У середині січня 2026-го Україна входить у найскладніший відрізок зими під тиском ударів по енергетиці й морозів. На цьому тлі МЗС України оприлюднило «зріз» уже підтверджених рішень партнерів: від промислових бойлерів і мобільних котелень до сотень генераторів і великих фінансових пакетів на закупівлю обладнання. Окрема деталь, до допомоги долучилися також Грузія, Вірменія та Молдова — тобто коло донорів ширше за класичне ядро ЄС та НАТО.
Як виглядає ця хвиля підтримки «в деталях», що вона реально змінює для зими-2026 і які вузькі місця залишаються.
Контекст: зима, удари й «режим енергетичної надзвичайної ситуації»
14 січня президент Володимир Зеленський заявив про запровадження режиму надзвичайної ситуації в енергетичному секторі для швидшої реакції на наслідки атак та погоди.
Управлінський «каркас» під ці рішення підкріплюється й урядовими актами: 15 січня Кабмін опублікував постанову щодо подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах.
Цей контекст важливий, бо пояснює логіку донорських пакетів: у короткій перспективі потрібні не стільки «ідеальні» капітальні рішення, скільки те, що можна швидко розгорнути на місцях і втримати тепло та світло для критичних об’єктів.
Архітектура допомоги: три шари, які «закривають» різні ризики
Зі зведення МЗС видно, що підтримка складається з трьох взаємодоповнювальних шарів.
«Швидка електрика» — генератори, UPS, інвертори, акумуляторні станції
Це найпомітніша частина пакета, бо вона напряму конвертується у години роботи лікарень, насосних станцій, котелень, пунктів обігріву.
- ЄС: рішення передати 445 генераторів.
- Чехія: 36 генераторів у межах ініціативи “Тепло та світло для України”; паралельно грант 850 тис. євро на інше енергообладнання (котельні/пункти незламності тощо).
- Болгарія: 17 генераторів різної потужності (через посольство).
- Бельгія: 3 генератори (для Києва, Одеси та Фастова — як зазначалося в зведенні).
- Данія (Bevar Ukraine): дві промислові UPS-станції (100 кВт і 80 кВт) і генератор 22 кВт для лікарні в Києві.
- Румунія (Expert Petroleum): 15 EcoFlow та дизельний генератор для Сумщини (вантаж орієнтовно на 20 тис. євро).
- Литва: постачання генераторів і електротехнічних компонентів (кількість у зведенні не деталізована).
- Польща: дизельні генератори для критичної інфраструктури й соціальної сфери; згадано також фінансування, зібране ініціативою “Тепло для Києва” (понад 40 млн грн).
Оціночний мінімум у «штуках» (лише де є цифри): якщо скласти позиції з вказаною кількістю та включити рішення ЄС, виходить не менше 528 генераторів у пакеті станом на 19 січня (частина вже передана, частина — у процесі). Це нижня межа: вона не враховує позиції без кількості та «плановані» поставки.
«Швидке тепло» — промислові бойлери та мобільні котельні
Теплопостачання часто страждає навіть тоді, коли електрику вдається частково стабілізувати, тому тепло виведене в окремий трек.
- Італія: перший етап — близько 80 промислових бойлерів потужністю 550–3000 кВт.
- Бельгія (Enabel): 22 мобільні котельні.
Це саме ті рішення, які під час морозів можуть «рятувати кварталами» — не відновлюючи ідеально мережу, а даючи керований резерв для критичних споживачів.
«Гроші на швидкі закупівлі» — фонди на обладнання, техніку, ресурси
Цей шар менш видимий у новинах, але системно важливіший: він дозволяє купувати дефіцитне обладнання, витратні матеріали, вузли для ремонту, мобільні рішення під конкретні регіони.
- Норвегія: $200 млн на енергетичний сектор (закупівля обладнання, техніки, ресурсів).
- Німеччина та Австрія: €60 млн.
