Наступного дня після підписання договору з Кім Чен Ином російський диктатор Володимир Путін уклав низку угод із В’єтнамом у столиці цієї країни, місті Ханой.
20 червня Путін зустрівся з президентом В’єтнамом То Ламом, підписавши документ про «подальше поглиблення всеоб’ємного стратегічного партнерства в контексті 30-річчя реалізації російсько-в’єтнамського договору про основи дружніх відносин».
Загалом РФ та В’єтнам під час візиту Путіна уклали понад 10 документів, повідомляє російське агентство ТАСС. Російські державні ЗМІ уточнюють, що серед цих угод є домовленості про розширення співпраці в енергетиці та дослідженнях у галузі ядерної науки і технологій.
Путін відвідав В’єтнам вперше з 2017 року, у країну він прибув вранці 20 червня. До складу російської делегації увійшов також міністр оборони Андрій Бєлоусов.
Як пише американська The Washington Post, у В’єтнамі диктатор намагався домогтися «зміцнення підтримки з боку давнього союзника в Азії на тлі війни Росії з Україною, яка дедалі більше ізолює РФ від Заходу».
У Ханої Путін озвучував тези, подібні до своїх заяв під час візиту в КНДР. Він заявив, що Росія та В’єтнам вірять у «побудову надійної архітектури безпеки в Азії», яка нібито базується «на принципах незастосування сили та мирного вирішення суперечок». Він додав, що країни виступають «проти закритих військово-політичних блоків в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні». А напередодні візиту у своїй статті для місцевого видання Путін подякував В’єтнаму за буцімто «зважену позицію» щодо війни Росії проти України.
Натомість То Лам, який нещодавно прийшов до влади у В’єтнамі і є, як пише WP, «прихильником жорсткої лінії в правлячій Комуністичній партії В’єтнаму», відповів Путіну улесливими словами про те, що світові позиції Росії нібито «стабільно зростають».
Домовленості Москви та Ханоя привернули світову увагу, оскільки протягом останніх років В’єтнам розвивав тепліші зв’язки зі США, намагаючись збалансувати відносини з Китаєм. «Незважаючи на те, що Росія та В’єтнам були близькими союзниками з часів холодної війни, „сяйво“ цих відносин згасло за останні роки», — нагадує WP.
В’єтнам поступово звільнявся від залежності від російського оборонного обладнання, а в 2023 підвищив рівень своїх відносин зі США до найвищого можливого, надавши їм такий статус, як із Китаєм та Росією. Зараз саме Сполучені Штати є найбільшим експортним ринком В’єтнаму, збільшуючи допомогу у сфері безпеки, особливо морської, де В’єтнаму може протистояти Китай.
Тож тепер представники посольства США розкритикували В’єтнам за згоду прийняти Путіна, якому загрожує ордер на арешт від Міжнародного кримінального суду за звинуваченням у незаконній депортації українських дітей.
«Жодна країна не повинна надавати Путіну платформу для сприяння його агресивній війні або ж в інший спосіб дозволяти йому нормалізувати свої звірства», — заявили в посольстві США.
Натомість для Путіна, як пише WP, візит у В’єтнам був частиною його цілеспрямованої кампанії зі зміцнення нібито «міжнародної підтримки» з боку своїх авторитарних союзників. Минулого місяця він відвідав Китай, а 19−20 червня — Північну Корею, де підписав новий стратегічний договір з лідером Кім Чен Ином.
Тож для Путіна подорож у В’єтнаму стала шансом «продемонструвати, що Росія все ще має глобальний вплив», вважає Олександр Вувінг, професор Азійсько-Тихоокеанського центру досліджень безпеки в Гонолулу, який вивчає зовнішню політику В’єтнаму. В’єтнам — це «важлива країна у важливому регіоні», на яку звертають дедалі більшу увагу світові супердержави, нагадує Вувінг. «Росія, звичайно, хоче показати, що вона все ще є [нібито] „другом“ для В’єтнаму», — нагадує фахівець.
За матеріалами nv.ua
