Міжнародний оглядач NV Анатолій Максимов зібрав реакцію світової преси на підсумки термінового саміту, який Старий Світ скликав після подвійного удару від нової американської адміністрації.
Перша за три роки телефонна розмова президентів США та Росії, після час якої Трамп написав досить компліментарний пост на адресу Путіна, стала холодним душем для європейського політикуму.
Через декілька днів усі отримали ще один хук — Мюнхенську промову віцепрезидента США Джей Ді Венса. Венс, який у майбутньому безперечно бачить себе президентом США, не сказав майже нічого про головну тему Мюнхена 2025 — війну Росії проти України і пошуку спільних із ЄС рішень для її закінчення. Натомість він звинуватив Європу, наголосив, що основна загроза наразі у світі — не від Китаю чи Росії, а всередині самої Європи. А також фактично відкрито підтримав радикальні партії.
Промова віцепрезидента США Джей Ді Венса шокувала європейців та гостей Мюнхенської безпекової конференції і стала сигналом про прірву між двома континентами / Фото: REUTERS/Wolfgang Rattay
Європейська аудиторія зустріла свіжий голос із Вашингтону зі скам’янілими обличчями. Старий Світ вирішив діяти. Франція оголосила про скликання екстреного саміту лідерів Євросоюзу у Парижі, який відбувся 17 лютого. NV зібрав, що про це писали провідні ЗМІ і чим усе закінчилося.
Спільна точка зору досі недосяжна для Європи — Politico
Європейський Союз, пише видання Politico, ще раз продемонстрував, що є здебільшого бюрократичним блоком. Але як тільки мова заходить про спільну оборону від навислої загрози, дипломатичну ізоляцію та все більший розрив із новою владою у Вашингтоні, то консенсус серед провідних країн блоку стає практично неможливим.
Це підтвердив і екстрений саміт лідерів ЄС, скликаний президентом Франції Еммануелем Макроном. Але навіть після 3,5 годинної зустрічі у Єлисейському палаці в Парижі не вдалося дійти згоди щодо відправки миротворчих військ до України після припинення вогню. Спільних ідей не було, а натомість точилася суперечка і лунали банальні заяви, передає Politico.
І це на фоні заяв Дональда Трампа, що вступу України до НАТО — як і відправки солдат США до неї — не передбачається, а весь тягар мають узяти на себе європейці. Америка ж виступатиме хіба що «медіатором» мирного процесу. Це йде у розріз із баченням Франції та Великої Британії, які загалом готові відправити контингент, але «із підтримкою США».
Але Польща, яка має одну з найбільших армій у ЄС, відмовилася, пояснивши це «близькістю кордонів із Росією та Білоруссю, які потрібно зміцнювати. Французи можуть, бо вони далеко», як пояснив Politico на правах анонімності високопоставлений член делегації з Варшави.
Раптова трансатлантична прірва змусила Старий Світ діяти — The Guardian
З другим приходом на посаду президента США Дональда Трампа, прірва між США та Європою лише поглибилася, пише британське видання. Це змусило президента Франції Еммануеля Макрона скликати терміновий саміт лідерів країн ЄС, щоб спробувати віднайти рішення в умовах кризи і підтримати Україну. Ця зустріч була особливо важливою через початок перемовин про завершення війни в Україні між представниками США та РФ у Ер-Ріяді, Саудівська Аравія.
У Європи є обґрунтоване побоювання, що Росія спробує нав’язати нейтральний статус Києву, відображений у так званій угоді про припинення вогню, пише The Guardian. За нею Україна нібито має обмежити чисельність армії та усунути Володимира Зеленського від влади.
Результатом, наголошує британське видання, має бути світ, знову розділений на сфери впливу, як це сталося у Ялті у 1945 році. Трамп також вимагав від Європи сформувати чітку позицію щодо відправки миротворчого контингенту до України після зупинення бойових дій. Лондон обіцяє відігравати роль представника інших європейських лідерів (хоч більше і не входить до складу держав ЄС) перед Дональдом Трампом, пише The Guardian.
До зустрічі у другій половині дня 17 лютого мали доєднатися Італія і Данія (від імені Балкан та Скандинавії), а також генсек НАТО Марк Рютте і президентка Єврокомісії
Урсула фон дер Ляєн. На ній обговорювали гарантії безпеки для Києва, зокрема — автоматичне членство в НАТО у разі нового нападу Росії (хоча це і суперечить чинним правилам прийому і потребуватиме зміни процедури). На порядку денному стояло і питання єдиної європейської армії, але воно знову не знайшло підтримки.
Ідею членства в НАТО для України підтримують деякі європейські лідери, повідомляє The Guardian, як-то президент Фінляндії Олександр Стубб. Голова МЗС Німеччини Анналена Бербок додала, що «зараз уже існує фінансовий пакет для європейської безпеки», який теж обговорять на зустрічі.
