Нова архітектура української ППО: три проєкти з Норвегією, система FREYJA та спеціальні F-16 від Lockheed Martin

Україна одночасно працює над кількома напрямами посилення протиповітряної оборони: спільними розробками з Норвегією, створенням європейської протибалістичної системи FREYJA та перспективною модернізацією американських винищувачів F-16. Усі ці ініціативи мають спільну мету — підвищити здатність України виявляти й перехоплювати російські безпілотники, крилаті та балістичні ракети.

Після переговорів в Осло президент Володимир Зеленський повідомив про три українсько-норвезькі оборонні проєкти. Перший може забезпечити нове обладнання для боротьби із «шахедами» вже за півтора-два місяці. Другий стосується програми FREYJA, окремі компоненти якої вже розробляють. Третій передбачає нові можливості протиповітряної оборони та супутникового зв’язку.

Паралельно американська компанія Lockheed Martin розглядає концепцію спеціальної версії F-16 для України — із сучасним радаром AESA, збільшеною дальністю польоту та розширеним використанням європейського озброєння. Про це 21 жовтня повідомило Defence Blog із посиланням на джерела в компанії.

Норвезькі проєкти вже перебувають на різних стадіях практичної реалізації, тоді як українська модифікація F-16 поки залишається концепцією без формальних переговорів, затвердженого фінансування та строків постачання.

Норвегія: перші результати протидії «шахедам» очікують до кінця року

Найближчим за строками реалізації є перший із трьох проєктів. За словами Зеленського, співпраця вже дала позитивні результати, а необхідне обладнання Україна розраховує отримати протягом півтора-двох місяців.

Якщо ці очікування справдяться, перші постачання можуть відбутися у грудні 2026 року.

Важливу роль у співпраці відіграє норвезька компанія Kongsberg Defence & Aerospace. Вона разом з американською Raytheon розробляє системи NASAMS, які вже використовуються Україною для протидії ракетним і безпілотним атакам.

Водночас Зеленський не розкрив характеристик нового обладнання. Тому наразі немає підстав стверджувати, що йдеться саме про додаткові комплекси NASAMS, нові ракети-перехоплювачі або конкретну систему боротьби з безпілотниками.

FREYJA: Україна та європейські партнери створюють протибалістичну систему

Другий напрям значно масштабніший.

FREYJA — європейська програма створення інтегрованої протибалістичної оборони. Її призначення полягає в розвитку спільних можливостей європейських країн протидіяти повітряним загрозам, насамперед балістичним ракетам.

За інформацією Офісу президента, установча зустріч відповідної коаліції відбулася 13 липня 2026 року в Парижі. До неї увійшли Україна, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія.

У вересні представники України та європейських оборонних компаній обговорили практичні етапи створення системи. Українська сторона заявила про спроможність розробляти й виробляти ракету-перехоплювач і пускову установку, тоді як реалізація програми потребує залучення промислових та фінансових можливостей партнерів.

21 жовтня Зеленський уточнив, що окремі компоненти FREYJA вже мають початкові результати розробки. Під час зустрічі з норвезькою стороною визначили роботи, які необхідно прискорити, щоб розпочати випробування до кінця 2026 року.

Це суттєве просування порівняно з етапом політичного погодження, але початок випробувань не означатиме, що Україна вже отримала готовий протибалістичний комплекс.

Окремо залишаються невідомими характеристики майбутніх перехоплювачів, очікувана вартість серійного виробництва та строки розгортання системи на бойовому чергуванні.

Супутниковий зв’язок: третій компонент оборонної співпраці

Третій українсько-норвезький напрям стосується нових можливостей супутникового зв’язку для Сил оборони.

В офіційному повідомленні Офісу президента зазначено, що сторони приділили особливу увагу початку відповідних робіт і планують залучати партнерів, які мають необхідні технологічні можливості.

Надійний супутниковий зв’язок потенційно важливий для стійкості військового управління, передачі інформації та резервування каналів зв’язку під час порушення наземної інфраструктури.

Однак наразі не оприлюднено технічної архітектури проєкту, назв супутникових операторів та інформації про те, чи буде нова система безпосередньо інтегрована з комплексами ППО.

Спеціальні F-16 для України: що пропонує Lockheed Martin

Найцікавіша технологічна складова американської ініціативи — радар AESA, тобто радіолокаційна станція з активною фазованою антенною решіткою.

Такі радари можуть забезпечувати ефективніше виявлення, супроводження та одночасне відстеження повітряних цілей порівняно з радарами попередніх поколінь.

Нині Україна експлуатує F-16 старіших модифікацій, які пройшли модернізацію Mid-Life Update. За інформацією Defence Blog, ці літаки використовують радари з механічним скануванням.

Модернізація з використанням AESA потенційно могла б поліпшити виявлення малопомітних повітряних цілей на невеликих висотах — зокрема дронів і крилатих ракет.

У нових F-16 Block 70/72 уже використовується радар Northrop Grumman APG-83 AESA. Його можливості включають швидше виявлення й супроводження цілей, удосконалені режими роботи та підвищену ситуаційну обізнаність пілота.

Другий можливий напрям модернізації — інтеграція європейських авіаційних боєприпасів. Це могло б спростити використання Україною різних типів керованих авіабомб і ракет, але конкретного переліку озброєння немає.

Проте технічна модернізація не усуває інших обмежень: наявності підготовлених екіпажів, ракетного озброєння, технічного обслуговування та витрат на бойові вильоти.

І головне: Defence Blog прямо зазначає, що формальних переговорів щодо створення спеціальної версії F-16 поки немає. Отже, не можна говорити про погоджений контракт або майбутні поставки як про вирішене питання.

Що реально може змінитися для української ППО

Найсуттєвіше — ці ініціативи охоплюють різні рівні протиповітряного захисту.

НапрямОчікувана рольСтан на 22 жовтня
Співпраця з KongsbergПосилення протидії безпілотникамОбладнання очікують протягом 1,5–2 місяців
FREYJAРозвиток протибалістичної оборониПочаткові компоненти розроблено, випробування планують до кінця року
Супутниковий зв’язокПідвищення стійкості військового управлінняРозпочато відповідну співпрацю
Спеціальна версія F-16Поліпшення виявлення повітряних цілей та бойових можливостей авіаціїКонцепція на стадії обговорення можливостей

Саме поєднання цих рівнів у майбутньому могло б підвищити стійкість протиповітряного захисту України. Проте ефективність залежатиме не лише від окремих технологій, а й від їхньої сумісності, доступності боєприпасів, організації управління та темпів виробництва.


Найближчий практичний результат Україна очікує від співпраці з Норвегією у сфері протидії «шахедам». FREYJA має значно довший горизонт і потенційно може стати важливим елементом європейської протибалістичної оборони. Спеціальний F-16 з AESA-радаром поки слід розглядати як технологічну перспективу, а не погоджену програму постачання.

Україна намагається одночасно закрити нагальну потребу в захисті від масованих атак і створити технологічну основу протиповітряної оборони наступного покоління. Але між розробкою, випробуваннями, контрактом та реальною бойовою готовністю залишається суттєва дистанція.

Вверх