Країни Європейського Союзу домовилися про умови використання €6,6 млрд із Європейського фонду миру, які протягом тривалого часу залишалися заблокованими. Гроші пов’язані з військовою підтримкою України, однак лише частина цієї суми піде на нові закупівлі озброєння.
За погодженою схемою €900 млн спрямують на військову тренувальну місію ЄС EUMAM Ukraine, €1 млрд — на нові спільні закупівлі військового обладнання, а найбільшу частину, €4,7 млрд, — державам ЄС як компенсацію за зброю та іншу військову допомогу, яку вони вже передали Україні. Про домовленість 25 вересня повідомила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
Тому цифра €6,6 млрд потребує важливого уточнення: йдеться не про одноразову передачу Україні €6,6 млрд і не про замовлення нової зброї на всю цю суму.
Принаймні €1,9 млрд уже мають визначене майбутнє призначення — підготовка українських військових і нові закупівлі. Решта €4,7 млрд насамперед закриває фінансові зобов’язання перед країнами, які передавали Україні озброєння раніше.
Водночас частина цих грошей може фактично повернутися до України вдруге: деякі уряди вже заявили, що готові використати отримані компенсації для фінансування нової військової допомоги. Скільки саме — поки невідомо.
Що саме погодили країни ЄС
Формула розподілу €6,6 млрд складається з трьох великих блоків.
€900 млн — EUMAM Ukraine. Це військова тренувальна місія Євросоюзу, яка готує українських військових на території держав ЄС.
€1 млрд — нові спільні закупівлі військового обладнання. Це найбільш пряма частина пакета, яка має перетворитися на нові замовлення.
€4,7 млрд — компенсації державам ЄС за військову допомогу Україні, яку ті вже профінансували або передали зі своїх запасів.
Таким чином, приблизно 71% усієї суми припадає на відшкодування попередніх поставок, а не на нові замовлення.
Але економічно й військово межа не настільки жорстка. Якщо, наприклад, держава раніше передала Україні боєприпаси, системи ППО або бронетехніку, а тепер отримує частину вартості назад із Європейського фонду миру, це зменшує навантаження на її оборонний бюджет. Уряд може використати вивільнені ресурси для поповнення власних запасів або нової допомоги Україні.
Каллас ще на початку вересня говорила, що багато держав повідомили про готовність знову спрямувати отримані з EPF кошти Україні. Але це вже будуть національні рішення, а не автоматична умова нинішнього пакета.
Чому ці €6,6 млрд взагалі були заблоковані
Нинішня домовленість завершує суперечку, яка тривала значно довше, ніж переговори про саму формулу розподілу.
Європейський фонд миру використовувався з перших місяців повномасштабної війни, зокрема для відшкодування країнам ЄС вартості озброєння, яке вони передавали Україні.
Проте частина рішень щодо України в EPF тривалий час блокувалася Угорщиною. У червні 2026 року Каллас заявила, що Будапешт знімає своє вето, після чого €6,6 млрд стали доступними для подальшого розподілу.
Розблокування грошей, однак, не означало автоматичного переказу.
Одразу виникла друга проблема: кому саме вони мають дістатися.
Спочатку значна частина коштів була пов’язана з вимогами держав на компенсацію за вже передане Україні озброєння. Але після кількох років війни частина країн пропонувала використати доступні гроші інакше — максимально спрямувати їх на нові потреби України.
Таким чином суперечка змінилася. Якщо раніше головною перешкодою було угорське вето, то після його зняття держави ЄС почали сперечатися між собою про пропорцію між старими компенсаціями і новою допомогою.
Чому Німеччина і Польща сперечалися про ці гроші
Найвиразніше різницю підходів продемонстрували Німеччина та Польща.
Німеччина пропонувала спрямувати Україні всю розблоковану суму €6,6 млрд. Польща натомість наполягала, що ЄС повинен виконати вже взяті зобов’язання перед державами, які передавали Україні власне військове майно.
Для Варшави це було не абстрактне питання.
