€300 млн, виробництво дронів у Фінляндії та десять тепловозів: що підписали Україна й Фінляндія

Україна та Фінляндія домовилися про розширення співпраці в оборонній промисловості, виробництві безпілотників, супутниковому зв’язку, будівництві та залізничному транспорті. За підсумками бізнес-форуму 22 жовтня сторони підписали сім документів із загальним заявленим потенціалом майже €300 млн. Однак більшість домовленостей поки не означають гарантованих інвестицій або запуску виробництва. Розбираємо, які саме проєкти погодили, що Україна отримає безоплатно та наскільки реальними є заявлені €300 млн.

Сім документів на €300 млн: що відбулося в Києві

22 жовтня 2026 року в Києві відбувся Українсько-фінський бізнес-форум за участю президента України Володимира Зеленського, прем’єр-міністра України Сергія Корецького та прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо.

Головним результатом зустрічі стало підписання семи документів між державними структурами, оборонними підприємствами та промисловими об’єднаннями двох країн.

За повідомленням Кабінету Міністрів України, їхня загальна потенційна вартість становить майже €300 млн.

Найбільшу увагу привернули домовленості щодо створення виробничих потужностей для українських безпілотників на території Фінляндії. Ідеться про співпрацю з фінськими компаніями Patria та Insta, а також про можливість розвитку супутникових комунікацій за участю Nokia Defense й ICEYE.

Ще один результат стосується української залізниці: Фінляндія погодилася безоплатно передати десять дизельних локомотивів Dv12 разом із запчастинами.

Принципове уточнення міститься у формулюванні самого уряду: підписані документи стосуються потенційної співпраці. Це означає, що заявлені €300 млн не можна автоматично вважати вже залученими інвестиціями, профінансованими контрактами або новим пакетом безповоротної фінансової допомоги.

Що саме підписали: повний перелік семи документів

Офіс президента опублікував перелік усіх семи домовленостей із зазначенням учасників та предмета співробітництва.

№УчасникиЗміст документаЩо фактично погоджено
1МВС України та Kenno TechМеморандум про співпрацю у сфері захисних броньованих бар’єрів і модульних конструкційОснову для подальшої співпраці, без оголошеного контракту на постачання
2Центр досліджень безпілотних систем та Patria GroupМеморандум про продовження стратегічної співпраці щодо безпілотних систем військового й подвійного призначенняПідтверджено намір створити спільне підприємство у Фінляндії
3Федерація роботодавців України та Конфедерація фінської промисловостіМеморандум про співпрацю та створення Українсько-фінської промислової радиОрганізаційні засади нового механізму взаємодії бізнесу
4Міноборони України, Nokia Defense та ICEYEЛист про наміри щодо співпраці в космічній сферіНамір розвивати можливості супутникового зв’язку Міноборони
5«Авантаж Технолоджи» та Elematic OyjЛист про наміри щодо індустріального житлового будівництваОпрацювання проєкту будівництва житла та заводу збірного залізобетону в Україні
6«Бавовна Мілтек» та InstaСпільна заява про наміри щодо важких безпілотних авіаційних системНамір створити у Фінляндії потужності для розроблення та виробництва важких БпЛА
7Прем’єр-міністри України та ФінляндіїСертифікат про безоплатну передачу десяти тепловозівДокументально оформлено рішення про передачу конкретного рухомого складу

За змістом ці документи суттєво відрізняються. Частина закладає основу для майбутніх інвестицій і спільних підприємств, інша передбачає розвиток технологічної та організаційної співпраці. Лише домовленість щодо локомотивів стосується конкретно визначеного майна, яке Фінляндія зобов’язалася передати Україні.

Виробництво українських дронів у Фінляндії: чому це важливо

Однією з основних домовленостей стала спільна заява української «Бавовна Мілтек» та фінської Insta.

Компанії заявили про намір створити у Фінляндії виробничі й конструкторські потужності для важких безпілотних авіаційних систем, зокрема дронів-бомбардувальників і носіїв.

