Німеччина віддає Україні перехоплювачі Patriot зі своїх військових запасів, Велика Британія вкладає £100 млн у закупівлю американської зброї, Нідерланди фінансують «Лінію дронів», а ще кілька держав готують нові пакети ППО та боєприпасів. Водночас Київ намагається вирішити складнішу проблему: отримати сотні ракет негайно і сформувати запас перехоплювачів на роки вперед.
36-те засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» пройшло 8 вересня з незвично чітким набором пріоритетів. Україна просила партнерів насамперед не про нові великі платформи — літаки, танки чи артилерійські системи, — а про те, що потрібно витрачати щодня: ракети протиповітряної оборони, боєприпаси, дрони та засоби боротьби з російськими безпілотниками.
Це відображає зміну характеру війни. Для захисту українських міст уже недостатньо мати певну кількість батарей Patriot, IRIS-T або NASAMS. Ключовим стає постійний запас ракет до них. Так само на фронті недостатньо створити сильні дронові підрозділи — їх потрібно безперервно забезпечувати тисячами апаратів.
Особливо гостро ця проблема постала напередодні зими, коли Україна очікує нової російської кампанії проти енергетичної та цивільної інфраструктури. Саме тому одним із центральних рішень «Рамштайну» стала спроба поєднати два горизонти допомоги: взяти частину ракет із наявних запасів партнерів уже зараз і паралельно профінансувати великі промислові замовлення на наступні роки.
Україна назвала конкретну цифру: 300 ракет Patriot потрібні зараз
На засіданні міністр оборони України Євгеній Хмара сформулював запит значно конкретніше, ніж звичайні заклики посилити ППО.
Україна просить партнерів передати 300 ракет-перехоплювачів для Patriot із уже наявних військових запасів. Крім того, Києву потрібні 500 ракет класу «повітря–повітря», здатних збивати крилаті ракети та інші аеродинамічні цілі, додаткові ПЗРК і приблизно $2 млрд на безпілотники.
Причина терміновості проста: навіть великий контракт із виробником не ліквідує дефіцит найближчими тижнями.
Україна за підтримки партнерів та із залученням європейського фінансування вже укладає контракти приблизно на 1000 ракет для систем Patriot. Проте більшість із них мають постачатися протягом наступних років, а не восени 2026-го. Тому Київ пропонує союзникам фактично провести обмін у часі: передати Україні частину ракет зі своїх складів зараз, а пізніше компенсувати їх новими перехоплювачами, виготовленими за великими контрактами.
Це принципово відрізняється від простої закупівлі зброї.
Проблемою України стає не лише наявність грошей, а час між замовленням і фізичним виробництвом ракети. Потужності західного оборонно-промислового комплексу нарощуються, але попит на системи ППО різко зріс у всьому світі.
Американська армія, наприклад, у квітні уклала контракт на $4,7 млрд для прискорення виробництва PAC-3 MSE. США та Lockheed Martin паралельно розширюють потужності з випуску цих перехоплювачів.
Для України це означає, що довгострокове замовлення вирішує проблему 2027–2029 років, але не обов’язково проблему найближчої зими.
Німеччина першою погодилася відкрити власні запаси
Найважливішим безпосереднім рішенням 36-го «Рамштайну» стала заява Німеччини.
Міністр оборони Борис Пісторіус оголосив, що Берлін терміново передасть Україні ракети PAC-2 для Patriot із запасів Бундесверу. Німеччина також збільшуватиме постачання ракет класу «повітря–повітря», продовжуватиме передачу систем IRIS-T і боєприпасів до них, а також підтримку дронами та далекобійними боєприпасами.
Саме передача ракет зі складів, а не майбутнє замовлення, робить німецьке рішення особливо важливим.
Пісторіус фактично закликав інших учасників Контактної групи зробити те саме — переглянути власні резерви й визначити, яку частину вони можуть передати Україні.
При цьому PAC-2 і PAC-3 не є ідентичними боєприпасами. Сучасні PAC-3 MSE використовують технологію прямого кінетичного перехоплення hit-to-kill і є особливо цінним компонентом протиракетної оборони. PAC-2 GEM-T використовує осколково-фугасну бойову частину та також може працювати проти літаків, крилатих і тактичних балістичних ракет.
Тому додаткові PAC-2 не просто збільшують загальний запас Patriot. Вони дають Україні можливість розподіляти різні типи перехоплювачів між різними цілями та не витрачати найбільш дефіцитні боєприпаси там, де можна застосувати інший засіб.
Паралельно Німеччина збільшує постачання ракет для української бойової авіації. Це теж частина тієї самої системи: F-16 дедалі активніше використовуються як мобільний ешелон ППО проти крилатих ракет і дронів.
Чому Patriot став головною темою
Зенітний ракетний комплекс складається не лише з радара, командного пункту та пускових установок. Його реальна бойова цінність безпосередньо залежить від запасу перехоплювачів.
Саме тому кількість батарей Patriot не дає повного уявлення про можливості української ППО.
