Європейський банк реконструкції та розвитку суттєво погіршив прогноз для української економіки. Тепер ЄБРР очікує, що реальний ВВП України у 2026 році збільшиться лише на 1,5%, тоді як ще в червні прогнозував 2,2%. На 2027 рік банк закладає зростання на 2,5% — на півтора відсоткового пункту менше, ніж передбачав у попередньому прогнозі.
Це не прогноз рецесії: базовий сценарій ЄБРР усе ще передбачає невелике збільшення економіки. Проте 1,5% для країни, ВВП якої після обвалу 2022 року так і не повернувся до довоєнної траєкторії, означає фактично перехід від відновлення до стану, близького до стагнації.
Причина не в одному поганому кварталі. ЄБРР вказує на сукупність факторів: удари по підприємствах та енергетиці, нові проблеми з чорноморською логістикою, дефіцит працівників, слабкі інвестиційні настрої та подорожчання енергії. За оцінкою банку, у першому півріччі 2026 року реальний ВВП загалом майже не зростав.
Водночас різниця між прогнозами основних установ уже невелика. Уряд очікує 1,6% зростання, НБУ — 1,8%, МВФ — 1–1,6%. Отже, нова оцінка ЄБРР радше підтверджує ширший консенсус: 2026 рік стає роком дуже слабкого економічного зростання, а швидке післявоєнне відновлення вкотре відсувається в майбутнє.
Від 2,5% до 1,5%: як погіршувався прогноз
Перегляд ЄБРР відбувався не одномоментно.
На початку 2026 року банк очікував приблизно 2,5% зростання ВВП за умови продовження війни протягом року. У червні прогноз був знижений до 2,2%. Тепер, після подальшого погіршення умов для промисловості та експорту, — до 1,5%.
Особливо показовим є перегляд 2027 року. Ще в червні ЄБРР допускав зростання економіки приблизно на 4%, якщо бойові дії послабляться і почнеться активніше відновлення. Нова оцінка — лише 2,5%.
Тобто банк переглянув не тільки результат поточного року. Він фактично визнав, що негативні шоки 2026-го можуть мати довший ефект, а повернення до швидких темпів відбудови залежатиме від безпеки морської торгівлі, стану енергосистеми, інвестицій та доступності зовнішнього фінансування.
Що прогнозують інші установи
Розкид оцінок для 2026 року зараз порівняно вузький.
| Установа | 2026 рік | 2027 рік | Ключове припущення |
|---|---|---|---|
| ЄБРР, вересень | 1,5% | 2,5% | відновлення головного експортного маршруту та збереження зовнішньої підтримки |
| Уряд України, червень | 1,6% | 4,5% / 1,3% | два сценарії залежно від поліпшення безпекової ситуації у 2027 році |
| НБУ, липень | 1,8% | близько 2,8% | бюджетний імпульс, оборонне виробництво, урожай; водночас удари по логістиці та підприємствах |
| МВФ, липень | 1–1,6% | 3,5% | тривала війна у 2026 році, високий рівень зовнішньої підтримки |
| Світовий банк, весна–літо | близько 1,2% | близько 4% | продовження бойових дій у 2026 році та поступове відновлення надалі |
Важливо: ці цифри не можна механічно використовувати як рейтинг точності прогнозистів. Інституції закладають різні дати нормалізації безпекової ситуації, різні обсяги зовнішньої допомоги, різні сценарії щодо експорту, повернення мігрантів та відбудови.
Найпоказовішим тому є не те, чи становитиме зростання 1,5%, 1,6% або 1,8%, а сам діапазон. Практично всі великі прогнозисти виходять із того, що економічний приріст у 2026 році буде дуже малим.
Чому економіка майже перестала відновлюватися
Після падіння реального ВВП на 28,8% у 2022 році українська економіка спочатку відновлювалася швидше: у 2023 році ВВП зріс на 5,5%, у 2024-му — на 3,2%. У 2025 році темпи сповільнилися приблизно до 1,8%. МВФ тепер очікує ще слабший результат у 2026-му.
Це означає, що первинний ефект адаптації — релокація підприємств, відновлення логістики, пристосування бізнесу до відключень електроенергії, державні оборонні замовлення — дедалі складніше компенсує нові втрати.
1. Морська логістика знову стала одним із головних обмежень
ЄБРР окремо акцентує на атаках на чорноморські порти, судноплавство та транспортну інфраструктуру.
Через море Україна експортує не лише зерно, а й руду, металопродукцію та інші товари. Дунайські маршрути й сухопутні коридори через ЄС можуть частково замістити морську торгівлю, однак, за оцінкою ЄБРР, їхньої пропускної здатності недостатньо для повної компенсації втрат глибоководних портів. Ситуацію додатково ускладнюють низькі рівні води на Дунаї та удари по залізниці.