Це важливий напрям для українського оборонно-промислового комплексу, оскільки передбачає не просто продаж технологій чи імпорт готового озброєння, а можливість розгортання спільної виробничої інфраструктури в іншій державі.

Потенційно такий формат відкриває кілька можливостей.

По-перше, частину виробництва можна розмістити на території країни НАТО, де підприємства не перебувають під безпосередньою загрозою російських ракетних і дронових ударів, характерною для України.

По-друге, українські розробники можуть отримати доступ до фінської промислової бази, інженерних компетенцій, постачальників і виробничих стандартів.

По-третє, спільне підприємництво створює можливості для кооперації на європейському оборонному ринку, хоча конкретний порядок продажу продукції, експорту технологій і використання виробничих потужностей потребуватиме окремих домовленостей.

Водночас станом на 23 жовтня не оголошено підтвердженої дати запуску такого виробництва, його потужності, обсягу фінансування та кількості запланованих безпілотників.

Отже, говорити про вже відкритий завод або гарантовані серійні постачання було б передчасно.

Ще один проєкт із Patria: спільне підприємство для безпілотних систем

Окремий меморандум підписали Центр досліджень безпілотних систем і фінська Patria Group.

Документ підтверджує намір створити у Фінляндії спільне підприємство для розроблення та виробництва безпілотних систем військового й подвійного призначення.

Особливість цієї домовленості полягає в тому, що йдеться про продовження стратегічної співпраці, а не про початок переговорів із нуля.

Ще 23 серпня 2026 року Україна та Фінляндія підписали три меморандуми щодо розвитку безпілотних спроможностей у повітрі, на морі та на суші.

Тоді сторони розглядали виготовлення дронів у Фінляндії для потреб України та Європи, розвиток морських безекіпажних систем і створення підприємства з випуску наземних роботизованих комплексів.

Нинішній меморандум із Patria підтверджує продовження цього напряму. Однак сам факт повторного підписання документа ще не доводить, що спільне підприємство зареєстровано, профінансовано чи запущено.

Drone Deal: як ці домовленості пов’язані з ширшою оборонною угодою

Нове співробітництво не виникло раптово.

23 вересня 2026 року президенти України та Фінляндії підписали в Нью-Йорку міждержавну угоду про поглиблену оборонну та безпекову співпрацю у форматі Drone Deal.

За інформацією Міністерства оборони Фінляндії, ця рамкова угода передбачає можливість:

  • передавання технологій і професійних знань;
  • проведення спільних досліджень та розробок;
  • розвитку інновацій і спільного промислового виробництва;
  • спрощення адміністративних процедур, зокрема пов’язаних з експортними дозволами.

Важливо, що Drone Deal — це не один окремий контракт на закупівлю дронів і не безумовне зобов’язання Фінляндії профінансувати їхнє виробництво.

Це рамкова міждержавна домовленість, яка формує передумови для співпраці оборонних підприємств.

Документи, підписані 22 жовтня, можна розглядати як наступний етап практичного наповнення Drone Deal конкретними промисловими проєктами.

Утім, кожен із них потребуватиме подальших рішень щодо інвестицій, розподілу виробничих функцій, інтелектуальної власності, експортних дозволів і закупівель.

Nokia та ICEYE: чи отримає Україна новий супутниковий зв’язок

Четвертий документ стосується космічних технологій.

Міністерство оборони України та фінські Nokia Defense й ICEYE підписали лист про наміри щодо розвитку співпраці в космічній сфері, зокрема посилення можливостей супутникового зв’язку.

Ця домовленість має значення в контексті стійкості військових комунікацій.

Для України супутникові системи важливі не лише як резервний канал передавання інформації. Вони забезпечують зв’язок у районах пошкодженої інфраструктури та можуть підтримувати роботу військових систем, що потребують надійної передачі даних.

ICEYE вже має досвід співпраці з Україною у сфері супутникової розвідки. Зокрема, у січні 2026 року компанія оголосила про розширення доступу українського оборонного відомства до радіолокаційних супутникових знімків.