Кожна масована російська атака змушує Україну вирішувати, проти якої цілі витрачати дорогий дефіцитний боєприпас. Особливо складна ситуація з балістичними ракетами: українське Міноборони раніше прямо називало PAC-3 одним із ключових засобів боротьби з російською балістикою.
Саме тому запит на 300 Patriot варто сприймати не як бажаний стратегічний резерв, а як спробу отримати достатній запас для проходження періоду інтенсивних атак.
Тиск посилився після нової серії російських ударів. 8 вересня Росія знову атакувала Київ та інші регіони ракетами й дронами; Reuters повідомляв про загиблих, поранених і пошкодження житлової та цивільної інфраструктури.
Відповідно, перед «Рамштайном» питання звучало вже не стільки як «скільки систем ППО отримає Україна», скільки як «скільки разів ці системи зможуть відкрити вогонь».
Велика Британія додає £100 млн до PURL
Другим великим рішенням стало британське.
Лондон оголосив про £100 млн для механізму PURL — Prioritised Ukraine Requirements List. Кошти мають піти на американське озброєння, насамперед ракети Patriot та інші засоби ППО, які планують передати Україні до зими.
PURL став одним із центральних елементів нової моделі військової допомоги Україні.
Механізм дозволяє європейським та іншим партнерам фінансувати закупівлю для України критично необхідного американського озброєння. НАТО координує потреби та постачання, тоді як країни-партнери надають гроші. За даними українського Міноборони, станом на квітень 2026 року через PURL уже вдалося мобілізувати близько $5 млрд.
Його значення полягає ще й у тому, що для низки категорій зброї швидкої європейської альтернативи США поки немає.
Особливо це стосується Patriot.
Тому навіть за умов, коли дедалі більша частина політичного та фінансового навантаження переходить на Європу, американський оборонно-промисловий комплекс залишається критичним постачальником.
120 тисяч британських дронів: скільки вже передали
Окремий блок британської допомоги стосується безпілотників.
Ще навесні Лондон оголосив найбільшу у своїй історії програму поставок дронів Україні — щонайменше 120 тисяч апаратів протягом 2026 року. До пакета входять ударні, розвідувальні, логістичні, морські та дрони-перехоплювачі.
Станом на 8 вересня Україна отримала понад 25 тисяч із них. Це означає, що приблизно 95 тисяч ще мають бути поставлені в межах раніше оголошеного річного зобов’язання. Йдеться не про новий окремий пакет із 95 тисяч БпЛА, а про залишок програми на 2026 рік.
Для України важливий і склад пакета. Частина британських дронів призначена для перехоплення російських БпЛА.
Це ще одна ознака зміни архітектури ППО: дешеву російську ціль намагаються збивати дешевшим засобом, зберігаючи дефіцитні зенітні ракети для складніших загроз.
Нідерланди вкладають $300 млн у «Лінію дронів»
Нідерланди за результатами засідання оголосили $300 млн на український проєкт «Лінія дронів», а також постачання 300 ракет для протидії БпЛА.
Сам проєкт «Лінія дронів» виник як спроба перетворити застосування безпілотників із набору успішних практик окремих підрозділів на системну модель ведення війни.
Його концепція передбачає створення так званої kill zone — зони ураження приблизно на 10–15 км углиб від переднього краю, де переміщення російських військ, техніки та логістики має постійно контролюватися й уражатися українськими безпілотними системами.
Тому $300 млн на «Лінію дронів» — це не просто закупівля великої кількості квадрокоптерів.
Фактично партнери фінансують окрему модель бойових дій, яка повинна компенсувати дефіцит особового складу та частини традиційних систем озброєння масовим застосуванням дешевших роботизованих засобів.
Цей напрям стає дедалі помітнішим і в роботі самого «Рамштайну». На попередньому, 35-му засіданні партнери оголосили понад $1 млрд нової підтримки для дронів та українського виробництва безпілотників.
Снаряди залишаються третім великим дефіцитом
Попри домінування теми ППО, артилерія нікуди не зникла.
Велика Британія оголосила, що найближчими місяцями Україні мають поставити десятки тисяч артилерійських боєприпасів підвищеної дальності. Їх фінансують Велика Британія, Німеччина, Данія, Литва, Нідерланди, Норвегія та Швеція.
Лондон також повідомив про передачу Україні мільйонного великокаліберного артилерійського боєприпасу в межах британської допомоги.
Це продовження ширшої тенденції. На 35-му «Рамштайні» приблизно $540 млн було оголошено на закупівлю далекобійних артилерійських боєприпасів, зокрема через чеську ініціативу.
Таким чином, три основні категорії нинішньої допомоги — ППО, безпілотники та артилерійські боєприпаси — напряму відповідають трьом найбільш витратним сегментам війни.
Що ще пообіцяли партнери
Норвегія підтвердила раніше оголошений пакет приблизно на $200 млн для закупівлі ракет Patriot.
Іспанія планує передати Україні ракети ППО та артилерійські боєприпаси, а також спрямувати €2 млн на пальне через Агентство НАТО з підтримки та постачання.
Литва оголосила ще $10 млн для PURL.
