Серед усіх очільників країн НАТО німецький канцлер Олаф Шольц залишається головним противником запрошення України до членства в Альянсі. Донедавна його умовним «спільником» у цьому питанні був Джо Байден, однак з наближенням кінця його президентського терміну з’являються ознаки пом’якшення позиції США. Тим часом Україна очікує, що саме США першими запропонують взяти під захист 5-ї статті НАТО контрольовані Україною території, доки решта земель тимчасово залишатимуться окупованими Росією.
Про це йдеться в аналітичній статті впливового німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, яка днями була опублікована в Німеччині. Стаття під назвою Особливий шлях канцлера (Der Sonderweg des Kanzlers) вийшла на обкладинці недільного номеру FAZ від 27 жовтня.
Матеріал аналізує як позиції союзників по НАТО щодо перспектив запрошення України до Альянсу, так і очікування офіційного Києва та можливу готовність української сторони до низки компромісів.
NV наводить головні тези з цієї публікації.
Поміж провідних політиків з найбільших країн НАТО наразі триває дискусія, чи варто Альянсу незабаром запросити Україну до вступу в НАТО. Як повідомили FAZ французькі, американські та українські джерела, Париж і Лондон дедалі більше схиляються до такого кроку. При цьому навіть у Вашингтоні, де президент США Джо Байден досі був проти подібного рішення, обізнані спірозмовники з міжнародних урядових кіл та інституцій відзначають «обережну відкритість» до розмов на цю тему. Тоді як Берлін досі залишається наполегливо проти запрошення України, пише видання.
Обкладинка FAZ зі статтею Особливий шлях канцлера / Фото: FAZ
Розбіжності в позиціях союзників по НАТО були особливо помітними під час нещодавньої зустрічі лідерів США, Франції, Німеччини та Великої Британії (Джо Байдена, Еммануеля Макрона, Олафа Шольца та Кіра Стармера) у Німеччині 18 жовтня. Цей факт виданню підтвердили дипломатичні джерела в Парижі та співрозмовники у Вашингтоні. За даними французьких джерел, за підсумками цієї зустрічі у Парижі склалося враження, що США можуть піти назустріч швидкому запрошенню України в НАТО, якщо кандидатка від Демократичної партії Камала Гарріс переможе на президентських виборах у листопаді. Також уточнюється, що Макрон давно наполягає на тому, щоб зробити такий крок, але Шольц досі відмовлявся. Натомість джерела FAZ у США, підтверджуючи різні підходи «четвірки» на переговорах 18 жовтня, деталізували й причину обережності Америки «Судячи з усього, президент України Володимир Зеленський ще раніше в Америці [під час візиту у США] дав зрозуміти, що в обмін на територіальні поступки з боку України на користь Росії він очікує отримати дещо більше, ніж туманні гарантії безпеки — а саме повноправне членство в НАТО», — пише видання, нагадуючи, що запрошення в Альянс є першим пунктом плани перемоги Зеленського.
На нещодавній зустрічі в Берліні Байден, Макрон і Стармер озвучили сигнали щодо готовності придивитися до ідеї запрошення України в НАТО. FAZ додає, що «Вашингтон ще дуже далекий від зобов’язань», однак у Білому домі починає бути помітною відкритість до цієї ідеї, хоча ще донедавна Байден був таким же категоричним її противником, як і Шольц. Нині джерела, «що мають гарні контакти з керівництвом у Києві та Вашингтоні», підтверджують обережну відкритість Америки до дискусій на цю тему, пише FAZ. Одним із таких експертів видання називає Бенджаміна Талліса, директора берлінської Ініціативи демократичної стратегії (Democratic Strategy Initiative) та автор кількох публікацій Німецької ради з міжнародних відносин. Талліс повідомляє, що після останнього візиту Зеленського у США супутники президента України, а також співрозмовники у Вашингтоні сказали йому, що наразі з’явився «простір для руху до запрошення України в НАТО». «Якщо це станеться, Сполучені Штати також закликатимуть інші країни рухатися в тому ж напрямку», — додає видання.
США, ймовірно, планують «переглянути поняття запрошення в НАТО». Як підтвердило журналістам FAZ українське джерело, американці зрозуміли, що компроміс щодо припинення бойових дій можливий лише за умови отримання Україною гарантій безпеки, які захистять її від нового нападу Росії. Однак у цьому питання також є обмеження, додає видання. Деякі з українських співрозмовників відзначають, що влада США розглядає можливість «переглянути поняття запрошення [в НАТО]». Наразі у США розглядається варіант про те, що це не має бути «запрошенням у звичайному розумінні». «Вибір формулювань можна змінити так, щоб зміст був скоріше політичною заявою, аніж справжнім запрошенням. Ми ще не знаємо, як це може виглядати», — цитує FAZ свої американські джерела. І, звичайно, всі подібні розрахунки втратять силу, якщо Дональд Трамп стане президентом, нагадує видання.
