Засідання Контактної групи з питань оборони України (“формат Рамштайн”) 12 лютого відбулося у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі — і цього разу воно було не стільки про “ще один пакет”, скільки про нову логіку забезпечення: як швидко перетворювати гроші союзників на конкретні системи (особливо ППО), як масштабувати дрони та боєприпаси і як “прошивати” допомогу під українські пріоритети на 2026 рік.
Нижче — детальний розбір ключових рішень і сигналів за підсумками зустрічі.
Що таке “Рамштайн” і чому він тепер часто у Брюсселі
“Рамштайн” — це не лише місце, а формат: Контактна група з питань оборони України, яка з 2022 року координує військову підтримку України, звичка називати її “Рамштайном” пішла від стартових зустрічей на авіабазі Рамштайн.
Те, що подія проходить у штаб-квартирі НАТО, має практичний сенс: в одному місці зводяться політичні рішення, координація логістики та “дорожні карти” на рік уперед — особливо коли мова про системи ППО і стандартизовані закупівлі.
Читайте також: “«Рамштайн-32»: партнери фіксують рекордні зобов’язання на 2026 рік — ППО, дрони, боєприпаси і PURL”
PURL: головний “двигун” закупівель американської зброї за європейські кошти
Одна з центральних тем — PURL (Prioritised Ukraine Requirements List). Це механізм, у межах якого НАТО координує закупівлю критично важливого американського обладнання за кошти інших союзників, коли саме США можуть швидше у більших обсягах забезпечити потрібні позиції.
Читайте також: “PURL – лакмусовий папірець стійкості коаліції. Як працює програма допомоги обороні України?”
Як це описує НАТО:
- Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі регулярно визначає пакети обладнання та боєприпасів, які потрібні Україні і які США можуть постачати у більших масштабах.
- Союзники (поодинці або групами) фінансують ці пакети.
- НАТО координує доставку, зокрема через структури підтримки та навчання.
Важливий маркер масштабу: на сторінці НАТО зазначено, що союзники вже закомітили близько $4 млрд на американське обладнання через PURL і поставки тривають. PURL став системним каналом для “американських позицій” (насамперед ППО).
Читайте також: “Рік без Америки: як Європа втримала підтримку України”
“П’ять країн підтвердили внески”: хто і про які гроші йшлося
Після зустрічі генсек НАТО Марк Рютте заявив, що п’ять країн підтвердили внески в PURL і йдеться про сотні мільйонів доларів. Серед названих — Велика Британія, Ісландія, Норвегія, Швеція та Литва; також він очікував додаткові рішення “найближчими днями й тижнями”.
Чому це важливо: це не просто “донати”, а гроші, прив’язані до конкретних американських пакетів, які можна швидко конвертувати в поставки — тобто зменшується пауза між політичним рішенням і появою систем на фронті та в тиловій ППО.
Найгостріша потреба — ППО: що означають “90% і 75%” у словах Рютте
Окремий “дзвінок” — цифри, які Рютте озвучив у відповідь на питання про PURL і ППО:
- він сказав, що потік критично важливого американського обладнання триватиме;
- і що це критично для України, бо, за його словами, мова про 75% систем Patriot і 90% “загалом” у сегменті критичних потреб ППО.
Як це читати без магії:
- це не “формула перемоги”, а показник залежності саме найдефіцитнішого шару ППО від американської номенклатури та ланцюжків постачання;
- PURL тут — спосіб закрити фінансовий і процедурний розрив, щоб “Patriot-спроможності” не просідали через політичні та бюджетні затримки у різних столицях.
Читайте також: “Америка знову у грі: як у НАТО готують підтримку для ЗСУ у 2026 році”
Пакет на 2026 рік: звідки взялася цифра $38 млрд і як вона розкладається
Після “Рамштайну” міністр оборони України Михайло Федоров заявив про один із найбільших бюджетів підтримки на 2026 рік — $38 млрд, і дав структуру ключових напрямів:
- понад $6 млрд — у вигляді конкретних пакетів допомоги,
- понад $2,5 млрд — на українські дрони,
- понад $500 млн — на PURL,
- $2 млрд — на ППО,
- плюс фінансування боєприпасів, навчання, морських спроможностей тощо.
