Черги на Верхньому Ларсі дедалі більше нагадують вересень 2022 року. Politico повідомляє, що лише за тиждень Росію через кордон із Грузією залишили понад 113 тисяч людей. Це відбувається на тлі чуток про нову мобілізацію після виборів до Держдуми, падіння темпів контрактного набору та посилення контролю за резервістами. Українська розвідка стверджує, що російський Генштаб уже підготував сценарій залучення ще 600 тисяч людей у 2026–2027 роках. Водночас Тбілісі закликає не перетворювати статистику прикордонного руху на твердження про масове переселення росіян до Грузії. Що насправді відбувається на Верхньому Ларсі і чому страх нової мобілізації цього разу змушує росіян виїжджати ще до її оголошення.
Ще тиждень тому суперечка точилася навколо того, чи справді на російсько-грузинському кордоні почалася нова хвиля втечі з Росії.
Тепер масштаби руху стали значно помітнішими.
Politico повідомило 28 серпня, що протягом попереднього тижня через пункт пропуску Верхній Ларс Росію залишили понад 113 тисяч людей на тлі побоювань щодо нової мобілізації. 20 серпня зафіксували понад 20 тисяч перетинів за день.
Сам по собі цей показник ще не означає, що 113 тисяч людей оселилися в Грузії. Але він демонструє різке зростання мобільності на напрямку, який уже став символом російської втечі від мобілізації у 2022 році.
Тоді люди почали залишати Росію вже після оголошення так званої часткової мобілізації.
У 2026 році ситуація принципово інша: частина потенційних призовників намагається виїхати заздалегідь.
І це, можливо, найважливіша зміна.
113 тисяч за тиждень: що відбулося на Верхньому Ларсі
Верхній Ларс — фактично єдиний діючий сухопутний пункт пропуску між Росією та Грузією.
Саме через нього восени 2022 року після оголошення мобілізації утворилися багатокілометрові черги. Люди проводили на під’їздах до кордону по кілька днів, частина залишала автомобілі та намагалася пройти кордон пішки.
У серпні 2026 року схожа картина почала повторюватися.
За даними, які наводить Politico, за один тиждень через Верхній Ларс Росію залишили понад 113 тисяч людей. Видання пов’язує сплеск із дедалі сильнішими побоюваннями, що після вересневих парламентських виборів Кремль може перейти до нового етапу поповнення армії.
Однак із цією цифрою є принципово важливий нюанс.
Чи справді всі 113 тисяч — росіяни, які втекли до Грузії
Грузинська влада ще до публікації Politico виступила проти спрощеної інтерпретації прикордонної статистики.
26 серпня заступник міністра внутрішніх справ Грузії Александр Дарахвелідзе заявив, що повідомлення про різке збільшення кількості людей, які прибувають із Росії, є маніпулятивними.
За його словами, цифри, які поширювалися в медіа, включали рух в обох напрямках, а також людей різного громадянства. Більше того, грузинська сторона стверджувала, що кількість людей, які виїжджали з Грузії через цей кордон, перевищувала кількість тих, хто в’їжджав.
Суперечка виникла ще після російських повідомлень про приблизно 20 тисяч перетинів кордону за добу.
Наприклад, грузинське МВС повідомляло, що за один із таких днів через Верхній Ларс до Грузії в’їхали 7880 громадян різних держав, тоді як у протилежному напрямку виїхали 8406.
Отже, між двома твердженнями є велика різниця:
«113 тисяч людей пройшли через прикордонний пункт» — не те саме, що «113 тисяч росіян переселилися до Грузії».
Навіть якщо дані Politico про масштаб виїзду з Росії коректні, вони нічого не говорять про те, скільки людей залишаться в Грузії надовго.
Частина може їхати транзитом. Частина — перебувати кілька днів чи тижнів. Частина — повернутися до Росії після виборів, якщо мобілізації не буде.
Але ще одна група даних свідчить: тривога всередині Росії справді зростає.
Головна відмінність від 2022 року: тепер їдуть заздалегідь
У вересні 2022 року причинно-наслідковий зв’язок був очевидним.
