51 дрон за лічені секунди: як працює турецька електромагнітна зброя EJDERHA та чи здатна вона захистити Україну від російських FPV

Турецька компанія ASELSAN продемонструвала систему, яка може одночасно виводити з ладу десятки безпілотників без ракет, снарядів і традиційного радіоелектронного придушення. Найцікавіша її особливість — здатність протидіяти FPV-дронам з оптоволоконним керуванням, які стали серйозною проблемою на українському фронті. Однак за ефектними кадрами випробувань стоїть складна технологія, що має не лише переваги, а й суттєві обмеження.

У сучасній війні безпілотники перетворилися з допоміжного засобу розвідки на один із головних інструментів ураження. Відносно дешеві FPV-дрони можуть знищувати бронетехніку, атакувати логістичні маршрути, уражати укріплення та фактично паралізувати пересування військ.

Традиційні засоби протиповітряної оборони не завжди економічно виправдані проти таких цілей. Використовувати дорогі ракети для перехоплення безпілотників, вартість яких може бути в десятки або сотні разів меншою, — невигідна стратегія в умовах тривалої війни на виснаження.

Радіоелектронна боротьба частково розв’язує цю проблему, однак розвиток безпілотних технологій постійно змінює правила гри. Зокрема, поширення FPV-дронів з оптоволоконним керуванням зробило звичайне придушення радіоканалів неефективним проти цього класу цілей.

Саме тому дедалі більшу увагу оборонної промисловості привертають системи спрямованої енергії, які впливають безпосередньо на електроніку безпілотника.

Однією з таких розробок стала турецька EJDERHA (в турецькій мові буквально означає «дракон») — система високопотужного електромагнітного впливу, здатна порушувати роботу електронних компонентів дронів і потенційно нейтралізувати одразу кілька цілей.

15 листопада 2026 року компанія ASELSAN повідомила про масштабне випробування, під час якого EJDERHA за кілька секунд знешкодила 51 безпілотник.

Для України, яка протистоїть масовому застосуванню російських FPV-дронів, ця технологія становить особливий інтерес. Проте головне питання полягає не в кількості збитих під час демонстрації апаратів, а в тому, чи зможе подібна система забезпечити надійний захист у складних умовах реального фронту.

51 безпілотник одним натисканням: що показала ASELSAN

Випробування відбулися на полігоні Гьольбек поблизу Анкари. Їх приурочили до 51-ї річниці заснування ASELSAN, тому кількість дронів для головного етапу демонстрації обрали символічну.

Програма складалася з двох етапів.

Під час першого випробування EJDERHA нейтралізувала два безпілотники з кабельним керуванням на відстані приблизно одного кілометра.

Цей результат мав продемонструвати можливість боротьби з апаратами, які не залежать від звичайного радіоканалу управління, а отже, не втрачають зв’язок з оператором унаслідок стандартного радіоелектронного придушення.

Другий етап передбачав одночасний запуск 51 безпілотника. За повідомленням виробника, система спрямувала на повітряні цілі потужне електромагнітне випромінювання та нейтралізувала їх упродовж кількох секунд.

Причому для цього не знадобилося жодної ракети чи снаряда. Про результати випробувань повідомило турецьке агентство Anadolu з посиланням на офіційну заяву ASELSAN.

Турецька система EJDERHA належить до нового покоління засобів протидії безпілотникам, які використовують спрямовану електромагнітну енергію.

Генеральний директор ASELSAN Ахмет Акйол назвав результат світовим досягненням і повідомив, що система вже перейшла до серійного виробництва.

Втім, до заяви про світову першість варто ставитися обережно. До турецької демонстрації американська компанія Epirus уже повідомляла про одночасне виведення з ладу 49 дронів одним електромагнітним імпульсом у 2025 році. Отже, EJDERHA не була першою системою, яка продемонструвала групове ураження безпілотників, хоча заявлений результат із 51 ціллю перевищив той показник.

Також важливо розрізняти поняття масовий запуск безпілотників та автономний рій.

Справжній координований рій може передбачати обмін інформацією між апаратами, узгоджений розподіл завдань і адаптацію до змін у бойовій обстановці.

Повідомлення ASELSAN підтверджує саме сценарій одночасної появи 51 цілі. Воно не містить достатньої інформації, щоб встановити, чи всі безпілотники були об’єднані в автономну систему колективного управління.

