Рязанський НПЗ “Роснєфті” – один із найбільших заводів РФ – повністю зупинив переробку нафти після чергової атаки українського дрона 15 листопада. Це вже п’ятий російський нафтопереробний завод, який зупинився в листопаді через удари БпЛА, і черговий епізод довгої “дронової кампанії” України проти російської нафтогалузі.
Що сталося
- 15 листопада український дрон влучив по Рязанському НПЗ “Роснєфті”, одному з найбільших у Росії. Після пожежі завод зупинив головну установку первинної переробки.
- Робота всього підприємства призупинена щонайменше до кінця місяця, відвантаження пального не очікуються до 1 грудня, кажуть джерела Reuters.
- Рязанський НПЗ переробив близько 13,1 млн т нафти у 2024 році – це приблизно 4,9% загального обсягу переробки в РФ. Він виробляє бензин, дизель і мазут, зокрема для потреб армії.
- З початку листопада через удари дронів уже п’ять НПЗ РФ зупиняли роботу:
- Туапсе (Роснєфть) – 3 листопада
- Волгоград (Лукойл) – 6 листопада
- Орськнефтеоргсинтез (Оренбургська обл.) – 10 листопада
- Саратовський НПЗ (Роснєфть) – 11 листопада
- Рязанський НПЗ (Роснєфть) – 15 листопада
За даними галузевих джерел, після серії атак у серпні–жовтні переробка нафти в РФ впала на 6% щодо липня і на стільки ж – у річному вимірі. За 10 місяців 2025 року російські НПЗ вже втратили близько 3% обсягів проти 2024-го, який і так був найгіршим для галузі за 12 років.
Рязанський НПЗ: чому саме цей удар болючий
Рязанський завод – не просто черговий об’єкт на карті:
- Це 4-й за величиною НПЗ Росії, із проектною потужністю близько 13–14 млн т на рік.
- У 2024 році завод дав приблизно 2,2 млн т бензину, 3,4 млн т дизеля та 4,3 млн т мазуту – критично важливі продукти для внутрішнього ринку й війська.
- НПЗ системно під прицілом України: удари фіксувалися в січні, лютому, 2 серпня, 5 вересня (українські сили підтвердили влучання в установку ЕЛОУ-АВТ-6 потужністю близько 6 млн т/рік), а також 24 жовтня.
Нинішній епізод став кульмінацією: після жовтневого удару одна з установок уже стояла, друга – в ремонті, а листопадова атака фактично добила залишок потужностей. У результаті:
- завод повністю зупинено,
- на біржі СПбМТБ Рязанський НПЗ припинив продаж пального ще 15 листопада, що підтверджує реальність простою.
Фактично це означає: майже 5% російської переробки випали з системи – щонайменше на кілька тижнів, а реалістично – на довший термін, якщо брати до уваги дефіцит обладнання та санкції на постачання запчастин.
Ланцюг із п’яти: які НПЗ РФ вже стоять
Якщо скласти картинку по всіх п’яти заводах, що зупинилися в листопаді, виходить досить потужний “мінус” для російської паливної машини:
- Туапсинський НПЗ (Роснєфть)
- Потужність: близько 12 млн т/рік.
- Один із ключових експортоорієнтованих заводів на Чорному морі.
- Волгоградський НПЗ (Лукойл)
- Потужність: ~13,7–14,5 млн т/рік, понад 5% переробки РФ.
- Орськнефтеоргсинтез (Оренбургська обл.)
- Потужність: 6,6 млн т/рік; прямо забезпечує паливом російські військові підрозділи.
- Саратовський НПЗ (Роснєфть)
- Потужність: близько 7 млн т/рік, у 2024-му переробив 5,8 млн т (2,2% загального обсягу РФ).
- Рязанський НПЗ (Роснєфть)
- Переробка у 2024 році – 13,1 млн т (4,9% загального обсягу).
Разом ці п’ять заводів у нормальному режимі забезпечують понад 50 млн т переробки на рік – приблизно 15–18% російських потужностей, якщо брати до уваги заявлену сукупну потужність НПЗ Росії близько 6,6 млн барелів на добу (понад 320 млн т/рік).
Частина потужностей компенсується запуском резервних блоків на інших НПЗ, але:
- резерви не безкінечні,
- ремонти під санкціями займають довше,
- у пікові моменти до 20% переробки РФ вже виявлялися “поза строєм” через удари дронів.
Чи загрожує це російському ринку пального
Офіційна позиція Кремля – “на ринку все стабільно”, а падіння переробки за січень–жовтень на 3% подається як керований ефект, який компенсується за рахунок запуску простоюючих потужностей на інших заводах.
Але цифри і тренди говорять про інше:
- У серпні–жовтні 2025 року обсяги переробки падали на 6% (мінус ~300 000 бар./день) щодо липня.