21 вересня путін оголосив так звану часткову мобілізацію приблизно 300 тисяч людей — і практично одразу почався масовий виїзд.
У Грузію протягом одного тижня тоді також прибули понад 100 тисяч росіян.
Нині офіційного оголошення немає.
Але люди вже рухаються до кордонів.
Фактично у 2026 році частина росіян діє за принципом: краще виїхати до можливої мобілізації, ніж намагатися це зробити після появи повістки або запровадження заборони на виїзд.
Такий страх має цілком практичне пояснення.
За останні роки Росія значно модернізувала систему військового обліку.
Кремлю більше не потрібна мобілізація зразка 2022 року
Мобілізація 2022 року була хаотичною.
Військкомати використовували паперові списки, дані часто були застарілими, повістки вручали вручну, а десятки тисяч потенційних призовників встигали залишити країну.
Відтоді система суттєво змінилася.
Росія розгорнула електронний реєстр військовозобов’язаних, запровадила електронні повістки й створила механізми автоматичного обмеження прав людей, які їх отримали.
Зокрема, електронна повістка може стати підставою для заборони виїзду з країни.
Politico також звертає увагу на посилення збору даних про резервістів та розширення ролі Росгвардії в системі мобілізаційної готовності.
Це створює можливість для іншої моделі.
Замість одного гучного указу Кремль може поступово збільшувати кількість людей, яких відправляють до війська, — регіон за регіоном, через електронні повістки, резерв, контракти та адміністративний тиск.
Саме тому в експертному середовищі дедалі частіше використовують поняття «тиха мобілізація».
Чому Кремлю взагалі потрібні додаткові люди
Головна причина — співвідношення втрат і поповнення російської армії.
За оцінкою американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, у 2026 році Росія втрачає понад 30 тисяч військових на місяць, тоді як контрактний набір становить приблизно 27 тисяч людей.
Тобто добровільний і контрактний механізм уже не завжди компенсує втрати.
Дані української розвідки відрізняються за методологією та абсолютними цифрами, але показують ту саму тенденцію — залучати людей стає дедалі важче.
За інформацією ГУР та Служби зовнішньої розвідки України, з січня по липень 2026 року Росія втратила приблизно 240 тисяч військовослужбовців, із них щонайменше 140 тисяч — безповоротно.
За цей самий період за контрактом до російського окупаційного угруповання нібито залучили близько 232 тисяч людей.
Це українські оцінки, які неможливо повністю незалежно перевірити, однак вони пояснюють логіку Києва: Кремлю дедалі важче підтримувати необхідну чисельність армії лише фінансовими стимулами.
600 тисяч у 2026–2027 роках
27 серпня українська розвідка оприлюднила значно масштабнішу оцінку.
ГУР і Служба зовнішньої розвідки заявили, що російський Генеральний штаб уже розробив сценарій додаткової мобілізації 600 тисяч людей протягом 2026–2027 років.
За цим планом:
- близько 300 тисяч мають залучити у 2026 році;
- ще 300 тисяч — у 2027 році.
Більшість повинна піти на поповнення частин, які воюють проти України, та на комплектування нових військових формувань.
Українська розвідка пов’язує підготовку до цього сценарію із трьома основними факторами: високими втратами, сповільненням контрактного набору та необхідністю створювати нові військові частини.
Водночас це поки що дані українських спецслужб, а не офіційно оголошене Кремлем рішення про мобілізацію.
Резервісти можуть стати головною цільовою групою
Однією з найбільш уразливих категорій у разі нової хвилі є російський військовий резерв.
До нього входять передусім чоловіки, які вже проходили військову службу і перебувають на військовому обліку.
Politico пише, що російська влада останніми місяцями посилює збір інформації саме про резервістів.
Правозахисні організації також фіксують збільшення кількості запитів від чоловіків призовного та мобілізаційного віку, які хочуть зрозуміти:
- чи можуть їм заборонити залишати Росію;
- як працюють електронні повістки;
- що буде після внесення до реєстру;
- як знятися з військового обліку;
- які наслідки матиме неявка до військкомату.
