“Дірки в небі” та тиск на тил: розбір серії атак України по території ворога 7 лютого

За одну добу в новинному потоці зійшлися одразу кілька сюжетів: ГУР МО України відзвітувало про ураження комплексу ближньої ППО «Панцирь-С1», двох «Торів» та двох радіолокаційних станцій, а паралельно з’явилися повідомлення про удари по енергетичному об’єкту в Бєлгороді, по хімзаводу в Редкіно та по нафтобазі «Балашово» в Саратовській області, про що окремо інформував Генеральний штаб ЗСУ.

Нижче — розбір, що саме відомо, що поки не піддається незалежній перевірці, і чому ці цілі важливі.

Що заявило ГУР: шість уражених цілей і важливий нюанс

У повідомленні ГУР йдеться, що протягом січня спецпідрозділ «Примари» здійснював операції вздовж лінії бойового зіткнення і уразив: «Панцирь-С1», «Тор-М1», «Тор-М2» разом із транспортно-заряджальною машиною, модуль РЛМ-МЕ зі складу РЛК «Небо-М» та РЛС «Противник-ГЕ».

Ключовий нюанс тут — уточнення про транспортно-заряджальну машину (ТЗМ). Для ППО ближньої дії боєкомплект і темп перезаряджання — це фактично «друга половина живучості». Навіть якщо пускова не знищена повністю, втрата або пошкодження машини забезпечення часто зменшує здатність швидко відновити готовність під повторними нальотами.

«Очі» ППО: чому радари — це не “другорядне”

Сучасна ППО — це мережа: виявлення → супровід → розподіл цілей → ураження. У цій логіці радари — це “очі” та “нерви”.

РЛМ-МЕ (у складі «Небо-М»)

РЛМ-МЕ — один із модулів багатодіапазонного радіолокаційного комплексу «Небо-М». У відкритих довідкових описах такі модулі розглядають як елемент далекого/висотного огляду, який допомагає будувати повітряну картину і передавати дані далі — тим, хто стріляє.

«Противник-ГЕ»

«Противник-ГЕ» — мобільна 3D-РЛС огляду повітряного простору (трикоординатна), яка у типових описах призначена для виявлення та супроводу цілей і видачі даних на командні пункти/дивізіони.

Момент ураження «Противник-ГЕ». 7 лютого 2026 року. Джерело: ГУР МО

Чому це важливо саме зараз: у війні, де значну частину загроз створюють дрони та крилаті ракети, “вікно” між виявленням і підльотом часто маленьке. Якщо радарів менше або вони працюють гірше, то:

  • падає якість раннього попередження;
  • зростає навантаження на інші датчики;
  • комплекси ближньої дії змушені частіше працювати «наосліп» або з гіршим цілевказанням.

«Щит» ближньої зони: чому саме «Панцирь» і «Тор» — цілі №1

І «Панцирь-С1», і «Тор» належать до класу систем, які зазвичай ставлять там, де потрібно “дотиснути” повітряну оборону на фінальній ділянці: захистити об’єкти/позиції від дронів, вертольотів, окремих типів ракет і високоточної зброї.

«Панцирь-С1»

У відкритих профілях системи його описують як комплекс дуже ближньої ППО з ракетно-гарматним озброєнням для перехоплення різних повітряних цілей у відносно невеликому радіусі.

Момент ураження «Панцирь-С1». 7 лютого 2026 року. Джерело: ГУР МО

«Тор-М1 / Тор-М2»

Для сімейства «Тор» у відкритих довідках акцентують роль проти високоточних засобів ураження (у тому числі крилатих ракет і дронів) та можливість працювати в умовах перешкод, а новіші модифікації загалом описують як такі, що мають кращі сенсори/алгоритми й вищу ефективність по масових цілях.

Практичний сенс “вибивання” саме цих систем: коли зменшується кількість “перехоплювачів останнього рубежу”, стає простіше:

  • перевантажувати оборону комбінованими нальотами (дрони + ракети);
  • “продавлювати” коридори для подальших ударів;
  • підвищувати втрати ППО через брак часу/боєкомплекту/цілевказання.
Момент ураження «Тор-М2» та ТЗМ. 7 лютого 2026 року. Джерело: ГУР МО

Тилові удари: енергія, паливо, логістика

Паралельно з історією про ППО, з’явився блок новин про ураження об’єктів на території РФ і на ТОТ.

