Німці не ховаються: на базі Julius-Leber-Kaserne в Берліні вони справді допрацьовують 1200-сторінковий оперативний план OPLAN DEU (Operation Plan Germany), який має зробити Німеччину логістичним «хабом НАТО» на випадок великої війни з Росією.
Німеччина тихо, але наполегливо переписує свою роль у європейській безпеці. Після десятиліть пацифізму Берлін розгортає гігантський план на випадок великої війни з Росією. Секретний документ на ~1200–1400 сторінок під назвою OPLAN DEU (Operationsplan Deutschland) описує, як через країну в разі конфлікту мають пройти до 800 000 військових НАТО та 200 000 одиниць техніки, щоб стати на захист східного флангу альянсу.
За оцінками німецьких чиновників, Росія може бути готовою до атаки на країни НАТО вже у 2028–2029 роках. Тому OPLAN DEU – це не просто «військовий файлик у сейфі», а дорожня карта тотальної оборони, яка має зробити такий напад настільки дорогим, що Москва двічі подумає, перш ніж ризикнути.
Коротко:
- Секретний план: The Wall Street Journal розкриває деталі документа OPLAN DEU – приблизно 1200 сторінок, над яким 12 високопоставлених офіцерів бундесверу працюють уже близько 2,5 року.
- Сценарій: план описує логістику перекидання до 800 000 військових НАТО і величезних колон техніки через Німеччину на схід – до умовної лінії фронту.
- Дедлайн: німецькі урядовці та військові виходять із того, що РФ може спробувати атакувати НАТО орієнтовно до 2029 року, а обмежений удар — теоретично будь-коли раніше.
- Гроші й бетон: Берлін планує інвестувати €166 млрд до 2029 року в інфраструктуру, з них понад €100 млрд – у занедбані залізниці та інфраструктуру подвійного призначення (корисну і цивільним, і війську).
Формально все це подається як «план запобігання війні», але обсяги та дедлайни говорять: Європа реально готується до сценарію, де конфлікт з Росією може вийти за межі України.
OPLAN DEU: воєнний сценарій як «проєкт усієї держави»
На відміну від багатьох витоків, у випадку OPLAN DEU маємо не лише журналістські джерела, а й офіційне підтвердження бундесверу. На сайті німецьких збройних сил прямо сказано: Operationsplan Deutschland – «наріжний камінь» загальної оборони та головний військовий компонент інтегрованої стратегії безпеки.
Ключові моменти офіційної версії:
- Живий документ
– План налічує понад 1000 сторінок, його перша версія була готова на початку 2024 року.
– Документ постійно оновлюється: друга редакція має бути завершена до 2026 року. - Інтегрована безпека
– OPLAN DEU напряму прив’язаний до нової Національної стратегії безпеки Німеччини 2023 року, де проголошується «політика інтегрованої безпеки» – коли до оборони залучаються усі рівні держави й суспільства, а не тільки армія. - Цивільно-військовий пазл
– План поєднує військову оборону з цивільною підтримкою – від поліції та комунальних служб до приватних логістичних компаній.
– Окремі блоки описують, як армія допомагає цивільній обороні, а цивільні структури – забезпечують військові перевезення, житло, паливо, ремонт, медицину.
Німці принципово наголошують: OPLAN DEU – не план «почати війну», а план не допустити її, зробивши розгортання сил НАТО настільки швидким і масштабним, щоб у Кремлі навіть не виникло спокуси тестувати статтю 5.
Німеччина як логістичний хаб НАТО
У німецьких військових документах усе формулюють прямо: Deutschland als Drehscheibe der NATO – тобто Німеччина як центральний логістичний хаб Альянсу. Ідеться не про абстракцію, а про дуже конкретну роль: через німецькі порти, залізниці та автобани в разі великої війни мають пройти сотні тисяч військових і десятки тисяч одиниць техніки союзників. Німеччина в цьому сценарії – не передова лінія, а вузловий центр, через який «прокручується» все розгортання.
800 000 солдатів і 200 000 машин за шість місяців
За офіційними даними бундесверу:
- У разі загострення, через Німеччину мають пройти до 800 000 військових та 200 000 транспортних засобів Альянсу впродовж шести місяців.
- Вони мають бути накормлені, заправлені, відремонтовані, забезпечені медично й юридично, а потім відправлені далі – до кордонів НАТО.
Це колосальний виклик навіть для такої економіки, як німецька. В мирний час вона звикла перевозити контейнери з китайськими товарами та туристів на відпочинок. В умовах великої війни – має миттєво переключитися на цех зборки багатонаціональної армії.