- Велика Британія: £20 млн (еквівалент близько $26–27 млн).
Сумщина як «адресний кейс»: чому саме туди сходиться кілька потоків допомоги
У списку МЗС Сумська область повторюється настільки часто, що це вже виглядає як окремий пріоритетний трек:
- Грузія: 9 генераторів на суму понад $553 тис.
- Молдова: 14 генераторів.
- Хорватія: 2 генератори (плюс анонс ще двох потужних — для Київської та Сумської областей).
- Румунія (Expert Petroleum): EcoFlow і дизельний генератор.
Практичний висновок: донори дедалі частіше працюють не лише «на країну загалом», а й через адресні маршрути (область, громада, заклад). Це підвищує ефективність, але створює новий менеджерський виклик: треба зводити різні потоки в одну картину, щоб уникати дублювання (наприклад, коли одна громада має надлишок малих генераторів, а інша — дефіцит пального, кабелів, автоматики для підключення).
Давос: «список потреб» як інструмент торгу і швидкої мобілізації ресурсів
Паралельно, Андрій Сибіга на полях WEF 2026 зустрічається з румунською колегою Оаною Тою та передає перелік найнагальніших потреб для відновлення енергопостачання й опалення. Це важливо, бо показує механіку: спочатку — стандартизований список потреб, далі — конвертація в гроші або обладнання.
Тут показовою є й комунікація МЗС: паралельно міністр доручав дипломатичним установам ініціювати термінові збори коштів для енергосфери за прикладом польських кампаній.
А ще — з’являється формат координації на кшталт “Energy Ramstein”, який публічно згадували як майданчик для отримання додаткових внесків і конкретних зобов’язань.
Що на практиці дає «режим НС» для енергетики: швидкість замість ідеальності
Головний сенс режиму надзвичайної ситуації — управлінський. Публічна логіка, яка звучала в повідомленнях, зводиться до трьох речей:
- Прискорення рішень і процедур для підключення резервного обладнання та відновлення послуг.
- Гнучкість на рівні міста або регіону (координаційні штаби, перерозподіл ресурсів, швидкі контракти).
- Розширення «розподіленої генерації» як стратегії пережити піки атак і дефіциту.
Тобто мова не про «перемогу над дефіцитом назавжди», а про здатність швидше латати пробоїни і не втрачати критичні функції міста під час ударів.
Вузькі місця, які не вирішуються самими генераторами
Навіть 400+ генераторів не «ремонтують» енергосистему — вони купують час. Звідси перелік ризиків, які залишаються:
Паливо і сервіс
Україна має запас пального більш ніж на 20 днів. Це підкреслює: генератори без пального й обслуговування швидко перетворюються на метал.
Підключення до мереж і «сумісність»
Часто бракує не самого генератора, а кабельного господарства, автоматики, захистів, можливостей безпечного підключення до внутрішніх мереж об’єктів. Саме тому «гроші на закупівлі» (Норвегія, Німеччина, Австрія, Британія) можуть бути не менш критичними, ніж поставка обладнання.
Вразливість великих вузлів
Локальна генерація тримає лікарню чи котельню, але системну стабільність визначають мережеві вузли, підстанції, трансформатори та можливість передавати потужність між регіонами. У дні масованих ударів саме ці об’єкти стають «точками болю».
Поточна хвиля енергетичної допомоги — це, по суті, “щит розподіленої стійкості”: сотні генераторів, мобільні котельні, промислові бойлери й великі фонди на закупівлі створюють запас міцності, який дозволяє містам і громадам пережити зиму під ударами.
Але стратегічно вирішальним стане не лише обсяг завезеного обладнання, а здатність України та партнерів перетворити дипломатичні обіцянки на працюючу інфраструктуру: з паливом, сервісом, підключенням, пріоритезацією регіонів і швидкою заміною “важких” вузлів енергосистеми.
За матеріалами suspilne.media
