У ніч з 12 на 13 січня підрозділи Сил безпілотних систем (СБС) повідомили про ураження одразу трьох цілей на тимчасово окупованій Донеччині: складу ракетно-артилерійського озброєння (РАО) в Макіївці та двох електропідстанцій — у Маріуполі й районі Старого Криму. Паралельно вранці 13 січня було заявлено про удар по російському виробнику БпЛА в Таганрозі, а напередодні — про загоряння на великій електростанції в Ростовській області та пожежу на ТЕЦ в Орлі.
Донеччина: склад боєприпасів і два енерговузли
Маріуполь: ПС «Мирна» 330 кВ
За повідомленням командувача СБС Роберта «Мадяра» Бровді, першою ціллю стала підстанція «Мирна» 330 кВ в окупованому Маріуполі. Заявлено, що після влучань виникла пожежа, а сама підстанція описується як «ключовий системний вузол» і транзитний елемент для іншої підстанції.
Старий Крим: ПС «Азовська» 220 кВ
Далі СБС повідомили про удари по підстанції «Азовська» 220 кВ у населеному пункті Старий Крим. У повідомленнях вона названа критичною для енергозабезпечення промисловості регіону та такою, що працює в інтересах російського ОПК.
Макіївка: ураження складу РАО та згадка про нафтобазу
Окремим епізодом тієї ж ночі названо підрив/знищення складу ракетно-артилерійського озброєння окупаційної армії в Макіївці. У повідомленнях ідеться про масштабну пожежу та серійні вибухи, які могли свідчити про значні втрати запасів. Також згадується атака по місцю розташування окупантів на території місцевої нафтобази (деталі наслідків у відкритих джерелах обмежені).
Макіївка використовується Росією як великий логістичний вузол для угруповання військ у Донецькій області. Свої війська і техніку вони розміщують в тому числі й на цивільних об’єктах.
Хто саме виконував операцію. Зазначається участь 1-го окремого центру СБС та батальйону «Кайрос» (414 бригада «Птахи Мадяра») у координації з новоствореним Центром глибинного ураження угруповання СБС.
Чому саме підстанції — це не «про світло», а про логістику
У фронтовій війні енерговузли мають значення не тільки для цивільного споживання. Вони «годують»:
- промислові майданчики й ремонтні бази;
- залізничні вузли та тягові підстанції (окрема категорія, яку Україна теж уже уражала на Донеччині раніше);
- склади, зв’язок, системи ППО та інфраструктуру управління.
Це важливо в контексті того, що СБС вже кілька днів поспіль заявляли про системні удари по енергетиці на окупованій Донеччині: 9–10 січня повідомлялося про ураження трьох підстанцій у регіоні.
Логіка кампанії в публічному вимірі читається так: зняти “енергетичну підпірку” з тилових ділянок, створити локальні збої для ремонту/постачання/переміщень, а не лише завдати разового ефекту.
Паралельна лінія ударів по території РФ: енергооб’єкти й виробники БпЛА
Таганрог: удар по виробнику «Молния» (Атлант Аэро)
Вранці 13 січня низка джерел повідомила про ураження потужностей підприємства в Таганрозі. Генштаб заявив, що удар завдали ракетами українського виробництва, а в операції брали участь СБУ та ВМС України.
Окремо портал War & Sanctions (ГУР МО) ідентифікує Атлант Аэро як виробника FPV-апаратів літакового типу «Молнія-1», «Молнія-2» та розвідувальної модифікації, а також вказує на санкційний статус компанії в низці юрисдикцій.
Такі безпілотники масово використовує російська окупаційна армія у війні проти України. Також ці безпілотники використовуються для терору мирного населення у прифронтових містах і районах.
Окрім того, завод у Таганрозі бере участь у виробництві комплектуючих для важких ударних російських безпілотників «Орион». На базі підприємства також розробляють та збирають комплекси радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Раніше цей завод вже опинявся під ударом безпілотників, який відбувся у листопаді 2025 року.
Повітряну тривогу у Ростовській області оголосили близько 05:40 години. Згодом губернатор регіону повідомив, що атака здійснюється на Таганрог. Він також заявив про роботу російської протиповітряної оборони.
Після вибухів, які прогриміли близько 06:00, місцеві жителі почали публікувати у мережі відео та фото сильної пожежі на місцевому підприємстві.
Також з’явилися знімки з фрагментами зенітної ракети російського комплексу ППО «Панцирь-С1» на вулиці міста.
Новочеркаськ (Ростовська область): атака на Новочеркаську ГРЕС/ДРЕС і пожежа
12 січня повідомлялося про атаку на Новочеркаську електростанцію у Ростовській області та пожежу на об’єкті (із посиланням на місцеві повідомлення/Telegram-канали). Українські медіа також писали про можливі перебої з електропостачанням.
Новочеркаська ДРЕС має встановлену електричну потужність близько 2 250 МВт. Станція складається з кількох енергоблоків, що забезпечують значну частину енергетичних потреб області.
Основним паливом для роботи станції є вугілля, а резервним та додатковим — природний газ.
Україна вже неодноразово завдавала ударів по цій станції. Останній відбувся у липні 2025 року, коли один із дронів влучив у головну будівлю, спричинивши незначні пошкодження. Постраждала частина розташована поруч із залізничною колією, якою курсують потяги.
Також фіксувалося влучення у березні 2024 року. Тоді пожежа на трансформаторній підстанції призвела до тимчасового виведення з експлуатації двох енергоблоків.
Орел: пожежа на ТЕЦ після атаки безпілотників
Увечері 12 січня з’явилися повідомлення про атаку безпілотників на Орел і займання на території Орловської ТЕЦ; російська сторона не завжди давала швидкі роз’яснення причин, натомість у відкритому доступі циркулювали відео/фото пожеж. Характер диму та яскраве горіння вказують на ураження промислової інфраструктури, ймовірно одного з енергоблоків або допоміжних систем.
Орловська ТЕЦ є ключовим елементом енергозабезпечення міста та прилеглих військових об’єктів.
Подібні станції також використовуються для живлення залізничної та промислової інфраструктури, критичної для військової логістики РФ.
Також відео свідчать, що ППО не змогла повністю перехопити всі повітряні цілі.
Що тут може бути «новим» на рівні підходу
- Координація й “пакетність”: у повідомленнях про Донеччину прямо фігурує координація з новоствореним Центром глибинного ураження — це натяк на більш формалізований контур планування та синхронізації ударів.
- Розширення цілей: поруч із ударами по складах (класична ціль) знову йдуть енерговузли — але вже в прив’язці до промисловості/ОПК на окупованих територіях.
Серія подій 12–13 січня виглядає не як поодинокі «нальоти», а як елементи ширшої кампанії: на окупованій Донеччині — поєднання ударів по боєзапасу та енергоживленню, у РФ — тиск на енергетику й виробничі вузли дронової війни. Ключове: зростає роль координації та “глибинного ураження” як окремого напрямку.
За матеріалами militarnyi.com
