Вперше за понад 30 років президент США Дональд Трамп оголосив про намір відновити ядерні випробування. Рішення викликало шок навіть серед союзників Вашингтона: США, Росія та Китай дотримувалися неформального мораторію ще з 1990-х. Північна Корея лишалася єдиною державою, яка проводила реальні випробування (шість разів у 2006–2017 рр.). Попри це, США продовжували тестувати неозброєні ракети Minuteman III і проводити “субкритичні експерименти” — моделювання вибухів без детонації, що повністю замінює реальні ядерні вибухи (усього Америка провела 1030 ядерних тестів — більше, ніж будь-яка інша країна в історії). Що стоїть за цією заявою, наскільки вона реалістична і чому вона може запустити “ефект доміно” для глобальної безпеки — пояснюємо.
“Почати негайно”: що саме сказав Трамп
Під час виступу у Південній Кореї, напередодні зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном, Дональд Трамп заявив, що доручив Пентагону “розпочати тестування ядерної зброї на рівних умовах з Росією та Китаєм”.
“Схоже, всі вони проводять ядерні випробування. Ми теж повинні діяти”, — сказав він, назвавши Міністерство оборони “Department of War” — “міністерством війни”.
Це перше подібне формулювання від будь-якого американського лідера з 1992 року — часу, коли США провели останній ядерний підземний вибух. Виступ Трампа відразу підхопили російські ЗМІ як “доказ” нібито американської агресивності, а європейські партнери США — як ознаку повернення ядерного популізму.
Чому це сталося саме зараз
Офіційно Трамп не пояснив мотивів. Але аналітики The Washington Post, Politico та Bloomberg сходяться: заява стала емоційною реакцією на російські ядерні демонстрації. У жовтні Москва повідомила про “успішні тести” крилатої ракети “Буревісник” і підводної торпеди “Посейдон”, які нібито мають ядерний двигун і здатні атакувати США з океану. Ніяких підтверджених ядерних вибухів не було — але Трамп сприйняв це як виклик.
“Це не стратегічне рішення, а психологічна реакція. Трамп реагує на Росію, а не планує оборону США”, — вважає The Atlantic.
Політичний контекст теж очевидний:
- заява пролунала напередодні зустрічі з Сі Цзіньпіном;
- у США розпочинається виборча кампанія, де “твердість” і “патріотизм” — ключові меседжі;
- для електорату Трампа демонстрація сили виглядає як “повернення величі”.
Чи справді США можуть відновити ядерні випробування
Поки що — ні.
Як зазначає Washington Post, навіть якщо Білий дім ухвалить рішення, реальні вибухові тести неможливо провести “негайно”.
Причини:
- Об’єкти для тестів у Неваді законсервовані; їх треба модернізувати.
- У США майже не залишилося активних спеціалістів, які працювали на підземних полігонах у 1980-х.
- Вартість підготовки — сотні мільйонів доларів.
- Політичний спротив у Конгресі буде колосальним.
“Повернення до вибухових тестів може зайняти роки, а не тижні, і вимагатиме окремого рішення Конгресу”, — пише Politico.
Тобто зараз це не військовий наказ, а політичний сигнал — радше демонстрація волі, ніж реальний план.
Як відреагував світ
Міжнародна організація з контролю за забороною ядерних випробувань (CTBTO) виступила з офіційною заявою:
“Будь-яке вибухове ядерне випробування буде шкідливим для миру та безпеки. Світ 30 років утримувався від цього — не варто починати знову.”
Євросоюз закликав США “пояснити контекст і не порушувати міжнародні зобов’язання”. Росія — навпаки — “залишає за собою право діяти відповідно”, якщо Америка “зруйнує мораторій”. У Пекіні офіційна реакція була стриманою, але китайські експерти назвали заяву Трампа “пропагандистською, а не технічною”.
Що говорять експерти
“США мають 1030 випробувань за плечима. Це втричі більше, ніж у Росії. Вони не потребують нових вибухів, щоб підтвердити надійність арсеналу”, — каже Гері Саморе, колишній радник Білла Клінтона.
“Трамп грає у небезпечну гру: спроба виглядати сильним може підірвати реальну стабільність. Це психологічна, а не стратегічна політика”, — додає аналітик Центру стратегічних досліджень CSIS, Марк Кансіан.
Які наслідки для світу
- Розрив 30-річного консенсусу. Якщо США підуть на вибухове тестування, Китай і Росія отримають виправдання зробити те саме.
- Нова гонка озброєнь. Навіть одиничний підрив стане сигналом до модернізації арсеналів у десятках країн.
- Підрив системи нерозповсюдження. Держави, як Іран чи КНДР, можуть послатися на “подвійні стандарти Заходу”.
- Моральний удар по США. Лідер, який роками виступав за контроль над ядерними випробуваннями, перетворюється на порушника власних правил.
Що це означає для України
Для України така ескалація має щонайменше три наслідки:
- Зміна фокусу США. Повернення до “великої ядерної політики” може відтіснити українське питання на другий план.
- Нові ризики від Росії. Кремль може використати американську риторику як прикриття для власних провокацій — від погроз “тактичним” ударом до експериментів із носіями.
- Зміна дипломатичного клімату. Якщо відновиться глобальна ядерна гонка, будь-які спроби створити нову архітектуру безпеки в Європі (зокрема “Budapest-2”) стануть майже неможливими.
Рішення Трампа — не про зброю, а про психологію. Америка, що десятиліттями лідирувала у контролі над ядерною ескалацією, раптом вирішує грати в гру, яку вже давно виграла. Світ, який з 1990-х жив без вибухів у пустелі, знову чує їхній відгомін — поки що політичний. Але якщо він стане реальним, холодна війна 2.0 перетвориться на ядерну гонку 3.0.
Для України — це потенційно погана новина: новий виток ядерної напруги зменшить фокус Заходу на стримуванні Росії в Європі й поверне політику у формат великих держав, де малим гравцям залишаються лише наслідки.
За матеріалами liga.net