Польська влада заявляла, що очікує приблизно €450 млн компенсації за озброєння, раніше передане Україні. Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик у червні наголошував, що недоотримані компенсації фактично означають менше ресурсів для польських збройних сил.
За даними Agence Europe, які публікувалися в червні, заявки держав на компенсацію з EPF значно перевищували суму доступних коштів, тому повне відшкодування всіх задекларованих витрат було неможливим.
Каллас запропонувала компроміс: частину коштів залишити для відшкодувань, а частину зарезервувати для тренувальної місії та нових спільних закупівель.
Саме цей принцип зрештою і ліг в основу погодженої формули.
€4,7 млрд дозволяють провести значні виплати державам, але €1,9 млрд не розчиняються у старих рахунках — їх залишають на підтримку майбутніх потреб України.
Що таке Європейський фонд миру
Попри назву, Європейський фонд миру, або European Peace Facility — це насамперед військово-безпековий фінансовий механізм.
Його створили у березні 2021 року для фінансування заходів у сфері спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС, які мають військові або оборонні наслідки.
EPF існує поза звичайним бюджетом Євросоюзу. Його фінансують безпосередньо країни-члени, а розмір їхніх внесків визначається за ключем, пов’язаним із валовим національним доходом.
Коли фонд створювали, його фінансова стеля становила близько €5,7 млрд на 2021—2027 роки. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну ЄС кілька разів її збільшував.
У березні 2023 року додали приблизно €2,3 млрд, у червні того самого року — ще €4,1 млрд, а в березні 2024-го — €5 млрд спеціально для України.
У результаті загальна фінансова стеля EPF перевищила €17 млрд.
Через фонд можна фінансувати військове й оборонне обладнання, боєприпаси, ракети, пальне, інфраструктуру, технічну допомогу та підготовку військовослужбовців.
Для України EPF став одним із ключових спільних механізмів військової допомоги ЄС.
У 2022—2024 роках через нього мобілізували €6,1 млрд для українських оборонних потреб. Ще €5 млрд у березні 2024 року зарезервували в окремому Ukraine Assistance Fund усередині EPF. Таким чином загальна сума військової підтримки України, закладеної через цей механізм, сягнула €11,1 млрд.
Як працювала система компенсацій
Особливість EPF полягає в тому, що Брюссель не обов’язково сам купує кожен танк, снаряд чи ракету для України.
У перші роки великої війни механізм значною мірою працював за схемою «держава передає — фонд частково компенсує».
Наприклад, країна могла забрати артилерійські боєприпаси чи бронетехніку зі своїх військових складів і відправити їх Україні. Після цього вона подавала в ЄС заявку на відшкодування частини вартості переданого майна.
Це дозволяло розділити фінансовий тягар між усіма членами ЄС.
Країни, які фізично мали більше придатної для України техніки або були готові швидше розлучитися зі своїми запасами, не повинні були самостійно нести всю вартість допомоги.
Для держав східного флангу НАТО ця схема була особливо важливою. Вони одними з перших передавали Україні значні запаси радянської техніки та боєприпасів і паралельно мали фінансувати переозброєння власних армій.
Тому затримка компенсацій стала не лише бухгалтерською проблемою.
Чим довше держава не отримує очікуване відшкодування, тим більшу частину вартості попередньої допомоги вона фактично продовжує нести самостійно.
Чому ЄС поступово переходить від компенсацій до нових закупівель
Модель, яка була ефективною у 2022 році, має очевидне обмеження: запаси європейських армій не нескінченні.
Зі складу можна передати лише те, що там уже є.
Через кілька років великої війни дедалі більша частина допомоги залежить не від рішення відкрити військовий склад, а від здатності оборонних компаній виготовити нові ракети, снаряди, безпілотники, системи ППО та іншу техніку.
Саме тому в березні 2024 року ЄС змінив правила використання частини EPF, створивши Ukraine Assistance Fund на €5 млрд.