- За оцінкою західних аналітиків, удари по НПЗ призвели до виведення з ладу до 17–20% російських потужностей переробки в пікові періоди.
- У низці регіонів РФ, включно з Кримом, уже в серпні–вересні фіксувалися дефіцит пального, черги на АЗС та локальне раціонування.
Крім того, удари по нафтопереробці:
- знижують експорт дизеля та бензину морем – у серпні морський експорт дизеля впав на 6% порівняно з липнем;
- змушують Москву коригувати структуру експорту: більше сирої нафти, менше нафтопродуктів, що погіршує маржу російської нафтової галузі;
- створюють ефект невизначеності для покупців – Індія вже сигналізує готовність скорочувати імпорт російської нафти, якщо ризики зростатимуть.
Дрони + санкції: подвійні лещата для “Роснєфті” та “Лукойла”
Листопадові зупинки НПЗ накладаються на новий раунд американських санкцій проти “Роснєфті” та “Лукойла” – двох компаній, які разом забезпечують близько половини видобутку нафти в РФ і значну частину переробки.
Що це означає в комбінації з ударами дронів:
- Ремонт обладнання дорожчає й затягується – офіційні канали постачання запчастин, каталітичних систем, програмного забезпечення під санкціями, “сірі” ланцюжки стають довшими й ризикованішими.
- Капітальні інвестиції в модернізацію НПЗ відкладаються – коли заводи регулярно горять та зупиняються, акцент зміщується на “латання дірок”, а не на глибшу переробку.
- Фінансовий ресурс компаній з’їдають штрафи, ремонти і дисконт на нафту – одночасно з необхідністю підтримувати видобуток і виконувати довгострокові контракти, наприклад, з індійськими та китайськими партнерами.
На цьому фоні удари по Рязані, Волгограду, Саратову та Туапсе – це не лише тактичне “мінус X% переробки”, а довгострокове виснаження галузі, яка є ключовим джерелом валютних доходів бюджету РФ.
Українська стратегія: повільний “душ” замість одного великого вибуху
За словами Володимира Зеленського, українські дальні удари (переважно вітчизняними БпЛА) вже скоротили нафтопереробні потужності РФ приблизно на 20%.
Логіка України:
- Бити по “довгих грошах” Росії
Нафта й нафтопродукти – ядро російського бюджету. Кожна пожежа на НПЗ – це не лише втрачений бензин, а й сотні мільйонів доларів недоотриманих доходів у середньостроковій перспективі. - Змушувати Росію робити стратегічний вибір
- або ремонтувати НПЗ та підтримувати експорт,
- або перекидати ресурси на фронт, ППО, ракетне виробництво.
- Створювати “критичну масу ризиків” для партнерів РФ
Коли ключові заводи – Туапсе, Волгоград, Рязань, Саратов – регулярно опиняються в новинах через пожежі після дронових атак, індійські, китайські, арабські покупці змушені дисконтити ці ризики в ціні або шукати альтернативи.
У відповідь Росія продовжує масовані удари по українській енергетиці, намагаючись повторити ефект “зими 2022/23”, але Україна дедалі активніше розгортає власні перехоплювачі дронів, мобільну ППО та “стіну дронів” навколо ключових об’єктів.
Що далі: три сценарії на зиму
1. “Сіра стабільність” для РФ
Москва й далі гаситиме пожежі грошима, запускатиме резервні потужності, а падіння переробки утримуватиметься в діапазоні 3–5% рік до року. Внутрішній ринок пального – з локальними збоями, але без масштабного колапсу.
2. “Ефект доміно” при нових ударах
Якщо темп українських атак збережеться або посилиться, а частина НПЗ не повернеться до роботи в строк, сукупний “мінус” може перейти в зону 10–15% реальної переробки. Це загрожує системними дефіцитами, новими експортними заборонами та ще більшими знижками на російську нафту.
3. “Комбо” дронів і санкцій
Якщо санкційний тиск на “Роснєфть” і “Лукойл” посилюватиметься паралельно з фізичними ударами по НПЗ, російська нафтогалузь ризикує опинитися у довгостроковій пастці деградації:
- старіння обладнання,
- брак інвестицій,
- вимушена орієнтація на менш вибагливі, але більш “дискаунтні” ринки.
Що це означає для України
Для України історія з Рязанським та іншими НПЗ – це не про “картинку в соцмережах”, а про стратегічну логіку війни виснаження:
- Кожен тиждень простою великого НПЗ – це мінус ресурси для російської армії та удар по здатності Кремля фінансувати війну.
- Власні дрони й ракети дальньої дії дають Україні асиметричну відповідь на ракетно-дроновий терор проти української енергосистеми.
- Фокус на нафтопереробці підсилює ефект західних санкцій, перетворюючи їх із “паперового тигра” на реальний технологічний і фінансовий зашморг для російської нафтогалузі.
За матеріалами reuters.com
