Трохи більше ніж 78 млрд грн чистими, або 100 млрд до оподаткування заробили сукупно всі банки в Україні за I півріччя 2025‑го. Такі дані нещодавно оприлюднив державний регулятор — НБУ.
Результат вражає, проте вперше за час великої війни прибутковість вітчизняної банківської системи припинила зростати.
Інфографіка: NV
Безумовним лідером по заробітках залишається державний «монстр» — ПриватБанк, який отримав половину галузевих прибутків. Водночас кожен п’ятий банк серед присутніх на національному ринку залишається збитковим.
Державна гегемонія
Українська банківська система з її 60 фінустановами демонструє унікальний парадокс. Так, за перше півріччя 2025 року банки заробили 78,07 млрд грн після оподаткування, що лише на 1,1 % менше від історично рекордного показника минулого року — 78,9 млрд. При цьому війна триває вже понад три роки, а економіка працює в екстремальних умовах.
Представники Нацбанку пояснюють таку стійкість системи кардинальною зміною бізнес-моделей. «Кредитування стало ключовим чинником підтримки активів та прибутковості банків, — розповіли NV у пресслужбі держрегулятора. — Чиста процентна маржа збільшилася до 7,5 %, а чистий процентний дохід банків зріс на 14,2 % в річному вимірі».
Водночас галузь стикається з новими викликами. Операційні витрати зросли, що призвело до погіршення показника ефективності (співвідношення витрат до доходів) з 36,5 % до 40,1 %.
Зокрема, сумарні видатки банків на зарплату збільшилися на 25 % порівняно з аналогічним періодом минулого року — 29,3 млрд грн проти 23,4 млрд.
У будь-якому разі найкращі результати демонструють державні банки, особливо перші з них. Уже згаданий ПриватБанк заробив чистими 34,9 млрд грн (майже 46 млрд до оподаткування), Ощадбанк отримав 8,27 млрд грн прибутків після сплати податків (9,3 млрд грн до оподаткування), а Укрексімбанк відзвітував про 4,216 млрд грн (податків він не сплачував). Разом ця трійця контролює левову частку ринку. Адже вони заробили більше, ніж усі банки з іноземним капіталом і приватні разом узяті.
Серед сімох держбанків лише Перший інвестиційний має від’ємний показник у стовпчику «прибуток».
Інфографіка: NV
При цьому за I півріччя 2024‑го ПриватБанк заробив 30,7 млрд після сплати податків, тобто тепер його результат відчутно покращився. Проте в Ощаду та Укрексіму у 2025‑му прибутки трохи підсіли.
Основним джерелом зростання показників Привату стало нарощення процентних і комісійних доходів від операцій з клієнтами та контрольовані витрати, пояснила NV Лариса Чернишова, заступниця голови правління цього державного банку.
Гегемонію Привату, який генерує більш ніж половину прибутку всього банківського сектору, топменеджерка пояснює масштабом операцій. «Фокусування на прибутковості — це не про ризик, а про масштаб та ефективність. ПриватБанк обслуговує половину населення України та мільйони підприємців», — розповіла вона.
Лариса Чернишова, заступниця голови правління ПриватБанку / Фото: PrivatBank
КОРИСНИЙ ЛІДЕР: У вагомості для ринку державного ПриватБанку його топменеджерка Лариса Чернишова не бачить поганого, адже він сплачує в казну дивіденди та податки
Аналітики по‑різному оцінюють такий рівень концентрації. «Тут немає too big to fail [занадто великий, щоб впасти] проблеми, але як мінімум цей банк потребує особливої уваги від держави та регуляторів», — зазначає Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital.
Натомість Михайло Демків, фінансовий аналітик іншої інвесткомпанії — ICU, бачить ситуацію інакше. «У випадку Привату доцільно говорити не про too big to fail, а про too big to sell [занадто великий, щоб продати]. Банк генерує значний дохід для акціонера у вигляді дивідендів. І в Мінфіну немає стимулу позбуватися такого активу», — вважає він.
На думку Чернишової, приватівський результат не створює залежності, а, навпаки, зміцнює фінансову стабільність країни. «Адже прибуток ПриватБанку повертається державі у вигляді дивідендів і податків, які працюють на економіку та створюють додатковий ресурс для підтримки бізнесу та населення», — сказала вона.
Своєю чергою у пресслужбі Ощадбанку редакції розповіли, що віддача на капітал (ROE) у них становить 51 %, і це значно вище середнього для європейських банків рівня. «Поступово ми наближаємося до ПриватБанку, який має показник близько 70 %», — додали представники Ощаду.
НБУ визнає ефективність державної моделі, але застерігає від довгострокових ризиків. «Зростання ролі державних банків у кризові періоди є поширеним у світі явищем. Водночас як НБУ, так і уряд залишаються відданими думці, що частка державних банків має знижуватися, оскільки у довгостроковій перспективі держава не є найефективнішим власником», — пояснили у пресслужбі регулятора.