В Україні бачать, що вплив Байдена в питанні НАТО зменшується «з кожним днем у міру наближення його до завершення повноважень», пише FAZ «Американські дипломати знають, що згасання політичного капіталу Байдена є проблемою, — цитує видання українських співрозмовників. — Це робить ще складнішим для нього [завдання] переконати союзників, які не наважуються запросити Україну». А переконати Німеччину в питанні України в НАТО ще складніше, аніж Туреччину чи Угорщину, наголошує FAZ.
Утім, зміни проявляються і в позиції України: вже деякий час є ознаки того, що Київ може бути готовий піти на територіальні компроміси в обмін на вступ до НАТО, пише німецьке видання. Такий підхід враховує відкриту можливість того, що подібні територіальні поступки будуть лише тимчасовими і фактична відмова України від територій не змінить основоположну вимогу міжнародного права щодо повного виведення військ Росії з цих земель у майбутньому. У цьому контексті FAZ нагадує про низку публічних заяв Києва: починаючи з літа 2023 року, коли Андрій Єрмак та Андерс Фог Расмуссен нагадали про приклад розділеної, але згодом возз’єднаної Німеччини, і до заяв Зеленського про те, що не всі території України потрібно повертати силою.
План та очікування України на сьогодні, ймовірно, передбачають варіант, коли контрольовані Києвом території будуть захищені умовами п’ятої статті НАТО — можливо, з «буферною зоною» на відстані близько 50 кілометрів від фронту. Тоді Київ мг би заявити, що не буде намагатися повернути силою решту територій, окупованих Росією, резюмує FAZ свої розмови з українськими джерелами.
При цьому Україна не хоче бути ініціатором такого варіанту і чекає, що ініціативу щодо захисту в обмін на тимчасову окупацію територій висунуть США, стверджує FAZ. Причиною вагань офіційного Києва, як пише видання, «є страх перед внутрішніми протестами проти територіальних поступок». За даними джерел газети, влада України також побоюється, що мирні сигнали з боку Києва можуть бути використані деякими союзниками як привід для постачання меншої кількості зброї. «Адже тоді на Заході може постати запитання: навіщо нам озброювати країну, яка вже готова до миру?» — пояснюють такі сумніви автори публікації.
Однак поки такі надії України марні: українські джерела FAZ, обізнані із ходом переговорів, не бачать наміру США зробити бажану для України пропозицію за власною ініціативою. Ці джерела припускають, що Білий дім навпаки вважає бажаним, щоб ініціатива виходила з Києва, і в такому разі відповідальність лежатиме на Зеленському. На підтримку такої позиції і Вашингтон, і Берлін мають сильний аргумент, адже вони роками обіцяли не вирішувати «нічого про Україну без України», нагадує FAZ. Тож якби хтось на Заході першим запропонував Києву ідею запрошення в НАТО коштом територіальних поступок, це могло б бути сприйнято як «удар в спину» Україні. А згодом українська сторона могла б стверджувати, що така відмова від територій була здійснена вимушено під тиском Заходу, йдеться у статті.
Наразі у контактах США та України кожна сторона певною мірою зберігає «покерфейс», пише FAZ: тобто очікує, коли інша сторона зробить перший крок.
Дуже специфічна проблема контактів Києва і Вашингтона — англійська мова. Як стверджують журналісти FAZ, йдеться про те, що Володимир Зеленський і його права рука, глава ОП Андрій Єрмак на переговорах з американцями часто розмовляють англійською самі замість того, щоб витрачати час на перекладачів. «Проте англійська у Зеленського лише посередня, а у Єрмака — відверто погана, — пише німецьке видання. — Відтак американці, як кажуть [джерела FAZ], часто не впевнені, чи вони правильно розуміють двох провідних політиків України, коли контактують з ними напряму. Вони [представники США] також не можуть оцінити й те, чи їхні власні пояснення були коректно зрозумілі [українською стороною]».
Попри ці труднощі, згідно з інформацією від українських джерел, група американських чиновників у Раді національної безпеки США нині працює над тим, як уможливити запрошення України в НАТО. «Вочевидь мовна проблема тепер менш серйозна, оскільки з українського боку детальні переговори взяла на себе віцепрем’єр-міністерка Ольга Стефанишина разом із начальником Генштабу ЗСУ Анатолієм Баргилевичем. А Стефанишина володіє англійською добре», — зауважує видання.
Чинні переговори України зі США також охоплюють питання дозволу на удари далекобійною західною зброєю по цілях у Росії. Це прохання фігурує у другому пункті українського плану перемоги, але поки що Німеччина та США його відхилили. Натомість Франція та Велика Британія, з іншого боку, схильні сказати «так», нагадує видання. Утім, наразі з Парижа надходять сигнали про те, що між Францією та США спостерігається зближення. «Якщо Гарріс переможе на президентських виборах, вона може висловити готовність надати такий дозвіл», — припускає FAZ. Українські інсайдери також вважають, що Білий дім поступово змінює позицію, і аргументи «за» повільно переважують аргументи «проти». Тоді б уряд Шольца опинився на самоті у своєму небажанні ще більше допомогти Україні, резюмує FAZ.
За матеріалами nv.ua