Крім того, виробник не оприлюднив повного протоколу випробувань із зазначенням усіх дистанцій, характеристик дронів, умов їхнього розміщення та результатів незалежної оцінки.

Тому демонстрацію слід розглядати як вагоме свідчення потенціалу технології, але ще не як доказ гарантованої ефективності проти будь-якої групової атаки.

Як працює EJDERHA: електромагнітна зброя замість ракет

Основою EJDERHA є технологія HPEM — High-Power Electromagnetic, тобто високопотужне електромагнітне випромінювання.

Принцип її роботи відрізняється від традиційних засобів знищення повітряних цілей.

Звичайна система ППО намагається фізично уразити безпілотник ракетою, снарядом або іншим перехоплювачем. Комплекс РЕБ переважно порушує зв’язок дрона з оператором чи заважає супутниковій навігації.

Натомість HPEM-система спрямовує на ціль потужне електромагнітне випромінювання, здатне впливати на електронні компоненти безпілотника.

Унаслідок такого впливу в електронних схемах можуть виникати небажані струми й напруги, які порушують нормальну роботу обладнання.

Залежно від інтенсивності випромінювання та захищеності електроніки можливі різні наслідки:

  • Тимчасове порушення роботи систем управління.
  • Перезавантаження бортового комп’ютера.
  • Втрата працездатності окремих електронних компонентів.
  • Відмова контролера польоту або інших критично важливих вузлів.
  • Незворотне пошкодження електронних схем.

У найпростішому випадку дрон перестає виконувати команди, втрачає стабілізацію та падає.

В інших випадках електроніка може відновити роботу після короткочасного збою.

Саме тому поняття «нейтралізація» не завжди означає фізичне знищення апарата.

За технічною документацією ASELSAN, EJDERHA/AD 200 використовує вузькоспрямоване електромагнітне випромінювання, яке створюється за допомогою технологій вакуумної електроніки.

Система дозволяє змінювати тривалість імпульсів та частоту їхнього повторення залежно від оперативної ситуації. Передбачено також режими вузького спрямованого впливу й ширшого сканування простору.

Це важлива особливість: зброя не обов’язково повинна концентрувати всю енергію на одній точці. За відповідної геометрії цілей вона потенційно здатна впливати одразу на кілька безпілотників.

Як відбувається нейтралізація

Чому така зброя особливо небезпечна для оптоволоконних FPV-дронів

Найцікавіша частина турецьких випробувань — навіть не одночасна нейтралізація 51 безпілотника, а успішний, за твердженням ASELSAN, вплив на два апарати з кабельним керуванням.

Щоб зрозуміти значення цього результату, потрібно розібратися, чому оптоволоконні FPV стали настільки серйозним викликом.

Звичайний FPV-дрон отримує команди оператора через радіоканал. Відеосигнал від камери також передається за допомогою радіозв’язку.

Це створює можливість для застосування засобів РЕБ. Якщо придушити відповідні частоти, безпілотник може втратити керування або відеозв’язок.

Проте оптоволоконний FPV працює інакше.

На борту дрона розміщується котушка з тонким оптоволоконним кабелем, який поступово розмотується під час польоту. Через нього передаються команди оператора та відеосигнал.

Унаслідок цього керування не залежить від звичайного радіоканалу.

Такі апарати значно стійкіші до традиційного радіоелектронного придушення. Окрім того, відсутність постійного радіообміну з оператором ускладнює їхнє виявлення відповідними радіотехнічними засобами.

Проблему офіційно визнає і НАТО. У 2025 році Командування НАТО з трансформації опублікувало технологічний запит щодо протидії оптоволоконним FPV-дронам. У документі зазначалося, що їхнє застосування російськими військами створило нові виклики для протидронового захисту, а серед потенційних рішень називалися електромагнітні імпульси, мікрохвильові та лазерні системи.

Чому EJDERHA може діяти там, де звичайна РЕБ безсила

Оптоволоконний кабель захищає канал передачі інформації від радіопридушення. Але він не робить сам безпілотник невразливим до електромагнітного впливу.

Усередині такого FPV залишаються:

  • Контролер польоту.
  • Процесори та мікросхеми.
  • Електронні регулятори двигунів.
  • Системи живлення.
  • Камера та електроніка оброблення відеосигналу.

