Євросоюз підходить до вирішального тижня щодо фінансування України на 2026–2027 роки з розколом навколо ідеї так званого “репараційного кредиту” — позики, яку планують забезпечити замороженими суверенними активами Росії. До скептиків на чолі з Бельгією долучилися Італія, Болгарія, Мальта та Чехія, а Угорщина і Словаччина заявляють заперечення з політичних міркувань — у сумі це формує блок із семи держав, що ставить під сумнів швидке рішення. Частина з них просить альтернативи (зокрема спільний борг/євробонди), а Будапешт і Братислава політично «ламають» ідею. Кая Каллас каже: підтримка “тане”, але це найреалістичніший швидкий механізм, і без участі Бельгії буде важко.
Євросоюз уже погодився безстроково “іммобілізувати” близько €210 млрд активів ЦБ РФ, щоб унеможливити ситуацію, коли якась країна заблокує продовження санкцій кожні пів року і гроші доведеться повернути Москві. Але сам механізм кредиту, а головне — розподіл ризиків, лишається предметом гострих суперечок.
Як має працювати схема
За задумом Єврокомісії, іммобілізовані російські активи (переважно в бельгійському депозитарії Euroclear) мають стати основою нульової/пільгової кредитної лінії для України. Повернення коштів прив’язують до майбутніх репарацій: Київ мав би віддавати позику лише після того, як Росія компенсує завдані збитки — тобто фактично це “аванс” майбутніх виплат агресора. ЄС очікує забезпечити щонайменше €90 млрд потреб України на два роки.
Ключовий вузол — Бельгія, бо саме там зосереджена найбільша частина заморожених грошей (приблизно €185–193 млрд у Euroclear за різними оцінками). Брюссель попереджає: якщо Росія виграє суди або запустить хвилю арбітражів, країна може опинитися “крайнім платником”, а також зіткнутися з проблемою ліквідності для швидких розрахунків.
Хто саме “проти” — і чому
У п’ятницю до бельгійських сумнівів публічно приєдналися Італія, Болгарія та Мальта, закликавши Єврокомісію пошукати “альтернативні рішення” з прогнозованими параметрами і меншими ризиками; згодом аналогічний сигнал надійшов і від Чехії.
Окремою лінією йдуть Угорщина та Словаччина. Вони критикують сам підхід до використання російських грошей і попереджають про наслідки для переговорів/ескалації; Братислава прямо не хоче, щоб ці кошти покривали воєнні витрати України.
Що каже Каллас — і де слабке місце компромісу
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас визнає, що “репараційний кредит” під тиском з різних боків і просувається дедалі складніше, але називає його найнадійнішим варіантом, бо спільний борг/євробонди вимагали б одностайності, а це майже гарантовано впирається у вето.
“Найбільш надійний варіант — репараційна позика… ми ще не там, і це стає дедалі складніше.”
Навіть якщо формально рішення можна протягнути кваліфікованою більшістю, у Брюсселі визнають: без Бельгії “на борту” схема кульгатиме — через концентрацію активів і ризиків у її юрисдикції.
Ризики, які піднімають критики
Проти схеми працює і правова невизначеність: юристи говорять про “незвідану територію” для ЄС, де наслідки позовів важко спрогнозувати. Додатковий тиск створює сам Euroclear, який називає конструкцію “крихкою” і попереджає про юридичні, фінансові та репутаційні ризики для ринку.
Москва тим часом намагається підвищити ставки: ЦБ РФ подав позов проти Euroclear на $230 млрд, а російські посадовці відкрито погрожують “відповіддю” і спробами стягнення в “дружніх” юрисдикціях.
Вирішальним має стати саміт Євроради 18–19 грудня: там спробують “дотиснути” насамперед Бельгію і закрити архітектуру гарантій. Робоча версія — поділ кредиту на два кошики: зброя та бюджетна підтримка (€90 млрд на 2026–2027).
За матеріалами forbes.ua