Військовий «Шенген»
Не тільки Німеччина. НАТО вже кілька років просуває ідею «military Schengen» – режиму, за якого військові колони можуть перетинати кордони ЄС так само легко, як звичайні туристи в межах Шенгену.
Ключову роль тут відіграє NATO Joint Support and Enabling Command (JSEC), штаб якого розташований у німецькому Ульмі. Саме він відповідає за:
- координацію руху військ і техніки по Європі;
- розміщення складів озброєння і боєприпасів на східному фланзі;
- відпрацювання евакуації поранених у разі масових бойових дій.
Ідея проста: якщо НАТО не зможе рухатися швидко – це запрошення для Росії ризикнути. Саме цей аргумент звучить в інтерв’ю натівських генералів: логістика – це нова «артилерія стримування».
Чому всі раптом говорять про 2028–2029 роки
Точка, яка найбільше нервує – дата 2028–2029. Її фігурування – не випадковість.
- Німецький міністр оборони Борис Пісторіус неодноразово попереджав: Росія може бути спроможною атакувати країну-члена НАТО в інтервалі 2028–2030 років і що Альянсу потрібно «бути готовим до війни».
- WSJ пише, що німецькі чиновники очікують готовності РФ до нападу на НАТО в 2029 році, але серія шпигунських і диверсійних інцидентів вказує: це може статися й раніше.
- Нещодавно генерал-лейтенант Александер Зольфранк (одна з ключових фігур у німецькому командуванні) заявив, що обмежений удар Росії по НАТО «у сфері можливого будь-коли», а масштабна операція – «реалістична» ближче до кінця десятиліття.
Логіка проста:
- До 2028–2029 Росія завершить частину нинішньої військової реформи, збільшить армію до 1,5 млн осіб, відновить танковий парк і боєприпаси.
- Якщо в Україні буде «погане перемир’я», що залишає Москві захоплені території, вона зможе вивільнити ресурси для підготовки до нового фронту – вже проти НАТО.
- Якщо ж НАТО за цей час створить «броньований коридор» через Німеччину та Східну Європу, ці плани можуть так і залишитися в кремлівських сейфах.
OPLAN DEU – це спроба зробити третій сценарій більш ймовірним.
Інфраструктура війни: €166 млрд для того, щоб танки не застрягли в корках
Один з найбільш промовистих параграфів секретного плану: до 2029 року Німеччина планує витратити €166 млрд на інфраструктуру, з них понад €100 млрд – на залізниці й dual-use-об’єкти (об’єкти подвійного призначення).
Тут важливо розуміти масштаб:
- Залізниця: десятиліттями недофінансована Deutsche Bahn раптом стає критичною частиною оборони. Військові колони, вагони з Abrams, Leopard, Challenger, Marder – все це повинно проходити через ті ж вузли, що й цивільні вантажі.
- Порти та річки: план маркує конкретні порти, річкові маршрути, авто- і залізничні вузли, через які підуть потоки військ.
- Автобани: з’являються спеціальні домовленості між Bundeswehr, Deutsche Bahn, Autobahn GmbH та іншими компаніями – від графіків колон до використання паркінгів як збірних пунктів.
Проблема в тому, що стан цієї інфраструктури далеко не ідеальний:
- Стрес-тести виявляють затримки колон, слабку координацію з поліцією, юридичні обмеження на використання дронів та розвідки в мирний час.
- Додається фактор диверсій і кібератак – від псування кабелів зв’язку до підпалів залізничних об’єктів, які країни ЄС усе частіше пов’язують із російськими структурами.
OPLAN DEU прямо виходить із того, що наступна війна почнеться не з танкових проривів, а з ударів по «кровеносній системі» – логістиці. Завдання плану – зробити цю систему максимально живучою.
Гібридна прелюдія: «можливо, ми вже прожили останнє мирне літо»
Паралельно із папками планів Європа бачить практику:
- Спроби підірвати залізницю в Польщі, диверсії на інфраструктурі в Німеччині та країнах Балтії, підозрілі інциденти на енергетичних і комунікаційних об’єктах.
- Постійні дрони, що залетають у повітряний простір НАТО, тестуючи реакцію ППО.
- Масовані кібератаки та інформаційні кампанії, які німецькі спецслужби відверто пов’язують із Росією.
На цьому фоні з’являються фрази на кшталт: «Ми могли вже прожити останнє мирне літо» – слова, які звучать із вуст європейських політиків і військових останніми тижнями.
OPLAN DEU – це відповідь не на «гіпотетичну Третю світову», а на дуже конкретну картину: війна, що вже йде в Україні, і повзучий «пролог» із диверсій у країнах ЄС.