Європейські лідери, зрештою, не знайшли спільної мови, як реагувати на епатаж Трампа. За інформацією The Guardian, дехто підтримує поступки, тоді, як інші — пророкують «фундаментальний розрив», де континент житиме «у страху і примусі».
Без рішень та обіцянок: екстрений саміт ЄС не приніс результатів — Euronews
Euronews описує результати саміту лідерів країн — членів блоку. Зустріч завершилася без жодних конкретних оголошень безпекових гарантій, окрім старої платівки про «продовження спільної підтримки України». Відреагувати належним чином на спробу Трампа провести «мирні перемовини» з Росією у Європи не вийшло, констатує видання.
Хоча і існує розуміння, що дії Дональда Трампа можуть «залишити континент уразливим до експансіонізму Кремля». Прем’єр Британії Стармер додав, що самостійно діяти Європа не буде — потрібна підтримка США, бо лише Вашингтон — «єдиний спосіб ефективно стримати Росію. Ми маємо визнати нову еру і бути готовими взяти оборону континенту на себе».
Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, яка сама пережила тиск Трампа щодо придбання Гренландії, заявила: «Припинення вогню не є миром, який автоматично стане тривалим». Натомість її колега з Польщі Дональд Туск уже після саміту публічно виключив потенційну відправку польських солдатів до України.
У Ер-Ріяді почалися перемовини делегацій Росії та США щодо завершення війни в Україні. Київ та країни ЄС засудили цей крок, який залишив їх без місця за столом і можливості вплинути на хід розмов / Фото: REUTERS/Evelyn Hockstein/Pool
Для Брюсселю болючим ляпасом стали слова спеціального представника США з питань України та Росії Кіта Келлога, що Європа «не матиме місця за столом перемовин», із нею мають намір лише консультуватися. Президент Володимир Зеленський заявив на Мюнхенській безпековій конференції, що Україна «не прийме угоду, укладену за нашими спинами і без нашої участі». Прибувши до сусідніх із Саудівською Аравією Об’єднаних Арабських Еміратів, Зеленський додав, що «перемовини у Ер-Ріяді не принесуть результатів».
Буде складніше спиратися на США — NYT
Приїзд до Європи представників Трампа змусив європейців визнати: у новому світі покладатися виключно на США — погана ідея, пише NYT у статті, випущеній за добу до саміту ЄС.
«Розгнівана і нетерпляча» адміністрація Трампа залишила Старий Світ, залишивши по собі купу нерозв’язаних питань, пише американське видання. NYT також підтверджує тезу про розширення провалля між Європою та Сполученими Штатами в останні дні та місяці. Команда Трампа, видається, більше зацікавлена у отриманні права видобувати рідкісні корисні копалини, аніж у безпекових рішеннях.
«Фундаментальна зміна полягає у тому, що ця адміністрація не вважає європейську безпеку важливою складовою інтересів США, — заявив у Мюнхені депутат Бундестагу Норберт Реттген. — Дух промови віцепрезидента США Джей Ді Венса був ворожим».
Розмова єврочиновників із новим міністром оборони США Пітом Гегсетом лишила багато питань щодо бажання Сполучених Штатів прийти на допомогу у разі агресії Росії / Фото: REUTERS/Aleksandra Szmigiel
Європейські чиновники, які вийшли із зустрічі з міністром оборони США Пітом Гегсетом, заявили журналістам: очікують, що десятки тисяч американських солдат невдовзі покинуть Європу. Це може допомогти Путіну зламати єдність альянсу НАТО і приготуватися до нової спроби повного захоплення України.
Утім, натякає New York Times, Трамп може вдатися до трюку президента Двайта Ейзенгавера у 1950-х роках — вивести солдатів, але надати (у наш час — залишити) ядерну зброю в Європі. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус на тій самій зустрічі з Гегсетом запропонував «дорожню карту з розподілу тягаря безпеки». Але щоб замінити сучасну військову техніку — атакувальні гелікоптери та супутникову розвідку американців — можуть піти десятиліття, анонімно зізнався NYT один європейський чиновник.
Європа, пише NYT, наразі не розуміє, чи прийдуть Сполучені Штати на допомогу, якщо РФ нападе на якусь з держав — членів Альянсу (наприклад, Польщу чи країни Балтики). Також у європейських столицях розуміють, що у Трампа ще немає чіткого плану по Україні.
«Кажу тим, хто шукає якусь стратегію Трампа по Україні, — цитують NYT слова Дугласа Люте, який служив демократам та республіканцям на високих посадах у нацбезпеці. — Розслабтесь. Її не існує».
Європейці, пише NYT, тепер бояться, що опиняться у ролі «пішаків» у перемовинах, не приймаючи в них активної участі. Навіть в умовах реальних загроз їхнім кордонам і необхідності посилювати їхній захист своїми силами. Це нагадує «Європу минулих століть, світ регіональних імперій і право сильного, де на інших майже не зважають».
За матеріалами nv.ua
