Українська атака дронами порушила роботу газового вузла РФ і змусила Казахстан різко скоротити видобуток. Удар по “Газпрому” вдарив і по світовому ринку.
Нічний удар українських безпілотників по газопереробному заводу в Оренбурзькій області (19 жовтня 2025) призвів до тимчасової зупинки прийому казахстанського газу і викликав масштабне скорочення видобутку на Карачаганак — одного з ключових родовищ Казахстану. За даними джерел, видобуток там знизився приблизно на 25–30% (до 25–28 тис. тонн на добу).
Атака продемонструвала, що удари по російській інфраструктурі мають крос-кордонні наслідки: від Газпрому — до Chevron, Shell, Eni і ЛУКОЙЛу.
Що сталося
У ніч на 19 жовтня українські сили атакували газопереробний завод у Оренбурзькій області (1700 км від кордону з Україною) — один із найбільших у світі комплексу з переробки газу. Внаслідок пожежі та порушення роботи об’єкта завод тимчасово припинив прийом газу з Казахстану, що змусило оператора Карачаганаку зменшити поставки й видобуток.
Масштаби збитків і хто постраждав
За джерелами, добовий видобуток на Карачаганак упав із близько 35–35,5 тис. тонн до 25–28 тис. тонн — тобто приблизно на 25–30%.
Карачаганак — одна з найбільших у світі платформ “нафта+газовий конденсат”. Її розробляє консорціум Shell, Eni, Chevron, ЛУКОЙЛ і Казмунайгаз. Вони постачають сировину в Європу через Чорноморські порти РФ і трубопроводом “Дружба” до Німеччини. Після атаки Україною, завод лишився не лише без газу для Росії — страждають і західні енергетичні гіганти, які втратили “резервний” напрямок переробки.
Як це впливає на видобуток нафти
Видобуток нафти й газу в Карачаганаку — процес нерозривно пов’язаний. Зменшення переробки газу робить неможливим збереження стабільного рівня видобутку нафти через втрату високого тиску в пластах. Окрім того, газ використовується як для реін’єкції (підтримки свердловин), так і для виробництва електрики на місцевих ТЕЦ.
Каскадні наслідки для ринків і логістики
Останні два місяці Україна неодноразово атакує нафтопереробку та енергетичні об’єкти РФ, намагаючись:
- зірвати внутрішнє забезпечення російського ринку та логістику експорту
- позбавити бюджет РФ основного джерела валютних надходжень
- посіяти хаос серед інвесторів і гравців енергетичного ринку
- примусити Захід активніше тиснути на російську економіку
Ефекти виходять далеко за межі агресора: через російські вузли працюють десятки західних і азійських концернів, і вони першими відчувають наслідки “втрати точки входу”.
Казахстан експортує нафту і газ у ЄС через Чорноморські порти РФ і систему “Дружба”. Закриття чи збої на шляху автоматично обвалюють експортні доходи і кидають тінь на стабільність ринку. Західні компанії, за контрактом, не мають права керувати обхідними шляхами — і тепер шукають варіанти участі в добудові нових газопроводів до КНР або Туреччини.
У 2024 році було підписано меморандум про спорудження на Карачаганаку нового ГПЗ потужністю 4 млрд кубометрів газу на рік. Проте через тривалу залежність від російського переробного вузла фінал проекту відкладено до 2028-го. І зараз, після атаки дронами, уряд Казахстану розмірковує над заміною підрядників й привабленням місцевих гравців.
Які висновки світ має зробити з цієї атаки:
- Сьогодні “енергетичний фронт” простягається на тисячі кілометрів і зачіпає держави, далекі від прямої лінії фронту.
- Новий виток дронової війни може остаточно змусити країни Центральної Азії шукати вихід з-під енергозалежності від Росії.
Атака по Оренбурзькому ГПЗ — хроніка нового етапу «енергетичної війни», коли локальні удари по інфраструктурі Росії мають географічно далекі економічні наслідки. Казахстан виявився вразливим через транзитну залежність, а західні компанії — через спільні ланцюги постачання. Це стимулює пошук альтернативних маршрутів і змушує інвесторів переосмислити енергетичну стратегію в регіоні.
За матеріалами newssky.com.ua