Усі ці компоненти потенційно чутливі до достатньо інтенсивного електромагнітного впливу.

EJDERHA намагається використати саме цю вразливість.

Якщо звичайна РЕБ намагається позбавити дрон зв’язку, то електромагнітна зброя може вивести з ладу його бортову електроніку незалежно від способу передачі команд.

Саме тому результати першого етапу турецьких випробувань становлять особливий інтерес.

Водночас продемонстрований результат на дистанції близько кілометра стосується двох конкретних дронів. Він не означає, що будь-який оптоволоконний FPV гарантовано буде нейтралізований на такій відстані.

Різні апарати можуть мати неоднакову електромагнітну стійкість.

Чи справді EJDERHA може знищувати цілі на відстані одного кілометра

Один кілометр — ключовий показник, який привернув увагу до турецької розробки.

Проте його варто правильно інтерпретувати.

У повідомленні Anadolu йдеться про нейтралізацію двох кабельно керованих дронів приблизно за тисячу метрів від системи. Натомість точна дистанція одночасного ураження 51 безпілотника не розкривається.

Додаткова складність полягає в тому, що ASELSAN розвиває кілька версій EJDERHA.

У 2025 році компанія оприлюднила технічну інформацію про EJDERHA/AD 200. А в травні 2026 року представила модернізовану EJDERHA 210.

За офіційними даними виробника, нова версія отримала вдосконалену електрооптичну систему, інтегрований радар та збільшену вдвічі дальність впливу порівняно з попередньою модифікацією.

Крім того, модернізація дозволила системі працювати автономніше, без обов’язкового використання окремого комплексу виявлення.

Однак із повідомлення про листопадову демонстрацію не можна достовірно встановити всі характеристики конкретної конфігурації, залученої до випробувань.

Не слід також плутати дальність виявлення цілі з дальністю ефективного електромагнітного впливу.

Радар може помітити безпілотник на одній дистанції, тоді як енергії випромінювача для його нейтралізації вистачить лише на меншій.

Головна перевага — можливість зупиняти масові атаки

Сучасні безпілотники створюють для оборони проблему не лише своїми характеристиками, а й кількістю.

Якщо проти однієї цілі можна використати кулемет, зенітну установку чи дрон-перехоплювач, то одночасна атака десятків апаратів значно ускладнює оборону.

Кожну ціль необхідно виявити, класифікувати, супроводити та знешкодити.

Для ракетних систем це означає витрату боєприпасів. Для артилерійських установок — необхідність послідовно обстрілювати цілі. Для лазерної зброї — час утримання променя на кожному об’єкті.

Електромагнітні системи можуть працювати інакше.

Якщо кілька безпілотників одночасно перебувають у зоні ефективного випромінювання, один імпульс потенційно здатний вплинути на всі ці апарати.

Саме це робить HPEM перспективною технологією для боротьби з груповими атаками.

У звіті американського аналітичного Центру нової американської безпеки (CNAS), оприлюдненому у 2025 році, високопотужні мікрохвильові системи розглядаються як один із найперспективніших засобів одночасної нейтралізації великої кількості малих дронів.

Водночас дослідники наголошують на короткій дальності таких комплексів і необхідності використовувати їх як частину багаторівневої оборони.

Таким чином, EJDERHA потенційно може виконувати роль останнього рубежу захисту — тоді, коли ворожі безпілотники вже наблизилися до об’єкта.

Чим EJDERHA відрізняється від РЕБ, лазерів і ракет

Кожна технологія протидії безпілотникам має власну сферу застосування.

ТехнологіяПринцип діїГоловне обмеження
Традиційна РЕБПридушення радіозв’язку або навігаціїНе впливає на оптоволоконне керування
Кулемети й зенітні гарматиФізичне ураженняВитрата боєприпасів, складність боротьби з багатьма цілями
Дрони-перехоплювачіЗіткнення або підрив поблизу ціліПотрібен окремий перехоплювач для кожної атаки
Лазерна зброяКонцентроване енергетичне ураженняЧас впливу та залежність від видимості
HPEM / EJDERHAВплив на електроніку потужними електромагнітними хвилямиОбмежена дальність, енергозабезпечення, ризик побічного впливу

Жодна з цих технологій не забезпечує універсального захисту.