ЄБРР оцінює, що за збереження нинішніх обмежень експорт зернових та олійних у другому півріччі може скоротитися на 50–60%. Це саме прогноз банку, а не зафіксований результат року.
Ефект для економіки значно ширший за аграрний сектор. Менший експорт означає меншу валютну виручку, дорожчу логістику, більші запаси продукції на складах і потребу агрокомпаній у додатковому оборотному капіталі.
Для металургії та важкої промисловості проблема подібна: навіть якщо підприємство здатне виробити продукцію, збільшення вартості й тривалості доставки знижує її конкурентоспроможність.
2. Удари по підприємствах дедалі більше б’ють безпосередньо по виробництву
Раніше головним каналом впливу масованих атак на економіку була енергетика: підприємства втрачали електроенергію, переходили на генератори або зменшували виробництво.
Тепер до цього додалися масштабніші удари безпосередньо по виробничих об’єктах та логістиці.
НБУ наприкінці липня прямо зазначав, що інтенсивні атаки на логістичну інфраструктуру, включно з портами, енергетику та бізнес стримують можливості для швидшого зростання. За оцінкою регулятора, у другому кварталі реальний ВВП зріс лише приблизно на 0,8% рік до року.
У цьому є принципова відмінність між пошкодженням електромережі та знищенням виробничого цеху. Електропостачання іноді можна відновити порівняно швидко або частково замістити автономною генерацією. Втрата обладнання чи заводу потребує нового капіталу, імпорту техніки, будівництва та страхування воєнних ризиків.
Отже, частина втрат поступово переходить із категорії тимчасового падіння виробництва в категорію втрати виробничого капіталу.
3. Держава підтримує попит, але не може повністю компенсувати втрати
Одним із головних чинників, що не дозволяють економіці перейти в рецесію, залишаються величезні державні видатки.
НБУ очікує, що фіскальний стимул та локалізація частини виробництва озброєнь усередині країни підтримуватимуть ВВП у другій половині 2026 року. Регулятор оцінював можливий обсяг прямої міжнародної бюджетної підтримки цього року приблизно у $54 млрд.
Механізм простий. Якщо кошти партнерів використовуються для закупівлі зброї, техніки або послуг у українських виробників, гроші залишаються в українській економіці: підприємства платять зарплати, замовляють компоненти та послуги, сплачують податки.
Тому оборонна промисловість стала одним із секторів, які підтримують ВВП навіть тоді, коли традиційний експорт та приватні інвестиції слабшають.
Але держава не може нескінченно компенсувати втрати приватного сектору. Великий бюджетний дефіцит вимагає постійного зовнішнього фінансування, а оборонні видатки не замінюють довгострокових приватних інвестицій у продуктивні активи.
Що 1,5% означає для державного бюджету
Зниження прогнозу реального ВВП не означає автоматичного пропорційного падіння податкових надходжень.
Для бюджету має значення насамперед номінальний ВВП, на який впливають не лише фізичні обсяги виробництва, а й інфляція, курс гривні, зарплати, імпорт і структура економіки.
У червні уряд уже знизив власну оцінку реального зростання на 2026 рік із 2,4% до 1,6%, а прогноз номінального ВВП — приблизно з 10,31 трлн грн до 10,11 трлн грн. Одночасно прогноз експорту товарів і послуг було скорочено з $61,4 млрд до приблизно $55,8 млрд.
Тобто базу для частини внутрішніх доходів держава вже переглянула вниз.
Водночас високий імпорт може підтримувати митні та податкові надходження, а інфляція збільшує номінальну вартість операцій. Тому не можна просто сказати, що падіння прогнозу ВВП на 0,7 пункту означає таке саме падіння бюджетних доходів.
Головний ризик інший: здатність економіки самостійно генерувати ресурси зростає значно повільніше, ніж потреби держави.
Це особливо помітно в проєкті бюджету на 2027 рік. Уряд оцінює необхідний обсяг міжнародної підтримки наступного року у $52,6 млрд.
Чим довше економіка зростає темпами 1–2%, тим складніше швидко збільшувати податкові надходження без підвищення податкового навантаження або скорочення інших видатків.
Чому слабке зростання не означає автоматичного стрибка безробіття
Для звичайної економіки майже нульове зростання часто означає різке погіршення ринку праці. Український випадок відрізняється через структурний дефіцит працівників.
ЄБРР називає нестачу робочої сили одним із чинників, що стримують виробництво. НБУ також вказує на високі витрати бізнесу на оплату праці та дефіцит кадрів. ЄБРР
Це створює незвичну комбінацію:
- економіка майже не росте;
- підприємствам усе одно бракує людей;
- зарплати продовжують збільшуватися;
- витрати бізнесу зростають;
- частина цього зростання переноситься в ціни.
Тому уповільнення ВВП не обов’язково означає масові звільнення. У деяких секторах проблема протилежна: підприємства могли б виробляти більше, але не мають достатньо працівників.
