Сьогодні, 3 грудня, у Брюсселі відбудеться зустріч на рівні міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.
На закритому брифінгу в Брюсселі, напередодні зустрічі міністрів закордонних справ НАТО, високопоставлений чиновник Альянсу дав одну з найвідвертіших оцінок війни РФ проти України від імені НАТО. Паралельно генсек Марк Рютте вийшов до преси з публічними меседжами про «незворотній шлях» України до Альянсу, сумніви щодо США та суперечливий мирний план Дональда Трампа.
Що саме сказали в НАТО, і що це означає для України.
Брифінг за зачиненими дверима: як НАТО позиціонує себе в мирному процесі
За даними медіа, високопоставлений чиновник НАТО спілкувався з журналістами на умовах анонімності — саме він є джерелом «нових заяв» напередодні міністерської зустрічі.
Ключові моменти його послання:
- НАТО офіційно не є стороною переговорів між США та Росією, які паралельно відбуваються навколо мирного плану Трампа. Альянс демонстративно дистанціюється від змісту цих контактів, щоб не опинитися співвідповідальним за можливі компроміси за рахунок України.
- Водночас НАТО «повністю підтримує» мирні зусилля чинної адміністрації США — тобто не критикує сам факт переговорів, але не бере на себе політичну відповідальність за їх результат.
Це важливий сигнал: Альянс намагається тримати баланс між двома ролями —
- довгостроковий гарант безпеки для України та Європи, і
- неучасник конкретної «угоди» між Вашингтоном і Москвою, особливо якщо в ній будуть проблемні пункти щодо НАТО та українських територій.
«Путін не готовий до миру»: висновки НАТО з розвідданих
Найжорсткіше формулювання, яке прозвучало від високопосадовця Альянсу: розвідка НАТО не бачить жодних ознак, що путін дійсно готовий до мирної угоди.
За даними джерела, це консенсус розвідувальної спільноти НАТО, а не приватна думка окремого дипломата.
Що саме мається на увазі:
- Головна перешкода миру — позиція Путіна, а не розбіжності між Києвом, Вашингтоном чи європейськими столицями.
- Чиновник прямо сказав, що не бачить, аби Кремль ставився до мирного процесу серйозно або був готовий на реальні поступки, які означали б кінець війни на прийнятних для України умовах.
- Він додав, що «дуже хоче помилитися» — але виходить із найгіршого сценарію, а не з оптимістичних припущень.
Ту саму лінію підтверджує й західна преса: Newsweek цитує старшого чиновника НАТО, який вказує, що Москва не демонструє готовності до «змістовних поступок» і зберігає максималістські територіальні вимоги.
Фактично це офіційний вердикт Альянсу: переговори тривають, але Путін використовує їх радше як інструмент тиску й затягування, а не як шлях до реального завершення війни.
Мирний план Трампа та переговори Віткоффа–Кушнера: як дивиться на це НАТО
Брифінг відбувався на тлі:
- 28-пунктного плану Дональда Трампа щодо завершення війни,
- п’ятигодинних переговорів спецпосланця Стівена Віткоффа та радника Джарда Кушнера з Путіним у Москві,
- та запланованої зустрічі цих же емісарів із Зеленським у Європі.
Що важливо з точки зору НАТО:
- Альянс не був співавтором «першого варіанту» мирного плану Трампа.
У ньому, за даними медіа, містяться положення про зупинку подальшого розширення НАТО та фактичну відмову від членства України — це різкий розрив із багаторічною лінією Альянсу. - Високопосадовець НАТО визнає зусилля США, але паралельно попереджає: навіть якщо буде досягнута угода,
- Росія з великою ймовірністю намагатиметься відновити проксі-структури в Україні,
- та втручатиметься у внутрішню політику, щоб повернути вплив уже не танками, а гібридними інструментами.
- Звідси ключова логіка НАТО: «мир» без надійних гарантій безпеки й без стримування РФ = відкладена наступна війна. І саме цього Альянс намагається уникнути, дистанціюючись від деталей угоди, але готуючи довгострокову архітектуру стримування Росії в Європі.
Втрати, Донбас і гроші: як НАТО бачить «довгу війну» Росії проти України
Втрати Росії: третій місяць поспіль угору
Високопоставлений чиновник НАТО на брифінгу в Брюсселі прямо сказав: рівень втрат росіян у живій силі зростає вже третій місяць поспіль.
За оцінками Альянсу:
- у жовтні РФ втрачала в середньому близько 1000 військових на день,
- у листопаді – вже до 1100 убитих і поранених щодня.
