Позбавлення мільйонів українців електроенергії, тепла й води було не побічним наслідком війни, а частиною свідомої державної політики Росії. Такого висновку дійшла Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні. Її новий звіт охоплює російські атаки від осені 2022 року, особливу увагу приділяючи зимі 2025–2026 років. Комісія кваліфікувала навмисні удари по цивільних об’єктах як воєнні злочини, а систематичне заподіяння страждань населенню — як злочини проти людяності. У матеріалах розслідування також розглядається відповідальність найвищого російського керівництва.
26 жовтня 2026 року Незалежна міжнародна комісія ООН представила Генеральній Асамблеї нову доповідь. Висновки розслідувачів оприлюднили ООН, CNN, Reuters та AFP.
Головне в документі — правова оцінка цілеспрямованого використання енергетичної інфраструктури як інструменту тиску на цивільне населення.
Міжнародні експерти встановили, що російські командири усвідомлювали наслідки ударів по теплоелектростанціях, системах теплопостачання та інших об’єктах, від яких залежить життєзабезпечення міст. Особливо небезпечними ці атаки ставали взимку, коли тривала відсутність опалення створювала безпосередню загрозу здоров’ю і життю людей.
Дослідники дійшли висновку, що йдеться не про випадкові наслідки бойових дій, а про цілеспрямовану кампанію, яка відповідала державній політиці позбавлення цивільного населення життєво необхідних послуг.
Від руйнування електростанцій до загрози життю мільйонів людей
Масштабні атаки на українську енергетику Росія розпочала восени 2022 року. Відтоді вони перетворилися на повторювану кампанію, під час якої одночасно застосовувалися сотні ракет і безпілотників.
За оцінкою комісії, протягом наступних років зростали інтенсивність, частота та географічне охоплення цих ударів.
Російські війська атакували генерацію електроенергії, підстанції, лінії електропередачі, газову інфраструктуру й об’єкти централізованого теплопостачання.
Наслідки виходили далеко за межі пошкодженого обладнання. Відключення електрики порушували роботу водопостачання, медичних закладів, шкіл, транспорту та інших базових систем міського життя.
Найгострішою ситуація стала взимку 2025–2026 років.
| −21 °C Мінімальна температура, зазначена в доповіді | 255 Свідчень постраждалих, використаних комісією | 2022–2026 Період досліджених енергетичних атак |
Дані Незалежної міжнародної комісії ООН, 26 жовтня 2026 року.
За свідченнями постраждалих, люди тижнями перебували у квартирах без опалення, не могли нормально готувати їжу, користуватися водою чи медичним обладнанням.
Особливо тяжкими були наслідки для літніх людей, осіб з інвалідністю та маломобільних громадян. Через відключення електроенергії вони не завжди могли спуститися в укриття під час повітряних тривог, а через відсутність опалення залишалися в холодних помешканнях.
У звіті наведено свідчення 53-річного киянина, який боявся заснути вночі, оскільки не був упевнений, що прокинеться після тривалого перебування на холоді.
Інша постраждала — 74-річна жителька Києва — розповіла, що опинилася без тепла, їжі та необхідних медикаментів.
Ці свідчення для розслідувачів стали доказами не лише матеріальних збитків, а й фізичних та психологічних страждань, спричинених руйнуванням критичної інфраструктури.
Чому удари по енергетиці визнали злочинами проти людяності
Не кожен удар по енергетичному об’єкту автоматично є воєнним злочином. Міжнародне гуманітарне право розрізняє цивільні об’єкти й законні військові цілі, а також вимагає дотримання принципів розрізнення, пропорційності та запобіжних заходів під час атак.
Навіть якщо інфраструктурний об’єкт використовується у військових цілях, це не скасовує обов’язку оцінювати очікувану шкоду цивільному населенню.
Однак висновки комісії ООН виходять за межі оцінювання окремих ударів.
Дослідники встановили ознаки цілеспрямованої та систематичної кампанії, наслідком якої стало тривале позбавлення населення послуг, необхідних для виживання.
Відповідно до статті 7 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, злочини проти людяності передбачають, зокрема, вчинення визначених тяжких діянь у межах широкомасштабного або систематичного нападу на цивільне населення з усвідомленням такого нападу.
Однією з категорій є інші нелюдські діяння, які умисно спричиняють великі страждання або серйозну шкоду фізичному чи психічному здоров’ю людини.
Саме до цієї категорії комісія віднесла досліджену кампанію Росії.
Для такого висновку мають принципове значення три обставини: повторюваність і масштаб ударів, передбачуваність їхніх наслідків для населення та докази того, що позбавлення людей базових умов життя було частиною державної політики.
Комісія наголосила, що російські командири знали про життєву необхідність теплопостачання в містах, особливо в зимовий період. Дослідники також врахували офіційні заяви російської влади щодо продовження атак.
Таким чином, предметом міжнародної правової оцінки стало не лише фізичне руйнування енергетичних об’єктів, а й використання його наслідків для заподіяння страждань цивільному населенню.
Відповідальність російського керівництва: кого називає розслідування
Окрему увагу CNN приділила питанню персональної відповідальності.
За інформацією журналістки Івани Коттасової, доповідь комісії містить відомості про роль найвищого військово-політичного керівництва Росії в організації та контролі ударів по українській цивільній інфраструктурі.
Зокрема, у матеріалах згадуються путін, колишній міністр оборони Сергій Шойгу, його наступник Андрій Бєлоусов та начальник Генерального штабу Валерій Герасимов.
