NV дізнався, як цирки, телеканали та ритейлери пояснюють необхідність бронювання частини своїх працівників.
Після підписання президентом 16 квітня закону про мобілізацію у суспільстві знову посилилась дискусія щодо бронювання певної частини військовозобов’язаних, які працюють на критично важливих для функціонування держави та її економіки підприємствах.
Наразі для того, аби підприємство визнали таким, а половину його військовозобов’язаних працівників забронювали, воно має відповідати принаймні трьом з семи критеріїв:
- загальна сума податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів (крім митних) перевищує еквівалент 1,5 млн євро;
- сума надходжень в іноземній валюті (крім кредитів і позик) перевищує 32 млн євро;
- стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
- важливе значення підприємства для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади;
- відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ;
- розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб — не менше середньої заробітної плати по регіону за звітний період;
- підприємство є резидентом Дія Сіті.
Проте, з цими критеріями не все просто. Як з’ясував проєкт розслідувань Bihus.Info, у Київській області визначили критично важливим бізнесом виробника харчових приправ. У розслідуванні журналістів йшлося про те, що бронювання від мобілізації отримали працівники Укренерго, ритейлерів Епіцентр та Сільпо, Comfy та Алло, а також телекомунікаційної компанії Vodafone, державного ПриватБанку та французького Credit Agricole, мережі Єва, Egersund, Sweet.TV, Kinokit, Нової пошти та навіть Хору імені Верьовки, а також інших компаній чи організацій.
Також відомо, що до списку критично важливих для функціонування економіки внесли низку українських цирків й телеканали, що виробляють марафон Єдині новини.
NV вирішив поспілкуватися з представниками деяких компаній, які визнали критично важливими, аби дізнатися їхню позицію — чому, на їхню думку, важливо бронювати співробітників під час повномасштабної війни?
Бронювання для нормального функціонування
У мережі магазинів побутової техніки та електроніки Comfy вважають «законну та прозору можливість бронювання співробітників надважливою для подальшого функціонування як окремих компаній, так і економіки в цілому, наповнення державного бюджету та забезпечення війська всім необхідним для стримування російської навали».
У Comfy у відповідь на запит NV зазначили, що можливість бронювання частини співробітників дозволяє компанії продовжувати діяльність та в повному обсязі виконувати зобов’язання перед державою щодо сплати податків та зборів: «Так, протягом 2022−2023 року обсяг податків та зборів, сплачених компанією Comfy до бюджетів різних рівнів, склав 1,9 млрд грн».
Станом на 10 квітня 2024 року у Comfy працювало 4 518 співробітників, з яких 1 793 підлягали мобілізації, а 105 осіб було заброньовано. У компанії додали, що бронь отримали 2,3% осіб від загальної штатної чисельності та 5,9% від кількості співробітників, які підлягають мобілізації.
Водночас у компанії підкреслили, що допомагають ЗСУ: протягом 2022−2024 років військовим було передано понад 140 млн грн. Окрім того, з початку повномасштабного вторгнення 228 співробітників доєдналися до війська.
У Comfy також розповіли, що втратили 24 колег: 10 з них були військовими та 14 — цивільними.
Позицію Comfy щодо бронювання поділяє й корпорація АТБ. У групі вважають броні необхідними для окремих військовозобов’язаних, без яких робота підприємства суттєво погіршиться або можуть зупинитися бізнес-процеси.
«Підприємства групи АТБ є по суті об’єктами критичної інфраструктури, оскільки забезпечують життєво важливі потреби населення у всіх областях України в умовах воєнного стану вкрай необхідними для життя продовольчими та непродовольчими товарами», — зазначили у корпорації.
Працівники магазинів АТБ забезпечують безперервну роботу мережі, запевняють у групі. Так, вони виконують важливі функції з управління, постачання, транспортування, своєчасного забезпечення продуктами харчування усіх населених пунктів України. «Робота цих працівників є надважливою та критичною», — запевняють у корпорації.
«Інформаційний фронт»
Щоб поговорити про бронювання працівників медіа NV звернулось до одного з телеканалів, який долучений до національного марафону Єдині новини, — Ми-Україна, в якому працюють колишні працівники закритих нині Україна та Україна 24, що належали мільярдеру Рінату Ахметову.
Директор Ми-Україна Ігор Петренко зазначив, що Росія веде проти України не лише конвенційну війну, а й інформаційну: «Медіа є одним із субʼєктів, який веде боротьбу на інформаційному фронті. Відповідно ЗМІ можуть претендувати на статус критичної інфраструктури в нинішніх умовах». Він вважає інститут бронювання необхідним для того, аби критично важливі підприємства були забезпечені кваліфікованим персоналом та могли виконувати поставлені завдання.