Рада ЄС визначила його одним із завдань збільшення спільних закупівель у європейської та норвезької оборонної промисловості. Після перехідного періоду роль компенсації за односторонні передачі зі складів мала поступово обмежуватися.
Тобто загальний напрям політики зміщується від:
«передайте Україні щось зі своїх запасів — ми частково компенсуємо»
до:
«об’єднаймо замовлення і профінансуймо виробництво нової зброї».
Нинішній пакет €6,6 млрд фактично поєднує обидві моделі.
€4,7 млрд закривають стару систему компенсацій.
€1 млрд рухається в напрямку нової — спільних закупівель.
Що Україна може отримати за €1 млрд нових закупівель
Саме €1 млрд на спільні закупівлі є найбільш прямою новою військовою складовою рішення.
Але на цей момент не оголошено детальної номенклатури майбутніх замовлень.
Тому поки не можна стверджувати, що ці кошти вже перетворилися, наприклад, на конкретну кількість ракет ППО, артилерійських снарядів чи безпілотників.
Наступними ключовими етапами будуть:
визначення пріоритетних потреб України, вибір закупівельних механізмів, укладення контрактів із виробниками, виробництво і лише після цього — поставки.
Правила Ukraine Assistance Fund передбачають орієнтацію насамперед на європейську та норвезьку оборонну промисловість, хоча допускають певну гнучкість у ланцюгах постачання.
Практичне значення €1 млрд тому визначатиметься не лише його номінальною сумою.
Для війни критично важливі терміни поставки, виробничі потужності й тип обладнання.
Мільярд євро, витрачений на систему, яку промисловість може поставити швидко, має інший оперативний ефект, ніж контракт із багаторічним циклом виробництва.
€900 млн для EUMAM: це не просто «навчання»
Ще €900 млн призначено для EUMAM Ukraine — військової тренувальної місії Європейського Союзу.
Її створили восени 2022 року на прохання України.
Місія забезпечує індивідуальну, колективну та спеціалізовану підготовку українських військовослужбовців на території ЄС.
Навчання охоплює базову бойову підготовку, тактику підрозділів, військову медицину, розмінування, штабне планування, експлуатацію та обслуговування західного озброєння, протиповітряну оборону та дедалі більше спеціалізованих напрямів.
Програми змінюються відповідно до досвіду війни.
У 2026 році тренувальні центри, зокрема, інтегрували в навчання досвід застосування безпілотників, боїв у міській забудові, штурму траншей, технічного обслуговування обладнання та інші уроки безпосередньо з фронту.
За останніми даними Ради ЄС, через EUMAM від початку роботи пройшли підготовку майже 97 тисяч українських військових, а 24 держави ЄС надавали для місії навчальні модулі та персонал.
До нинішнього рішення фінансова підтримка EUMAM через EPF становила близько €610 млн, з яких €435 млн припадали на витрати, пов’язані з навчанням, а €175 млн — на обладнання для нього.
Тому нове фінансування на €900 млн є великим додатковим ресурсом для місії.
Чому €4,7 млрд компенсацій не варто просто викреслювати з допомоги Україні
На перший погляд €4,7 млрд компенсацій — це гроші, які Україна не отримає.
Але така оцінка була б надто спрощеною.
Ці виплати стосуються озброєння й обладнання, яке Україна вже отримала.
Тобто військовий ефект цих витрат у багатьох випадках уже відбувся раніше — коли танки, артилерія, ракети, боєприпаси або інше обладнання були передані українським військовим.
Тепер ЄС закриває частину фінансового рахунку за ці поставки.
Крім того, повернення коштів може створити другий ефект.
Каллас заявляла, що низка країн готова використати отримані компенсації для нової підтримки України, зокрема на потреби протиповітряної оборони.
Проте саме тут проходить важлива межа.
Ці кошти після компенсації переходять під контроль національних урядів.
ЄС не може автоматично зарахувати всі €4,7 млрд до майбутньої допомоги Україні лише тому, що окремі країни пообіцяли використати їх саме так.