Тобто російське командування продовжує штовхати штурмові підрозділи вперед, але «ціна за кожен кілометр» тільки зростає. Це накладається на вже озвучені раніше оцінки НАТО й інших західних структур про понад мільйон загальних втрат РФ, з них сотні тисяч – безповоротні.
Для Альянсу це важливий сигнал: Росія не демонструє ні готовності згорнути агресію, ні здатності воювати «дешево». Її тактика – «перемелювати» фронт масою живої сили – працює лише частково й зашкалює за межі раціональних витрат навіть для воєнної диктатури.
Донбас без швидкої «перемоги»: захопити українську частину області за рік не вийде
Другий ключовий меседж чиновника НАТО – жодного швидкого захоплення всієї Донецької області Росії не світить.
За оцінкою розвідки Альянсу, захоплення тієї частини Донеччини, яку контролюють Збройні Сили України, “не є реалістичним” для РФ щонайменше у горизонті одного року.
Що це означає на практиці:
- Навіть якщо росіянам вдасться просунутися в районі Покровська чи Мирнограда, це не призведе до обвалу української оборони загалом – прямо підкреслює натовська оцінка ситуації на цьому напрямку.
- Москва може демонструвати локальні «успіхи» для внутрішньої картинки, але каскадного прориву, який би зламав фронт, у найближчій перспективі не очікують.
Таким чином, НАТО бачить на Донбасі війну виснаження, а не сценарій швидкого наступу, після якого Україну поставлять перед фактом «воєнної поразки» за лічені місяці.
Російська економіка: війна до 2027-го – а потім різке похмілля
Третій важливий блок – гроші. За оцінкою старшого посадовця НАТО, Росія “ймовірно може фінансувати війну до 2027 року”, але чим довше вона живе в режимі воєнної економіки, тим жорсткішими будуть наслідки після завершення бойових дій.
На брифінгу він окремо відзначив роль українських ударів по російській території:
- Київ завдає реальних стратегічних втрат, б’ючи по нафтогазовій інфраструктурі та об’єктах, критичних для російської воєнної машини (ТЕС у Підмосков’ї, авіаційні об’єкти в Ростовській області, нафтова інфраструктура в районі Новоросійська тощо).
- На цьому фоні, за даними НАТО, прогнозовані енергетичні доходи РФ у 2025 році виявилися “значно нижчими за очікувані” – не лише через низькі ціни на нафту та сильний рубль, а й через удари по об’єктах, санкції, заборону експорту окремих нафтопродуктів.
- Щоб затикати бюджетні діри, Кремль змушений піднімати податки, непропорційно б’ючи по бідних домогосподарствах та цивільних секторах економіки.
У підсумку вимальовується картина: РФ може ще кілька років “тягнути” війну, але кожен додатковий рік робить її економіку менш стійкою і більш вразливою до внутрішніх та зовнішніх шоків.
Як ці цифри підживлюють «план Б» НАТО для України
Окремо європейські союзники через медіа артикулюють про «план Б». За даними медіа, дипломати країн НАТО:
- сумніваються в успіху мирних зусиль США через непохитну позицію путіна і його ставку на ескалацію ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі України;
- прямо говорять, що в разі провалу нинішніх переговорів буде активовано «план Б»:
більше зброї для України,
більше фінансової підтримки її економіки,
більше санкцій проти Росії.
Тут якраз і замикається логіка з натовськими оцінками втрат, Донбасу та російської економіки:
- Зростаючі втрати РФ та відсутність перспективи швидкого прориву на Донбасі – війна переходить у довгий виснажливий формат, де час працює проти агресора, якщо Україна отримує достатньо ресурсів.
- Обмежена фінансова «міцність» Росії до 2027-го та українські удари по нафтогазовій інфраструктурі та логістиці -вікно можливостей для Заходу: посилюючи підтримку України та санкції, змушувати Кремль платити ще вищу економічну ціну за продовження війни.
- Власне «план Б» НАТО/ЄС у такій логіці – це не запасний варіант “здати території”, а навпаки:
ставка на те, що якщо Путін не готовий ні до справедливого миру, ні до реальних компромісів,
відповідь Заходу – збільшити обсяги зброї, грошей та санкцій, доки стратегічна ціна війни для РФ не стане надто високою.
Роль США та відсутність Рубіо: чи слабшає американський стрижень НАТО?
Політичний нерв брифінгу — відсутність державного секретаря США Марко Рубіо на зустрічі міністрів НАТО в Брюсселі.
