Спойлер: це були найгірші 12 місяців для України за останні три роки.
П’ять графіків, які демонструють, що відбулося в українській економіці протягом року, та літопис того, коли та якої шкоди зазнав вітчизняний бізнес від російських атак.
Рік завершується знаковою зміною: державний борг уперше в історії сягнув 100% ВВП. Це зумовлено не тільки активним фінансуванням від іноземних партнерів. Також долучилося здорожчання євро, що спричинило збільшення боргу та золотовалютних резервів НБУ, які традиційно обліковуються в доларах.
Ще одним вагомим внеском стала остаточна реструктуризація випущених у 2015 році варантів (VRI) із перетворенням їх на звичайні облігації. З одного боку, Україна назавжди позбавилася цього ризикового квазіборгового інструменту, що дамокловим мечем висів над перспективою поствоєнного відновлення. З іншого – це одразу збільшило державний борг на $3,5 млрд (адже варанти не обліковували як борг, тому що вони не підлягали погашенню).
Проте в підсумках року ми фокусуємо увагу не на статистичних показниках, а на ключових тенденціях, які впливають на умови та ризики діяльності бізнесу не тільки в 2025-му, а й у 2026 році.
Українська економіка близька до режиму стагнації
Відновлення 2023‑го, коли ВВП збільшився на 5,5% (після стрімкого провалу в перший рік повномасштабного вторгнення), змінилося скромним зростанням на 2,9% у 2024‑му, цьогоріч приріст ВВП оцінюється близьким до 2%. Внутрішній попит тримається на значних державних видатках, фінансованих зовнішніми ресурсами, але й ця конструкція не в змозі забезпечити помітне економічне відновлення.
З поправкою на інфляцію українська економіка досі більш як на 20% відстає від показника 2021 року (з урахуванням потужного фіскального стимулювання), хоча її номінальний обсяг у 2025‑му встановить новий рекорд – ВВП перевищить $210 млрд.
Стабільність гривні
На початку 2025‑го консенсус‑прогноз економістів передбачав послаблення гривні до позначки 45 грн/$ наприкінці року. Прогноз мав під собою раціональні аргументи – очікувалося, що НБУ продовжить політику більшої гнучкості курсу та поступово адаптується до нових економічних умов. Не справдився. У Національному банку вирішили інакше і зробили ставку на курсову стабільність: валютний рік завершується приблизно там само, де і починався, близько 42 грн/$.
Ціна цієї стабільності дуже висока. За останні 12 місяців на збалансування валютного ринку було спрямовано $37 млрд зовнішніх надходжень. І справжня ціна ще попереду: коли економіці доведеться знову привчатися до плаваючого обмінного курсу.
Дефіцит зовнішньої торгівлі – рекордні 26% ВВП
Внутрішній попит, профінансований іноземними партнерами, дедалі більше підживлюється імпортними поставками. За підсумком 10 місяців 2025 року експорт товарів і послуг з України скоротився на 5%, а імпорт, навпаки, зріс на 15%.
З початку повномасштабної війни дефіцит торгівлі збільшився з $15 млрд, або 9% ВВП, до прогнозованих за підсумками 2025-го $55 млрд, або 26% ВВП.
Злам на ринку праці. Бізнес звільняє людей, динаміка зарплат сповільнюється
У 2024 році реальні зарплати зросли на 15%, а за підсумком дев’яти місяців 2025‑го – лише приблизно на 3%. Ключовий поворотний момент – бізнес почав скорочення персоналу. Якщо минулоріч аналітичний відділ Forbes Ukraine зафіксував зростання кількості робочих місць у середніх і великих компаніях на 1,4%, то в 2025‑му йдеться про скорочення на 2%.
У макроекономічних масштабах скорочують штат найбільший роботодавець країни «Укрзалізниця», яка потерпає від зменшення вантажних перевезень, та ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» групи «Метінвест», яке зупинило роботу через наближення фронту.
Рекордні $52 млрд зовнішньої допомоги
Планування держбюджету на 2025 рік було складною вправою для українського Мінфіну: ніхто не знав, як зміна влади в США вплине на зовнішню допомогу та послаблення оборонного потенціалу. Справи пішли за негативним сценарієм. Допоміг Європейський Союз, який активно надавав допомогу через програму Ukraine Facility, а також через міжнародний механізм фінансування, використовуючи доходи із заморожених активів агресора (ERA).