Тому реальний обсяг нової допомоги, який виникне в результаті домовленості, буде більшим за €1,9 млрд лише настільки, наскільки держави повторно спрямують свої компенсації Україні.
Є ще один великий європейський механізм — і його не треба плутати з EPF
€6,6 млрд із Європейського фонду миру — лише одна частина значно ширшої фінансової архітектури підтримки України.
Наприклад, у 2026 році вже працює окремий Ukraine Support Loan на €90 млрд для 2026—2027 років.
У його межах на 2026 рік передбачено €28,3 млрд на оборонні потреби України, причому станом на вересень уже було виплачено €11,65 млрд із цього оборонного компонента.
Окремо існує Ukraine Facility, спрямований передусім на макрофінансову стабільність, державне управління, відновлення, модернізацію та реформи України.
Станом на вересень 2026 року через Ukraine Facility було мобілізовано близько €42 млрд.
Тому повідомлення про різні «мільярди від ЄС» не слід складати в одну категорію.
European Peace Facility — військовий позабюджетний механізм.
Ukraine Facility — переважно економічний, бюджетний і реформаторський інструмент.
Ukraine Support Loan — великий кредитний механізм на 2026—2027 роки, який має і бюджетний, і окремий оборонний компонент.
Усі вони підтримують Україну, але працюють за різними правилами.
Що рішення реально змінює для України
Перше — прибирає багаторічну невизначеність навколо великої суми EPF.
Після зняття угорського блокування державам ще треба було домовитися про те, як розподілити кошти. Тепер базова формула визначена.
Друге — створює гарантований ресурс для нових закупівель.
€1 млрд уже відокремлено від старих компенсацій і має бути використано для нового військового обладнання.
Третє — забезпечує значне додаткове фінансування EUMAM, яка стала одним із основних європейських механізмів підготовки українських військових.
Четверте — відновлює роботу системи компенсацій.
Для держав, які роками передавали Україні власну зброю, це важливо не лише через минулі витрати. Передбачуваність компенсацій впливає і на готовність урядів надалі передавати техніку зі складів, не беручи на себе всю фінансову вартість таких рішень.
І п’яте — €4,7 млрд можуть створити додатковий цикл допомоги, якщо країни виконають заяви про повторне спрямування компенсацій Україні.
Що поки залишається невідомим
Домовленість щодо €6,6 млрд вирішує питання розподілу грошей, але не дає відповідей на всі практичні питання.
Наразі не оприлюднено повного списку озброєння, яке закуплять за €1 млрд.
Немає й графіка контрактування та поставок.
Не відомо, яка частина €4,7 млрд компенсацій зрештою повернеться Україні у вигляді нової зброї або фінансування.
Не деталізовано також, як саме нові €900 млн змінять масштаб EUMAM — наприклад, кількість військових, яких місія зможе підготувати, або співвідношення між базовим і спеціалізованим навчанням.
Саме ці рішення визначать практичний військовий ефект пакета.
Домовленість ЄС щодо €6,6 млрд важлива передусім тим, що розблоковує один із найбільших завислих фінансових пакетів у системі європейської військової підтримки України.
Але всю суму не можна називати новою допомогою.
Формула виглядає так:
€900 млн — EUMAM Ukraine;
€1 млрд — нові спільні закупівлі військового обладнання;
€4,7 млрд — компенсації державам за допомогу, яку вони вже надали.
Тому гарантований новий напрям використання зараз становить €1,9 млрд, тоді як подальша доля більшої частини пакета залежатиме від національних урядів.
Саме це і є головним компромісом рішення: ЄС одночасно закриває частину старих боргів за зброю, яку Україна вже отримала, підтримує підготовку українських військових і резервує кошти для нових замовлень.
Для України наступний ключовий етап — уже не політичне погодження загальної цифри, а її перетворення на конкретні військові спроможності: які контракти укладуть за €1 млрд, на що підуть €900 млн EUMAM і скільки з €4,7 млрд компенсацій європейські держави вирішать повторно інвестувати в українську оборону.