Польща готує новий пакет приблизно на €50 млн, до якого мають увійти засоби протиповітряної оборони.
Швеція оголосила пакет приблизно на $28 млн, половина якого — близько $14 млн — також спрямовується до PURL. Сам внесок Швеція офіційно анонсувала наприкінці серпня як частину додаткового фінансування української оборони.
Естонія підтвердила намір і у 2027 році витрачати на підтримку України щонайменше 0,25% власного ВВП.
У сукупності ці рішення важливі не стільки розміром кожного окремого пакета, скільки тим, що дедалі більше держав переводять допомогу з разових поставок у постійну бюджетну систему фінансування війни.
€90 млрд від ЄС перетворюються на зброю
Другим фінансовим фундаментом поряд із PURL стає європейський Ukraine Support Loan.
ЄС погодив кредитну програму на €90 млрд для України на 2026–2027 роки. Орієнтовно €30 млрд призначено для бюджетної підтримки, а €60 млрд — для оборонних потреб і закупівель.
24 серпня Єврокомісія вже схвалила новий блок оборонних закупівель на €6,1 млрд — системи ППО і ПРО, ракети, боєприпаси та радари. Загалом до цього моменту було погоджено оборонних закупівель на €16 млрд, з яких €8,35 млрд уже профінансували.
Саме цей кредит дозволяє Україні переходити від очікування безоплатної передачі зброї до великих довгострокових контрактів.
Регламент ЄС також передбачає винятки із загального правила закупівлі переважно української та європейської продукції, якщо необхідного озброєння немає у потрібній кількості або його неможливо отримати достатньо швидко. Це створює юридичний механізм, який дозволяє фінансувати критично необхідні неєвропейські системи.
Для Patriot це принципово важливо.
Україна отримує можливість використовувати європейські гроші для замовлення американських перехоплювачів у тих випадках, коли рівноцінної європейської альтернативи у потрібній кількості й у потрібні строки немає.
«Рамштайн» уже не працює як у 2022 році
Змінюється і сам формат Контактної групи.
Першу зустріч у квітні 2022 року організували США на авіабазі Рамштайн у Німеччині. Відтоді формат об’єднав понад 50 країн і, за оцінкою Міноборони України, допоміг мобілізувати понад $150 млрд військової підтримки.
Але нині політичне лідерство в організації зустрічей значною мірою перейшло до Великої Британії та Німеччини. 36-те засідання також проходило під їхнім співголовуванням.
США при цьому залишаються учасником. На нинішньому засіданні заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі закликав союзників виходити з того, що підтримка України може знадобитися ще місяцями або роками, одночасно наголосивши на більшій відповідальності європейців за безпеку свого регіону.
У результаті поступово формується нова модель: Європа дедалі більше платить і координує, США залишаються критичним постачальником частини високотехнологічної зброї, а Україна отримує дедалі більше можливостей самостійно визначати, що саме закуповувати.
Чому нинішній «Рамштайн» важливіший за суму оголошених пакетів
36-те засідання не принесло одного гігантського пакета на десятки мільярдів доларів. Але його значення саме в іншому.
Україна разом із союзниками намагається перейти від кризового принципу — знайти кілька десятків ракет після чергової серії російських ударів — до керування запасами на роки вперед.
Перша частина цієї системи — великі контракти. Саме сюди належать приблизно тисяча майбутніх ракет Patriot, тисячі ракет IRIS-T, виробництво дронів та довгострокові артилерійські програми.
Друга — екстрене вилучення боєприпасів із військових резервів союзників, коли контрактне виробництво не встигає за темпом війни.
Третя — фінансові механізми на кшталт PURL та €90-мільярдного кредиту ЄС, які дозволяють оплачувати озброєння без необхідності щоразу створювати нову політичну домовленість із нуля.
І четверта — дешевший ешелон оборони: винищувачі, ракети «повітря–повітря», ПЗРК, дрони-перехоплювачі та інші системи, які повинні не допустити ситуації, коли багатомільйонну ракету Patriot доводиться витрачати на значно дешевшу ціль.
Саме тому перелік допомоги після 36-го «Рамштайну» виглядає настільки різнорідним — від PAC-2 і сотень протидронових ракет до десятків тисяч артилерійських снарядів і десятків тисяч БпЛА.
Насправді це елементи однієї моделі.
Перед черговою зимою Україна намагається побудувати економічно та фізично стійку систему війни на виснаження, у якій дорогі перехоплювачі зберігаються для найнебезпечніших ракет, дешевші засоби беруть на себе дрони й частину крилатих ракет, фронт насичується безпілотниками, а боєприпаси надходять не окремими пакетами, а постійним потоком.
І саме тут залишається головна невирішена проблема «Рамштайну»: не гроші й навіть не кількість оголошених контрактів, а швидкість.
Україні потрібні сотні перехоплювачів цієї осені. Більша частина тисячі майбутніх Patriot буде вироблена значно пізніше.
Тому найближчий тест для партнерів — не те, скільки ракет вони готові оплатити на 2027–2029 роки, а те, скільки вони погодяться дістати зі своїх складів зараз.