Український вимір: чому «погане перемир’я» в Україні збільшує ризик великої війни
Один з найгостріших абзаців у WSJ: Аналітики вважають, що можливе перемир’я в Україні, до якого нині підштовхує Вашингтон, може вивільнити час і ресурси для РФ, аби готуватися до дій проти НАТО.
Для України це означає:
- OPLAN DEU – доказ, що Європа не вірить у «мир із Путіним назавжди».
Вона готується до довгого протистояння – від реформ оборони ЄС до розгортання складів боєприпасів. Але одночасно це може підживлювати спокусу: «Давайте заморозимо фронт в Україні, а за ці 3–4 роки ми зміцнимо НАТО і вже потім будемо жити з новою Росією». - Будь-який «поганий мир» для Києва – це потенційно «перепочинок для РФ перед наступним раундом», цього разу вже проти Альянсу. Це дуже чітко розуміють в Україні – і саме звідси така жорстка реакція на західні мирні плани з обмеженнями ЗСУ.
- Чим сильнішим буде східний фланг НАТО – тим менше аргументів у табору “здайте території, щоб врятувати Європу”.
Якщо OPLAN DEU, «military Schengen», збільшення оборонних бюджетів і спільне виробництво озброєнь в ЄС будуть реалізовані, стане легше доводити: «Європа вже готується – тепер логічно допомогти Україні довести війну до справедливої розв’язки, а не консервувати проблему».
Що це означає для України та Східної Європи
Плюси для України
- Реальна, а не декларативна підготовка НАТО
Масштаб OPLAN DEU показує: Європа більше не живе в режимі «business as usual». Вона моделює повноцінний конфлікт із РФ і готує логістику під нього. - Швидша логістика допомоги Україні
Інфраструктура, яка будується для можливого розгортання сил НАТО, автоматично працює й на постачання Україні – від складів боєприпасів до маршрутів важкої техніки. - Зміна політичного фокусу
У країнах ЄС стає простіше пояснювати виборцям: «Якщо ми не зупинимо РФ в Україні, доведеться робити це вже під власними кордонами». OPLAN DEU тут – наочний аргумент: війна проти Росії не є «чужою історією».
Ризики й «темні сторони»
- Фокус на «самозбереженні» ЄС
Чим ближче дедлайн 2028–2029, тим сильнішим може стати інстинкт: «Головне – виграти час для себе, навіть якщо це означає погані компроміси для України». Два паралельні процеси – будівництво фортеці НАТО та торги навколо мирних планів – можуть конфліктувати. - Гібридний тиск Москви на європейські суспільства
РФ уже зараз намагається грати на страхах – від «останнього мирного літа» до образів «Третьої світової». Чим більше Європа говорить про мобілізацію, плани війни, 800 000 військових, тим ширше поле для російської пропаганди. - Бюрократія та політика можуть з’їсти частину планів
OPLAN DEU – це чудово прописаний документ. Але він зіткнеться з німецькою бюрократією, енергопереходом, внутрішньополітичними конфліктами й протестами. І це теж фактор ризику: “пляшкове горло” може виявитися не лише фізичним, а й політичним.
Що далі
OPLAN DEU – не кінець, а початок довгої трансформації Європи:
- До 2026 року – завершення другої редакції плану, глибша інтеграція з федеральними землями та бізнесом.
- До 2029 року – вікно, у якому і РФ, і НАТО нарощують м’язи. Для одних – шанс погрожувати, для інших – можливість зробити війну максимально малоймовірною.
- Для України – критичні роки, коли треба:
– уникнути нав’язування «поганого миру»;
– вбудувати свою оборонну промисловість у нову європейську архітектуру;
– використати страх перед війною з РФ як аргумент для збільшення допомоги, а не для капітуляційних компромісів.
Парадокс у тому, що найкращий спосіб реалізувати OPLAN DEU – ніколи не довести його до практичного застосування. Тобто зробити так, щоб російські генерали дивилися на ці цифри – 800 000 солдатів, тисячі кілометрів відремонтованих колій, мережу баз і складів – і чесно казали Путіну чи його наступнику: «Ні, це погана ідея».
І тут у центрі цієї формули стримування – не тільки Німеччина, а й Україна. Від того, чи завершиться війна справедливим миром, а не змовою за наш рахунок, залежить, чи потрібен Європі буде OPLAN DEU як бойовий сценарій – чи він так і залишиться лише складним, але мирним excel-файлом історії.
За матеріалами wsj.com, bundeswehr.de, newsukraine.rbc.ua