Зокрема, лазер може ефективно уражати окрему ціль, однак його результативність залежить від часу впливу, погодних умов та точності супроводу.

HPEM потенційно краще підходить для роботи проти кількох близько розташованих апаратів, однак поступається лазеру в точності локалізації впливу.

Традиційна РЕБ, своєю чергою, може бути компактнішою та дешевшою для певних завдань, але не здатна придушити зв’язок через фізичний оптоволоконний кабель.

Отже, перспективна протидронова оборона має поєднувати кілька різних технологій.

Не лише Туреччина: США та Велика Британія також розробляють електромагнітну зброю

EJDERHA є частиною ширшої світової тенденції.

Армії різних країн намагаються знайти спосіб протистояти масовому застосуванню дешевих безпілотників без надмірного витрачання дорогих боєприпасів.

Leonidas — США

Компанія Epirus у вересні 2025 року повідомила про успішне ураження групи з 49 безпілотників одним імпульсом. У січні 2026 року вона оприлюднила результати окремого випробування проти оптоволоконного дрона.

RapidDestroyer / RF DEW — Велика Британія

У квітні 2025 року британське Міноборони повідомило про успішні випробування радіочастотної зброї проти груп безпілотників. Заявлена дальність системи — до одного кілометра.

Ці приклади свідчать, що електромагнітна протидронова зброя поступово виходить за межі лабораторних досліджень.

Водночас між демонстрацією технології, її серійним виробництвом і масштабним застосуванням у бойових умовах може минути значний час.

Тому заяви оборонних компаній необхідно оцінювати разом із даними про державні закупівлі, незалежні випробування, експлуатацію та фактичну ефективність.

Чому електромагнітна зброя може бути економічно вигідною

Одна з головних проблем сучасної протиповітряної оборони — співвідношення вартості атаки та її відбиття.

Для виробника дешевих безпілотників масовані удари можуть залишатися економічно вигідними навіть за значних втрат.

Оборонна сторона змушена витрачати боєприпаси, які коштують дорожче, потребують складного виробництва й мають обмежені запаси.

HPEM може змінити цю економіку.

Після закупівлі та розгортання комплексу кожне застосування електромагнітної зброї не потребує окремої ракети.

Основними змінними витратами стають електроенергія, технічне обслуговування та ресурс обладнання.

Наприклад, британське Міністерство оборони оцінювало один імпульс свого експериментального комплексу RF DEW приблизно у 10 пенсів. Це показник конкретної британської програми, який не можна автоматично переносити на EJDERHA.

Вартість самої турецької системи та її експлуатації у відкритому повідомленні ASELSAN не розкривалася.

Економічні переваги також не означають повної відсутності витрат.

Потужні електромагнітні системи потребують:

  • Стабільного електроживлення.
  • Обладнання для генерації потужного випромінювання.
  • Систем охолодження.
  • Радіолокаційних та оптичних засобів виявлення.
  • Регулярного технічного обслуговування.

Тому остаточна економічна ефективність залежатиме від вартості всього комплексу, частоти його застосування, ресурсу обладнання та кількості реально нейтралізованих загроз.

Які слабкі місця має EJDERHA

Попри успішну демонстрацію, електромагнітна зброя не є універсальним захистом від дронів.

Її потенційні недоліки безпосередньо випливають із фізики поширення електромагнітних хвиль та особливостей застосування.

1. Обмежена дальність

Електромагнітна енергія під час поширення розподіляється в просторі, а її інтенсивність на цілі залежить від відстані та характеристик антени.

Це означає, що ефективність впливу може знижуватися зі збільшенням дистанції.

Випробування на одному кілометрі є важливим результатом, але такий радіус не можна автоматично вважати гарантованим для всіх типів безпілотників.

2. Залежність від геометрії цілей

Для ураження дрона необхідно забезпечити достатній рівень електромагнітного впливу на його електроніку.

Перешкоди, рельєф місцевості та розташування безпілотників можуть ускладнювати застосування системи.

Дрон, який рухається низько між будівлями або за природними перешкодами, може становити складнішу ціль, ніж апарат у відкритому повітряному просторі полігона.

3. Неоднакова стійкість електроніки

Різні типи безпілотників використовують різну електронну архітектуру.

На результат впливають конструкція, екранування електроніки та ступінь захищеності електричних ланцюгів.