Тобто ще до офіційної мобілізації почав діяти психологічний механізм, якого практично не було у вересні 2022-го: люди знають, що після отримання електронної повістки часу на виїзд може вже не залишитися.
В окремих регіонах повідомляють про примусовий набір
Проблема вже не обмежується чутками.
Правозахисники повідомляють про випадки, коли людей затримують на вулицях або доставляють до військкоматів і тиснуть на них із вимогою підписати контракт.
Euronews повідомляв, що лише в середині серпня російський правозахисний проєкт «Ідіть лісом» отримав 14 звернень від людей, які стверджували, що силовики затримували їх і змушували або схиляли до укладення контракту.
У Пензенській області, за повідомленнями незалежних російських медіа та активістів, з’явилися навіть неформальні групи, учасники яких відстежують пересування представників силових структур і військкоматів та попереджають потенційних призовників.
Таким чином, реакція на перспективу мобілізації проявляється не лише у виїзді за кордон.
Чому контрактна модель починає давати збій
Після шоку 2022 року Кремль намагався уникати нової формальної мобілізації.
Замість цього Росія зробила ставку на фінансовий стимул.
Федеральні й регіональні виплати за підписання контракту зростали, потенційних військовослужбовців активно вербували через рекламу, підприємства, колонії, мігрантські середовища та боргові стимули.
Певний час ця модель дозволяла поповнювати армію без великого політичного конфлікту з населенням.
Але резерв бажаючих не безмежний.
За оцінкою CSIS, Росія зараз набирає приблизно 27 тисяч контрактників щомісяця при втратах понад 30 тисяч.
Українська розвідка також заявляє про падіння темпів набору в окремих регіонах.
За її інформацією, у Курганській області виконання місячних планів становить лише 57–69%, а у Волгоградській кількість потенційних контрактників зменшилася приблизно на 40% порівняно з 2025 роком.
Якщо цей тренд продовжиться, Кремлю доведеться обирати між трьома варіантами:
посиленням фінансових стимулів, примусовим набором або новою мобілізацією.
Чому всі дивляться на вересневі вибори
Чутки про новий призов тісно пов’язані з виборами до Державної думи, запланованими на 18–20 вересня 2026 року.
Логіка припущення проста.
Мобілізація — непопулярне рішення, здатне викликати соціальну напругу.
Тому політично Кремлю вигідніше відкласти його до завершення голосування.
Українська розвідка вважає саме період після виборів найбільш імовірним для можливого рішення про нову хвилю.
The Wall Street Journal також повідомляв про випробування мобілізаційної готовності в Росії та посилався на оцінки західної розвідки, відповідно до яких новий призов після вересневих виборів залишається одним із можливих сценаріїв.
Кремль усе заперечує
Російські чиновники наполягають, що масова мобілізація не потрібна.
Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя 20 серпня заявив, що вона «не планується і не очікується».
Щоправда, додав: «наскільки мені відомо».
Кремль також називає повідомлення про мобілізаційну підготовку інформаційними спекуляціями.
Проблема для російської влади полягає в іншому: після досвіду 2022 року сама відсутність офіційного рішення вже не заспокоює частину населення.
Перед першою мобілізацією влада теж багаторазово заперечувала її необхідність.
Тому зараз потенційні призовники орієнтуються не лише на заяви посадовців, а й на поведінку державного апарату.
Саакашвілі бачить уже не мобілізаційну, а демографічну проблему
Саме на цьому тлі колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі заявив про загрозу масового переселення росіян.
Він назвав ситуацію «катастрофічною загрозою для державності» та навіть «трагедією століття».
За його прогнозом, якщо масштабне переселення триватиме, росіяни теоретично можуть стати другою за чисельністю етнічною групою країни після грузинів.
Саакашвілі пропонує не закривати Грузію для туристів із Росії повністю, але суттєво обмежити можливість отримання ними постійних посвідок на проживання та громадянства. Виняток він пропонує залишити для людей, яких переслідує російський режим.