Перелік того, що озвучувалося по країнах:
- Німеччина: щонайменше €1 млрд на дрони та фінансування проєктів ППО (“купол”) у межах загального бюджету допомоги;
- Нідерланди: оголошення внеску в PURL і підхід “частка ВВП” на оборону України;
- Бельгія: €1 млрд;
- Данія: $2 млрд;
- Іспанія: $1,2 млрд;
- Канада: внески на окремі моделі підтримки й медичний напрям;
- а також згадки про інші держави (включно з Австралія, Португалія, Туреччина, Латвія, Естонія, Словенія) та їхні пакети.
Окремо зазначалося, що Україна узгоджувала з партнерами термінове постачання ракет до Patriot зі складів — остаточні цифри мали визначити після фінальних політичних погоджень.
“Проєктний підхід” Федорова: на що саме підуть кошти
У другому блоці новин головне — не “назва зброї”, а логіка презентації потреб.
Федоров описав, що Україна розбила запити на конкретні проєкти, прив’язані до цілей у “домінах війни”, і пропонує партнерам підтримувати саме такі “пакети результату”:
- підтримка дроно-штурмових підрозділів,
- розвиток артилерії з лазерним наведенням,
- базовий рівень забезпечення бригад,
- розвиток Deep Strike-дронів,
- розвиток українських ракет.
Ключова теза, яку він проговорив публічно: якщо партнери фінансують ці проєкти й Україна досягає цілей, партнери отримують дані, досвід і “уроки” для трансформації власних доктрин. Тобто формується модель “інвестиції ↔ результат ↔ навчання”, а не просто “допомога ↔ подяка”.
Чому вийшло на перший план “лазерне наведення” в артилерії
Фраза про “артилерію з лазерним наведенням” у зведеннях звучить незвично, але вона добре пояснює пріоритети 2026:
- ставка на точність (менше витрат боєприпасів на той самий ефект),
- інтеграція артилерії з розвідкою та цілевказанням,
- відхід від логіки “масового валу” до логіки “влучив — зберіг ресурс”.
Водночас це не “чарівна паличка”: точні рішення критично залежать від сенсорів, погодних умов, протидії РЕБ тощо. Тому важливий саме проектний формат: разом із “системою” має фінансуватися і весь ланцюжок, який робить точність реальною.
Читайте також: “Sunray: «невидимий постріл» як відповідь на дешеві дрони”
Дрони, Deep Strike і ракети: спільний знаменник
Три напрями, які повторюються в заявах, мають один спільний сенс: асиметрія.
- Дрони — як спосіб масштабувати ефект дешевше й швидше.
- Deep Strike — як інструмент тиску на тилові спроможності противника (логістика, ремонти, склади).
- Ракети — як ставка на власне виробництво й стратегічну автономність у критичних класах озброєнь.
Це не заміна ППО — радше друга половина формули: захист неба та власна далекобійність.
Що далі після цього “Рамштайну”
Найближчі “вузли”, за якими варто стежити:
- Чи з’являться нові країни-учасниці PURL в найближчі тижні — Рютте прямо сказав, що інші партнери “активно розглядають” внески.
- Фіналізація рішень по ракетах для Patriot зі складів (обіцяли назвати цифри після погоджень лідерів).
- Перетворення $38 млрд “на 2026” у контракти та графіки поставок: там уже є “конкретні пакети” ($6 млрд), але головне — темп їх матеріалізації.
Цей “Рамштайн” показав три головні речі:
- PURL стає одним із ключових каналів, щоб швидко купувати американські ППО та боєприпаси за європейські гроші — і саме це напряму пов’язано зі стійкістю української ППО.
- Партнери перейшли від “разових пакетів” до планування 2026 року великими сумами ($38 млрд) із помітним перекосом у дрони та ППО.
- Україна подає потреби як портфель проєктів, де допомога прив’язана до конкретних результатів у “домінах війни”: дрони, точна артилерія, deep strike, ракети.
За матеріалами obozrevatel.com