Військові розробники можуть застосовувати спеціальні рішення для підвищення електромагнітної стійкості апаратів.

Дослідження Australian Army Research Centre підтверджує, що екранування електроніки є одним із можливих способів протидії високопотужному мікрохвильовому випромінюванню, хоча це здатне збільшувати масу, складність і вартість безпілотників.

4. Ризик впливу на власне обладнання

Електромагнітне випромінювання не розрізняє електроніку за принципом «своя» чи «чужа».

У разі недостатньо контрольованого застосування потужні імпульси потенційно можуть створювати ризики для інших електронних систем, що перебувають у зоні впливу.

Це особливо важливо для військових об’єктів, насичених засобами зв’язку, сенсорами та безпілотними системами.

Тому впровадження HPEM потребує ретельного планування безпеки та електромагнітної сумісності.

5. Потреба в енергетичній інфраструктурі

Попри відсутність традиційних боєприпасів, електромагнітна зброя не може працювати без значних енергетичних ресурсів.

Потужність джерела живлення, швидкість відновлення готовності після імпульсу та ефективність охолодження можуть впливати на здатність системи протидіяти тривалим атакам.

Відповідні експлуатаційні показники EJDERHA у відкритому повідомленні про листопадові випробування не деталізовані.

Чи може EJDERHA бути корисною Україні

Для України розвиток електромагнітної зброї має не лише теоретичне значення.

Російські FPV-дрони залишаються серйозною загрозою для військової логістики, бронетехніки, особового складу та інфраструктури поблизу фронту.

Особливо складною стала протидія апаратам з оптоволоконним керуванням.

Їхня стійкість до стандартного радіоелектронного придушення змушує шукати альтернативні засоби захисту.

Теоретично системи класу EJDERHA могли б доповнювати оборону на кількох рівнях.

Захист військових об’єктів

Стаціонарні або мобільні HPEM-комплекси потенційно можуть використовуватися для посилення захисту військової інфраструктури від малих безпілотників.

У цьому сценарії важливою перевагою є можливість швидкого впливу на кілька цілей без витрачання ракет.

Однак ефективність залежатиме від здатності системи вчасно виявляти цілі та створювати достатньо інтенсивне випромінювання.

Протидія FPV-дронам

Найперспективнішим напрямом може бути нейтралізація малих FPV, зокрема оптоволоконних.

Тут EJDERHA потенційно заповнює прогалину, яку залишає традиційна РЕБ.

Водночас важливо розуміти, що електромагнітна зброя не замінює інші засоби захисту.

Оптимальна модель передбачала б поєднання раннього виявлення, РЕБ, вогневого ураження, дронів-перехоплювачів та систем спрямованої енергії.

Захист критичної інфраструктури

У перспективі HPEM може бути корисною для протидії малим безпілотникам поблизу окремих важливих об’єктів.

Однак застосування потужного електромагнітного випромінювання в умовах щільної забудови потребуватиме особливо суворих вимог безпеки.

Захист електростанцій, промислових підприємств або транспортної інфраструктури вимагає оцінювання ризиків для власних електронних систем.

Важливо також не перебільшувати можливості такої зброї.

Немає достатніх підстав стверджувати, що EJDERHA здатна забезпечити ефективний захист від усіх типів ударних безпілотників, зокрема великих далекобійних апаратів.

Її заявлена спеціалізація — передусім малі та мікробезпілотники.

Чому Україна не може просто замінити РЕБ електромагнітними гарматами

На перший погляд, система, яка знешкоджує десятки дронів за секунди, здається ідеальним рішенням.

Однак сучасне поле бою значно складніше за полігонний сценарій.

Загрози можуть надходити з різних напрямків і на різних висотах. Безпілотники можуть використовувати рельєф місцевості, діяти окремо чи групами, застосовувати автономні алгоритми та різні способи керування.

Водночас українські війська потребують захисту великої кількості об’єктів, позицій та логістичних маршрутів.

Навіть високоефективний комплекс має обмежену зону дії.

Це означає, що для масштабного прикриття фронту знадобилася б значна кількість систем, відповідна інфраструктура та інтеграція з іншими засобами оборони.

Тому головна цінність EJDERHA полягає не в можливості повністю замінити традиційну ППО чи РЕБ, а у створенні нового елемента багаторівневого захисту.