Слабше зростання і вища інфляція одночасно
Ще одна проблема полягає в тому, що економіка сповільнюється не на тлі швидкого зниження цінового тиску.
За даними ЄБРР, інфляція в липні прискорилася до 7,7%. Банк пов’язує це, зокрема, з енергетичними та паливними витратами, валютним ефектом і напруженим ринком праці.
НБУ прогнозує близько 10% інфляції наприкінці 2026 року і через посилення цінового тиску в липні підвищив облікову ставку до 15,5%.
Для бізнесу це означає подвійний тиск. Продажі та загальний обсяг економіки зростають повільно, але витрати на зарплати, енергію, пальне й логістику залишаються високими.
Для населення ситуація також неоднозначна: номінальні доходи можуть збільшуватися, але частину приросту з’їдає інфляція.
Тому показник ВВП сам по собі не описує якість економічної ситуації.
Чому прогнози на 2027 рік настільки різні
Якщо для 2026 року більшість прогнозів сконцентрувалися поблизу 1–2%, то щодо 2027-го розкид величезний.
Причина — безпекові припущення.
Уряд підготував одразу два сценарії. За першого, коли безпекова ситуація поліпшується з 2027 року, реальний ВВП має зрости на 4,5%. Якщо поліпшення відбудеться пізніше — лише на 1,3%.
МВФ прогнозує 3,5%. НБУ — приблизно 2,8%. ЄБРР після останнього перегляду — 2,5%.
Фактично це не стільки різні погляди на потенціал української економіки, скільки різні сценарії війни та переходу до відбудови.
Якщо істотно поліпшиться безпекова ситуація, відкриються морські маршрути, зростуть приватні інвестиції та почнеться масштабна реконструкція, темпи можуть швидко піднятися.
Якщо ж високі воєнні ризики збережуться, країна залишатиметься у режимі економіки виживання: масштабний державний попит, оборонне виробництво та міжнародна допомога підтримуватимуть ВВП, але приватні інвестиції, експорт і продуктивність залишатимуться обмеженими.
Чого чекати бізнесу
Для компаній перегляд ЄБРР важливий не самою цифрою 1,5%, а сигналом щодо середовища, в якому доведеться працювати.
Експортерам критично важливими залишаться вартість та доступність логістики. Якщо порти працюватимуть нестабільно, транспортні витрати залишатимуться високими, а оборотність капіталу — нижчою.
Промисловості доведеться закладати в плани витрати на енергетичну автономність, захист виробництва та відновлення пошкоджених активів.
Компаніям внутрішнього ринку допомагатиме державний і споживчий попит, але його зростання обмежуватиме інфляція.
Оборонному сектору державне та зовнішнє фінансування, навпаки, може забезпечувати швидше зростання за середнє по економіці. НБУ прямо називає локалізацію оборонного виробництва одним із ключових позитивних факторів другої половини 2026 року.
П’ять показників, які покажуть, чи справдиться прогноз ЄБРР
До кінця року важливішими за самі перегляди прогнозів будуть фактичні дані.
Перше — робота чорноморських портів. Це зараз один із найбільших ризиків для експорту.
Друге — промислове виробництво. Нові пошкодження великих підприємств можуть безпосередньо зменшити виробничі потужності.
Третє — енергосистема. Тривалі дефіцити електроенергії швидко переносяться у собівартість продукції.
Четверте — міжнародне фінансування. НБУ та ЄБРР прямо вказують, що макрофінансова стабільність України значною мірою спирається на зовнішню підтримку.
П’яте — інфляція. Якщо ціни зростатимуть швидше за прогноз, НБУ довше зберігатиме жорсткі грошові умови, а вартість фінансування для економіки залишатиметься високою.
1,5% — не рецесія, але й не повноцінне відновлення
Новий прогноз ЄБРР не означає, що Україна неминуче входить у рецесію. Банк усе ще очікує невелике збільшення реального ВВП.
Але економічний сигнал досить чіткий: після кількох років адаптації можливості компенсувати нові воєнні втрати стають дедалі обмеженішими.
Економіку підтримують оборонне виробництво, бюджетні видатки, споживання та масштабне зовнішнє фінансування. Проти них працюють пошкодження підприємств та енергетики, проблеми з портами, дорогий імпорт, дефіцит працівників і слабкі приватні інвестиції.
Саме тому різниця між 1,5% ЄБРР, 1,6% уряду та 1,8% НБУ не є головною історією. Значно важливіше те, що всі ці оцінки описують економіку, яка залишається стабільною, але майже не збільшує реальний обсяг виробництва.
І ключовий ризик полягає вже не лише в результаті 2026 року. Останній прогноз ЄБРР показує, що кожен новий раунд руйнувань та логістичних обмежень переносить частину економічних втрат у наступні роки — і робить майбутнє відновлення довшим, дорожчим та ще більш залежним від безпекових умов і зовнішнього капіталу.