Але супутникова розвідка та супутниковий зв’язок — різні технологічні напрями.

1 жовтня Nokia та ICEYE оголосили про окреме партнерство з розроблення захищених систем супутникового зв’язку на низькій навколоземній орбіті.

Концепція передбачає створення систем, у яких країни-користувачі зможуть контролювати супутники, наземну інфраструктуру та термінали. За планами компаній, перші комунікаційні супутники мають запустити у 2028 році.

Жовтневий лист про наміри з українським Міноборони створює можливість розвивати цей напрям співпраці, але не є підтвердженням того, що Україна вже закупила відповідну систему або отримала нові супутники та термінали.

Також не оголошено її конкретної вартості, конфігурації чи строків розгортання в Україні.

Десять фінських тепловозів: найбільш конкретний результат форуму

На відміну від оборонних та інвестиційних меморандумів, залізнична домовленість стосується чітко визначеного майна.

Фінляндія погодилася безоплатно передати Україні десять дизельних локомотивів Dv12 та комплект запасних частин.

22 жовтня фінська залізнична компанія VR Group повідомила про рішення позачергових загальних зборів щодо передачі державі права власності на десять локомотивів і пакет запчастин.

За офіційними даними фінської залізничної компанії VR Group, загальна оціночна вартість десяти дизельних локомотивів і комплекту запасних частин становить приблизно €2,1 млн.

22 жовтня 2026 року компанія ухвалила рішення передати ці активи у власність держави Фінляндія для подальшої безоплатної передачі Україні.

Отже, €2,1 млн — це вартість залізничної техніки та запчастин, а не грошовий грант чи кошти, які Україна отримає на рахунок.

Фінська держава оголосила про намір передати ці локомотиви Україні як допомогу. Прем’єр-міністри двох країн 22 жовтня підписали відповідний сертифікат.

Водночас необхідно розмежовувати юридичне оформлення передачі та фізичне прибуття техніки. У повідомленнях, доступних станом на 23 жовтня, немає підтвердження, що всі десять локомотивів уже перебувають в Україні та працюють на її залізницях.

Не уточнено також графік транспортування, технічної адаптації та введення машин в експлуатацію.

Для України передача важлива через систематичні російські атаки на залізничну інфраструктуру та рухомий склад.

За заявою прем’єр-міністра Сергія Корецького від 22 жовтня, за попередні півтора року Росія знищила або пошкодила понад 500 українських локомотивів. У таких умовах навіть відносно невелика кількість додаткової тягової техніки може допомогти підтримувати перевезення.

Укриття, житлове будівництво та промислова рада

Окрім оборонних технологій і транспорту, підписані документи охоплюють цивільну інфраструктуру.

Міністерство внутрішніх справ України та фінська Kenno Tech погодили меморандум про співпрацю. Компанія спеціалізується на захисних броньованих бар’єрах і модульних конструкціях.

Цей напрям може бути актуальним для захисту об’єктів і створення інженерних захисних рішень. Однак конкретного обсягу постачань чи вартості проєкту сторони не оголосили.

Паралельно українська «Авантаж Технолоджи» та фінська Elematic Oyj підписали лист про наміри щодо індустріального житлового будівництва й створення заводу збірного залізобетону в Україні.

Таке виробництво потенційно може прискорити спорудження житла завдяки використанню конструкцій заводського виготовлення. Водночас документ ще не підтверджує початку будівництва заводу або реалізації конкретного житлового комплексу.

Сьома за напрямом співпраці домовленість бізнес-форуму — створення Українсько-фінської промислової ради.

Її ініціювали Федерація роботодавців України та Конфедерація фінської промисловості.

Передбачається, що така платформа сприятиме контактам між підприємствами, розвитку інвестиційних проєктів і промисловій кооперації. Проте створення ради саме по собі не означає появи нових виробництв чи виділення фінансування.

Що обговорювали, але не включили до семи підписаних документів

Під час зустрічей українська та фінська сторони порушували й інші важливі питання.

