ще не дозволяє завершити лікування.
За старою моделлю саме річна межа ставала критичною для збереження грошового забезпечення.
За новою моделлю військовий має пройти ВЛК не пізніше ніж через 12 місяців від початку лікування.
Якщо медичні показання свідчать, що стаціонарне лікування потрібно продовжити, його можуть продовжити понад рік зі збереженням передбаченого законом забезпечення.
Якщо лікування продовжено, щонайпізніше через чотири місяці має бути наступний медичний огляд.
Якщо військовий фізично не може прибути в Україну, ВЛК може проводитися дистанційно за встановленою Кабміном процедурою.
При цьому питання додаткової винагороди — наприклад, 100 000 грн — визначається окремо: потрібно, щоб поранення відповідало встановленим умовам, зокрема було пов’язане із захистом Батьківщини, а для виплат у лікувальній відпустці важливе також визначення тяжкості поранення.
Що ще змінює Закон №4954-IX
Хоча фінансова гарантія під час тривалого лікування — одна з найбільш відчутних змін, документ значно ширший.
Він також закріплює розширені гарантії лікування та реабілітації військових, ветеранів і звільнених з полону.
Зокрема, передбачене покращене харчування під час лікування та реабілітації, яке фінансуватиметься з державного бюджету. Закон також посилює гарантії забезпечення допоміжними засобами реабілітації, включно з протезами та ортезами підвищеної функціональності для визначених категорій осіб.
Окремо закріплюється принцип, за яким військовослужбовці з відповідними пораненнями та особи з інвалідністю внаслідок війни не повинні бути обмежені у виборі протезиста або підприємства, яке надаватиме послуги протезування чи ортезування.
Таким чином, документ фактично намагається юридично зв’язати в одну систему весь маршрут після тяжкого поранення: лікування — реабілітація — грошове забезпечення — ВЛК — протезування — повернення до служби або подальше визначення статусу.
Що головне знати військовому та його родині
Перша ключова зміна — 12 місяців більше не мають бути абсолютною межею, після якої військовий через саму тривалість лікування втрачає грошове забезпечення.
Друга — нові правила фактично почнуть застосовуватися не 25 серпня, коли закон набрав чинності, а 24 листопада 2026 року, коли основні положення вводяться в дію.
Третя — лікування понад рік має бути медично обґрунтованим. ВЛК залишається обов’язковою: не пізніше 12 місяців від початку лікування, а після його продовження — повторно максимум через чотири місяці.
Четверта — для тих, хто фізично не здатний приїхати з-за кордону, закон передбачає можливість дистанційного огляду.
І п’ята — скасування 12-місячного обмеження не слід ототожнювати з автоматичною виплатою всіх можливих «бойових». Основне та постійне грошове забезпечення і спеціальні додаткові винагороди — юридично різні речі.
Саме тому остаточний практичний механізм буде зрозумілий після того, як Кабінет Міністрів і профільні відомства оновлять свої постанови та накази.
Але принципова зміна вже закріплена законом: якщо військовослужбовець через тяжке поранення або захворювання об’єктивно потребує лікування довше року, сама календарна межа у 12 місяців більше не повинна позбавляти його грошового забезпечення.