Криза нижнього рівня
На думку опитаних NV фахівців, найтривожнішим моментом у звітності НБУ за I півріччя 2025‑го стало падіння прибутковості приватних та іноземних банків на 25 %. Це кардинально змінює структуру ринку на користь державних гравців.
Серед 14 наявних «іноземців» лише Райффайзен Банк зміг показати значне зростання прибутковості — він заробив за шість місяців цього року 6,4 млрд грн до оподаткування проти минулорічних 5,8 млрд.
Загалом ця категорія фінустанов цього року мала прибуток до сплати податків у 22,3 млрд грн, тоді як у 2024‑му цей її показник становив 24,7 млрд.
Водночас 39 приватних банків за перші шість місяців 2025‑го сукупно заробили 13,6 млрд грн до оподаткування (10 млрд чистими), що менше за минулорічні 14,9 млрд грн (11,2 млрд). Показовим є результат лідера сегменту ПУМБ — його прибуток після сплати податків зараз становить 3,6 млрд грн, тобто на 6,5 % менше порівняно з аналогічним періодом 2024‑го.
Проте зниження прибутків іноземних і приватних установ не турбує Нацбанк. «Забезпечення певного рівня прибутковості банків не є завданням НБУ. Зараз ми оцінюємо ризик [падіння] прибутковості як дуже низький», — пояснили у пресслужбі держрегулятора.
Там додали, що загалом вони спостерігають нарощення банками портфеля кредитів, який є більш сталим джерелом доходів, водночас з поступовим скороченням інвестицій в облігації внутрішніх державних позик (ОВДП) та депсертифікати НБУ. Збільшення частки останніх у минулому, а отже й їхнього впливу на прибутковість, було тимчасовим явищем.
При цьому Сергій Черненко, голова правління ПУМБу, у розмові з NV підкреслив, що ключова перевага приватних банків перед державними — це «гнучкість та здатність швидко адаптуватися».
Податковий рекорд
Банківський сектор сплатив за I півріччя 2025‑го рекордні 22 % своїх доходів у вигляді податків, що значно перевищує навантаження інших галузей. Сам лише ПриватБанк перерахував до бюджету 11,09 млрд грн.
У НБУ пояснили, що ставка оподаткування для банків двічі поспіль була підвищена до 50 % наприкінці року. «Повторюваність такого оподаткування робить банківський бізнес менш цікавим для інвесторів. Це стримує їхнє зростання», — констатували там.
Водночас Лариса Чернишова без сумнівів запевнила, що банки готові нести додаткове навантаження. «В умовах війни для нас, як найбільшого державного банку, пріоритетом залишається підтримка держави через сплату податків і дивідендів, на що спрямовується левова частка прибутку», — сказала вона.
У тіні забутих грошей
Паралельно з рекордними прибутками лідерів кожен п’ятий банк на вітчизняному ринку залишається збитковим. Дев’ять установ показали негативний результат, 10 є операційно збитковими — серед них вісім опинилися в обох «номінаціях» одночасно.
«Це банки, які мають дуже давні проблеми з ефективністю і визначеністю бізнес-моделей. Їхні фінансові результати відображають неспроможність використати нинішні ринкові умови, щоб забезпечити прибутковість» — так оцінили стан справ невдах у НБУ.
Михайло Демків, фінансовий аналітик ICU / Фото: NV
САМІ ВИННІ: За словами Михайла Демківа з ICU, перша причина збитків деяких банків — штрафи та санкції
За словами Михайла Демківа з ICU, перша причина збитків — штрафи та санкції. Так, найбільш збитковий РВС банк був покараний НБУ одразу на 135 млн грн. «Частина збиткових банків не ведуть активної діяльності, зберігаючи мінімальну активність для підтримки ліцензії», — додав експерт.
Час змінюватися
Експерти прогнозують, що в структурі банківського ринку найближчими роками стануться кардинальні зміни.
«Через п’ять років кількість працюючих банків в Україні буде меншою, а конкуренція — більшою, — вважає Демків. — Частина менших банків покине ринок, а нові гравці поборються за частку ринку із сьогоднішніми грандами».
Водночас Олександр Паращій більш стримано оцінює перспективи кардинальних змін у системі. «Більш критичним є те, що ПриватБанк тримає 50 % гривневих поточних рахунків населення, — пояснив фінансовий аналітик. — Для конкуренції в довгостроковій перспективі зниження активності іноземних банків нічого хорошого не обіцяє».
При цьому Нацбанк готується до консолідації через ринкові механізми. «До банків, що будуть збитковими та матимуть загрози втрати капіталу, ми будемо змушені застосовувати заходи впливу аж до ліквідації», — пояснили у пресслужбі регулятора.
«Збитковим банкам потрібно поміркувати над можливими шляхами — об’єднання або здача ліцензії», — наголосили в НБУ.
За матеріалами biz.nv.ua
