Українці, які після повномасштабного вторгнення РФ знайшли прихисток за кордоном, поступово інтегруються в іноземні ринки праці
Серед працевлаштованих українських громадян за кордоном уже більшість повідомляє, що заробляє більше, ніж до повномасштабного вторгнення. Це майже на 20 відсоткових пунктів вище, ніж у листопаді 2022 року.
Приблизно половина серед працевлаштованих за кордоном українців працює не за тією спеціальністю, за якою працювала до великої війни. За понад рік ця частка дещо знизилася – з 60% до 51%. Натомість на 8 в. п. зросла частка тих, хто знайшов роботу за своєю або суміжною спеціальністю.
Попри загальне зменшення отримуваної підтримки, рівень допомоги українцям за кордоном залишається значним. Приблизно 71% біженців отримує якусь підтримку від уряду країни перебування. У листопаді 2022 року цей показник становив 92,5%.
Як і раніше, найщедрішою до біженців державою є Німеччина. У цій країні майже три чверті українських біженців відвідують мовні курси, отримують соціальні виплати та забезпечені житлом.
Найбільшою мірою зменшилася допомога біженцям у Польщі. У листопаді 2022 року лише 9,4% українців у цій країні повідомляли, що не отримують жодної допомоги. У січні 2024 року понад половина не отримує підтримки від польського уряду.
Станом на кінець січня 2024 року за кордоном через війну перебуває 4,9 млн українців. Переважна більшість біженців – це жінки (найбільша частка – жінок віком 35-44 років – 13%) та діти.
За розрахунками Центру економічної стратегії, за межами України за різними сценаріями можуть залишитись від 1,4 млн до 2,3 млн українців.
- У жовтні 2023 року Євросоюз продовжив тимчасовий захист для біженців з України до 4 березня 2025 року.
- За підсумками 2023 року в Німеччині зафіксовано рекорд зайнятості. Значний внесок зробили українці.
- Частка українців, які вирішили залишитись у Польщі, скоротилася до 19% станом на березень 2024 року з 36% у квітні 2023 року.
За матеріалами biz.liga.net