Зокрема, український уряд запропонував Фінляндії долучитися до Фонду страхування воєнних ризиків.

Також обговорювали можливість використання українських підземних газосховищ для створення стратегічних некомерційних запасів газу для Європи.

Сторони домовилися обмінюватися досвідом захисту критичної інфраструктури, а українська делегація звернула увагу на необхідність будівництва мобільних укриттів.

Це перспективні напрями, однак їх не слід змішувати із сімома документами, підписаними під час форуму.

Наприклад, запрошення стати партнером Фонду страхування воєнних ризиків ще не означає погодженого фінського внеску. Обговорення газових резервів також не рівнозначне ухваленню рішення про їхнє формування.

Звідки взялися €300 млн і чи отримає Україна ці гроші

Сума майже €300 млн стала однією з головних новин за підсумками форуму. Проте її економічне значення потребує уточнення.

Кабінет Міністрів називає її загальною вартістю домовленостей про потенційну співпрацю.

У відкритих повідомленнях українських державних органів немає деталізованого розподілу цієї суми за всіма сімома документами.

Зокрема, наразі не оприлюднено, скільки саме коштів передбачається на виробництво безпілотників, супутникові технології, житлове будівництво або інші промислові ініціативи.

Крім того, невідомо, яку частку із заявленого обсягу становитимуть приватні інвестиції, державна підтримка, майбутні контракти чи інші форми фінансування.

Тому важливо розрізняти три речі: потенційну вартість співпраці, юридично оформлені зобов’язання та фактично витрачені або передані ресурси.

У випадку з фінськими локомотивами вже визначено конкретні активи та їхню приблизну вартість — €2,1 млн.

Для більшості інших документів відомі насамперед напрями співпраці, а не завершені інвестиційні рішення.

Отже, повідомлення про €300 млн не дає підстав стверджувати, що Фінляндія вже перерахувала Україні таку суму або гарантувала її повне фінансування.

Що ці домовленості можуть змінити для України

У перспективі підписані документи можуть вплинути на кілька напрямів української економіки та оборони.

Найбільш стратегічним виглядає розвиток спільного безпілотного виробництва у Фінляндії. Він може допомогти диверсифікувати виробничі майданчики, інтегрувати українські розробки до європейських промислових ланцюгів і розширити можливості оборонної кооперації.

Супутниковий напрям важливий для довгострокового розвитку захищених комунікацій. Проте нинішній лист про наміри ще не дозволяє оцінити його майбутній практичний ефект.

Передача тепловозів має найбільш очевидний короткостроковий потенціал, оскільки йдеться про вже наявну техніку, яка після доставки та підготовки може використовуватися для підтримки залізничних перевезень.

У цивільному секторі проєкт заводу збірного залізобетону може розширити можливості відбудови, якщо сторони погодять фінансування й перейдуть до реалізації.

Подальший прогрес можна буде оцінювати за конкретними показниками: реєстрацією спільних підприємств, оголошенням інвестицій, відкриттям виробничих майданчиків, укладенням контрактів, постачанням техніки та введенням об’єктів в експлуатацію.


Українсько-фінський бізнес-форум 22 жовтня став черговим етапом переходу від політичної та оборонної співпраці до конкретних промислових ініціатив.

Сім підписаних документів охоплюють виробництво безпілотників, захисні технології, супутниковий зв’язок, будівництво, бізнесову координацію та залізничний транспорт.

Водночас ці домовленості перебувають на різних стадіях реалізації. Частина з них підтверджує наміри створення майбутніх виробництв, частина визначає нові напрями технологічної співпраці, а одна стосується безоплатної передачі конкретного майна.

Головне питання тепер — не лише в заявленій сумі €300 млн, а в тому, яка її частина перетвориться на профінансовані проєкти, запущені підприємства, вироблену техніку та реальне посилення українських спроможностей.

Саме ці результати, а не кількість підписаних меморандумів, дадуть змогу оцінити практичний масштаб українсько-фінського партнерства.

Вверх