«Перший партнер для Росії»

Як влаштована економічна співпраця Китаю з РФ і чому вона сповільнюється у 2025-му. Ключове з аналізу CSIS.

Поки США та Європа не можуть вирішити, хто і як тиснутиме на Китай для завершення російсько-української війни, Пекін продовжує допомагати агресії РФ. Як влаштована економічна підтримка Росії з боку Китаю?

Китай – ключовий уможливлювач (decisive enabler – в оригіналі) російських військових зусиль проти України, дійшли до висновку на саміті НАТО ще минулого року.

Яскравим прикладом цього є ударні дрони Shahed-136, які Росія цьогоріч зробила основним засобом далекобійних атак. У версії «Шахеда» 2024 року виробництва було до 30% китайських деталей, 2025-го – до 66–80%.

Співпраця не обмежується постачаннями електроніки до ВПК. З 2022 року Китай став ключовим торговим партнером Росії, хоча темпи економічної взаємодії у 2025-му сповільнюються, йдеться в аналізі Center for Strategic and International Studies (CSIS – один із найбільших та найавторитетніших thik tank США, який фокусується на питаннях міжнародної політики та безпеки. Відомий, зокрема, співпрацею з «батьками» американської геополітики -Генрі Кісінджером та Збігнєвом Бжезінським).

Президент США Дональд Трамп закликав Європу натиснути на Китай під час розмови із лідерами коаліції охочих минулого тижня, за даними Axios. Хоча сам Трамп так і не запровадив мита проти КНР за економічну співпрацю з Росією, обмежившись лише Індією.

Складне питання – як без припинення економічної підтримки Китаю змусити РФ завершити війну, казав у інтерв’ю Forbes Ukraine ексглава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс. Мета Пекіна – розділяти зусилля Заходу на Європейський та Індо-Тихоокеанський фронти, щоб відвертати його увагу від експансіоністських амбіцій Пекіна навколо Тайваню, вважає він.

Як виглядає бекап Китаю для російської економіки?

Нерівний партнер і три причини, чому торгівля сповільнюється

Торгівля між Росією та Китаєм зростала з часом. У 1997–2007-х частка Китаю у зовнішній торгівлі РФ становила менше 10%. Тренд почав змінюватись після 2008 року, однак навіть після вторгнення в Україну в 2014-му РФ обережно ставилася до надмірної залежності від КНР, а імпорт з Китаю зростав помірно.

Переламним моментом стало повномасштабне вторгнення РФ до України у 2022 році. Санкції країн Заходу порушили ключові ланцюги постачання РФ. І Москва розширила економічні відносини з Китаєм, який залишався єдиною доступною великою індустріальною країною.

Відтоді Китай став ключовим економічним партнером РФ. Пекін надавав пряму та непряму підтримку військовим спроможностям Росії, іноді замінюючи західні товари у цілих секторах економіки. Приклад – зараз китайськими є близько 90% нових імпортних автомобілів у РФ.

Структура торгівлі зосереджена на експорті Росією енергоносіїв та експорті Китаєм машин, транспортного обладнання, хімікатів і текстилю. У 2022–2023-х двостороння торгівля зростала майже на 30% щорічно, сягнувши $190 млрд та $240 млрд відповідно. У 2023 році китайський експорт до РФ зріс на 46,9% порівняно з 2022 роком і на 64,2% – з 2021-м.

В останні місяці торгівля між Китаєм і Росією залишається значною, але в деяких сферах є ознаки спаду. У першому півріччі 2025-го двостороння торгівля становила $106,5 млрд – на 9,1% менше, ніж роком раніше. До цієї зміни, ймовірно, призвели три фактори:

  • насичення російського ринку – початкова заміна західних товарів китайськими наближається до завершення;
  • загальна економічна стагнація у РФ протягом останніх місяців;
  • китайські компанії, особливо експортери товарів подвійного призначення (товари, які можуть застосовуватись, як у цивільних, так і військових цілях), стають дедалі обережнішими через ризик вторинних санкцій.

Торгові відносини Москви та Пекіна асиметричні. Китай наразі є першим торговим партнером РФ, тоді як Росія – лише сьомим для Китаю. У 2023-му частка Росії становила лише 6,1% в імпорті Китаю та 3,2% – в експорті.

Натомість на Китай припадало 32,7% експорту РФ та 52,8% імпорту. Китай є головним торговельним партнером для Росії, але Росія для Китаю – лише один з партнерів.

Китай обережний із російськими нафтою та газом

Китай збільшив закупівлю російської нафти після запровадження Заходом санкцій проти РФ. У 2021 році частка РФ у імпорті нафти Китаєм становила 6,7%, тоді як у 2024-му – вже 12%, що робило її другим за величиною постачальником нафти до КНР.

Однак Китай купує російські енергоресурси лише у разі економічної вигоди та диверсифікує джерела постачань. У першому півріччі 2025-го Росія спустилась на третє місце серед постачальників нафти до Китаю (10,3% в імпорті нафти КНР), поступившись Ірану (12,3%) та Саудівській Аравії (13,1%). Індія замінила Китай як головний покупець російської нафти.

Схожа тенденція – у торгівлі газом. З 2021-го до 2024-го частка РФ в імпорті Китаєм трубопровідного газу зросла з 13% до 38%, зрідженого газу – з 6% до 11%. Однак Китай не поспішає з просуванням будівництва нового газогону «Сила Сибіру – 2» навіть попри меморандум про будівництво, який лідер КНР Сі Цзіньпінь підписав з очільником РФ Володимиром Путіним на саміті ШОС наприкінці вересня.

Товари подвійного призначення – критична залежність

Від початку повномасштабної війни Китай експортував до Росії товарів подвійного призначення на сотні мільйони доларів: напівпровідників, мікросхем, підшипників, навігаційного обладнання та інших запчастин для військового обладнання. Це мало визначальну роль для зростання виробництва зброї у РФ.

У структурі експорту товарів подвійного призначення з Китаю домінують електронні компоненти класу Tier 3A (Tier ЗА — це електронні компоненти, що використовуються в російських системах озброєння, та мають більш широке коло постачальників. Згідно з класифікацією списку CHPL Бюро промислової безпеки США, який обмежує постачання до РФ товарів подвійного призначення) та Tier 2 (додаткові електронні компоненти, які Росія може частково виробляти всередині країни, але віддає перевагу постачанню з США та їхніх партнерів і союзників. За класифікацією списку CHPL Бюро промислової безпеки США, який обмежує постачання до РФ товарів подвійного призначення) за класифікацією Бюро промислової безпеки США. З початку 2022-го зростає й постачання товарів Tier 4B (верстати (використовуються для високоточної обробки матеріалів, створення складних деталей тощо) з ЧПУ)).

Експорт товарів подвійного призначення з Китаю до Росії Фото CSIS

Масштаб підтримки товарами подвійного призначення можна прослідкувати ще на кількох прикладах. Китайська частка в імпорті Росією деталей для верстатів зросла з 32% у 2022-му до 80–90% у 2023-му. Металорізальних верстатів – до 60% та 90% відповідно.

Показовими є і постачання кулькових підшипників. У 2023-му експорт з Китаю до РФ зріс на 345% порівняно з 2021 роком. Ще на 2500% – до Киргизстану, звідки підшипники, ймовірно, реекспортувались до РФ.

За матеріалами forbes.ua

Вверх