Цього року Україні вдалося залучити $52 млрд міжнародної допомоги, що на чверть більше, ніж у 2024‑му. Також допомогла зміна курсу світових валют: більшість фінансування прибуло в євро, укріплення якого додатково принесло Україні понад $2 млрд. За підсумками року зовнішнє фінансування становитиме 24% ВВП, така сама пропорція була в 2023‑му.
Країни ЄС так і не наважилися конфіскувати активи країни-агресора для подальшого фінансування України. Добра новина: замість цього ЄС сам надасть у 2026–2027 роках €90 млрд.
Бізнес під російським прицілом
У 2025-му російські дрони й ракети дедалі частіше атакували обʼєкти українських підприємців. Аналітичний відділ Forbes Ukraine зібрав усі публічні дані про втрати бізнесу від атак РФ. Хто постраждав найбільше?
Цьогоріч мінімум кожні чотири дні активи українського бізнесу зазнавали руйнувань чи пошкоджень унаслідок російських атак. Про це свідчить складений аналітичним відділом Forbes Ukraine список (аж ніяк не вичерпний) із 86 публічних повідомлень про влучання в комерційні об’єкти в 2025 році.
Зауважимо, що значна частина руйнувань залишилася непублічною, також ми не враховували атаки на енергетичну інфраструктуру. Від пошкодження фасаду на $10 000 до знищених складів ліків із товаром на $100 млн – український бізнес 2025 року більше потерпав від ворожих повітряних нальотів.
Згідно з даними моніторингу американської дослідницької організації ACLED, сумарна кількість повітряних атак за останні 12 місяців збільшилася на 74%.
Склади, торговельні центри, виробничі потужності – часті цілі прильотів у 2025‑му. Логістичні потужності приймають найбільше ударів: чотири з десяти влучань по бізнесу припадає саме на склади. Про це свідчить складений Forbes список із 86 публічних повідомлень про влучання в комерційні об’єкти.
Найчастіше від ворожих ракетних і дронових обстрілів страждають поштові оператори: на них припадав кожен п’ятий приліт. Даються взнаки розвинена складська база та повсюдна присутність відділень. Атаки не обирають об’єкти за формою власності: численні влучання зафіксовано й у приватної «Нової пошти», й у її державної конкурентки «Укрпошти».
У ритейлі активи мережі «Епіцентр», мабуть, найчастіше потрапляли під удари росіян. У липні було знищено її торговельний центр площею 11 000 кв. м у Камʼянському, а у вересні – логістичний центр. У березні влучання зафіксували в одеському гіпермаркеті.
Особливістю останніх місяців є непроголошена війна РФ з українським ринком ліків. Через ракетний удар 25 жовтня зруйновано склад та пошкоджено офіс великого дистриб’ютора ліків СП «Оптіма‑Фарм, ЛТД». Загальні збитки оцінено у $100 млн (6% річного виторгу компанії).
Через місяць у Дніпрі було знищено великий склад «БаДМ» (цьому передували атаки на їхні інші склади в листопаді та жовтні). Збитки від цієї атаки компанія оцінює у 5 млрд грн, або понад 7% від річного виторгу.
Значних збитків зазнала й фармацевтична компанія «Гледфарм». Її склад ліків було зруйновано дроном у квітні. Загальні збитки було оцінено в 1 млрд грн, або більш як чверть річного виторгу групи.
Системні оцінки втрат українського бізнесу дуже повільні. Комплексний проєкт RDNA, що є результатом співпраці уряду та Світового банку, наразі наводить оцінки лише станом на кінець 2024 року (оновлення очікується в лютому 2026‑го). Він оцінює загальні прямі втрати за перші три роки війни у $176 млрд, з яких на бізнес припадає $89 млрд збитків. Отже, кожен другий долар втрат інфраструктури припадає саме на бізнес.
А сумарний обсяг економічних втрат бізнесу (включно із такими непрямими ефектами, як недоотримані внаслідок прямих втрат доходи) ця ж сама оцінка визначає як $414 млрд, або 70% загальних економічних втрат. Масштаб вражає: це майже два річні ВВП України.
За матеріалами forbes.ua