Саме таку концепцію просуває і сама ASELSAN.

EJDERHA — частина турецького «Сталевого купола»

Турецька система розробляється в межах масштабної оборонної архітектури ÇELİK KUBBE, або «Сталевий купол».

Ідея полягає в об’єднанні різних засобів виявлення та ураження повітряних цілей у єдину систему.

До неї входять радіолокаційні станції, системи протиповітряної оборони, засоби радіоелектронної боротьби, лазерні комплекси та інші технології протидії загрозам.

ASELSAN також розвиває спеціалізовані системи боротьби з безпілотниками, серед яких лазерна GÖKBERK, автономна кінетична GÖKALP та інші засоби.

У цій архітектурі EJDERHA має доповнювати інші системи, насамперед у боротьбі з малими безпілотниками.

Це відображає ширшу зміну оборонної концепції.

Якщо раніше повітряний захист значною мірою будувався навколо перехоплення літаків, вертольотів і ракет, то сучасна війна змушує враховувати масове застосування малих, дешевих і низьковисотних цілей.

Для протидії їм необхідні спеціалізовані технології, здатні швидко реагувати та забезпечувати прийнятну вартість кожного перехоплення.

Від гучної демонстрації до справжньої бойової ефективності

Головне питання, яке залишилося після випробувань EJDERHA, — наскільки показаний результат можна відтворити в реальних бойових умовах.

ASELSAN продемонструвала можливість нейтралізації великої кількості дронів за короткий час.

Однак для оцінювання практичної ефективності необхідно знати більше.

Зокрема:

  1. Якою була дистанція до всіх 51 дрона?
  2. Наскільки щільно вони розташовувалися в повітряному просторі?
  3. Які саме типи електроніки використовувалися в цих безпілотниках?
  4. Чи могли апарати відновити роботу після електромагнітного впливу?
  5. Як система діятиме проти дронів із підвищеною електромагнітною стійкістю?
  6. Наскільки ефективним буде комплекс під час тривалих і повторюваних атак?
  7. Яка вартість закупівлі, розгортання та експлуатації одного комплексу?

Відповіді на ці питання визначатимуть реальну військову цінність технології.

Особливе значення матимуть незалежні випробування та експлуатація поза контрольованими умовами полігона.

Наявність серійного виробництва, про яке повідомляє виробник, є важливою ознакою готовності технології до подальшого впровадження. Проте сама собою вона ще не підтверджує результативності в реальному бою.

Чи змінить електромагнітна зброя війну дронів

Випробування EJDERHA стали ще одним свідченням того, що протидронова оборона вступає в новий технологічний етап.

Поява систем, здатних одночасно впливати на електроніку кількох безпілотників, відкриває перспективу боротьби з масованими атаками без використання великої кількості традиційних боєприпасів.

Найважливішим є потенціал протидії оптоволоконним FPV-дронам.

Саме ці апарати продемонстрували одну з головних слабкостей традиційної РЕБ: якщо командний сигнал передається кабелем, звичайне придушення радіочастот не здатне розірвати зв’язок між оператором і безпілотником.

Електромагнітна зброя пропонує інший підхід — впливати не на канал керування, а на бортову електроніку.

Водночас її ефективність обмежена дальністю, енергетичними можливостями, характеристиками цілей і складністю реального бойового середовища.

Для України такі системи потенційно можуть стати важливим доповненням до наявних засобів протидронового захисту. Особливо там, де необхідно протистояти груповим атакам малих безпілотників або апаратам, стійким до звичайного радіоелектронного придушення.

Проте станом на листопад 2026 року відкриті результати випробувань EJDERHA ще не дають підстав говорити про появу універсального захисту від FPV-дронів.

Справжнє значення турецької розробки полягає не стільки в символічній цифрі 51, скільки в демонстрації нового принципу оборони: замість перехоплення кожного дрона окремою ракетою чи снарядом — можливість одночасно виводити з ладу електроніку кількох повітряних цілей.

Якщо ця технологія підтвердить свою ефективність у складних бойових умовах і виявиться економічно придатною для масштабного розгортання, вона може суттєво змінити підходи до захисту від безпілотників.

Але остаточну відповідь дадуть не рекордні демонстрації, а результати незалежних перевірок і реального застосування.

Вверх