Щодо путіна розслідувачі звернули увагу на заяви, пов’язані з вказівками завдавати ударів по українських енергетичних об’єктах. Щодо керівництва Міноборони та Генштабу — на зібрані свідчення про планування й контроль відповідних операцій.
Це важливий аспект міжнародного кримінального права: відповідальність може стосуватися не лише безпосередніх виконавців, а й осіб, які наказували вчиняти злочини або не забезпечили належного контролю за підлеглими за умов, передбачених законом.
Водночас згадування посадовців у доповіді не означає, що міжнародний суд уже визнав їх винними в описаних злочинах. Індивідуальна кримінальна відповідальність потребує окремої судової процедури.
Міжнародний кримінальний суд уже розслідує атаки на українську енергетику
Важливо, що правова кваліфікація російської кампанії не виникла вперше у жовтні 2026 року.
Ще 24 червня 2024 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Сергія Шойгу та Валерія Герасимова.
Їх підозрюють у воєнних злочинах, пов’язаних з атаками на цивільну інфраструктуру, а також у злочині проти людяності у формі інших нелюдських діянь.
Ті ордери стосувалися ударів по українських енергетичних об’єктах у період щонайменше від 10 жовтня 2022 року до 9 березня 2023 року.
Ще раніше, у березні 2024 року, МКС видав аналогічні за тематикою ордери щодо російських воєначальників Сергія Кобилаша та Віктора Соколова.
Ордер на арешт путіна, виданий у березні 2023 року, стосується іншого комплексу злочинів — незаконної депортації та переміщення українських дітей.
Отже, новий звіт ООН не є першим міжнародним документом, який розглядає енергетичні атаки Росії як можливі злочини проти людяності.
Його додаткове значення полягає в дослідженні тривалішого періоду, зокрема зими 2025–2026 років, та накопичених наслідків кампанії для цивільного населення.
Як ООН збирала докази
Висновки комісії ґрунтуються на свідченнях 255 людей, які пережили наслідки енергетичної кризи в дев’яти регіонах України.
Крім особистих розповідей постраждалих, дослідники використовували матеріали українських органів влади, медичних працівників та неурядових організацій.
Під час аналізу враховувалися не лише наслідки безпосередніх влучань, а й порушення роботи систем життєзабезпечення.
Зокрема, комісія досліджувала, як тривалі відключення впливали на стан здоров’я, доступ до медичної допомоги, можливість евакуюватися, умови проживання дітей і літніх людей.
Окремо експерти вивчали атаки українських сил на енергетичні об’єкти в Росії та на окупованих територіях України. Однак докладно перевірити їхні наслідки в Росії не вдалося через відсутність доступу й відповіді російської сторони на запити комісії.
Росія не визнає мандата цієї комісії. За повідомленням Associated Press, російське представництво при ООН відкинуло висновки, назвавши використані дані сфальсифікованими. Москва також продовжує стверджувати, що атакує військові об’єкти або інфраструктуру, яка використовується для військових потреб.
Ще один висновок: іноземців примусом залучали до російської армії
Доповідь охоплює й інший напрям розслідування — вербування громадян іноземних держав для участі у війні проти України.
Комісія знайшла переконливі докази того, що російська влада спільно з посередниками залучала чоловіків із 29 країн через обман або примус.
Людям обіцяли цивільну роботу та заробіток у Росії. Посередники організовували оформлення документів і поїздки, після чого прибулих змушували підписувати військові контракти російською мовою, зміст яких вони часто не розуміли.
Деяким завербованим вилучали паспорти та телефони. Після цього їх відправляли на небезпечні бойові завдання.
Частина цих чоловіків загинула або зникла безвісти, інші потрапили в український полон.
На підставі зібраних матеріалів комісія дійшла висновку про торгівлю людьми та порушення міжнародного права. Вона закликала звільнити постраждалих від такого вербування зі складу російських збройних сил.
Що означає висновок ООН для майбутнього покарання
Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні була створена Радою ООН з прав людини в березні 2022 року.
Її завдання — встановлювати факти, досліджувати порушення міжнародного права та документувати обставини можливих міжнародних злочинів.
Вона не є кримінальним судом, не виносить вироків і не має повноважень самостійно видавати ордери на арешт.
Проте зібрані матеріали можуть становити інтерес для подальших розслідувань та судових проваджень, у тому числі на міжнародному рівні. Для використання конкретних доказів у кримінальному процесі необхідні окремі процедури перевірки та оцінювання.
У випадку атак на українську енергетику особливого значення набуває встановлення зв’язку між конкретними ударами, наслідками для цивільних та рішеннями військового і політичного керівництва.
Саме цей зв’язок дозволяє переходити від документування руйнувань до питання індивідуальної кримінальної відповідальності.
Чому доповідь особливо важлива напередодні нової зими
Оприлюднення документа збіглося з новим посиленням російських ударів по українській енергосистемі.
Голова комісії Ерік Мьосе попередив, що інтенсифікація атак із наближенням холодів створює серйозні загрози життю і здоров’ю цивільного населення.
Для України ці висновки мають одночасно правове, гуманітарне та міжнародно-політичне значення.
Вони документують наслідки багаторічної кампанії проти критичної інфраструктури й формують додаткову доказову основу для розслідування міжнародних злочинів.
Однак доповідь сама собою не означає автоматичного запровадження нових санкцій, видачі ордерів на арешт або початку судового процесу. Для цього потрібні окремі рішення компетентних органів.
Головний висновок полягає в іншому: міжнародні розслідувачі розглядають позбавлення українців тепла, електроенергії та води не просто як гуманітарний наслідок війни, а як складову цілеспрямованої політики, що, за їхньою оцінкою, становить злочини проти людяності.