Проте його демографічний прогноз залишається політичною оцінкою.
Нинішня статистика кордону не доводить, що сотні тисяч росіян планують залишитися у Грузії назавжди.
Чому Грузія реагує на це особливо гостро
Для Грузії російська міграція не є звичайною дискусією про іноземців.
Росія окупує Абхазію та Південну Осетію.
Війна 2008 року залишається частиною політичної пам’яті країни, а присутність великої кількості громадян РФ сприймається частиною суспільства не лише як економічне чи демографічне питання, а і як проблема національної безпеки.
Після хвилі 2022 року грузини вже зіткнулися зі зростанням цін на оренду житла, появою великої кількості російських бізнесів та посиленням російськомовного середовища у Тбілісі й Батумі.
Тому будь-які повідомлення про нові десятки тисяч прибулих швидко стають політичним питанням.
Саме цим пояснюється й різка реакція грузинського МВС на повідомлення про «20 тисяч росіян на добу».
Вірменія також бачить наслідки страху мобілізації
Грузія — не єдиний можливий напрямок.
У серпні повідомлялося про різке зростання попиту росіян на оренду квартир у Єревані.
Місцеві ріелтори говорили про ситуацію, схожу на осінь 2022 року, та про подорожчання житла приблизно на 30%.
Для росіян Грузія та Вірменія мають очевидні переваги: географічну близькість, відносно прості правила в’їзду та вже сформовані після 2022 року російськомовні спільноти.
Якщо нова мобілізація справді буде оголошена, саме ці країни знову можуть прийняти перший удар міграційної хвилі.
Що може статися далі
Зараз можна виділити три базові сценарії.
Мобілізацію не оголосять
Якщо Кремль вирішить, що контрактного набору та прихованих механізмів достатньо, частина людей, які зараз виїжджають, може повернутися після виборів.
У такому випадку серпневий сплеск залишиться передусім проявом суспільної паніки.
Кремль запустить «тиху мобілізацію»
Це означатиме відсутність одного великого указу, але поступове збільшення призову через резервістів, електронні повістки, контракти та адміністративний тиск.
Такий варіант дає можливість уникнути повторення шоку вересня 2022 року.
Міграція в цьому випадку теж може бути розтягнута в часі.
Буде оголошена велика мобілізація
Якщо Кремль вирішить швидко залучити сотні тисяч людей, Верхній Ларс майже напевно знову стане одним із головних маршрутів втечі.
І тоді нинішні 113 тисяч можуть виявитися лише передвісником значно більшого потоку.
Чи почалася друга велика втеча з Росії
На кінець серпня відповідь уже складніша, ніж тиждень тому.
Ще 18–20 серпня грузинська статистика давала достатньо підстав сумніватися у твердженнях про масове переселення: через кордон рухалися приблизно однакові потоки в обох напрямках.
Тепер Politico повідомляє про понад 113 тисяч людей, які залишили Росію через Верхній Ларс лише за тиждень.
Це серйозний сигнал.
Але не доказ того, що 113 тисяч росіян переселилися до Грузії.
Коректніше говорити про різке зростання превентивного виїзду з Росії на тлі страху мобілізації.
І водночас накопичуються інші сигнали.
Контрактний набір дедалі гірше компенсує російські втрати. Влада посилює військовий облік. Розширюється електронна система повісток. Зростає увага до резервістів. Правозахисники фіксують випадки примусу до контрактів. Українська розвідка говорить про сценарій залучення 600 тисяч людей у 2026–2027 роках.
Саме поєднання цих факторів відрізняє нинішню ситуацію від звичайного сезонного туристичного руху.
У 2022 році росіяни почали тікати після рішення Кремля.
У 2026-му частина з них їде до рішення.
Це може виявитися головним уроком попередньої мобілізації: люди, які бояться потрапити до армії, більше не чекають офіційного указу.
І тому справжнім індикатором того, чи перетвориться нинішній рух через Верхній Ларс на нову масову втечу, будуть не черги на кордоні наприкінці серпня, а рішення Кремля після парламентських виборів у вересні.