Водночас, за словами Петренка, телеканал розуміє важливість процесу мобілізації та намагається замінити всі можливі робочі позиції особами, які не є військовозобовʼязаними. Так, Ми-Україна має 47 заброньованих працівників.
Важливість бронювання співробітників директор пояснює тим, що робота телеканалу потребує наявності відповідної кількості висококваліфікованих працівників, які зможуть технічно і творчо забезпечити його основні функції, зокрема, інформування, боротьбу з фейками та дезінформацією, оперативну подачу важливої інформації тощо.
«Оскільки підготовка та навчання таких працівників є довготривалою, бронювання є важливим інструментом для забезпечення функціонування медіа під час воєнного стану», — зазначив Петренко.
Він також називає бронь необхідною з огляду на те, канал долучився до національного марафону та «взяв на себе зобовʼязання перед державою, які повинен виконати».
Незамінні працівники цирків
Неабиякого розголосу та обурення у суспільстві набула тема визнання критично важливими для економіки низки цирків. З огляду на це NV запитав у представників Національного цирку України та Державної циркової компанії України, чому вони вважають надання броні їхнім працівникам обґрунтованою.
Гендиректор Національного цирку України Владислав Корнієнко дивується такому широкому обговоренню у суспільстві. Він припускає, що це може бути проявом недовіри до урядової постанови щодо бронювання «чи окремо чомусь саме до працівників циркової галузі, навіть не культури в цілому, тому що працівників театрів, філармоній, музеїв та інших закладів культури це не стосується, а працівників нічних клубів та ресторанного бізнесу взагалі не стосується». При цьому він впевнений, що економіка має працювати, працівники мають отримувати заробітну плату, а підприємства — відраховувати податки до бюджету.
За словами Корнієнка, підприємство забронювало 12 військовозобов’язаних працівників, які «є визначальними для забезпечення функціонування ДП «Національний цирк України». Він пояснив, що працівники художньо-артистичного персоналу забезпечують створення й показ вистав та програм на високому художньому рівні. «Номери й атракціони створюються роками та потребують щоденних наполегливо-виснажливих репетицій, і відтак здійснити заміну артиста у номері чи атракціоні є зовсім неможливим. Водночас ринок праці столиці не містить фахівців відповідних кваліфікацій», — розповів Корнієнко.
Гендиректор також зазначив, що програми цирку мали неабиякий попит у різних груп населення. «Особливо номери із залученням тварин фахівцями розглядається як психотерапія та психореабілітація, що є особливо актуальним в умовах страху та стресу, викликаних війною, оскільки не лише діти, військовослужбовці, учасники бойових дій, люди старшого віку, а й інші потребують психологічної реабілітації», — додав він.
На захист циркової галузі стали й у Державній цирковій компанії України (ДЦКУ), зазначивши, що вона, як частини української культури, є критично важливою для населення крани. «Культура — це м’яка сила. Вона здатна повернути українців до нормального життя в новій воєнній реальності і надихнути їх на перемогу. Це важлива частина життя громади і передумови для розвитку її потенціалу», — пояснили у пресслужбі компанії.
Бронювання працівників у ДЦКУ вважають необхідною частиною збереження української культури: «Працівники компанії можуть мати різну думку щодо того, чи потрібне бронювання працівників взагалі, але мають одну думку стосовно того, що підприємство повинно працювати, щоб мати ту ж саму можливість допомагати армії, постраждалим від війни цивільним і військовим та підтримувати економіку країни».
У компанії зазначили, що лише жінки не можуть виконувати всю роботу, тому підприємство було змушено забронювати 7% працівників. Водночас частина співробітників захищають країну на фронті.
Окрім того, у ДЦКУ повідомили, що за період повномасштабного вторгнення компанія заробила в бюджет країни десятки мільйонів гривень. Там також зауважили, що ДЦКУ направляла циркові номери, атракціони та програми на безліч відомих усьому світу міжнародних фестивалів до Європи та до інших країн, щоб продемонструвати, «що Україна жива, що вона бореться і що вона вистоїть у ці скрутні часи».
За інформацією Європейської Бізнес Асоціації, станом на 3 квітня 2024 року від мобілізації було заброньовано близько 540 тис. осіб, найбільше — в енергетиці, агропромисловому секторі, промисловості, виробництві та транспорті.
При цьому в Мінкульті зазначили, що станом на 9 квітня в Україні 1150 працівників сфери культури та трохи більше 700 працівників медіа мають бронь від мобілізації.
За матеріалами nv.ua
