“Картографування ядерних запасів”
Як російські дрони тестують серце НАТО
Бельгію вже понад два тижні тероризують безпілотники. З 31 жовтня польоти фіксували поблизу авіабаз Кляйне-Брогель, де розташовані американські ядерні бомби, та над аеропортами Брюсселя й Льєжа, які тимчасово припиняли роботу.
“Це цілеспрямована атака на політичне, військове й економічне серце Європи,” — пояснює аналітикиня Європейського політичного центру Марія Мартісюте.
Розвідка підозрює Росію. Дрони збирають дані про розташування літаків F-16 та F-35, потенційно — про зони зберігання ядерної зброї. Бельгія є штабом НАТО, тож будь-який інцидент тут — удар по нервовій системі Альянсу.
Воутер Беке, бельгійський депутат Європарламенту, називає ці події “мікрохвильовою війною”:
“Путін створює вібрації всередині Європи, як хвилі в мікрохвильовці. Лінія фронту палає в Україні, але тепло вже відчутне у Брюсселі.”
Не лише дрони: “тіньовий флот” Кремля
Як Росія формує нову архітектуру загроз
Одна з найобговорюваніших гіпотез у Брюсселі — запуски дронів із суден “тіньового флоту” РФ, який курсує біля берегів Європи.
“Такі кораблі можуть одночасно перевозити нафту, компоненти зброї та виконувати розвідувальні місії,” — зазначає Марек Кохв, керівник програми безпеки МЦОД (RKK).
Президент Зеленський ще у вересні заявляв, що РФ використовує танкери для транспортування військових систем. Тепер ці судна можуть стати плавучими платформами для запуску БПЛА, здатних порушувати роботу європейських портів, газопроводів та підводних кабелів.
Андрюс Кубілюс, євродепутат:
“ЄС безсилий, бо бюрократія вимагає спочатку ‘встановити факти’. Але коли ми матимемо факти, може бути запізно.”
Три вершники європейського апокаліпсису
Чому ЄС не готовий до “мікрохвильової війни”
Фінансова боягузливість
Бельгія досі блокує рішення про використання 183 млрд євро заморожених російських активів, що зберігаються у системі Euroclear — 86% усіх активів РФ в ЄС. Так званий “репараційний кредит” міг би приносити Україні 45 млрд євро щороку до 2028-го. Та замість цього Європа сама себе скувала юридичними обережностями.
“Росія досягає своєї мети — паралізувати фінансову війну через страх і сумніви всередині ЄС,” — каже Мартісюте.
Ілюзія мирного часу
Європейські уряди визнають російську агресію, але діють за правилами мирного періоду. Дрони не збивають без офіційного дозволу, а коли збивають — використовують ракети по $1 млн проти апаратів вартістю $10 000. “Ми не можемо виявляти дрони так, як це робить Україна,” — визнає Кубілюс. “Для реальної ‘стіни дронів’ бракує акустичних сенсорів і радарів нового покоління.”
Нескінченна бюрократія
Навіть після вторгнення РФ Європа залишається заручницею власних процедур. Мобільні зенітні групи, що ефективно працюють в Україні, у ЄС досі вважаються “експериментом”.
“Ми не можемо чекати, поки Путін дасть нам час підготуватись,” — попереджає Кубілюс.
Самопорятунок Східного флангу
Як Україна рятує Європу від власної повільності
На практиці європейська оборона впирається в Україну. З 2026 року запрацює Інструмент підтримки України в межах Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Його бюджет — 300 млн євро, але головна цінність не в грошах, а у спільному виробництві технологій. ЄС планує інтегрувати українські компанії у спільні оборонні проєкти (SEAP, EDPCI) та створити “флагманські ініціативи” — Eastern Flank Watch і Drones Wall.
“Ми маємо вчитися в України, як вести сучасну війну, а не просто допомагати їй вижити,” — зазначає Мартісюте. “Україна вже лідер у дроновій війні. Європі варто купувати ці системи у вас.”
Технологічний ефект доміно
Український досвід уже змінює стратегічне мислення Європи:
- 70–80% втрат росіян — від дронів і систем РЕБ, а не від артилерії.
- AI-система Merops, що “спрямовує дрони проти дронів”, розгортається у Польщі, Румунії та Данії.
- Східний фланг створює “нову оборонну екосистему” без очікування дозволів Брюсселя.
Україна — не об’єкт допомоги, а лідер нової ери оборони
“Мікрохвильова війна” Путіна показала Європі, що її система безпеки розігріта, але ще холодна в центрі. Східний фланг, разом з Україною, уже формує новий технологічний фронт, де оборона означає інновацію, а швидкість — виживання.
“Нам потрібно перестати дивитися на Україну як на прохача. Вона — наш учитель у війні майбутнього,” — резюмує Воутер Беке.
Україна — не об’єкт допомоги, а носій воєнного ноу-хау, який Європа мусить інтегрувати, якщо хоче вижити у XXI столітті.
За матеріалами liga.net