На публіку Марк Рютте зробив усе, щоб погасити паніку:
- Пояснив, що у Рубіо «надзвичайно щільний графік» через переговори щодо України,
- заявив, що не вбачає у його відсутності жодного політичного сигналу.
Але за лаштунками брифінгу звучало інше:
- Союзники нервують через суперечливі меседжі з Вашингтона.
З одного боку, Трамп на останньому саміті в Гаазі підтверджував прихильність до статті 5 і хвалив союзників. З іншого — його мирний план пропонував зупинити розширення НАТО та відмовити Україні в членстві, а адміністрація готує скорочення військової присутності США в Європі (зокрема – мінус до 3000 військових у Румунії). - Натомість до Брюсселя їде заступник держсекретаря Крістофер Лендау, який має тиснути на союзників із вимогою виконати нову планку — витрати на оборону на рівні 5% ВВП.
У цьому контексті заяви високопосадовця НАТО виконують роль «заспокійливої, але тверезої» рамки: США залишаються критично важливими, але Європа мусить готуватися до більшої автономії в обороні, якщо політика Вашингтона й надалі коливатиметься.
Україна і НАТО: «незворотній шлях» без календаря
На відкритій пресконференції в Брюсселі генсек Рютте повторив:
- Україна, за рішенням саміту 2024 року, перебуває на «незворотному шляху» до членства в НАТО,
- але зараз немає консенсусу всіх 32 союзників щодо її вступу.
Проблемні моменти:
- Адміністрація Трампа офіційно виступає проти членства України.
- Угорщина та Словаччина так само не підтримують розширення Альянсу на Україну.
Рютте окреслив важливий нюанс: НАТО-частина майбутньої мирної угоди буде винесена в окремий трек. Іншими словами, навіть якщо США домовляться з Росією про умови припинення вогню чи «широкий пакет», питання членства України формально залишиться в руках Альянсу, а не стане предметом торгу між Вашингтоном і Москвою.
Для Києва це подвійний сигнал:
- з одного боку — жоден мирний план не може юридично «закрити» двері НАТО;
- з іншого — немає ні дати, ні дорожньої карти вступу, а політичний спротив декількох столиць зберігається.
Воєнна картина очима НАТО: від Покровська до можливого наступу
Високопоставлений чиновник НАТО говорив не лише про політику, а й про обстановку на фронті.
За даними, які він озвучив:
- Розвідка НАТО фіксує оточення району Мирнограда та підготовку російських військ до нового наступального етапу після битви за Покровськ.
- Тобто Альянс виходить із того, що кампанія РФ далека від «заморожування», Москва продовжує шукати оперативні можливості для просування на Донбасі.
Це говорить про дві речі:
- У Брюсселі не вірять у «швидкий політичний прорив» переговорів — навпаки, готуються до того, що бойові дії триватимуть, а Росія намагатиметься покращити позиції перед будь-якою угодою.
- Для НАТО це аргумент на користь подальшого нарощування оборони східного флангу та координації військової допомоги Україні, щоб не допустити сценарію, коли мирні переговори відбуваються на фоні одностороннього військового успіху Кремля.
Що все це означає для України: п’ять висновків із брюссельських заяв
- НАТО не продає Україну заради «мирного плану», але й не очолює переговори.
Альянс намагається зберегти роль довгострокового гаранта безпеки, а не співавтора політичної угоди, яку можуть критикувати в Києві чи європейських столицях. - Ключовий стоп-фактор миру — не Захід, а Путін.
І анонімний чиновник НАТО, і публічні заяви відображають спільний висновок: Кремль не демонструє готовності на реальні поступки, які включають справедливий мир для України. - «Незворотній шлях до НАТО» — це політична обіцянка, а не графік.
Україна не отримала ні року, ні формальної дорожньої карти вступу. Натомість НАТО гарантує, що питання членства не буде «забетоноване» в мирній угоді з Росією, але фактично залишає його політичним спором усередині Альянсу. - Європі сигнал: готуйтесь до більшої оборонної автономії.
Вимога 5% ВВП на оборону, скорочення військової присутності США та суперечливі заяви Трампа означають, що, хоч Вашингтон і залишається критичним, стратегічна «страховка» має будуватися на ресурсах європейських союзників. - Для Києва головний висновок — не розслаблятися через переговори.
НАТО виходить із того, що Росія й далі воюватиме, намагатиметься переламати ситуацію під Покровськом–Мирноградом і потім використовуватиме будь-яку угоду як паузу перед наступним етапом тиску. Україні необхідно сприймати переговорний трек як додаток до фронту, а не його заміну.
За матеріалами news.liga.net