Бєлгород: повідомлення про удар по ТЕЦ «Луч» і відключення

У повідомленнях про інцидент у Бєлгороді фігурує ураження ТЕЦ «Луч», після чого в частині міста та районів фіксували відключення електропостачання; згадувалося й підтвердження факту відключень з боку губернатора В’ячеслава Гладкова.

Після обстрілу в частині міста, зокрема в центрі, зникло електропостачання. Як повідомляють місцеві жителі, в об’єкт влучило щонайменше 4 ракети.

Минулі удари по ТЕЦ

Це щонайменше п’ятий удар по цьому енергетичному об’єкту з осені 2025 року. Також 5 лютого Сили оборони уразили ще одну ТЕЦ та підстанцію на Бєлгородщині.

Сили оборони України завдали ракетного удару по Бєлгороду. 5 лютого 2026 року. Джерело: Exilenova+

На сайті «Белгородэнерго» повідомляли, що в районі села Стрілецьке, поряд із яким розташована підстанція «Фрунзенская», та в центрі Бєлгорода, де завдали удару по ТЕЦ «Белгород», фіксуються численні пошкодження електрообладнання.

Тверська область: атака по Редкінському заводу

Повідомлялося про атаку дронами на підприємство в Редкіно, пожежу, а місцева влада говорила про займання на одному з підприємств округу; окремо підкреслювалося, що завод фігурує в санкційних списках і пов’язаний з хімічною продукцією для авіаційної та оборонної сфери.

Місцеві мешканці чули серію вибухів, після яких на території підприємства зайнялася пожежа.

Після вибухів на заводі виникло кілька осередків займання, а очевидці скаржаться на різкий хімічний запах у районі підприємства.

Місцева влада підтвердила факт атаки. Тимчасовий виконувач обов’язків губернатора Тверської області Віталій Корольов заявив, що вночі 7 лютого внаслідок «відбиття атаки БПЛА» сталося займання на одному з підприємств Конаковського округу. За його словами, постраждалих немає, а на місці працюють екстрені служби.

Наслідки атаки на територію Редкинського дослідного заводу. Фото: Astra

Ціль має стратегічне значення для російського військово-промислового комплексу. Редкинський завод спеціалізується на випуску унікальної хімічної продукції, необхідної для авіаційної та космічної галузей ворога.

Через залученість до оборонних замовлень підприємство перебуває під санкціями США та Великої Британії. Сили оборони вже відпрацьовували по цьому об’єкту раніше: завод зазнавав ударів у червні 2024 року та двічі у вересні 2023-го. Завод розташований на відстані понад 1000 кілометрів від України.

Цей об’єкт має критичне значення для російської ракетної програми, адже саме тут синтезують унікальне авіаційне паливо децилін (Т-10). Децилін — це високоенергетичний компонент, необхідний для роботи двигунів стратегічних крилатих ракет Х-101, Х-555 та «Калибр».

Завдяки високій густині енергії це пальне дозволяє ракетам долати відстані понад 2500 кілометрів при збереженні компактних розмірів паливних баків. Також Т-10 не замерзає при температурах нижче -50 °C, що дозволяє стратегічній авіації здійснювати пуски з великих висот.

«Балашово» та пункти управління БпЛА: заява Генштабу

Генштаб повідомив про ураження нафтобази «Балашово» в Саратовській області, а також низки цілей на ТОТ — зокрема пунктів управління БпЛА, ремонтного підрозділу, РСЗВ і районів зосередження живої сили (з уточненням, що результати ще перевіряються).

Те, що в один інформаційний вузол зійшлися новини про ураження радарів і комплексів ближньої ППО, а також про удари по енергетиці й паливно-логістичних об’єктах, добре показує логіку сучасної війни: перемога не лише на лінії фронту, а й у “невидимій” боротьбі за сенсори, перехоплювачі та постачання. Заява ГУР про ураження «очей» і «щита» (РЛС + «Тор/Панцирь») накладається на повідомлення Генштабу про роботу по тилу й управлінню БпЛА — і разом це виглядає як спроба позбавляти противника можливості одночасно захищатися і бити.

За матеріалами militarnyi.com

Вверх